Постанова

від 12.08.2020 по справі 274/2477/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/2477/19 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 63 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №274/2477/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства освіти і науки України, треті особи без самостійних вимог: Бердичівська міська рада Житомирської області, Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права про зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року , ухваленого під головуванням судді Хуторної І.Ю. у м. Бердичеві,

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначили, що рішенням № 5 від 01.12.1989 спільного засідання адміністрації і профкому трудового колективу виробничого об`єднання Прогрес оператору цеху № 26 ОСОБА_2 було виділено квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 12,44 кв.м. на склад сім`ї з трьох чоловік (позивачів) в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2 , куди позивачі вселилися на підставі житлового ордеру №150 у 1989 році. В подальшому частину зазначеного сімейного гуртожитку переобладнано в будинок для малосімейних.

Станом на 01.07.1997 (період завершення проведення забудови житлових будинків заводом Прогрес ) їх сім`я перебувала в черзі під № 56 на отримання квартири. В тому ж році на підставі ордеру № 59 їх сім`ї було додатково виділено кімнату № 9 в цьому гуртожитку, де вони постійно проживали та були зареєстровані протягом 30 років.

20.09.2010 сімейний гуртожиток, в якому проживали та проживають на постійній основі з постійною пропискою працівники заводу Прогрес було передано по акту приймання-передачі на обслуговування Державному вищому навчальному закладові Бердичівський коледж промисловості, економіки та права .

З метою приватизації кімнат гуртожитку, в яких вони проживають з 1989 року ними було порушено питання про передачу частини гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Бердичева.

Впродовж 2011-2012 років були виконані всі необхідні вимоги, передбачені чинним законодавством щодо передачі вказаних приміщень, зокрема, прийняті відповідні рішення ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , Бердичівської міської ради та Міністерства.

Зважаючи на це, Міністерство листом від 26.10.2012 №1/11-16736 повідомило ОСОБА_1 про те, що Міністерством направлено листа до ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права з дорученням завершити процес передачі частини приміщень гуртожитку в комунальну власність та надати оформлені відповідно до законодавства акти приймання-передачі на затвердження до Міністерства.

Листом від 27.11.2012 року №453 ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права було надано Міністерству освіти, молоді та спорту України підписаний членами комісії та скріплений печатками для підписання та затвердження в 6 оригінальних примірниках акт приймання-передачі кімнат №№7 і 8 секції №2 гуртожитку по АДРЕСА_2 на баланс міста Бердичева.

Однак, в подальшому на звернення ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права та позивачів Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України не було вчинено жодних дій стосовно розгляду порушеного питання, посилаючись на втрату переданих актів, зміну кадрового складу Міністерства, а також його реорганізацію.

Згодом, заступник Міністра Дніпров О.С. листом від 07.08.2013 року № 1/11-12726 повідомив позивачів про те, що у Міністерства відсутні правові підстави на передачу кімнат гуртожитку у зв`язку тим, що в Господарському суді Житомирської області знаходиться справа про визнання банкрутом МК ВЖРЕП № 3 м. Бердичева.

В подальшому, на їх прохання завершити вказаний процес передачі житлових приміщень, Міністерство освіти і науки України своїми відповідями №1/11-1405 від 12.02.2019 року та №1/11-1693 від 20.02.2019 року повідомило сім`ю ОСОБА_4 про те, що будівля гуртожитку має статус гуртожитку для студентів, у зв`язку з чим Міністерство відмовляється передавати їх житлові приміщення у комунальну власність.

Жодних рішень та жодних документів щодо присвоєння гуртожитку статусу - гуртожиток для студентів не існує, гуртожиток є сімейним гуртожитком, а через бездіяльність відповідача, вони позбавлені можливості реалізувати своє право на приватизацію житлових приміщень, в яких вони проживають з 1989 року.

Виходячи із наведеного, позивачі просили зобов`язати відповідача в місячний строк передати до комунальної власності територіальної громади міста Бердичева в особі Бердичівської міської ради по акту приймання-передачі кімнат №№ 7, 8 (стара нумерація №№ 8, 9) секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_2 у яких вони мешкають.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вважають, що суд дійшов хибного висновку про те, що на них не поширюється дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , про що регламентує ст. 1 вказаного Закону, оскільки вони власного житла не мають, право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду не використали, у гуртожиток були вселені на правових підставах та проживають там понад 30 років як сім`я працівника заводу Прогрес , а відтак вважають, що на них поширюється дія вказаного Закону як на мешканців гуртожитку по АДРЕСА_2 . Зазначають, що їм виділялась житлова площа як в сімейному гуртожитку і будь-яких рішень щодо зміни статусу гуртожитку чи цільового призначення гуртожитку не приймалося. Вказують, що твердження суду про те, що приміщення в гуртожитку не підлягають приватизації спростовуються п.1 ст. 3 зазначеного вище Закону. В апеляційній скарзі також наводяться обставини процесу передачі частини гуртожитку у комунальну власність, який було розпочато у 2011 році.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство освіти і науки України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що передача майна, в даному випадку будівлі гуртожитку, в комунальну власність територіальної громади прямо заборонена нормами Закону України Про освіту . Водночас вказує і на те, що дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , на який посилаються позивачі, не поширюється на гуртожитки, що перебувають у господарському чи оперативному управлінні державних навчальних закладів. Наголошує, що листування, яке відбулося у 2011 -2013 роках між Міністерством освіти і науки України та родиною ОСОБА_4 свідчить про те, що процедура передачі зазначених позивачами приміщень була розцінена Міністерством як така, що потребує вивчення, проте жодних рішень, як суб`єкт владних повноважень, Міністерство з цього приводу не приймало. Вважає безпідставними твердження позивачів про переобладнання виробничим об`єднанням Прогрес частини гуртожитку по АДРЕСА_2 , оскільки на підтвердження цього відсутні докази, як то будь-яка технічна документація, чи докази того, що рішення про переобладнання було приведено в дію. Наголошує, що рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 18.02.1969 року №90 було виділено земельну ділянку для будівництва гуртожитку Бердичівському машино-будівному технікуму. Технічна документація також свідчить про те, що гуртожиток належить технікуму.

У відзиві на апеляційну скаргу ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи відзиву по суті є аналогічними аргументам, що викладені у відзиві Міністерства освіти і науки України. Окремо посилається на положення Закону України Про приватизацію державного та комунального майна , яким передбачено, що приватизації не підлягають заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник Міністерства освіти і науки України Кравець А.О. проти апеляційної скарги заперечила, надала пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу Міністерства.

Представники Державного вищого навчального закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права також заперечили проти доводів, наведених в апеляційній скарзі з підстав, викладених у їх відзиві на апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 до апеляційного суду не з`явився у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник Бердичівської міської ради до апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи міська рада була повідомлена належним чином, що не перешкоджає розгляду справи ( ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що гуртожиток, розташований по АДРЕСА_2 , незважаючи на проживання там позивачів, як працівників заводу Прогрес , не може бути приватизований зважаючи на пряму заборону, передбачену частиною 3 статті 1 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та частиною 5 статті 80 Закону України Про освіту , отже правові підстави для передачі кімнат №№ 7, 8 (стара нумерація №№ 8, 9) секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_2 у комунальну власність Бердичівської міської ради відсутні.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи , що відповідно до ордера № 150, виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу ПО Прогрес , протокол №5 від 01.12.1989 ОСОБА_2 , який працює в цеху №26, надано права на зайняття житлової площі, кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_2 , кімната 8, розміром 12,44 кв.м. Ордер видано на сім`ю з трьох чоловік: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (т.1 а.с.15)

18.04.90 виконавчим комітетом Бердичівської міської ради народних депутатів прийнято рішення №202 яким вирішено виробничому об`єднанню Прогрес переобладнати частину гуртожитку по АДРЕСА_2 , в будинок для малосімейних (т.1 а.с.30)

Відповідно до ордера № 59, виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету ВАТ Прогрес від 13.10.1997 ОСОБА_2 , який працює в цеху №26, надано право на зайняття житлової площі, кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_2 , кімната 9, розміром 15,53 кв.м.. Ордер видано на сім`ю з чотирьох чоловік: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (т.1 а.с.16)

На ім`я ОСОБА_2 22.11.2011 виготовлено технічний паспорт на кімнати №7, НОМЕР_1 , секція 2, в житловому будинку АДРЕСА_2 , згідно якого квартира розташована на першому поверсі складається з кімнат житловою площею 26,0 кв.м., у тому числі: кімната 11,9 кв.м., кімната 14,1 кв.м., кухня 7,8 кв.м., коридор 7,5 кв.м. 4,1 кв.м., душова кімната 2/5 0,4 кв.м., вмивальник 2/5 2,0 кв.м., вбиральня 2/5 1,5 кв.м.. Загальна площа квартири 49,9 кв.м. (т.1 а.с.13-14).

Згідно довідки КП Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації за №858 від 17.07.2012, за адресою: АДРЕСА_2 , згідно технічної документації кімната №7 є житловою (площа-11,9 кв.м.), кімната №8 є житловою (площа - 14, 1 кв.м.), кімната №9 є кухнею (площа - 7,8 кв.м.). Такі ж дані містяться в техпаспорті виготовленому на ім`я ОСОБА_2 22.11.2011 (т.2 а.с.13, 14-15).

На підставі акту від 20.09.2010, у зв`язку зі скрутним майновим становищем, відсутністю угоди на обслуговування гуртожитку та жителів, яким було видано ордери заводом Прогрес та 80 % з яких на ньому вже не працює, ДП Прогрес-Житлосервіс не має можливості та правових підстав в подальшому обслуговувати мешканців гуртожитку, ДП Прогрес-житлосервіс передало власнику приміщення ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права частину гуртожитку, по АДРЕСА_2 від (т.1 а.с.31).

19.01.11 виконавчий комітет Бердичівської міської ради рішенням №17 надав згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста трьох жилих секцій разом з кімнатами, розташованими на першому і другому поверхах гуртожитку вищого навчального закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.17).

18.03.2011 Бердичівська міська рада винесла рішення №120, яким затвердила рішення виконкому від 19.01.2011 №17 Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міста . (т.1 а.с.18)

Рішенням сесії Бердичівської міської ради від 29.11.2011 №309 прийнято в комунальну власність з подальшою передачею на баланс МК ВЖРЕП №3 кімнати в гуртожитку по АДРЕСА_2 : кімнати №7, 8, секції №2 житловою площею 26,0 кв.м. загальною площею 49,9 кв.м., балансовою вартістю 18273 грн., наймач ОСОБА_3 . Дозволити оформити документи на приватизацію кімнат наймачам та членам сім`ї, які постійно проживають, за умови вирішення ними питання відокремлення всіх інженерних комунікацій. Відповідальність за оформлення документів з прийняття-передачі кімнат гуртожитку по АДРЕСА_2 вирішено покласти на Бердичівський коледж промисловості, економіки та права. Передачу оформити актом згідно з чинним законодавством (т.1 а.с.19-20).

З листа Міністерства освіти і науки молоді та спору України за №1/11-5016 від 20.06.11 адресованого ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права вбачається, що міністерство прийняло рішення надати дозвіл на передачу з державної власності з балансу ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права у комунальну власність міста Бердичева Житомирської області трьох секцій №2, №3, та № НОМЕР_2 у приміщенні гуртожитку ( АДРЕСА_2 ; гуртожиток переданий коледжу в 2010 році з балансу ДП Прогрес-житлосервіс ), в яких проживають мешканці, що отримали ордери видані правлінням ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес з пропискою на постійній основі (т.1 а.с.21).

З листа Міністерства освіти і науки молоді та спору України за №1/11-16923 від 30.10.12 адресованого ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права вбачається, що Міністерство просить закінчити процес передачі секцій № 2, № 3, № 4 у приміщенні гуртожитку ( АДРЕСА_2 ), що знаходиться на балансі ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , та оформлені відповідно до законодавства акти приймання-передачі подати на затвердження до Міністерства (т.1 а.с.22).

27.11.2012 вих. №453 ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права направило Міністерству освіти і науки молоді та спору України акт приймання-передачі кімнат №№7 і 8 секції №2 гуртожитку, що по АДРЕСА_2 на баланс МК ВЖРЕП №3 (т.1 а.с.23).

З Акту приймання-передачі (т.1 а.с.24-27) кімнат №№7, 8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_2 на баланс МК ВЖРЕП № З, вбачається, що комісією пропонувалось прийняти в комунальну власність на баланс МК ВЖРЕП № 3 кімнати №№ 7 і 8 секції 2 гуртожитку по АДРЕСА_2 , загальною площею 49,9 кв.м, житловою - 26,0 кв.м. У зв`язку з передачею провести зміни в облікових документах відповідно до чинного законодавства. МК ВЖРЕП № 3 та Державному вищому навчальному закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права укласти договір про спільне утримання будинку та прибудинкових територій. Передачу здійснити після виділення об`єктів передачі в окрему інвентарну одиницю. Під час підписання акту Державний вищий навчальний заклад Бердичівський коледж промисловості, економіки та права передає МК ВЖРЕП № 3 картки обліку проживаючих у кімнатах №№ 7 і 8 секції №2 гуртожитку по АДРЕСА_2 . Гр. ОСОБА_2 заключити договори на надання послуг з утримання будинку і прибудинкових територій, централізованого водопостачання, водовідведення і теплопостачання з Державним вищим навчальним закладом Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , МКП Бердичівводоканал , КП Бердичівтеплоенерго та Бердичівським РЕМ.

Вказаний акт Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України не затверджений.

Листом від 05.02.2013, вих. №46 директор ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права просив Міністерство освіти і науки молоді та спорту України надати інформацію з розгляду листа від 27.11.2012 за вихідним №453 Щодо передачі у комунальну власність кімнат № 7,8 секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.28)

Листом за №1/11-4015 від 21.02.13 Міністерство освіти і науки молоді та спорту України повідомило ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права про те, що оскільки рішення щодо передачі в комунальну власність частини гуртожитку ( АДРЕСА_2 ) з балансу ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права приймалось в 2011 році, про що проінформовано коледж листом від 20.06.2011 №1/1-5016, та у зв`язку зі зміною кадрового складу Міністерства, акти приймання-передачі державного майна в комунальну власність не затверджено (т.1 а.с.29).

На звернення ОСОБА_1 від 22.01.2019, Міністерство освіти і науки повідомило, що на сьогоднішній день у Міністерства відсутні правові підстави для передачі приміщення гуртожитку, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні закладів освіти, в комунальну власність з метою подальшої приватизації. Міністерство не має повноважень втручатись у господарську діяльність юридичних осіб, що не перебувають у сфері його управління. Також надано відповідь про те, що станом на 01.01.2019 за адресою: АДРЕСА_2 рахується "будівля гуртожитку", має статус "гуртожитки для студентів вищих навчальних закладів" є державною власністю, перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та знаходиться на балансі Державного вищого навчального закладу "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (т.1 а.с.32-33, 34).

ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права листом від 05.03.2019 повідомляв ОСОБА_2 про те, що заклад підпорядковується Міністерству освіти і науки України і не є суб`єктом управління державного майна виділеного в його господарське відання, а лише балансоутримувачем (т.1 а.с.36).

Виконавчий комітет Бердичівської міської ради листом за №С-425 від 06.03.2019 повідомив ОСОБА_2 , що рішенням Бердичівської міської ради від 29.12.2011 за №309 було надано згоду на прийняття до комунальної власності міста кімнати №7, 8 секції №2 по АДРЕСА_2 . Рішення є чинним, кімнати не передані до комунальної власності міста, а перебувають у власності Міністерства освіти і науки України (т.1 а.с.37).

ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права листом №68 від 14.12.2019 повідомляв ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішення виконкому Бердичівської міської ради депутатів трудящих від 29.12.1973 за №745 Про затвердження акта державної комісії про прийняття гуртожитку на 465 місць, збудованого Бердичівським машинобудівним технікумом по АДРЕСА_3 забудовником гуртожитку являється Бердичівський машинобудівний технікум (нині ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права ) (т.1 а.с.38).

01.04.1997 між Бердичівським машинобудівним коледжем та ДП Прогрес-житлосервіс була укладена угода №1 про оренду житлових побутових приміщень та конструктивних елементів споруд для використання під гуртожиток ( Том.1 а.с.39-41).

28.10.1998 директор ДП Прогрес-житлосервіс листом просив розірвати угоду №1 від 01.04.1997 на оренду приміщення по АДРЕСА_2 у зв`язку з неплатоспроможністю підприємства з 01.11.1998 (том 1 а.с. 42)

ДП Прогрес-житлосервіс листом від 18.12.2001 за №570 просило Бердичівський політехнічний коледж прийняти на обслуговування кімнати гуртожитку по АДРЕСА_2 . Згідно доданого акту це кімнати 8 та 9. ОСОБА_3 на переселення не погодилась, про що поставила підпис (а.с.84-85).

ДП Прогрес-житлосервіс листом за №55 від 03.06.2010 інформувало Бердичівський коледж промисловості, економіки та права, про те, що перевірка КРУ в Житомирській області відбулась. Вказано на недоліки, а саме на те, що ДП Прогрес-житлосервіс не має права співпрацювати з коледжем та обслуговувати населення, яке проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим ДП Прогрес-житлосервіс припиняє обслуговування мешканців гуртожитку з 15.06.2010 (т.1 а.с.86).

З довідки ДП Прогрес-житлосервіс від 27.09.2010 за №85 вбачається, що з 01.06.2010 за взаємною згодою між ДП Прогрес-житлосервіс та ДВНЗ Бердичівським коледжем промисловості, економіки та права , згідно акту приймання-передачі від 20.09.2010 обслуговування жителів гуртожитку, які проживають за адресою АДРЕСА_2 , облік та постачання електроенергії передано Бердичівському коледжу (т.1 а.с.43).

ДП Прогрес-житлосервіс листом від 13.06.2006 повідомив ВУВКГ про передачу будинку по АДРЕСА_3 (т.1 а.с.44).

З листа №23 від 17.02.2010 ДП Прогрес-житлосервіс , який адресований Бердичівському РЕМ вбачається, що жителі гуртожитку по АДРЕСА_2 , на кожну кімнату мають індивідуальні лічильники, які стоять на обліку в РЕМ (т.1 а.с.45).

Довідка ПАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес від 04.09.2017, свідчить про те, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку ПАТ з-д Прогрес з сім`єю в складі 4 особи з 15.04.1983 в загальній черзі під №1453. Станом на 01.07.97 (період завершення проведення забудови житлових будинків заводом) номер черги був 56. на 01.09.17, номер черги 41 (т.1 а.с.46).

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №745 від 29.12.1973 затверджено представлений державною комісією акт прийняття гуртожитку на АДРЕСА_4 корисною площею 4762 кв.м., в тому числі житловою площею 2729 кв.м. (т.1 а.с.72)

Наказом Міністерства освіти і науки України за №1133 від 09.08.2017, закріплено на праві господарського відання за Державним вищим навчальним закладом Бердичівський коледж промисловості, економіки та права нерухоме державне майно, в переліку якого є адреса: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.73-74).

Згідно довідки ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права в гуртожитку залишилось п`ять родин, яким було видано ордери ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес . Дві родини мають неповнолітніх дітей. Мешканці здійснюють оплату за житлові послуги та послуги теплопостачання в бухгалтерію та на розрахунковий рахунок ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (т.1 а.с.75).

Відповідно до довідки ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості економіки та права від 22.05.2019 станом на 01.05.2019 будівля гуртожитку в АДРЕСА_2 , має статус гуртожитку для проживання студентів закладів вищої освіти, та перебуває в господарському віданні ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (т.1 а.с.76 ).

З витягу відомостей про нерухоме майно, форма 2 б(д) станом на 01.05.2019 вбачається, що будівля гуртожитку, що розташована у АДРЕСА_2 , перебуває у державній власності, органом управління є Міністерство освіти і науки України, вказаний гуртожиток відповідно до класифікатора державного майна є гуртожитком для студентів вищих навчальних закладів. Аналогічні відомості містяться у Витязі з Єдиного реєстру об`єктів державної власності (т.1 а.с. 77, том 2 а.с. 75).

Відповідно до довідки № 126 від 20.05.2019 ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не перебували у трудових відносинах з ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (т.1 а.с.78, 79, 80).

Відповідно до інформаційної довідки засновником ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права є Міністерство освіти і науки України (т.1 а.с.113-115).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права, земельна ділянка, площею 0,3776 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві постійного користування державному вищому навчальному закладі Бердичівський коледж промисловості, економіки та права ( а.с. 196 том 1).

Відповідно до рішення № 90 виконкому Бердичівської міської ради від 13.02.1969 року Бердичівському машинобудівному технікуму було виділено земельну ділянку, площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_3 для будівництва гуртожитку на 400 місць ( а.с. 72).

ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права листом від 27.12.2010 за №351 до Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, ОСОБА_6 , просив погодити передачу об`єктів соціальної інфраструктури - трьох жилих секцій №2, 3, 4 на першому і другому поверхах гуртожитку із відповідними допоміжними приміщеннями у комунальну власність територіальної громади міста Бердичева з метою їх подальшої приватизації сім`ями, які проживають в них більше 20 років, є Ветеранами праці і мають житлові ордери на не орендовані житлові приміщення, видані правлінням ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес з пропискою на постійній основі (т.2 а.с.3-8).

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права листом за №268 від 02.08.2012 інформує Бердичівський МРВ УМВС України в Житомирській області про невідповідність даних зазначених в ордері ВАТ Прогрес №59 від 13.10.1997 та даних зазначених в документації Бердичівського КП МБТІ, та необхідність внесення змін у прописці наймача ОСОБА_2 та членів його сім`ї. Кімната №9 - є кухнею (площа - 7,8 кв.м.) (т.2 а.с.12).

Виконавчий комітет Бердичівської міської ради листами повідомляв мешканців гуртожитку про те, що будівля не відноситься до комунальної власності територіальної громади міста, а знаходиться у державній власності і належить Міністерству освіти і науки України. Кімнати другої частини будівлі здані в оренду ВАТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес для тимчасового проживання . (т.2 а.с.16, 17)

Рішенням виконкому Бердичівської міської ради депутатів трудящих від 13.02.1969 було вирішено виділити Бердичівському машинобудівному технікуму земельну ділянку площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_3 для будівництва гуртожитку на 400 місць.

21.12.1973 року Бердичівський машинобудівельний технікум просив розпорядження Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації на виготовлення технічної інвентаризації такого, що вводиться в експлуатацію гуртожитку технікуму по АДРЕСА_3 та належної до нього території.

На будівлю по АДРЕСА_5 , 1974 року виготовлено технічний паспорт. Власником та користувачем зазначено Машинобудівельний технікум. У даних про будівництво вказано: рік побудови 1974, загальна корисна площа 5189 кв.м. серед корисних площ зазначено учнівські 468 кв.м., лікувально-санітар. 59 кв.м.

АТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес у довідці за №84/284 від 18.12.2019 вказав, що документи, які містять відомості про реєстрацію права власності приміщення гуртожитку по АДРЕСА_2 у товариства відсутні. Завод не є власником та забудовником об`єкту нерухомості (гуртожитку). Зазначена будівля не перебувала на балансі товариства, не належала йому на праві власності та на праві господарського відання. Документи, що надавали право видавати ордери на житлову площу в гуртожитку у 1989 та 1997 роках у товариства відсутні.

Згідно інформації КП Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.12, згідно наявних паперових носіїв, за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на приміщення гуртожитку зареєстровано не було. В матеріалах інвентарної справи №7239 відсутні документи, що надавали право АТ Бердичівський машинобудівний завод Прогрес видавати ордери на житлову площу у вказаному гуртожитку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особливості користування жилою площею в гуртожитку, який підлягає передачі у власність територіальної громади, визначається законом.

Закон України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності визначає основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

Особливості передачі гуртожитків у власність територіальних громад регламентовано ст. 14 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , відповідно до якої гуртожитки (як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону , передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків , що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників ) , Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).

Дослідженими вище доказами безсумнівно встановлено, що будівля гуртожитку, що розташована у АДРЕСА_2 (до перейменування назви - АДРЕСА_3 перебуває у державній власності, органом управління є Міністерство освіти і науки України. Вказаний гуртожиток відповідно до класифікатора державного майна є гуртожитком для студентів вищих навчальних закладів.

Відповідно будівля згаданого гуртожитку є майном державного закладу освіти.

Водночас, положеннями Закону України Про освіту визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством (ч. 1 ст. 80 Закону).

Частиною четвертою вказаної статті унормовано, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням , крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Так, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

А тому, встановивши, що будівля гуртожитку, що розташована у АДРЕСА_2 (до перейменування назви - АДРЕСА_3 є майном ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права , управління яким здійснюється Міністерством освіти і науки України, а законом встановлена заборона на його відчуження, в тому числі в порядку приватизації, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача до вчинення дій, пов`язаних з приватизацією позивачами спірного житла, а саме зобов`язання його в місячний строк прийняти рішення щодо передачі до комунальної власності територіальної громади міста Бердичева в особі Бердичівської міської ради по акту приймання-передачі кімнат №№ 7, 8 (стара нумерація №№ 8, 9) секції № 2 гуртожитку по АДРЕСА_2 у яких вони мешкають, яке необхідне для подальшого вирішення питання приватизації кімнат у цьому гуртожитку.

Окремо слід зазначити, що без згоди власника гуртожитку, як вбачається з частини третьої статті 14 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , його передача у власність територіальної громади можлива, однак лише за рішенням суду у випадку, якщо вона відбувається у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. При цьому з позовом має звертатися відповідна міська рада, якою було прийнято рішення про прийняття в комунальну власність гуртожитку, оскільки реалізація останнього покладає певні зобов`язання, в тому числі й фінансового характеру.

Громадяни, які проживають у гуртожитках, не наділені правом на звернення до суду з позовами про передачу гуртожитків у власність територіальних громад, оскільки їх право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках носить похідний характер й виникає лише після передачі гуртожитків у власність відповідної територіальної громади.

Такі ж висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 264/7504/15-ц.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги скарги зводяться до незгоди з висновками районного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції та не потребують додаткової аргументації.

До апеляційної скарги позивачами додано лист Фонду державного майна України від 28.12.2019 №10-15-23493, з якого вбачається, що згідно Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності окремий нерухомий об`єкт державного майна за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (код за ЄДРПОУ:00220032, суб`єкт управління -Міністерство освіти і науки України), відомості стосовно площі забудови майна до Фонду з метою внесення до Реєстру суб`єктом управління не надавались (т.3 а.с.12,121).

Позивачами також додано лист Управління з питань державного майна та підприємств Міністерства освіти і науки України яким, зокрема, підтверджено, що гуртожиток по АДРЕСА_2 перебуває на балансі ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права . Відповідно до даних Автоматизованої системи Юридичні особи гуртожиток має статус 1130.2 Гуртожитки для студентів вищих навчальних закладів . Також зазначено, що в переліку закладів освіти, що планується до передачі в комунальну власність, зазначений ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права (т.3 а.с.122).

Проте, зазначені докази (листи) підтверджують лише те, що гуртожиток належить ДВНЗ Бердичівський коледж промисловості, економіки та права та має статус гуртожитку для студенів. Вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для задоволення позову.

Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги в силу приписів ст. 375 ЦПК України не вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.08.2020.

Головуючий Судді