Постанова

від 14.08.2006 по справі 16/184

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/184

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.08.2006  року                                                                      Справа № 16/184

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Бойченка К.І.

                                                            Медуниці О.Є.

Секретар судового засідання:          Наумов Б.Є.

за участю представників сторін:

від заявника позову:                             - Кадацький М.В., прокурор відділу

представництва інтересів громадян та держави в судах, посвідчення           

від 10.01.06 № 944,

від  позивача:                                      - Торбенко Є.В., головний спеціаліст

відділу земельних відношень Управління фінансово –економічного аналізу та прогнозу Лисичанської міської ради, довіреність від 03.05.06 № 1279-02/16,             

від відповідача:                                      - Марченко О.Ф., довір. від 03.05.06 № 70,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                 Приватного підприємства

„Ремонтно –механічний завод”,

м. Лисичанськ Луганської області            

на рішення                              

господарського суду              Луганської області

від                                              26.05.06 (підписано 31.05.06)

у справі                                      № 16/184 (суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовом                             Прокурора м. Лисичанська в інтересах

держави в особі Лисичанської міської ради,

м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача                           Приватного підприємства

„Ремонтно –механічний завод”,

                                                  м. Лисичанськ Луганської області  

про                                                стягнення 23833 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до приватного підприємства „Ремонтно –механічний завод” (далі за текстом –ПП „Ремонтно –механічний завод”, відповідач) про стягнення збитків за безпідставне користування земельною ділянкою у розмірі         23833 грн. 19 коп. у місті Лисичанську по вулиці П. Морозова, 58, займаною будівлями, які належать відповідачу на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду Луганської області від 16.08.04 у справі № 18/316пн.

          Заявою від 24.05.06 прокурор зменшив розмір заявлених вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до 20709 грн. 88 коп., що було прийнято судом першої інстанції.

          Рішенням від 26.05.06 у справі № 16/184 господарський суд Луганської області задовольнив позовні вимоги у повному обсязі. Дане рішення мотивовано ст. 121 Конституції України, нормами Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні” і „Про плату за землю”, положеннями Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Земельного кодексу України, рішенням Лисичанської міської ради від 28.01.05 № 849, а також тим, що відповідач своїми діями щодо користування землею без правових підстав порушив встановлені вимоги стосовно здійснення господарської діяльності й тому обґрунтовано нараховані збитки на підставі ст. 224 Господарського кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.  

          Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.06.06, у якій просить рішення скасувати та визнати ПП „Ремонтно –механічний завод” неналежним відповідачем та припинити провадження у даній справі.  

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує, що землекористувачем земельної ділянки по вулиці П. Морозова, 58, згідно державного акту на право постійного користування землею від 06.06.96 є Відкрите акціонерне товариство „Ремонтно –механічний завод”, а не Приватне підприємство „Ремонтно –механічний завод”; що відсутні правові підстави для віднесення земельної ділянки до основних засобів  і, як наслідок, сплати земельного податку.  

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.06.06 для розгляду апеляційної скарги приватного підприємства „Ремонтно –механічний завод” призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., суддя –Баннова Т.М., суддя – Єжова С.С.

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 13 червня 2006 року у справі № 16/184 прийняв апеляційну скаргу відповідача до апеляційного провадження.

          Заявник позову відзивом від 03.07.06 № 3456 вих. 06 доводи апеляційної скарги відхилив через їх необґрунтованість та не відповідність вимогам закону.

          Позивач –Лисичанська міська рада, відзивом від 30.06.06 на доводи апеляційної скарги відповідача повідомив про те, що земельна ділянка, яка розташована за адресою : м. Лисичанськ, вул. П. Морозова –58, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Лисичанська; що право приватної власності на будівлі та споруди промислового призначення, розташовані за адресою: м. Лисичанськ, вул. П. Морозова –58, було зареєстровано за відповідачем; що з моменту придбання нерухомого майна і до теперішнього часу відповідач ухиляється від оформлення права на зазначену ділянку, що позбавляє власника землі законних прав, передбачених ст. 14 Конституції України, ст. 90 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 1, ст. 4 Закону України „Про власність”; що неналежне надходження платежів за використання землі спричиняє збитки міському бюджету у вигляді неодержання доходів, що призводить до невиконання прибуткової частини зазначеного бюджету; щодо звільнення відповідача від сплати земельного податку у зв'язку з тим, що він є платником єдиного податку, то спочатку слід набути право власності на вказану земельну ділянку і лише після цього ставити питання про його звільнення від сплати зазначеного податку.  

          Апеляційна скарга була призначена до розгляду на 04.07.06, потім розгляд  справи був відкладений до 10.08.06, після оголошена перерва до 14.08.06.

          Розпорядженням від 09.08.06 по даній справи у зв'язку з відпусткою суддів Баннової Т.М. та Єжової С.С. виключено зазначених суддів із складу колегії та введено до складу колегії суддів Бойченка К.І. та  Медуницю О.Є.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

   Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

   Відповідач як власник будівель і споруд промислового призначення, розташованих за адресою: м. Лисичанськ, вул. П. Морозова, 58, загальною площею 10512 м2, на підставі рішення господарського суду Луганської області від 16.08.04 у справі № 18/316пн користується земельною ділянкою, яка знаходиться під цими будівлями і спорудами, але право користування цією ділянкою у встановленому порядку не оформив, у зв'язку з чим, на думку заявника позову, завдав позивачу збитки у розмірі 23833 грн. 19 коп.  

   Заявник позову посилається на статтю 156 Земельного кодексу України, яка передбачає відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки та на постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284, якою затверджено порядок визначення та відшкодування зазначених збитків.

   Позовні вимоги слід визнати обґрунтованими частково у розмірі 8586 грн.       12 коп. з наступних підстав.

  Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул. П. Морозова, 58, була надана в постійне користування Ремонтно-механічному заводу в/о „Лисичанськвугілля” для розміщення виробничої бази заводу згідно з рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради     від 18.06.96 № 285.

  Після зазначеної дати утворилося декілька власників нерухомого майна, розташованого на території зазначеної земельної ділянки (28.10.96     ДВАТ „Ремонтно-механічний завод”, 19.01.01 ЗАТ „Лисичанський      ремонтно-механічний завод”).

  Відповідно до рішення господарського суду Луганської області                          від 16.08.04 право приватної власності на будівлі та споруди промислового призначення, розташовані за адресою: м Лисичанськ, вул. П. Морозова-58, було зареєстровано за відповідачем –ПП „Ремонтно-механічний завод”. Зазначені будівлі та споруди розміщені на земельній ділянці, яка згідно статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Лисичанська. На підставі статті 92 Земельного кодексу України ПП „Ремонтно-механічний завод” не може користуватися правом на землю, яке було надано попередньому землекористувачу і яке перейшло до його правонаступника –ДВАТ „Ремонтно-механічний завод”,  у зв'язку з тим, що не належить до складу підприємств державної або комунальної власності. В 2005 році          ПП „ОЦВ ”Агроцентрнаука” було виконано проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки ПП „Ремонтно-механічний завод”, який був наданий відповідачу для подальшого оформлення.

Таким чином, відповідач в період з 31.12.04 по 01.05.04 (до дати, коли він став платником єдиного податку) користування землею без правових підстав спричинив позивачу збитки в сумі 8586 грн. 12 коп., які відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, що передбачає відшкодування збитків, а саме: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, підлягають відшкодуванню.   

В той же час місцевий господарський суд при винесенні рішення, яке оскаржується, безпідставно не прийняв до уваги той факт, що відповідач є платником єдиного податку з 01.04.05.

Згідно з п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі податку за землю.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727" (із змінами та доповненнями) передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" встановлено, що підприємництво —це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 01.04.05 перейшов на спрощену систему оподаткування підприємницької діяльності, а земельні ділянки використовувались ним саме для підприємницької діяльності, оскільки знаходились під виробничими приміщеннями (а. с. 51-52) згідно рішення від 26.05.06 по справі № 16/184.

Отже, в період з 01.04.05 по 15.02.06 відповідач був платником єдиного податку і за цей період понесені позивачем збитки від неправомірного користування землею не можуть перевищувати диференцірованої суми від єдиного податку, яка перераховується із суми земельного податку, при цьому, у разі заборгованості відповідачем по сплаті єдиного податку право вимоги сплати цього податку виникає у податкового органу. Як встановлено судом апеляційної інстанції, за спірний період з 01.04.05 по 15.02.06 відповідач сплачував єдиний податок, який згідно законодавству у подальшому розподілявся по видам фінансовим органом Лисичанської міської ради.   

Тому, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно викладеного, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково,  рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 по справі № 16/184 - скасувати частково у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума збитків у розмірі 8586 грн. 12 коп., в решті позову слід відмовити.

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін та прокурора оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовом у сумі 85 грн. 86 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 48 грн.      92 коп. покладаються на відповідача, а державне мито по апеляційній скарзі у розмірі 60 грн. 62 коп. - на позивача.

          Зайве сплачене державне мито за подання апеляційної скарги слід повернути заявнику цієї скарги –відповідачу згідно вимог законодавства.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104,      ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ремонтно –механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 у справі № 16/184 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 у справі          № 16/184 скасувати частково.

3.          Пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 у справі № 16/184 викласти у наступній редакції : „Позов задовольнити частково”.

4.          Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 у справі № 16/184 викласти у наступній редакції:

„Стягнути з Приватного підприємства „Ремонтно –механічний завод”,                м. Лисичанськ Луганської області, вул. 9 Травня, 61, код 32792446

- на користь Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Комсомольська, 10, р/р 31413544600051 в УДК міста Луганська, МФО 804013, код платежу 24060300 „Інші надходження” збитки у розмірі 8586 грн. 12 коп. Видати наказ;

- в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31111095600006, одержувач –Відділення державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління державного казначейства України в Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито за позовом у розмірі   85 грн. 86 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції;  

- на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 48 грн. 92 коп., видати наказ”.

5. Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 у справі № 16/184 пунктом 3 наступного змісту: „В задоволенні решти позовних вимог відмовити”.

6. Стягнути з Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області, на користь Приватного підприємства „Ремонтно –механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. 9 Травня, 61, код 32792446 державне мито за апеляційною скаргою у розмірі 60 грн. 62 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

7. Доручити господарському суду Луганської області видати Приватному підприємству „Ремонтно –механічний завод” довідку про повернення із державного бюджету України зайве сплачене за  платіжним дорученням від 29 травня 2006 року № 190 державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 106 грн. 45 коп.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                             І.В.  Семендяєва

Суддя                                                                                 К.І. Бойченко  

Суддя                                                                                 О.Є. Медуниця

Помічник судді                                                                        І.П. Голенко

Надруковано 7 примірників :

1-          до справи

2-          Прокуратури м. Лисичанська

3-          Облпрокуратурі

4-          позивачу

5-          відповідачу

6-          місцевому господарському суду

7-          до наряду ЛАГС