Рішення

від 13.01.2020 по справі 331/4165/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

13.01.2020 Справа № 331/4165/18

Провадження 2/331/34/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі - Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяження, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяження.

В обґрунтування позову зазначив, що 20 вересня 2007 року між АІБ Укрсиббанк та ПП Стройкомплект укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11219288000, за умовами якого банк надав ПП Стройкомплект кредитні послуги шляхом видачі декількох траншів в межах встановленого ліміту, що дорівнює 172 277,00 доларів США, а ПП Стройкомплект в свою чергу, мав повернути в повному обсязі суми використаного ліміту не пізніше 19 вересня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11219288000 від 20 вересня 2007 року між АКІБ Укрсиббанк та позивачем ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 20007 року, посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований за №2416 (заборона на відчуження зареєстрована за №257).

Відповідно до Договору іпотеки предметом іпотеки є нежиле приміщення, загальною площею 114,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, права кредитора та іпотекодержателя, за вказаними договорами перейшли до відповідача ОСОБА_2

31 березня 2018 року на адресу позивача надійшло повідомлення (вих.№01/27/18 від 27 березня 2018 року), відповідно до змісту якого позивача було повідомлено, що на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 20 березня 2018 року, посвідченого Бадаховим Ю.Н. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №604, укладеного між ТОВ ФК Позика та відповідачем ОСОБА_2 , остання набула права Іпотекодержателя за договором іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 2007 року. Зазначена обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою на підставі інформаційної довідки №129786098 від 05 липня 2018 року.

19 червня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №11031720012013871 про припинення юридичної особи ПП Стройкомплект .

За наведеного, позивач ОСОБА_1 вважає, що зобов`язання за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11219288000 від 20 вересня 2007 року фактично є припиненими з 19 червня 2018 року в силу вимог ст.609 ЦК України та відповідно до положень ч.1 ст.17 ЗУ Про іпотеку з того ж моменту фактично припинено іпотеку за Договором іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 2007 року.

На підставі вищевикладеного позивач ОСОБА_1 просить суд визнати припиненою іпотеку за Договором іпотеки №11219288000/3, посвідченим 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О., зареєстрованим в реєстрі №2416 (заборона відчуження за реєстровими №257) предметом якого є нерухоме майно нежиле приміщення загальною площею 114,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зняти обтяження заборону на нерухоме майно з нежилого приміщення загальною площею 114,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер РПВН: 18217293, накладену на підставі Договору іпотеки №11219288000/З посвідченим 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за реєстровим №2416, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20 вересня 2007 року за №5695516.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2018 року, у справі відкрите провадження.

30 січня 2019 року, відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначає, що припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним.

За змістом статті 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_1 взяв на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРПОУ. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним іпотекодавцем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не припиняє обов`язок іпотекодавця з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

В обґрунтування вказаних заперечень, відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що такий висновок узгоджується із правовою позицією судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року, у справі №6-216цс14.

На підставі вище викладеного, відповідач ОСОБА_2 просить суд позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2019 року здійснено перехід з розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяження в порядку спрощеного провадження, на розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позову, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сердюк Р.В., просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, посилаючись на доводи наведені у відзиві.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 12, ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені, наступні фактичні обставини.

20 вересня 2007 року між АІБ Укрсиббанк та ПП Стройкомплект укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11219288000, за умовами якого банк надав ПП Стройкомплект кредитні послуги шляхом видачі декількох траншів в межах встановленого ліміту, що дорівнює 172 277,00 доларів СІНА, а ПП Стройкомплект в свою чергу, мав повернути в повному обсязі суми використаного ліміту не пізніше 19 вересня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту.

В той же день, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11219288000 від 20 вересня 2007 року між АКІБ Укрсиббанк та позивачем ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 20007 року, посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований за №2416 (заборона на відчуження зареєстрована за №257).

Предметом іпотеки є нежиле приміщення, загальною площею 114,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Нежиле приміщення, загальною площею 114,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на час укладання договору іпотеки належало на праві власності позивачу ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 20 березня 2007 року, зареєстрованого Запорізьким міжміським БТІ 13 вересня 2007 року, витяг №15916309.

В результаті наступного укладання низки договорів факторингу та договорів відступлення прав вимоги, що мало місце 24 листопада 2016 року, 28 листопада 2016 року, 20 грудня 2016 року та 20 березня 2018 року права кредитора та іпотекодержателя за вище вказаними кредитним та іпотечним договорами від 20 вересня 2007 року, набула відповідач ОСОБА_2 .. Зокрема.

На підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 20 березня 2018 року, посвідченого Бадаховим Ю.Н. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №604, укладеного між ТОВ ФК Позика та відповідачем ОСОБА_2 , остання набула права Іпотекодержателя до договором іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 2007 року.

Зазначена обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою на підставі інформаційної довідки №129786098 від 05 липня 2018 року.

19 червня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №11031720012013871 про припинення юридичної особи ПП Стройкомплект .

В той же час, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , скористалася своїм право на звернення стягнення на предмет іпотеки у строк до 19 червня 2018 року.

Так, згідно відомостей наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1599659623101, вбачається, що підставами виникнення права власності відповідача ОСОБА_2 на предмет іпотеки, серед іншого також зазначені: - Лист попередження про прийняття рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, серія та номер: 01/27/18, виданий 27.03.2018 року, видавник: ОСОБА_2.; Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 6912102463537, виданий 28.03.2018 року, видавник: ПАТ Укрпошта .

Вище вказаний Лист попередження про прийняття рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, серія та номер: 01/27/18, виданий 27.03.2018 року - є саме тим листом, на факт отримання якого посилається позивач, в обґрунтування позовних вимог.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526 , 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним.

За змістом статті 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРПОУ. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним іпотекодавцем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язок іпотекодавця з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником .

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом, у постанові від 16 січня 2019 року, справа №317/2085/15-ц, провадження №61-17519св19, р.№79314294.

Отже, в ході розгляду даної справи, позивач, довів факт переходу прав і обов`язків первісного кредитора (банку) до відповідача ОСОБА_2 та довів факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи.

Але, позивач не довів відсутність заборгованості боржника ПП Стройкомплект за кредитним договором та наявність домовленості між позивачем, як іпотекодавцем та відповідачем, як іпотекодержателем, про припинення іпотеки у випадку ліквідації боржника, який не є стороною договору іпотеки.

Окрім того судом встановлено, що відповідачем вчинено юридично значимі дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки 27 та 28 березня 2018 року, тобто до внесення запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи, яке відбулося 19 червня 2018 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку встановленим договором.

Згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Підтстави припинення основного зобов`язання визначені ст. 526 , ст. 599 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, позивач не надав доказів на підтвердження виконання зобов`язання за кредитним договором проведеного належним чином та/або закінчення строку дії іпотечного договору.

Посилання позивача на положення ч. 1 ст. 609 ЦК України, щодо припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи, суд вважає неприйнятними, оскільки зобов`язання було забезпечене договором іпотеки з майновим поручителем, дієздатність якого не припинена, а ліквідована юридична особа - не була стороною договору іпотеки.

При цьому суд враховує, що згідно відкритих та загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, саме позивач ОСОБА_1 був керівником, єдиним засновником та головою комісії з припинення ПП Стройкомплект (код ЄДРПОУ 31415501).

Зі змісту постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року, у справі №808/9395/14, вбачається, що підставою для припинення юридичної особи ПП Стройкомплект (код ЄДРПОУ 31415501), стала бездіяльність позивача ОСОБА_1 на посаді керівника, яка виявилася у не поданні звітності до податкових органів.

Підставою для внесення запису про ліквідацію юридичної особи за спрощеною процедурою, що мало місце 19 червня 2018 року, знову ж таки стала бездіяльність позивача ОСОБА_1 , як голови ліквідаційної комісії, обов`язки якого за законом покладаються на засновника. Зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначено, що головою комісії з припинення є ОСОБА_1 ..

Отже, як керівник, засновник, майновий поручитель та голова комісії з припинення ПП Стройкомплект , позивач ОСОБА_1 був обізнаний з невиконаними майновими зобов`язаннями юридичної особи.

Згідно положень ч. 3 та ч. 6 ст. 13 ЦК України, визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вище наведеного, суд відхиляє докази надані позивачем ОСОБА_1 на підтвердження ліквідації ПП Стройкомплект , мотивуючи відхилення тим, що вказані докази були штучно створені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, не ґрунтуються на законі та не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, через що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного. Позивач ОСОБА_1 просив суд про розподіл судових витрат. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача. Відповідач ОСОБА_2 вимогу про стягнення судових витрат не заявляла, докази на підтвердження понесених витрат не подавала.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяження, відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко