Постанова

від 17.03.2020 по справі 331/4165/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.03.2020 Справа № 331/4165/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1244/20 Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В.

Є.У.№ 331/4165/18 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Дашковської А.В.,

Кримської О.М.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяження ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2020 року ,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяження . В обґрунтування позову зазначав, що 20 вересня 2007 року між АІБ Укрсиббанк та ПП Стройкомплект укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11219288000, за умовами якого банк надав ПП Стройкомплект кредитні послуги шляхом видачі декількох траншів в межах встановленого ліміту, що дорівнює 172 277,00 доларів США, а ПП Стройкомплект в свою чергу, мав повернути в повному обсязі суми використаного ліміту не пізніше 19 вересня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11219288000 від 20 вересня 2007 року між АКІБ Укрсиббанк та позивачем ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 20007 року, посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований за №2416 (заборона на відчуження зареєстрована за №257). Відповідно до Договору іпотеки предметом іпотеки є нежиле приміщення, загальною площею 114,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому права кредитора та іпотекодержателя за вказаними договорами перейшли до відповідача ОСОБА_2 31 березня 2018 року на адресу позивача надійшло повідомлення (вих.№01/27/18 від 27 березня 2018 року) про те, що на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 20 березня 2018 року, посвідченого Бадаховим Ю.Н. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №604, укладеного між ТОВ ФК Позика та відповідачем ОСОБА_2 , остання набула права Іпотекодержателя за договором іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 2007 року. Зазначена обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою на підставі інформаційної довідки №129786098 від 05 липня 2018 року.

19 червня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №11031720012013871 про припинення юридичної особи ПП Стройкомплект . За наведеного, позивач ОСОБА_1 вважає, що зобов`язання за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11219288000 від 20 вересня 2007 року фактично є припиненими з 19 червня 2018 року в силу вимог ст.609 ЦК України та відповідно до положень ч.1 ст.17 ЗУ Про іпотеку з того ж моменту фактично припинено іпотеку за Договором іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 2007 року.

На підставі вищевикладеного позивач ОСОБА_1 просив суд визнати припиненою іпотеку за Договором іпотеки №11219288000/3, посвідченим 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О., зареєстрованим в реєстрі №2416 (заборона відчуження за реєстровими №257) предметом якого є нерухоме майно нежиле приміщення загальною площею 114,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зняти обтяження заборону на нерухоме майно з нежилого приміщення загальною площею 114,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер РПВН: 18217293, накладену на підставі Договору іпотеки №11219288000/З посвідченим 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за реєстровим №2416, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20 вересня 2007 року за №5695516.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було врахованого того, що ПП Стройкомплект ліквідовано 19.06.2018, а ОСОБА_2 набула права на предмет іпотеки вже після ліквідації підприємства.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 указує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. У відповідності до застереження, що міститься в іпотечному договорі, іпотекодержатель за три місяці до ліквідації боржника скористався своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Ліквідація юридичної особи відбулася у спрощеному порядку, без оголошення боржника банкрутом. Підставою для внесення запису про ліквідацію ПП Стройкомплект за спрощеною процедурою стала бездіяльність позивача на посаді керівника, яка виявилася у неподанні звітності до податкових органів. Позивач був єдиним засновником ПП Стройкомплект , його керівником та головою ліквідаційної комісії, а отже був добре обізнаний про невиконання приватним підприємством боргових зобов`язань за кредитним договором.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений 26.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ОСОБА_1 повістки про виклик до суду.

16.03.2020 ОСОБА_1 направив клопотання про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості його представника адвоката Димитрашка Д.В., з яким 16.03.2020 був укладений договір про надання правової допомоги, в іншому судовому процесі.

Причини своєї неявки у судове засідання позивач ОСОБА_1 не повідомив.

В суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Алейніков К.Г. на підставі договору про надання адвокатської (правничої) допомоги від 13.05.2019.

Доказів зайнятості адвоката Димитрашка Д.В. в іншому судовому засіданні, розірвання договору з адвокатом Алейніковим К.Г., поважності неявки останнього в судове засідання або неможливості укласти договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом Крохмаль О.В. апеляційному суду не надавав.

Зважаючи на те, що причини своєї неявки і неявки адвоката Алейнікова К.Г. у судове засідання ОСОБА_1 не повідомив, належних і допустимих доказів на підтвердження факту зайнятості адвоката Димитрашка Д.В. в іншому процесі і неможливості укласти договір з іншим адвокатом не надав, апеляційний суд визнав причини неявки позивача і його представників неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи за наявними у ній письмовими доказами.

16.03.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2015 про припинення юридичної особи ПП Стройкомплект та закінчення апеляційного провадження, яка переглядається в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Серндюк Р.В. своє клопотання не підтримав і просив його не розглядати.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, заперечення представника ОСОБА_2 адвоката Сердюка Р.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно статті 375 ЦП К України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 20 вересня 2007 року між АІБ Укрсиббанк та ПП Стройкомплект укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11219288000, за умовами якого банк надав ПП Стройкомплект кредитні послуги шляхом видачі декількох траншів в межах встановленого ліміту, що дорівнює 172 277,00 доларів СІНА, а ПП Стройкомплект в свою чергу, мав повернути в повному обсязі суми використаного ліміту не пізніше 19 вересня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту.

В той же день, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11219288000 від 20 вересня 2007 року між АКІБ Укрсиббанк та позивачем ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 20007 року, посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований за №2416 (заборона на відчуження зареєстрована за №257).

Предметом іпотеки є нежиле приміщення, загальною площею 114,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Нежиле приміщення, загальною площею 114,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на час укладання договору іпотеки належало на праві власності позивачу ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ №318107, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 20 березня 2007 року, зареєстрованого Запорізьким міжміським БТІ 13 вересня 2007 року, витяг №15916309.

В результаті укладання низки договорів факторингу та договорів відступлення прав вимоги, що мало місце 24 листопада 2016 року, 28 листопада 2016 року, 20 грудня 2016 року та 20 березня 2018 року права кредитора та іпотекодержателя за вище вказаними кредитним та іпотечним договорами від 20 вересня 2007 року, набула відповідач ОСОБА_2 .

На підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 20 березня 2018 року, посвідченого Бадаховим Ю.Н. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №604, укладеного між ТОВ ФК Позика та відповідачем ОСОБА_2 , остання набула права Іпотекодержателя до договором іпотеки №11219288000/З від 20 вересня 2007 року.

Зазначена обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою на підставі інформаційної довідки №129786098 від 05 липня 2018 року.

19 червня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №11031720012013871 про припинення юридичної особи ПП Стройкомплект .

В той же час, відповідач ОСОБА_2 , скористалася своїм право на звернення стягнення на предмет іпотеки у строк до 19 червня 2018 року. Згідно відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1599659623101, вбачається, що підставами виникнення права власності відповідача ОСОБА_2 на предмет іпотеки, серед іншого також зазначені: Лист попередження про прийняття рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, серія та номер: 01/27/18, виданий 27.03.2018 року, видавник Зайнуліна О.В.; Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 6912102463537, виданий 28.03.2018 року, видавник: ПАТ Укрпошта .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку встановленим договором.

Згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення основного зобов`язання визначені ст. 526, ст. 599 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526 , 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним.

За змістом статті 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРПОУ. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним іпотекодавцем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язок іпотекодавця з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Отже, сам по собі факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Позивачем в свою чергу не було надано доказів на підтвердження виконання зобов`язання за кредитним договором проведеного належним чином та/або закінчення строку дії іпотечного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що його зобов`язання припинені ліквідацією юридичної особи ПП Стройкомплект не заслуговують на увагу, оскільки зобов`язання було забезпечене договором іпотеки з майновим поручителем, дієздатність якого не припинена, а ліквідована юридична особа - не була стороною договору іпотеки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, слід дійти висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов`язанням та його виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не тягнуть за собою припинення зобов`язання, адже до цього іпотекодержателем було пред`явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки він неналежним чином виконував взяте на себе зобов`язання по погашенню боргу.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 6-216цс14.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 18 березня 2020 року.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська