Ухвала

від 14.01.2020 по справі 461/10260/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/10260/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/15/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2019 року про обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави,

з участю прокурора ОСОБА_8

захисника адвоката ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 21.02.2020 включно з утриманням її у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначено заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 76840,00 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснено ОСОБА_7 її право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановлено ОСОБА_7 у випадку внесення застави обов`язки.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2019 року про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави та ухвалити нову ухвалу обравши їй більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання, не перевірив обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри та не зазначив про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Також зазначає, що слідчим суддею не наведено жодних мотивів, відповідно до яких до ОСОБА_7 не можливо б було застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вважає, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави є занадто суворим запобіжним заходом, який розходиться з практикою ЄСПЛ , а розмір застави є непомірно великою сумою для неї .

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Згідно з матеріалами клопотання, старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140000000378 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.3 ст.368 та ч.3 ст.369 КК України, відомості про які 09.04.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

25 грудня 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судове рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави постановлене з дотриманням вимог ст.ст.177,178,182, 183,194 КПК України.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, про наявність, передбачених ч.1ст. 177 КПК Україниризиків, недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу та про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Зокрема, приймаючи дане рішення судом першої інстанції вірно враховано наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, особу підозрюваної, її майновий стан, обставини вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 і тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе належним чином забезпечити поведінку останньої під час досудового розслідування та може запобігти ризикам, пов`язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах та цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, приймаючи рішення про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, врахував усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу та обрав ОСОБА_7 винятковий у вигляді тримання під вартою, довівши, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК, не зможуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

З таким висновком слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів повністю погоджується.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, під час розгляду клопотання прокурором було доведено наявність існування ризиків, передбачених у п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків злочину та учасників кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до положень ч. 3 ст.183КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру застави слідчий суддя правильно врахував характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваної, зокрема те, що вона являється одинокою матір`ю, на утриманні якої перебуває малолітня дитина 5-ти річного віку та батьки пенсіонери, її майновий стан, міцні соціальні зв`язки та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Висновок слідчого судді про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється, а також буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваної, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Покликання захисника на те, що підозрювана раніше не судима, не одружена, має на утриманні малолітню дитину, злочин не пов`язаний проти життя та здоров`я, відсутня матеріальна шкода, на переконання колегії суддів апеляційного суду, дані обставини враховуються судом при обранні запобіжного заходу, однак не є безумовною обставиною для застосування більш м`якого виду запобіжного заходу.

Підстав для зміни підозрюваній запобіжного заходу на особисте зобов`язання колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваної.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2019 року про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в її інтересах без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді