Постанова

від 03.08.2006 по справі 15/196

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/196

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.08.2006  року                                                                      Справа № 15/196

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.                                                                                                                                   Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                               Нікішин Д.В., дов. від 28.03.06 № 38  

          від відповідача                               Коровніков В.Є., дов. від 27.07.06 № 1/1,

                                                                Черенцова Т.М., дов. від 27.07.06 № 1/1

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

          апеляційні скарги                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                „Енергозберігаючі технології”

                                                              Приватного підприємства „Лев Плюс”

на рішення                                        

господарського суду          Луганської області

від                                                  26.06.06

у справі                                        №15/196 (суддя Пономаренко Є.Ю.)

          за позовом                                          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                 „Енергозберігаючі технології”

          до відповідача                               Приватного підприємства „Лев Плюс”

про                                                  стягнення 44182 грн. 50 коп.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.08.06 оголошено перерву до 03.08.06, о 11 год. 30 хв.

За результатами розгляду апеляційних скарг Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології” (далі –ТОВ „Енергозберігаючі технології”)  звернувся до господарського суду  Луганської області з  позовом про стягнення з приватного підприємства „Лев Плюс” (далі –ПП „Лев Плюс”)  44182 грн. 50 коп. суми заборгованості за поставлений товар та виконані роботи.

Рішенням місцевого господарського суду від 26.06.06 позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 29593 грн. 04 коп. за одержаний товар, судові витрати у загальній сумі 238 грн. 06 коп. У задоволені решти вимог відмовлено.

Мотивоване дане рішення нормами ст.ст.43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 207, 526, 530, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України; ненаданням сторонами достатніх належних доказів укладення договору на виконання певних робіт (підряду) та виконання позивачем підрядних робіт.

ТОВ „Енергозберігаючі технології” не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення в частині відмови у задоволені вимог про стягнення з ПП „Лев Плюс” на користь позивача суми заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 14589 грн. 46 коп. та прийняти нове рішення  про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог ТОВ „Енергозберігаючі технології” посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, його невідповідність обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження матеріалів справи, неприйняття до уваги вимог ст.ст. 641, 642 Цивільного кодексу України. Скаржник оспорює висновки суду першої інстанції стосовно зарахування ТОВ „Енергозберігаючі технології” перерахованої відповідачем суми 20000 грн. та посилається в обґрунтування заперечень на зміст рахунку-фактури від 21.06.05 б/н.

Не згоден позивач і з висновком суду стосовно відсутності належних доказів виконання підрядних робіт та обґрунтовує свої доводи положеннями ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, відповідно до якої акт прийому –передачі від 29.07.05 він вважає належним доказом вказаних обставин. Скаржник також зазначає про неправильний розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ПП „Лев Плюс” також не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та прийняття нового про відмову в задоволені позовних вимог, також про зобов'язання позивача сплатити на користь відповідача збитків, що спричинені порчею товару у сумі 220000 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог ПП „Лев Плюс” посилається на надання позивачем неправдивих фактів, які призвели до необ'єктивного розгляду судом справи; ставить під сумнів довіреність від 22.07.05 серії ЯКС № 640955 та накладну від 22.07.05 №СТ-00000824. За твердженням відповідача поставка товару та виконання робіт здійснено у січні 2005 року, будівельні матеріали для фундаменту, робота з його монтажу та інша робота та матеріали проводилися та придбалися за кошти ПП „Лев Плюс” при монтажі морозильної камери ТОВ „Енергозберігаючі технології”, не дотримано домовленості стосовно її розміру (15 х 15 м) та зроблено її у розмірі 13 х 11 м. До поточного часу будівництво морозильної камери не закінчено, в експлуатацію її не введено.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційних скарг, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції  при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку стосовно часткової обґрунтованості апеляційної скарги ПП „Лев Плюс”,  виходячи з наступного.

Згідно позовної заяви позивачем за домовленістю сторін поставлено на адресу ПП „Лев Плюс” товар –сандвіч-панелі на загальну суму 69593 грн. 04 коп. за видатковою накладною від 22.07.05 №0000082 та у період з 22.07.05 по 29.07.05 виконані роботи по будівництву холодильної камери на суму 14589 грн. 46 коп.

Вимога про стягнення вартості сандвіч-панелів  обґрунтована за позовом положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України, якою встановлений обов'язок покупця за договором купівлі-продажу оплатити товар. В обґрунтування стягнення вартості підрядних робіт позивач посилається на вимоги ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України.

У підтвердження укладення сторонами договору та наявності зобов'язань відповідача по сплаті вартості товару і підрядних робіт ТОВ „Енергозберігаючі технології” посилається на положення ч.1 ст. 641 та ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Поняття істотних умов договору викладено у ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України: це є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору ( ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України).

За доводами ТОВ „Енергозберігаючі технології” пропозиція укласти договір ним здійснена за рахунок-фактурою від 21.06.05 б/н на суму 84182 грн. 50 коп.

За змістом цього рахунку-фактури мова йде про холодильну камеру: „ у тому числі сандвіч-панель, вирівнювання фундаменту, теплоізоляція холодильної камери сандвіч-панелями, виготовлення та установка двері”.

Угода сторін щодо місцезнаходження холодильної камери, її розміру відсутня.

Стосовно розміру холодильної камери за матеріалами справи сторонами надані різні пояснення.

Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Посилання позивача на ст. 882 Цивільного кодексу України підтверджує обґрунтування ним позовних вимог невиконанням відповідачем договору будівельного підряду. Проте, угода сторін щодо умов цього договору з урахуванням положень ст.ст. 875, 877 Цивільного кодексу України відсутня.

У підтвердження прийняття відповідачем пропозицій щодо укладення договору на будівництво холодильної камери ТОВ „Енергозберігаючі технології” посилається на перерахування ПП „Лев Плюс” 40000 грн. за платіжними дорученнями від 21.06.05 та від 27.07.05.

Проте, за відсутністю угоди сторін щодо суттєвих умов договору перерахування грошових коштів не може свідчити про укладення договору.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача суми позову пред'явлені на підставі договору підряду, який сторонами не укладений, вони не можуть бути задоволені.

Висновки суду першої інстанції стосовно недоведеності виконання позивачем підрядних робіт відповідають матеріалам справи.

Висновки місцевого господарського суду за рішенням стосовно укладення сторонами правочину з купівлі-продажу, зміст якого зафіксований у накладній, відокремлення судом правочину з купівлі-продажу та висновок стосовно сплати відповідачем за одержаний ним товар –сандвіч-панелі не відповідає змісту рахунку-фактури від 21.06.05 б/н, який містить відомості щодо холодильної камери.

Примітка стосовно оплати надрукована у рахунку-фактурі після підписів посадових осіб позивача і тому не може бути прийнята до уваги.

З урахуванням викладеного підстави для задоволення позовної заяви та апеляційної скарги позивача відсутні.

Вимоги ПП „Лев Плюс” за апеляційною скаргою підлягають задоволенню частково. З урахуванням положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України щодо межі перегляду справи в апеляційній інстанції вимога відповідача щодо стягнення збитків у сумі 220000 грн. не може бути розглянута апеляційним господарським судом.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

За вказаних обставин рішення, що оскаржується, підлягає скасуванню.

Судові витрати за позовною заявою та апеляційною скаргою підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За апеляційною скаргою позивача відповідно до його вимог підлягає сплаті держмито в розмірі 72 грн. 95 коп. ТОВ „Енергозберігаючі технології” за платіжним дорученням від 07.07.06 № 223 перераховане держмито в сумі 220 грн. 94 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 147 грн. 99 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України згідно із п.1 ч. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

За змістом апеляційної скарги відповідач оскаржує рішення суду у частині задоволення позовних вимог, тобто суму 29593 грн. 04 коп. З цієї суми підлягає сплаті держмито за подання апеляційної скарги в розмірі 147 грн. 97 коп. ПП „Лев Плюс” за квитанціями від 06.07.06 № 00488 та №00489 перераховане держмито в загальній сумі 232 грн. 97 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 85 грн. 00 коп. підлягає поверненню відповідачу з Державного бюджету України згідно із п.1 ч. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103,  п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології” на рішення господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі №15/196 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу приватного підприємства „Лев Плюс” на рішення господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі №15/196 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі №15/196 скасувати.

4. У задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології”, м. Луганськ, кв. Щербакова, 6/18, ідентифікаційний код 32648898, на користь приватного підприємства „Лев Плюс”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 133, ідентифікаційний код 33351691, 147 грн. 97 коп. по сплаті  держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

6. Доручити господарському суду Луганської області надати довідку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології”, м. Луганськ, кв. Щербакова, 6/18, ідентифікаційний код 32648898, з Державного бюджету України 147 грн. 99 коп. держмита, що зайво сплачено при зверненні з апеляційною скаргою за платіжним дорученням від 07.07.06 №223, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

7. Доручити господарському суду Луганської області надати довідку про повернення приватному підприємству „Лев Плюс”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 133, ідентифікаційний код 33351691, з Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. держмита, що зайво сплачено при зверненні з апеляційною скаргою за квитанцією від 06.07.06 №00489, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      Т.Ф.Парамонова