Рішення

від 11.01.2020 по справі 358/1092/18

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1092/18 Провадження № 2/358/8/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

представника відповідача ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Білзерно про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом, в якому просять визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №61 від 23 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Білзерно (код ЄДРПОУ 37736805, місцезнаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вул.Спартаківська, буд. 23, кв.2) відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 2,5548 га, кадастровий номер 3220686600:02:011:0036, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати його державну реєстрацію, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №62 від 23 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Білзерно (код ЄДРПОУ 37736805, місцезнаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вул.Спартаківська, буд. 23, кв.2) відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 2,5548 га, кадастровий номер 3220686600:02:011:0037, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати рішення про його державну реєстрацію.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що вони є власниками вищевказаних земельних ділянок, які вони отримали у спадщину після смерті їх батька ОСОБА_3 , яким 10.12.2010 року було укладено з ТОВ Агрофірма Рокитне цукор договір оренди зазначених земельних ділянок строком на 7 років. Позивачі після оформлення за собою права власності на вказані земельні ділянки уклали додаткові угоди до вказаного договору оренди про продовження строку дії основного договору оренди та подано його на державну реєстрацію, однак їм було відмовлено в реєстрації, оскільки заявлене право вже іншим орендарем, при цьому їм стало відомо про існування договорів оренди належних їм земельних ділянок № 61 та № 62 від 23.03.2016 року укладених між ОСОБА_3 та ТОВ Білзерно .

Позивачі зазначають, що дані договори оренди земельних ділянок № 61 та № 62 від 23.03.2016 року укладені між ОСОБА_3 та ТОВ Білзерно є незаконними оскільки попередній договір оренди укладений з ТОВ Агрофірма Рокитне цукор не припинив свою дію і земельні ділянки не передавалися орендарем ТОВ Агрофірма Рокитне цукор , а ні їх батькові ні їм у порядку повернення та відповідно не могли передаватися відповідачу, а також між ОСОБА_3 та відповідачем не укладався акт приймання-передачі земельної ділянки.

Вказані договори оренди укладені з відповідачем порушують їх (позивачів) права та законні інтереси, що і змусило їх з метою захисту своїх прав та законних інтересів, як власників земельних ділянок, звернутись з даним позовом безпосередньо до суду. Посилаючись на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України позивачі просять задовольнити їх вимоги.

Під час судового розгляду справи представник позивачів ОСОБА_4 позов підтримала, посилаючись на вищевказані факти та докази.

В тому числі, за клопотанням представника позивачів по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України, на вирішення якої були поставлені питання, чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець в спірних договорах оренди земельних ділянок, ОСОБА_3 чи іншою особою.

Після надходження до суду висновку судової почеркознавчої експертизи та ознайомлення із цим висновком, представник позивачів подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні вимог позивачів, оскільки позов належним чином не обгрунтований, а також посилання позивачів на норми матеріального права, якими вони обгрунтовують позов, а саме на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України, є неправильним і тому спосіб захисту прав позивачів не відповідає вимогам закону.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов залишити без задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 5,110 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Саварської сільської ради, Богуславського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 13).

10.12.2010 ОСОБА_3 уклав з ТОВ Агрофірма Рокитне цукор договір оренди земельної ділянки площею 5,110 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Саварської сільської ради, Богуславського району Київської області, строком на 7 років (а.с. 63-64).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 21 березня 2018 року приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Дошкою Л.А., спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 2,5548 га, кадастровий номер 3220686600:02:011:0036, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Саварської сільської ради, Богуславського району Київської області (а.с. 15).

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,5548 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220686600:02:011:0036, яка розташована території Саварської сільської ради, Богуславського району Київської області, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2018 року з індексним номером 117819528 (а.с. 16).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 21 березня 2018 року приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Дошкою Л.А., спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 2,5548 га, кадастровий номер 3220686600:02:011:0037, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Саварської сільської ради, Богуславського району Київської області (ас. 17).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,5548 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220686600:02:011:0037, яка розташована території Саварської сільської ради, Богуславського району Київської області, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2018 року з індексним номером 117812908 (а.с. 18).

23 березня 2016 року уповноваженою особою відповідача ТОВ Білзерно складено три примірники договору оренди землі №61 земельної ділянки площею 5,5548 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220686600:02:011:0036, яка розташована на території Саварської сільської ради, в яких є підписи від імені орендодавця ОСОБА_3 (а.с. 51-53).

24 березня 2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції Київської області проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки площею 5,5548 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220686600:02:011:0036. Зазначені відомості про орендодавця - ОСОБА_3 , орендар - ТОВ Білзерно ( а.с. 49-50).

23 березня 2016 року уповноваженою особою відповідача ТОВ Білзерно складено три примірники договору оренди землі №62 земельної ділянки площею 5,5548 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220686600:02:011:0037, яка розташована на території Саварської сільської ради, в яких є підписи від імені орендодавця ОСОБА_3 (а.с. 54-56).

24 березня 2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції Київської області проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки площею 5,5548 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220686600:02:011:0037. Зазначені відомості про орендодавця - ОСОБА_3 , орендар - ТОВ Білзерно ( а.с. 47-48).

Згідно висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №16668-16670/19-32 від 01.08.2019 (а.с. 171-177) зроблені висновки, що підписи від імені орендодавця ОСОБА_3 в договорі оренди земельної ділянки № 61 від 23 березня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Білзерно відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 2,5548 га, кадастровий номер 3220686600:02:011:0036, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та договорі оренди земельної ділянки № 62 від 23 березня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Білзерно відносно земельної ділянки, розташованої на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, площею 2,5548 га, кадастровий номер 3220686600:02:011:0037, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено право кожної особи, в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 (в редакції від 22.11.2017), затверджено типовий договір оренди землі, а тому форма договору оренди землі із зазначенням істотних умов договору має дотримуватись сторонами.

Згідно п. 43 типового договору оренди землі, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а відповідно до частини четвертої цієї статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до статі 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Закон України Про оренду землі є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

Відповідно до положень ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі у редакції, яка була чинною до 01.01.2013, укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації, договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 16.1 оспорюваних договорів оренди землі від 23 березня 2016 року, було передбачено, що договір набуває чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки за цим договором, що явно суперечить п. 43 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 (в редакції від 22.11.2017).

01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України Про оренду землі були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

Оскільки власник земельних ділянок ОСОБА_3 не підписував спірні договори оренди землі, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи, та з 01.01.2013 державна реєстрація договорів оренди землі не була передбачена чинним законодавством, а тому оскаржувані договори оренди землі від 23 березня 2016 року не можуть вважатись такими, що набрали чинності.

Проведення 24 березня 2016 року державної реєстрації речового права на підставі договорів оренди землі №61 та №62 від 23.03.2016 не може підмінити державну реєстрацію самих договорів, оскільки державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а отже і не може впливати на момент набрання чинності цим договором оренди землі.

За загальним правилом правочин, який не набрав чинності, не може визнаватись недійсним.

Верховний Суд України в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснив судам, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів оренди землі і похідні від них (скасування державної реєстрації договорів оренди землі) не можуть підлягати до задоволення, оскільки правові підстави для визнання недійсними договорів оренди землі, які не були вчинені та не набули чинності, - відсутні.

Також суд звертає увагу на те, що вимоги позивачів про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, державна реєстрація яких не була проведена, являються явно безпідставними.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачі не позбавлені права на звернення до суду із вимогами про витребування земельної ділянки, яка належить їм на праві власності, з чужого незаконного володіння або про усунення перешкод у її користуванні, якщо права власника порушуються іншою особою, з наведенням правових підстав і способу захисту своїх прав та інтересів, передбаченого законом (ст. 212 Земельного кодексу України, ст. 387 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тому, враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки позивачами невірно обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 203 ч. 4, 207 ч. 2, 208 ч. 1 п. 2, 215 ч. 1, 638 ЦК України, ст.ст. 14, 16 Закону України Про оренду землі , Законом України від 11 лютого 2010 року №1878 Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Білзерно про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Богуславський районний суд Київської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 січня 2020 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов