Рішення

від 20.01.2020 по справі 240/10560/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/10560/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" до Головне управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудсервус" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудсервус" у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо непроведення перевірки (на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України - за зверненням платника податків та на підставі абз. 23 п. 201.10. Податкового кодексу України) для встановлення факту відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року;

- невстановлення відсутності податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306;

- невчинення жодних дій щодо відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376333,28 грн.;

- Визнати недійсними та скасувати податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр": № 102 від 30 грудня 2016 року; № 103 від 30 грудня 2016 року; № 104 від 30 грудня 2016 року; № 105 від 30 грудня 2016 року; № 106 від 30 грудня 2016 року; № 107 від 30 грудня 2016 року; № 108 від 30 грудня 2016 року; № 109 від 30 грудня 2016 року; № 110 від 30 грудня 2016 року; №111 від 30 грудня 2016 року; № 112 від 30 грудня 2016 року; № 113 від 30 грудня 2016 року; № 114 від 30 грудня 2016 року; № 115 від 30 грудня 2016 року; № 116 від 30 грудня 2016 року; № 117 від 30 грудня 2016 року; № 118 від 30 грудня 2016 року.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України:

- виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" №102 від 30.12.2016, № 103 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №105 від 30.12.2016, №106 від 30.12.2016, №107 від 30.12.2016, №108 від 30.12.2016, №109 від 30.12.2016, №110 від 30.12.2016, №111 від 30.12.2016, №112 від 30.12.2016, №113 від 30.12.2016, №114 від 30.12.2016, №115 від 30.12.2016, №116 від 30.12.2016, №117 від 30.12.2016, №118 від 30.12.2016;

- відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) Товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн. (один мільйон триста сімдесят шість тисяч триста тридцять три грн. 28 коп.).

В обґрунтування позову позивач вказує, що 19 лютого 2019 року ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області та просило встановити факт відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року, в тому числі (але не виключно) шляхом проведення відповідної перевірки на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України; встановити відсутність податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 у зв`язку з їх відсутністю; виключити з Реєстру податкових накладних 17 зареєстрованих податкових накладних №№ 102 - 118 від 30 грудня 2016 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1 376 333,28 грн. відновити 1 376 333,28 грн. на рахунку ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Підставою для такого звернення слугував факт зменшення реєстраційного ліміту рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та виявлення відсутність суми в розмірі 1 376 333,28 грн.

19 березня 2019 року від Головного управління ДФС у Житомирській області надійшов лист № 2398/06-30-55-12-01 від 04 березня 2019 року, яким було повідомлено про необхідність реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних "отримувачем" товарів/послуг (ТОВ "Житлобудсервус"), проте не було вчинено жодних дій щодо проведення перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачами у встановлений судом строк було до суду надано відзиви на позовну заяву за змістом яких вони просили відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що у ПК України відсутня норма щодо обов`язкового проведення перевірки за зверненням платника податків. Також відповідачі посилаються на те, що позивачем не надано жодного доказу врегулювання питання щодо реєстраційного ліміту шляхом складання розрахунків коригування до спірних податкових накладних зі зверненням до свого контрагента. На думку відповідачів наведені обставини спростовують твердження позивача щодо допущення ними бездіяльності.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

16.10.2019 усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання до участі у розгляді справи у якості третьої особи було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудсервус".

Представник третьої особи до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та дослідження письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляд у справи було встановлено, що 19 лютого 2019 року ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області та просило встановити факт відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року, в тому числі (але не виключно) шляхом проведення відповідної перевірки на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України; встановити відсутність податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 у зв`язку з їх відсутністю; виключити з Реєстру податкових накладних 17 зареєстрованих податкових накладних №№ 102 - 118 від 30 грудня 2016 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1 376 333,28 грн. відновити 1 376 333,28 грн. на рахунку ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Підставою для такого звернення слугував факт зменшення реєстраційного ліміту рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та виявлення відсутність суми в розмірі 1 376 333,28 грн. що відбулося на підставі реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних 17 податкових накладних за №№ 102 - 118 від 30 грудня 2016 року щодо надання рекламних послуг ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306.

Проте, ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" будь-яких відносин та жодних намірів щодо співпраці з ТОВ "Житлобудсервус" не мало, будь-яких угод з таким товариством не укладало, первинну документацію не складало і не підписувало, жодних коштів від нього не отримувало.

Крім того слід вказати, що видом діяльності ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" ( на даний час ТДВ "Ігнатпільський кар`єр") є добування граніту та продаж щебеневої продукції, а не надання рекламних послуг.

Також у податковій звітності ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" господарські операції з ТОВ "Житлобудсервус" не відображено у зв`язку з їх відсутністю. В Розділі І. Податкові зобов`язання Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року відсутня сума податку в розмірі 1 376 333,28 грн. по ТОВ "Житлобудсервус".

Управлінням захисту економіки в Житомирській області Національної поліції України в листі № 1180/39/03-2017 від 17 лютого 2017 року зазначено, що в ході розгляду встановлено, що невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу електронно- обчислювальних машин (комп`ютерів), що призвело до безпідставного списання в системі електронного адміністрування ПДВ з ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь та ТОВ "Житлобудсервус" (код ЄДРПОУ 40470306) ПДВ в сумі 1 376 333 гривень.

19 березня 2019 року від Головного управління ДФС у Житомирській області надійшов лист № 2398/06-30-55-12-01 від 04 березня 2019 року, яким було повідомлено про необхідність реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних "отримувачем" товарів/послуг (ТОВ "Житлобудсервус"), проте не було вчинено жодних дій щодо проведення перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Приписами ст. 200-1 ПК України встановлено основи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, згідно п. 200-1.1. ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами абз. 1, 3 п. 200-1.2. ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

У пункті 200-1.3. статті 200-1 ПК України наведена формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п. 200-1.4. ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

За положеннями абз. 1, 3 п. 200-1.5. ст. 200-1 з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів /послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (п.200-1.7 ст.200-1 ПК України).

Наведене, свідчить про те, що будь-які дії в системі електронного адміністрування податку на додану вартість призводять до формування податкових зобов`язань, чи то виникнення права на формування податкового кредиту та в подальшому бюджетне відшкодування, що, в свою чергу, веде до руху коштів на електронному рахунку платника податків та зміні його майнового стану.

Слід наголосити, що листом Управління захисту економіки в Житомирській області Національної поліції України № 1180/39/03-2017 від 17 лютого 2017 року підтверджено, що невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу електронно- обчислювальних машин (комп`ютерів), що призвело до безпідставного списання в системі електронного адміністрування ПДВ з ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь та ТОВ "Житлобудсервус" (код ЄДРПОУ 40470306) ПДВ в сумі 1 376 333 гривень.

Також це підтверджується і копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 120170602500000172.

Викладене вказує на порушення права позивача, оскільки визнаний сторонами факт реєстрації податкових накладних від імені товариства та подальше формування в системі податкового зобов`язання, що повинно призвести до списання коштів з рахунку позивача, беззаперечно свідчить про факт порушення права суб`єкта господарювання на вільне розпорядження власними коштами, що можна вважати посяганням на свободу підприємницької діяльності, оскільки фактично позивача примушують виконувати зобов`язання за господарськими угодами, які підприємством не укладались.

Щодо підтвердження чи спростування існування фактичних господарських операцій на яких зауважував позивач, відповідачем зазначено про відсутність законодавчо встановлених дій та необхідність, в даному випадку, встановлення таких фактів податковою службою.

Разом з тим, слід вказати, що нормами п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналогічного змісту норму наведено і у абз.23 п.201.10 ст.201 ПК України, зокрема, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Водночас, відповідачем не заперечується факт того, що податкові накладні від 30.12.2016 №102-118 не відображені позивачем у податковій звітності.

Крім того, ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" самостійно подавало до контролюючого органу звернення щодо необхідності проведення перевірки по питанню відсутності господарських операцій між ним та ТОВ "Житлобудсервус" щодо яких було внесено до реєстру податкові накладні від 30.12.2016 №102-118. Водночас, жодних дій з цього питання контролюючим органом не було вчинено.

Суд зазначає, що згідно статті 1 Закону № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 4 Закону №996 визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення № 88).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд наголошує, що позивач звертався до контролюючого органу з повідомленнями що ним фактичні господарські операції з ТОВ "Житлобудсервус" не здійснювалися та позивачем накладні не реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому відсутні підстави для зменшення реєстраційного ліміту на суму цих податкових накладних.

Необхідно зазначити, що даному випадку суб`єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'5ізання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної npsiMoi дії.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем за подання до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню в сумі 1921,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області та в сумі 1921,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (вул. Робітнича, 10, с. Рудня, Овруцький район, Житомирська область,11163, код ЄДРПОУ 01374547) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ,04655, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа: ТОВ "Житлобудсервус" ( вул.Благовіщенська,38Д м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40470306) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо непроведення перевірки (на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України - за зверненням платника податків та на підставі абз. 23 п. 201.10. Податкового кодексу України) для встановлення факту відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року;

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо невстановлення відсутності податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306;

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо невчинення жодних дій щодо відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376333,28 грн.

Визнати недійсними та скасувати податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр": № 102 від 30 грудня 2016 року; № 103 від 30 грудня 2016 року; № 104 від 30 грудня 2016 року; № 105 від 30 грудня 2016 року; № 106 від 30 грудня 2016 року; № 107 від 30 грудня 2016 року; № 108 від 30 грудня 2016 року; № 109 від 30 грудня 2016 року; № 110 від 30 грудня 2016 року; №111 від 30 грудня 2016 року; № 112 від 30 грудня 2016 року; № 113 від 30 грудня 2016 року; № 114 від 30 грудня 2016 року; № 115 від 30 грудня 2016 року; № 116 від 30 грудня 2016 року; № 117 від 30 грудня 2016 року; № 118 від 30 грудня 2016 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" №102 від 30.12.2016, № 103 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №105 від 30.12.2016, №106 від 30.12.2016, №107 від 30.12.2016, №108 від 30.12.2016, №109 від 30.12.2016, №110 від 30.12.2016, №111 від 30.12.2016, №112 від 30.12.2016, №113 від 30.12.2016, №114 від 30.12.2016, №115 від 30.12.2016, №116 від 30.12.2016, №117 від 30.12.2016, №118 від 30.12.2016;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн. (один мільйон триста сімдесят шість тисяч триста тридцять три грн. 28 коп.).

Стягнути на користь товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області понесені судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Стягнути на користь товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України понесені судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева