Рішення

від 09.01.2020 по справі 329/708/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/708/19

Провадження № 2/329/14/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача - ОСОБА_1 , його представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідача - Фермерського господарства "Миг", його представника Полулях С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Миг", про стягнення заборгованості, пені, трьох процентів річних, втрат від інфляції та розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Миг" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості, пені, трьох процентів річних, втрат від інфляції та розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,87 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стульнівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області. 18 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг", було укладено договір оренди землі, предметом якого є вказана земельна ділянка. 11 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 18 серпня 2008 року, згідно якої були внесені зміни до договору оренди землі. Відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою, за 2016 та 2017 рік орендну плату не сплатив взагалі, а за 2018 рік сплатив лише частково. Заборгованість зі сплати орендної плати складає 18029,62 грн., пеня за несвоєчасну виплату орендної плати - 31441,96 грн., три проценти річних - 861,50 грн., втрати від інфляції - 2400,37 грн., а всього - 52733,45 грн. У зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, позивач просить розірвати договір оренди землі, укладений між сторонами 18 серпня 2008 року та стягнути зазначену заборгованість за договором оренди.

В судовому засіданні 04.11.2019 представником відповідача було надано відзив на позовну заяву. Відзив було надано з порушенням процесуальних строків, встановлених законодавством, однак суд вважає за можливе прийняти відзив до уваги, з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи. Згідно відзиву представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідач вважає, що обов`язки щодо орендної плати за договором оренди землі від 18 серпня 2008 року та додатковою угодою від 11 травня 2017 року до договору оренди землі він виконує своєчасно та в повному обсязі. Так, сума орендної плати за 2016 рік становила 3147,95 грн., за 2017 рік - 10629,76 грн., за 2018 рік -10629,76 грн., а всього на суму 24407,47 грн. Відповідач сплатив позивачу за зазначений період орендну плату на суму 31134,18 грн. Зокрема, 28.12.2018 на картку позивача було перераховано 5134,18 грн. в рахунок орендної плати за 2018 рік. Також, 09.10.2017 позивач ОСОБА_1 отримала від голови фермерського господарства "Миг" ОСОБА_4 грошові кошти на суму 26000 грн., що підтверджується розпискою, яка додана до відзиву. Таким чином, відповідачем було фактично сплачено позивачу орендну плату за 2016-2018 роки в сумі 31134,18 грн., тоді як сплаті підлягала орендна плата на суму 24407,47 грн. за зазначений період, що свідчить про наявність авансового внеску орендної плати.

Так, 18.11.2019, позивачем до суду було надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що є підстави для розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати орендної плати та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Розписка, яку додано до відзиву представником відповідача не є належним та достовірним доказом та не може бути визнана як доказ сплати відповідачем орендної плати позивачу за 2016-2018 роки, оскільки в ній відсутні реквізити, які пов`язують її з договором оренди землі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв чи клопотань не надала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути заборгованість зі сплати орендної плати, пеню, три проценти річних та інфляційні втрати та розірвати договір оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що позивачу орендна плата сплачувалася своєчасно та в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивач є власником земельної ділянки площею 5,87 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стульнівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії II-ЗП № 009352, виданого згідно розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації від 17 липня 2003 року № 176.

18 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг" було укладено договір оренди землі строком на 10 років (до 30.10.2018), який був зареєстрований 12 лютого 2010 року у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах" за №041028100007.

Умовами договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі: 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3147,95 грн. або у натуральній формі: 1500 кг фуражного зерна, 30 кг соняшникової олії, і у відробітковій формі: оранка присадибної ділянки 0,50 га, підвіз води - 2 бочки; надання ритуальних послуг на суму 1000 грн. (пункт 10). Орендна плата вноситься до 25 жовтня кожного року оренди (пункт 11).

11 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг" було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 18 серпня 2008 року, якою внесено зміни до договору оренди землі, а саме: згідно пункту 8 договору, договір діє до 31.10.2028; згідно пункту 9 договору оренди, орендну плату встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 10629,76 грн.; згідно пункту 4.6. договору оренди, орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст.24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем не сплачено орендну плату в повному розмірі за 2016 та 2017 рік, а за 2018 рік сплачено частково, в розмірі 6377,86 грн. (після утримання податків на картку позивача було зараховано 5134,18 грн.).

Заперечуючи проти доводів позивача щодо систематичної несплати орендної плати, представником відповідача разом з відзивом до суду надано квитанцію про перерахування орендної плати за 2018 рік на картку ОСОБА_1 в сумі 5134,18 грн. та розписку від імені ОСОБА_1 датовану 09.10.2017 про отримання від ОСОБА_4 грошей на суму 26000 грн. за паї за 2017 рік.

Разом з тим, позивачем не заперечувався факт отримання орендної плати частково за 2018 рік на суму 6377,86 грн. (після утримання податків на картку позивача було зараховано 5134,18 грн.) замість 10629,76 грн.

В свою чергу, розписка, від імені ОСОБА_1 , датована 09.10.2017 про отримання від ОСОБА_4 грошей на суму 26000 грн. за паї за 2017 рік, надана представником відповідача не може бути визнана належним доказом виплати орендної плати позивачу за 2016-2018 роки, виходячи з наступного.

Зі змісту розписки випливає, що позивач отримала від фізичної особи ОСОБА_4 , а не від ФГ Миг кошти в сумі 26000 грн за паї за 2017 рік. Отже, по-перше кошти отримані позивачам від фізичної особи на прізвище ОСОБА_4 , а не від відповідача, по-друге у змісті розписки відсутні будь-які відомості про отримування цих коштів саме в якості орендної плати за договором від 18.08.2008.

Таким чином, представником відповідача не надано доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати у заявленому розмірі, чим порушено вимоги статей 525,526 ЦК України щодо виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору.

За таких обставин, суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за 2016 рік в сумі 3147,96 грн., за 2017 рік в сумі 10629,76 грн. та за 2018 рік в сумі 4251,90 грн. (з урахуванням частково сплаченої орендної плати в сумі 6377,86 грн.), а всього на суму 18029,62 грн.

Крім того, згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1,3, ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою певні правові наслідки, які полягають у можливості застосування до боржника відповідальності, встановленої договором або законом.

Крім того, згідно п.14 договору оренди землі, укладеного між сторонами, у разі невнесення орендної плати в строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої за період прострочення сплати орендної плати з 26.10.2016 до 19.08.2019 в сумі 31441,96 грн.

Суд вважає вимогу позивача про стягнення пені за порушення зобов`язання такою, що заявлена обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 по справі № 113цс14.

При наявності умов договору, які сторони добровільно погодили, про визначення остаточного розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, такий розмір має визначатись із застосуванням визначеного індексу інфляції.

Згідно п.10 умов договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Дослідивши розрахунки позивача, а саме: розрахунок стягнення трьох процентів річних та розрахунок стягнення втрат від інфляції за весь час прострочення, суд погоджується із зазначеними розрахунками, крім того суд враховує, що зазначені розрахунки не оспорювалися представником відповідача.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з орендної плати з відповідача слід стягнути три проценти річних в сумі 861,50 грн. та втрати від інфляції в сумі 2400,37 грн.

Враховуючи вищевикладене, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 52733,45 коп., що складається з суми основного боргу - 18029,62 грн., пені - 31441, 96 грн., трьох відсотків річних - 861,50 грн., втрат від інфляції - 2400,37 грн.

Також за змістом ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д ч.1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст. 651 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17.

Судом встановлено, що незважаючи на вимоги законодавства та на умови договору оренди землі від 18 серпня 2008 року та умови додаткової угоди від 17 травня 2017 року, відповідач орендну плату за 2016 та 2017 рік, а також частково за 2018 рік не сплатив.

Сам факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, тому договір оренди землі від 18 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг", підлягає розірванню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 846, 24 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 549, 611, 625, 651 Цивільного кодексу України, статтями 21, 24, 32 Закону України "Про оренду землі", статтями 12, 13, 81,141, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Миг", про стягнення заборгованості, пені, трьох процентів річних, втрат від інфляції та розірвання договору оренди землі, - задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Миг" на користь ОСОБА_1 18029,62 гривень заборгованості зі сплати орендної плати, 31441, 96 гривень пені, 861,50 гривень трьох відсотків річних, 2400,37 гривень втрат від інфляції, а всього 52733 (п`ятдесят дві тисячі сімсот тридцять три) гривні 45 копійок за договором оренди землі від 18.08.2008, укладеним між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг" за реєстраційним записом в Державному реєстрі земель №041028100007 від 12.02.2010 та додатковою угодою до цього договору від 11.05.2017.

Розірвати договір оренди землі від 18.08.2008, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Миг" за реєстраційним записом в Державному реєстрі земель № 041028100007 від 12.02.2010 стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2325587200:02:011:0004, рішення про державну реєстрацію права оренди за яким прийнято за індексним номером 35898197 від 28.06.2017.

Стягнути з Фермерського господарства "Миг" на користьОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) гривень 24 копійки.

Повний текст рішення складений 17 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство "Миг", код ЄДРПОУ 22120615, місцезнаходження: вул. Перемоги,178А, с. Стульневе, Чернігівський район, Запорізька область.

Суддя А.В.Богослов