Рішення

від 21.01.2020 по справі 347/1136/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. справа № 347/1136/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.05.2018 за №4/1009/м.5/2018, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати", Товариство) 12.06.2018 звернулося у Косівський районний суд Івано-Франківської області з позовною заявою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.05.2018 за №4/1009/м.5/1018 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова).

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14.06.2018 (а.с.6 том І) вказаний адміністративний позов повернуто ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" разом з усіма доданими до нього матеріалами, у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду та неподанням будь-яких клопотання про його поновлення.

За наслідками апеляційного оскарження, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, скасовано ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14.06.2018, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження (а.с.51-53 том І).

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2018 (а.с.90-91 том І) відкрито провадження у адміністративній справі №347/1136/18 за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України).

12.12.2018 Косівським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про залишення без розгляду адміністративного позову, яку постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.108-109, 151-153 том І).

В подальшому, ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.10.2019 (а.с.190-192 том І) на підставі статей 20, 29, 30 КАС України вирішено передати справу №347/1136/18 на розгляд в Івано-Франківський окружний адміністративний суд, так як остання належить до його підсудності.

Вказана адміністративна справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 06.11.2019 (а.с.195 том І).

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" мотивовані тим, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Симчич М.В. протиправно та безпідставно винесено постанову від 17.05.2018 за №4/1009/м.5/2018, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 63 437,00 гривень. В обґрунтування таких доводів позивач стверджує, що при перевірці в день її проведення нікого з працівників не було на території товариства; документів, які б підтверджували підстави для проведення перевірки та направлення на її проведення товариству так і не були представлені. Вказане свідчить про порушення перевіряючими Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду. Представнику позивача не був вручений другий примірник акта перевірки і відповідно у такому акті відсутній підпис посадової особи Товариства. Вручений не був також протокол про вчинення правопорушення і припис. Окремо, за доводами позивача, правопорушення у вигляді побудови будівлі комерційного призначення без повідомлення про початок виконання будівельних робіт вчинене іншим суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , якій надано в оренду частину території, яка належить Товариству на праві постійного користування. На переконання позивача саме фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна бути притягнена до відповідальності, як особа, яка здійснила самочинне будівництво. ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" не приймало жодної участі у спорудженні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" та використанні його для ведення підприємницької діяльності, про що головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Симчича М.В. було повідомлено. З урахуванням вказаних обставин позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувану постанову.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ухвалою від 08.11.2019 прийнято до провадження адміністративну справу №347/1136/18 та залишено без руху адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати", у зв`язку із несплатою судового збору та необхідністю зазначення вірних реквізитів (ідентифікуючих даних) оскаржуваної постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (а.с.197-200 том І).

Ухвалою суду від 22.11.2019 призначено до розгляду адміністративну справу та залучено до участі у справі №347/1136/18 ОСОБА_1 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (а.с.207-211, 212-213 том І).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який 10.12.2019 надійшов на адресу суду разом із відповідними письмовими доказами (а.с.221-228, 229-256 том І). Як свідчить зміст даного відзиву, відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати", вказуючи на наступні обставини. Насамперед відповідач заперечив посилання позивача на порушення процедури проведення позапланової перевірки, яка врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 за №698, оскільки порядок проведення позапланової перевірки у спірному випадку регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553. Відповідач зазначив, що на підставі листа виконавчого комітету Косівської міської ради від 26.04.2018 за №354, направленого до центрального органу - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, відповідний структурний підрозділ в Івано-Франківській області зобов`язано опрацювати вказане звернення та надати відповідь. Враховуючи зміст листа видано наказ про проведення позапланового заходу від 07.05.2018 за №321-П/1009/1.5/2018 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 07.05.2018 за №321/1009/m.7/2018. В ході проведення позапланової перевірки відповідачем встановлено, що будівельні роботи із спорудження будівлі комерційного призначення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1 вчинені без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.05.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2018 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2018. Як стверджує відповідач, перевірка проводилася у присутності директора ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" ОСОБА_2 та із залученням третіх осіб, зокрема спеціаліста із захисту майнових прав та договірних відносин Косівської міської ради ОСОБА_3 , який своїм підписом засвідчив обставини встановлені в ході перевірки. Згідно доводів відповідача акт, припис та протокол від 08.05.2018, в якому зокрема містились відомості про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вручені позивачу особисто у день проведення перевірки, що засвідчується особистим підписом виконавчого директора. Позивач не прибув на розгляд справи 17.05.2019. Враховуючи те, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи згідно норм чинного законодавства, відповідачем 17.05.2018 відносно ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №4/1009/м.5/2018. За твердженням відповідача відсутність згоди орендодавця на проведення будівництва орендарем, останній не може виступати замовником будівництва та направляти заяву з метою отримання дозвільних документів із будівництва об`єкта нерухомого майна. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.01.2020 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву (а.с.67-69, 71-73 том ІІ). Посилаючись на положення частини 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", частини 4, 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", представник відповідача констатує, що право на забудову земельної ділянки реалізовується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. При цьому, ОСОБА_1 у спірних відносинах не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, право постійне користування якою належить виключно позивачу, у зв`язку із чим така третя особа не може виступати суб`єктом містобудування. Термін дії договору оренди споруди (іншого нерухомого майна) від 01.07.2014, укладений Товариством із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , яким, на переконання позивача обґрунтовується правомірність використання частини території Товариства, завершився 01.07.2016, в свою чергу позапланову перевірку відповідач провів 08.05.2018.

Третя особа ОСОБА_1 не скористалася правом подання пояснення по справі.

Згідно відомостей Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) значиться с. Хімчин Косівського району Івано-Франківської області (а.с.39 том ІІ).

Вказані відомості, станом на грудень 2019 року, відповідали даним Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так як ОСОБА_1 до 16.01.2020 числилася фізичною особою-підприємцем.

Судом двічі за вказаною адресою поштовим зв`язком направлялася ухвала про призначення до судового розгляду адміністративна справа, втім, 02.12.2019 і 19.12.2019 кореспонденція повернулася до суду із відмітною "інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.218 том І; а.с.41 том ІІ).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 126 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом двічі відправлено ухвалу про призначення до судового розгляду адміністративна справа за належною адресою проживання, то в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України коментована ухвала суду вважається врученою третій особі належним чином.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмових пояснень, дослідивши і оцінивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить із таких підстав та мотивів.

При розгляді справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" з 13.05.1993 зареєстроване як юридична особа, свідченням чого є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань (а.с.231-232 том І, https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Видами економічної діяльності позивача за відповідними кодами КВЕД є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10 основний) та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням засновників Товариства від 11 травня 1993року та зареєстрованого розпорядженням представника Президента України у Косівському районі № 85 від 13 травня 1993 року (а.с.75-81 том І; а.с.30-35 том ІІ).

Згідно рішення Косівської міської ради від 22 жовтня 1993 року позивачу надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,5500 га, що розташована по АДРЕСА_1, для влаштування зони відпочинку та виробничо-господарських потреб. Вказана обставина засвідчується копією Державного акта на право постійного користування серії ІФ-08-01-4/000151 за №001320 від 08.05.1997, який міститься в матеріалах справи (а.с.82-85 том І; а.с.28-29 том ІІ).

В подальшому, на підставі договору оренди споруди/іншого об`єкта нерухомого майна №001 від 01.07.2014, позивач передав в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 благоустроєну площадку для облаштування тимчасової споруди та кіоск торгової площі (а.с.86 том І; а.с.8-9 том ІІ).

За доводами Товариства, викладених у адміністративному позові, така площадка розташована на вище коментованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

26.04.2018 Виконавчий комітет Косівської міської ради звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із листом №354 про проведення перевірки на предмет встановлення правомірності проведення будівельних робіт щодо усіх будівель та споруд на території земельної ділянки комунальної власності, яку надано у користування ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" площею 0,5500 га, по АДРЕСА_1, та вжиття відповідного реагування у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства (а.с.229-230 том І).

Згідно пояснень відповідача, на підставі вищевказаного листа Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зобов`язано Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області опрацювати коментоване звернення та надати відповідь (а.с.223 том І).

У зв`язку із вказаними обставинами головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Симчич М.В. на підставі наказу від 07.05.2018 за №321-П/1009/1.5/2018 і направлення для проведення позапланового заходу від 07.05.2018 за №321/1009/m.7/2018, проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 (а.с.239, 240 том І).

Вказана перевірка проводилась на об`єкті по АДРЕСА_1, в період з 07.05.2018 по 08.05.2018 в присутності виконавчого директора ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" ОСОБА_2 та спеціаліста із захисту майнових прав та договірних відносин Косівської міської ради ОСОБА_3

Під час проведення перевірки посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю в області встановлено порушення позивачем пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI, які полягли у здійсненні ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" самочинного будівництва будівлі комерційного призначення на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка передана останньому на праві постійного користування.

Вказані вище порушення зафіксовані в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 08.05.2018 за №3211009m82018 (а.с.241-248 том І).

Як свідчить зміст VІІ розділу вказаного акту від 08.05.2018, позивач отримав примірник даного акту 08.05.2018, свідченням чого є особистий підпис уповноваженої особи ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати", зокрема виконавчого директора ОСОБА_2 (зворотній бік а.с.247 том І).

Також, 08.05.2018, за фактом здійснення будівництва будівлі комерційного призначення - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" на коментованій земельній ділянці, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с.249-250 том І).

В протоколі визначено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться о 11:00 год. 17.05.2018 у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області за адресою: вул. І. Франка, 4, м. Івано-Франківськ (зворотній бік а.с.249 том І).

Водночас, посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю 08.05.2018 винесено припис про усунення протягом двох місяців, виявлених під час перевірки порушень, шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт або приведення земельної ділянки до попереднього стану (а.с.251 том І).

Як свідчить зміст протоколу і припису останні також під розписку (підпис) вручені виконавчому директору ОСОБА_2 (а.с.250, зворотній бік а.с.251 том І).

За фактом "по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що знаходиться в постійному користуванні ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" побудовано будівлю комерційного призначення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" без повідомлення про початок виконання будівельних робіт", за наслідками розгляду матеріалів перевірки, протоколу і припису від 08.05.2018 відповідач в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Симчич М.В, 17.05.2018 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" прийняв постанову №4/1009/м.5/2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 63 437,00 гривень (а.с.74, 252 том І).

Вважаючи постанову №4/1009/м.5/2018 про накладення штрафу від 17.05.2018 такою, що прийнята у відношенні до неналежної особи, оскільки порушення вчинене іншим суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , якій надано в оренду частину території, а також порушення права суб`єкта перевірки у зв`язку із проведенням контрольного заходу без його участі, неврученням акта перевірки, протоколу про вчинення правопорушення і припису, ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" оскаржило таке рішення відповідача до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

В розгляді даної справи суд вважає за необхідне дослідити кожні доводи позивача окремо, а також аргументи представника відповідача на їх спростування.

За змістом абзаців 1, 2, 3, 5 частини 1 та пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI (надалі по тексту також - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи зокрема щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23.05.2011 за №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі по тексту також - Порядок №553).

Позивач стверджує про не дотримано відповідачем, при здійснення позапланової перевірки в період з 07.05.2018 по 08.05.2018, вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 за №698 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду", а саме: не надано та не надіслано позивачу документів, які б підтверджували підстави для проведення перевірки, направлення на проведення такої перевірки, не вручено акт перевірки №3211009m82018, що позбавило його можливості ознайомитися із зафіксованими порушеннями та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Насамперед, суд вважає за необхідне відмітити про помилковість посилання позивача на вищевказаний Порядок №698, оскільки даний порядок визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, в той час як порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, регламентує саме постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

За змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи.

Водночас, згідно пункту 13 вказаного Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, поряд з іншим бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (пункт 15 Порядку №553).

Згідно вимог пунктів 16, 17, 18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (надалі по тексту також - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Таким чином, з наведеного слідує, що законодавцем чітко визначена процедура проведення посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю перевірок (планових, позапланових), складення відповідних документів за результатами її проведення та порядок оформлення і вручення (ознайомлення) таких документів керівникові суб`єкта містобудування чи уповноваженій його особі.

Як було зазначено судом вище, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Симчич М.В. на підставі наказу від 07.05.2018 за №321-П/1009/1.5/2018 і направлення для проведення позапланового заходу від 07.05.2018 за №321/1009/m.7/2018, проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт по АДРЕСА_1.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю в період з 07.05.2018 по 08.05.2018, відповідачем складено акт від 08.05.2018 за №3211009m82018 та зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: "виявлено факт самочинного будівництва будівлі комерційного призначення на земельній ділянці ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" по АДРЕСА_1, яка передана останньому на праві постійного користування" (зворотній бік а.с.246 том І).

Суд констатує, що вказана перевірка проводилась посадовою особою інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Симчич М.В. в присутності, зокрема, виконавчого директора ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" ОСОБА_2, про що свідчить підпис останньої в акті перевірки від 08.05.2018 за №3211009m82018 про отримання другого примірника даного акта (зворотній бік а.с.247 том І).

Як слідує із VІІІ розділ акта перевірки, ОСОБА_2 надала пояснення: "Споруда, яка знаходиться на території Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційної фірми "Карпати" збудована у 2015 році без належних документів".

Отже, наведені обставини свідчать про обізнаність уповноваженої особи позивача про виявлені і зафіксовані порушення в акті перевірки, оскільки остання була присутня при її проведенні та отримала примірник акта перевірки №3211009m82018, про що особисто проставила власний підпис.

Відтак, на переконання суду, відвідачем при проведенні перевірки і складанні акта перевірки дотримано встановленого порядку оформлення та вручення такого акта перевірки позивачу як суб`єкту перевірки, а тому доводи представника Товариства з приводу позбавлення можливості ознайомитися із виявленими під час перевірки порушеннями, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Як і у випадку із актом перевірки, другий примірник протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2018 також вручені виконавчому директору ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" ОСОБА_2 під особистий підпис в той же день (а.с.249-250 том І).

На спростування вищевказаних обставин і доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, який 09.12.2019 скерований позивачу, ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" не надано суду будь-яких заперечень та пояснень, в тому числі не подано відповідь на відзив із відповідними обґрунтуваннями.

Досліджуючи доводи позивача щодо неправомірності винесення оскаржуваної постанови №4/1009/м.5/2018 про накладення штрафу від 17.05.2018, оскільки така прийнята у відношенні до неналежної особи - ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати", так як порушення вчинене іншим суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , якій надано в оренду частину території, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Позивач обґрунтовуючи вищекоментовані аргументи, вказує на укладення між ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) договору оренди споруди/іншого об`єкта нерухомого майна №001 від 01.07.2014 (надалі по тексу також - договір оренди, договір).

Досліджуючи предмет та умови вказаного договору оренди судом встановлено слідуюче.

Так, згідно пункту 1.1., 1.2. договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування благоустроєну площадку для облаштування тимчасової споруди та кіоск торгової площадки. Орендар бере в користування благоустроєну площадку для розміщення тимчасової споруди.

Розділом 3 даного договору визначено Порядок передачі об`єкта в оренду, зокрема, приймання-передача орендованого приміщення здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін (пункт 3.1.). Сторони зобов`язані визначити своїх представників у двосторонню комісію і розпочати передачу орендованого приміщення з моменту підписання цього договору (пункт 3.2.) При передачі орендованого об`єкта складається акт здавання-приймання, що підписується членами двосторонньої комісії (пункт 3.3.).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.4. договору термін оренди становить 2 роки з моменту підписання договору. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін на інший термін.

Розмір орендної плати за орендований об`єкт у цілому складає 1 500,00 гривень за один місяць. Орендна плата сплачується в готівковому порядку в касу орендодавця авансом не пізніше другого числа кожного місяця або на розрахунковий рахунок фірми. Орендар проводить повну оплату за використану електричну енергію га інші комунальні послуги (Розділ 5 договору).

Згідно пункту 8.3. договору при закінченні терміну договору збудовані приміщення залишаються у власності Косівської СОВКФ "Карпати".

Отож, аналізуючи умови коментованого договору оренди споруди/іншого об`єкта нерухомого майна №001 від 01.07.2014, можна дійти висновку про те, що позивачем спільно із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вирішувалося питання щодо врегулювання у договірному порядку передачі в оренду терміном на 2 роки благоустроєну площадку (фактично земельну ділянку) для облаштування тимчасової споруди та кіоск торгової площадки, тобто два об`єкти, розмір орендної плати за які в цілому складав 1 500,00 гривень за один місяць.

Наведене підтверджується листом-претензією, скерованою ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про не сплату останньою орендної плати за орендовані об`єкти, який міститься в матеріалах справи (а.с.7 том ІІ).

При цьому суд зазначає, що позивачем як під час розгляду даної справи так і під час проведення перевірки не надано акт здавання-приймання орендованого об`єкта за підписом членів двосторонньої комісії, наявність якого передбачено пунктами 3.3, 8.2 коментованого договору.

Відсутність акту здавання-приймання об`єкта оренди свідчить, що договір оренди споруди/іншого об`єкта нерухомого майна №001 від 01.07.2014 є лише намір між двома суб`єктами про можливість використання певного майна на платній основі. Втім, не представлення відповідного акту, на переконання суду, свідчить про відсутність фактичної передачі в оренду предмету використання за договором №001 від 01.07.2014.

У зв`язку із вказаним суд критично ставиться щодо посилання позивача на дію такого договору взагалі.

Серед іншого, одним із об`єктів, який згідно представленого позивачем договору передано ОСОБА_1 в оренду для облаштування тимчасової споруди, являється площадка, тобто земельна ділянка.

Про те, що саме земельна ділянка передавалась в оренду третій особі безпосередньо стверджує позивачем у позовній заяві.

Однак, важливо відзначити, що коментований договір оренди, укладений між позивачем та третьою особою, не містить:

- жодних індивідуальних ідентифікуючих ознак будь-якого із об`єктів, переданих в оренду (габарити, поверховість, висота, об`єм, склад, площа тощо), в тому числі адреси розташування останніх;

- будь-якого посилання на первинний правоустановчий документ, який підтверджує право власності чи правомірне правокористування позивачем предмету оренди чи його частини (витяг із відповідних реєстрів речового права, технічна документація, інвентарна справа, державний акт на право постійного користування на землю, проекту землеустрою тощо);

- відповідних ідентифікуючих ознак самої же земельної ділянки (благоустроєної площадки для облаштування тимчасової споруди)зокрема, її адреса, площі і конкретного місця розташування, в тому числі в межах Державного акту на право постійного користування серії ІФ-08-01-4/000151 за №001320 від 08.05.1997.

Загальна площа земельної ділянки, яка перебуває у позивача на праві постійного користування, становить 0,5500 га.

План зовнішніх меж землекористування до Державного акту від 08.05.1997 свідчить про відсутність станом на 1997 рік розміщення на ньому будь-яких об`єктів нерухомого майна, втім, як випливає із змісту акту перевірки від 08.05.2018, листа Виконавчого комітету Косівської міської ради, що був підставою для здійснення спірних заходів контролю, і фотоматеріалів фіксації фактичного стану території, на останній розміщенні/збудовані об`єкти нерухомого майна як капітальні так і тимчасові споруди (а.с.83-84, 229-230, 233, 236-237, 253-254 том І).

Позивач не представив суду будь-якого доказу, який би підтверджував, які із об`єктів (майна) збудовані саме Товариством, а які із них споруджені іншими суб`єктами господарювання, в тому числі окремо ОСОБА_1 . Не надано належних доказів, яка саме частина території використовувалася ОСОБА_1 , а яка Товариством. Не подано жодного дозвільного документа на права будівництва об`єктів безпосередньо Товариством, для того щоб суд об`єктивно міг розрізнити і відділити ті об`єкти, які влаштовано позивачем самостійно на законних підставах, якщо такі були, а які самостійно спорудженні орендарями на чітко визначеній територій без дозволу на виконання таких будівельних чи монтажних робіт.

Аналогічно до вищевказаним висновкам суду не підлягає врахування як належний доказ лист позивача, адресований 03.09.2015, як стверджує представник Товариства орендарю ОСОБА_1 (а.с.87 том І; а.с.4-5 том ІІ).

Зокрема, вказаний лист про проведення орендарем самовільного капітального будівництва не містить відомостей, в межах якого конкретного договору оренди Товариство висловлює претензію, про яку саме "закріплену територію" йде мова у вказаному письмовому попередженні.

Не пояснив позивач про фактичні і юридичні причини підписання такого листа від іменні товариства директором ОСОБА_4, в той час як таким директором згідно поданих позивачем документів, в тому числі в 2014 і 2015 роках була ОСОБА_2 .

Не доведеним також суд вважає доводи позивача про те, що саме ОСОБА_1 є тим правопорушником, яка самостійно і особисто вчинила будівельні роботи по спорудженню капітальних об`єктів нерухомого майна, будівництво яких без відповідних дозвільних документів зафіксовано актом перевірки від 08.05.2018.

Як свідчить представлена виписка із банківського рахунку позивача за період з липня 2014 по грудень 20106 року ОСОБА_1 не була єдиним суб`єктом господарювання, який вносив орендну плати, відповідним орендарем також була ОСОБА_2 , прізвище, ім`я та по батькові якої повністю співпадає із такими ж даними директора Товариства (а.с.4-27 том ІІ).

В будь-якому випадку цільовим призначенням таких платежів від вказаних двох осіб є "оплата за оренду приміщення" і "орендна плата приміщення". Відомостей про внесення оплати за оренду "благоустроєної площадки", "торгової площадки" чи "розміщення тимчасової споруд" вказана виписка не містить.

Крім вказаного, слід вкотре відмітити, що земельна ділянка площею 0,5500 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та частина якої як вважає позивач надана в оренду ОСОБА_1 , належить ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" на праві постійного користування, свідченням чого є Державний акт на право постійного користування серії ІФ-08-01-4/000151 за №001320 від 08.05.1997 справи (а.с.82-85 том І).

За змістом статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право користування землею є похідним від права власності на землю. При передачі земельної ділянки у користування відбувається перехід частини правомочностей власника ділянки до землекористувача.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 (справа №1-17/2005) суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг.

Беручи до уваги вищенаведені норми та висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні №5-рп/2005 від 22.09.2005, позивач позбавлений можливості розпоряджатися земельною ділянкою (передавати в оренду), яка належить останньому на праві постійного користування.

Таким чином, поряд з вищевказаним у рішенні суду, договір оренди споруди/іншого об`єкта нерухомого майна №001 від 01.07.2014, укладений між ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , не є належним доказом, а отже не може братися судом до уваги при вирішенні даного спору.

Суд звертає увагу, що позивачем під час здійснення відповідачем державного архітектурно-будівельного контролю, в ході якого була присутня ОСОБА_2 , не надавались жодні пояснення з приводу спорудження кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" та використання його для ведення підприємницької діяльності саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

ОСОБА_2 перевіряючим була представлена можливість надати пояснення, яке викладене у VІІІ розділі акта від 08.05.2018, і таке пояснення не містить тих доводів, про які Товариство заявляє у адміністративному позові.

Акт перевірки підписаний ОСОБА_2 без зауважень та/або заперечень (зворотній бік а.с.47 том І).

Не надавались посадовими особами Товариства жодні документи, які б засвідчували факт здійснення будівництва ОСОБА_1 , в тому числі договір оренди від 01.07.20014, на який посилається позивач, як на основний доказ, що засвідчує протиправність накладення штрафу саме на ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати". Не було й подано лист, адресований позивачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 щодо виготовлення та узаконення певного будівництва у встановленому законом порядку, а також претензійного листа, що стосується несплати ОСОБА_1 орендної плати за орендований об`єкт.

Разом з цим, такі докази не були надані позивачем й до початку розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, про який остання була повідомлена належним чином, однак не з`явилася на її розгляд.

Вказане підтверджується матеріалами перевірки, а саме: актом перевірки, протоколом про порушення у сфері містобудівної діяльності, приписом та оскаржуваною постановою.

Суд зазначає, що такі документи подані позивачем тільки під час звернення до суду із адміністративним позовом.

Згідно вимог пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний поряд з іншим надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте таких вимог пункту 14 Порядку №553 позивачем дотримано не було.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи за порушення позивачем пункту 1 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI до останнього застосовано штраф на підставі пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі 63 437,00 гривень.

Притягнення до такої відповідальності оформляється постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка приймається органом контролю.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 за №687-XIV замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування;

За змістом пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частин 1, 2 статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (надалі по тексту також - Порядок №466).

Пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Таким чином, положеннями Закону №3038-VI та Порядку №466 передбачено можливість виконання підготовчих і будівельних робіт лише після надіслання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Разом з цим, будівельні роботи можуть виконуватися замовником тільки після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Суд наголошує, що ОСОБА_1 не може виступати замовником будівництва об`єкта, оскільки у останньої відсутні належні документи на підтвердження права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій, як вважає позивач, збудоване кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2". В матеріалах справи також відсутній такий документ.

Позивач не надав суду жодного доказу про те, що, встановивши вчинення без відповідного дозволу на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці самочинного будівництва, він звернувся у відповідні органи контролю для припинення і запобігання самовільному спорудженню нерухомого майна, що могло б свідчити про свідому позицію Товариства до факту порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі зі сторони ОСОБА_1 .

Таким чином саме ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" могла виступати замовником будівництва об`єкта кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться вказаний об`єкт належить позивачу на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування серії ІФ-08-01-4/000151 за №001320 від 08.05.1997. А отже на позивача покладений обов`язок у встановлений законодавством спосіб надіслати до органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт, який останнім не виконано.

Позивач на спростування такого висновку суду не надав суду обґрунтованих пояснень та відповідних доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 за №208/94-ВР (надалі по тексту також - Закон №208/94-ВР) суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Системний і послідовний аналіз коментованих норм матеріального права свідчить, що виконання замовником будівництва об`єктів будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання є порушенням, за яке встановлена відповідальність пункту 2 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР.

З урахуванням вказаних норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що мало місце порушення ТзОВ "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, за яке передбачена відповідальність встановлена законом на віть обставини не набуття Товариством у встановленому законом порядку статусу замовника будівництва.

На переконання суду законний користувач землі, який здійснює на ній господарську діяльність, в тому числі із залученням на таку територію іншого суб`єкта господарювання, діяльність щодо самочинного будівництва якого стала наслідком порушення законодавства в сфері містобудування, без доведення вжиття належним користувачем земельної ділянки своєчасних заходів з виявлення, попередження і припинення правопорушення, буде мати наслідком визнання (визначення) такого користувача суб`єктом порушення за правилами Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи.

Таким чином, суд вважає недоведеними позивачем обставини про наявність достатніх законних підстав для скасування постанови від 17.05.2018 за №4/1009/м.5/2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 63 437,00 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як свідчать встановлені в суді обставини, виходячи із змісту доводів і мотивів позивача, відповідач, приймаючи 17.05.2018 постанову про накладення штрафу, діяв обґрунтовано, з урахування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Відтак, суд робить висновок про безпідставність адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 921,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 16.11.2019 за №5566 (а.с.205 том І).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами і учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча, виробничо-комерційна фірма "Карпати" (ідентифікаційний код юридичної особи 20531716), вул. Гоголя, 2, м. Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78600).

Відповідач - Державна архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код юридичної особи 37471912, Бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (вул. І. Франка, 4 м. Івано-Франківськ, 76000).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), с. Химчин , Косівський район, Івано-Франківська область , 786320).

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.