Постанова

від 21.01.2020 по справі 200/7271/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року справа №200/7271/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання Кобець О.А.

за участю сторін по справі:

позивач: Жеболенко Г.М. (за довіреністю)

відповідач: Груєнко С.Л. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Зінченко О.В.) від 13 вересня 2019 року по справі №200/7271/19-а, повний текст складений 23 вересня 2019 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2019 року № 0037434707 на загальну суму 13 220,65 грн. та від 16 травня 2019 року № 0037444707 на загальну суму 460,92 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2019 року № 0037434707 на загальну суму 13 220,65 грн. та від 16 травня 2019 року № 0037444707 на загальну суму 460,92 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2019 року № 0037434707 на загальну суму 13 220,65 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2019 року №0037444707 на загальну суму 460,92 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки актом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно зі ст.32 ПКУ строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платників податків передбачені ст.100 ПКУ. Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові КМУ від 27.12.2010 року №1235 Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. Крім того, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та населених пунктів на лінії зіткнення визначено розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого м.Слов`янськ не включено. Отже, норми Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.9.2014 року №1669-VII не розповсюджуються на господарську діяльність ТОВ ТЕХМАШ . Звільнення від сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з 14.4.2014 року по теперішній час податковим законодавством ТОВ ТЕХМАШ не передбачено.

На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є юридичною особою, що зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32720984. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: 84112, Донецька обл. , місто Слов`янськ , вулиця Горлівська, будинок 59 А. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Слов`янській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до умов договорів б/н від 01.02.2012, № 12-17 від 27.03.2017, укладених між позивачем та Слов`янською міською радою, позивач є користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Слов`янськ , вул . Сучасна , буд . 25 б, а саме: земельної ділянки несільськогосподарського призначення із земель промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,2805 га.

В наданих до фіскального органу деклараціях позивач визначив до сплати орендну плату за землю за 2015 рік в сумі 64196,71 грн. (5349,73 грн. на місяць в період з січня по грудень місяць), за 2016 рік в сумі 91987,59 грн. (7665,63 грн. на місяць з січня по листопад 2016 року та 7653,66 грн. у грудні 2016 року), за 2017 рік в сумі 82853,01 грн. (6904,41 грн. на місяць з січня по березень 2017 року та 6904,42 грн. з квітня по грудень 2017 року (том 1 арк. справи 129), за 2018 рік в сумі 82 853,01 грн. (6904,41 грн. на місяць з січня по березень 2018 року та 6904,42 грн. з квітня по грудень 2018 року (том 1 арк. справи 45),за 2019 рік в сумі 82 853,01 грн. (6904,42 грн. на місяць з січня по листопад 2019 року та 6904,39 грн. у грудні 2019 року.

Відповідачем проведена камеральна перевірка з питання своєчасності сплати грошового зобов`язання з плати за землю, за результатами якої складено акт перевірки від 20.03.2019 року №957/05-99-47-07 та згідно ст.126 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 року, а саме :

-№ 0037444707 яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з орендної плати в розмірі 10% - на загальну суму 460,92 грн. ;

-№ 0037434707, яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з орендної плати в розмірі 20% на суму 13220,56 грн..

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

З акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій до спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що штрафні санкції застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно податкової декларації за 2017 рік №9016227380 від 12.02.2017 року, за 2018 рік №9019441274 від 13.02.2018 року, №9044962871 від 20.03.2018 року, №9057152441 від 03.04.2018 року, №9089421307 від 11.05.2018 року, №9111183910 від 07.06.2018 року, №9135984501 від 05.07.2018 року, №9165765018 від 09.08.2018 року, №9306678932 від 16.01.2019 року, код платежу - 18010600.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно достатті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено, зокрема, м.Слов`янськ.

Статтею 6 Закону№1669 (в редакції, чинної до 08.06.2016р.) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, в силу норм статті 6 Закону№1669, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності до 08.06.2016р.

Водночас, з інтегрованої картки позивача з орендної плати за землю вбачається, що сплачені позивачем кошти враховувалися відповідачем на погашення зобов`язань з плати за землю за звітні податкові періоди з листопада 2014 року по травень 2016 року, від сплати яких позивача було звільнено. Наведене мало своїм наслідком відображення в обліковій картці позивача несвоєчасної сплати зобов`язань з плати за землю після 08.06.2016 року.

Наведені вище обставини судом також установлено із рішень Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі №805/2561/18-а, від 16 липня 2018 року у справі №805/2561/18-а, від 09 січня 2019 року у справі №200/14044/18-а, які набрали законної сили, за позовом позивача до відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року по справі №200/7271/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року по справі №200/7271/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 21 січня 2020 року.

Повне судове рішення складено 21 січня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 21 січня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова