Ухвала

від 20.01.2020 по справі 640/6182/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2020 року

Київ

справа № 640/6182/19

адміністративне провадження № К/9901/36380/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М. , перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №640/6182/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром до Одеської митниці ДФС про визнання неправомірними та скасування карток відмови і рішення ,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської митниці ДФС, направлена до суду поштою 23.12.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М. М.

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі (як зазначено заявником касаційної скарги) 458843,68 грн.

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 13765, 31 гривень ( 458843,68 грн * 1,5 % * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір .

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

На обґрунтування вимог касаційної скарги Одеська митниця ДФС зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі досліджено всі обставини справи та не взято до уваги наведені у скарзі факти, які з огляду на їх зміст, дублюють зміст рішення про коригування митної вартості щодо подання позивачем документів, які містили розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення інвойсі та специфікації від 23.08.2018 № 1 вартість транспортного засобу становить 32 600 дол. США за шт., при цьому в висновку про вартісні характеристики товару, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 29.10.2018 № ТИ181029-008 вартість транспортного засобу складає 97 950, 00 дол. США, разом з чим декларантом самостійно визначено митну вартість на рівні 110 000,00 дол. США за шт., без посилання на будь-який документ на підставі якого було здійснено дане коригування; згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет, вартість даного транспортного засобу складає 109 278 дол. США за шт., декларантом не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та був прийнятий до уваги висновок департаменту податкових та митних експертиз від 03.12.2018 № 142005901-1967 про вартісні характеристики, з урахуванням якого вартість товару за МД UA № 500650/2018/057451 становить 161 830, 83 дол. США, що в свою чергу не відповідає рівню митної вартості, заявленої декларантом.

Проте як вбачається з судових рішень, предметом дослідження були саме ті обставини, які викладені в рішенні про коригування митної вартості, судами перевірялись висновки Одеської митниці ДФС щодо встановлених нею розбіжностей у наданих позивачем документах. Крім того, суди звертали увагу на те, що 23.11.2018 позивачем подано до відповідача заяву № 355-Т з проханням відповідно до ст. 269 Митного кодексу України надати дозвіл на відкликання митної декларації від 07.11.2018 № UA500650/2018/057451 у зв`язку з відмовою покупця ТОВ Фінпром від покупки.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження реагування на заяву позивача від 23.11.2018 про відкликання митної декларації, зокрема, відсутні докази на підтвердження наявності підстав для відмови у наданні такого дозволу, про що відповідач зобов`язаний був невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Також апеляційний суд зазначив, що доводи апелянта щодо відсутності підстав для відкликання митної декларації від 07.11.2018 № UA500650/2018/057451 у зв`язку з тим, що позивач фактично не відмовився від покупки, про що зазначено у заяві про відкликання, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки станом на дату винесення спірного рішення та картки відмови № UA500650/2018/01146 у відповідача були відсутні правові підстави для невчинення дій/бездіяльності щодо нерозгляду заяви про відкликання митної декларації та винесення спірних рішення та картки відмови № UA500650/2018/01146 без врахування зазначеної заяви.

Касаційна скарга не містить доводів незгоди з висновками суду в цій частині встановлених обставин, та більш того, взагалі не містить викладу обставин щодо наявності заяви позивача про відкликання митної декларації, у зв`язку з відмовою від покупки автомобіля, який було випущено у вільний обіг під гарантійні (фінансові) зобов`язання і відносно митної вартості якого і виник спір у цій справі.

Отже, формальне зазначення скаржником, що судами не надано належної правової оцінки висновкам Одеської митниці ДФС, а також те, що у зв`язку зі скасуванням рішення про визначення митної вартості позивачем може бути заялено вимогу про повернення грошових коштів, сплачених як фінансові зобов`язання, не є належним обґрунтуванням вимог касаційної скарги.

Суд акцентує увагу скаржника про необхідність наведення підстав касаційного оскарження з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, оскільки касаційна скарга не містить конкретного обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, скаржнику слід усунути цей недолік касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №640/6182/19 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- зазначити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі,

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон,

Суддя Верховного Суду