ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 січня 2020 року
справа №826/9569/18
адміністративне провадження №К/9901/29809/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у складі суддів Епель О.В., Літвіної Н.М., Костюк Л.О.,
у справі №826/9569/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон"
до Головного управління ДФС в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС в м. Києві
(далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №00006351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 222 521,00 грн, з яких 148 347,00 грн - основне зобов`язання, 74 174,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, з мотивів безпідставності його прийняття.
04 грудня 2018 року Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив в задоволенні позову, висновуючись з того, що в ході судового розгляду справи не підтвердилось фактичне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, і відповідно, знайшло підтвердження безпідставне формування податкового кредиту.
18 вересня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №00006351402, з мотивів недоведеності податковим органом правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення.
У жовтні 2019 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В касаційній скарзі наголошує на не підтвердженні реальності господарських операцій належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
09 грудня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі цього ж суду від 31 жовтня 2019 року, справу № 826/9569/18 витребував з Окружного адміністративного суду м. Києва.
12 грудня 2019 року справа № 826/9569/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваного судового рішення, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону таке судове рішення не відповідає з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на підставі наказу від 27 квітня 2018 року № 7810 та направлення від 27 квітня 2018 року податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Каст Айрон податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Конкордвест (код 40823211) за жовтень 2016 року, за результатами проведення якої складено акт від 10 травня 2018 року № 308/26-15-14-02-01/38408092 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 148 347,00 грн.
30 травня 2018 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівник податкового органу прийняв податкове повідомлення-рішення № 00006351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 222 521,00 грн, з яких 148 347,00 грн - основне зобов`язання, 74 174,00 грн - штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до пункту 57.3 статті 57, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Суди попередніх інстанцій установили, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом договірних взаємовідносин з ТОВ Конкордвест з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених господарських операцій. Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18.03.2016 за №32016100090000038 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України відносно гр. ОСОБА_1 , який є директором ТОВ Конкордвест , який у ході слідчих дій зазначив, що він зареєстрував таке товариство на своє ім`я без мети ведення фінансово-господарської діяльності.
Щодо наявності кримінального провадження як підстави для визнання господарських операцій нереальними.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Відтак, необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 813/4931/13-а та від 06 лютого 2018 року у справі № 802/4940/14.
Суди попередніх інстанцій установили, що між позивачем і ТОВ Конкордвест укладено договір постачання товару від 05 жовтня 2016 року № КІ0901, на підставі якого позивачем придбано труби з ливарного чавуну, хомутове з`єднання, фітинги з чавуну.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що товарність операцій позивача із зазначеним контрагентом за цим договором підтверджується видатковими накладними, податковою накладною. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку. Також позивачем надано сертифікат якості придбаної продукції. Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин у позивача була наявна технічна спроможність для виконання таких операцій, зокрема трудовий ресурс та відповідне нежитлове приміщення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні податкові накладні, відтак Суд не може впевнено стверджувати про їх відповідність частині першій та другій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, в матеріалах справи містяться первинні документи відповідних товариств підписані від імені ТОВ Конкордвест Хирсою М.М., який заперечував свою участь у діяльності відповідного товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.
Суд зазначає, що оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що посадова особа контрагента позивача заперечує свою участь у створенні та діяльності відповідного товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції, витребувавши та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, зокрема протокол допиту зазначеної особи та його заяву, зазначив, що вони не містять жодних відомостей щодо фіктивності саме спірних операцій позивача з ТОВ Конкордвест за договором постачання товару від 05 жовтня 2016 року № КІ0901.
В матеріалах справи наявні два протилежних пояснення ОСОБА_1 , однак суд апеляційної інстанції обмежився посиланням на існування протоколу допиту свідка та його заяви, та всупереч нормам статей 65, 72 Кодексу адміністративного судочинства України суди попередніх інстанцій не опитали у судовому засіданні ОСОБА_1 , який заперечує свою діяльність як керівників контрагента позивача згідно з його поясненнями, а в подальшому спростовує такі у своїй заяві.
Крім того, на допиті цього свідка наполягав відповідач у відзиві на апеляційну скаргу. Вказане клопотання судом апеляційної інстанції не вирішено, що є порушенням норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані документи та обставини не досліджені, не оцінені судами попередніх інстанцій, зміст та правові наслідки цих документів не встановлені.
Верховний Суд зазначає, що витрати для цілей формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними та допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Враховуючи зазначене, Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що господарські операції позивача з ТОВ Конкордвест підтверджуються належними первинними документами як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
У зв`язку з вищенаведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в м. Києві задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 04 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року скасувати, справу №826/9569/18 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Васильєва
С. С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87045362 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні