Ухвала

від 22.09.2020 по справі 826/9569/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 вересня 2020 року м. Київ№ 826/9569/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглядаючи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Каст Айрон доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Каст Айрон звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2018 № 00006351402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018 відмовлено в задоволені позову повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018 скасовано, адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 21.01.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою від 05.02.2020 прийнято адміністративну справу до розгляду та призначено судове засідання на 05.03.2020 о 10:20, яке в подальшому неодноразово відкладалось у зв`язку з неявкою представника позивача повідомленого належним чином та одночасно відсутністю в матеріалах справи заяв / клопотань про розгляд справи за його відсутністю.

Так, повістка про виклик позивача в судове засідання 05.03.2020 направлена на юридичну адресу позивача, що міститься в позовній заяві (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 8, офіс 408/1) отримана позивачем 11.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0105104703620 (а.с.8 том 3).

Повістка про виклик позивача в судове засідання 02.04.2020 направлена на адресу для листування позивача, що міститься в позовній заяві ( 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 45, кв.19 ) отримана позивачем 10.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0105104781140 (а.с.39 том 3).

Повістка про виклик позивача в судове засідання 28.04.2020 направлена на адресу позивача, що міститься в ЄДР (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, офіс 408/1), повернулась до суду, як не вручена, що підтверджується поштовим конвертом 0105104909392 (а.с.47 том 3).

Повістка про виклик позивача в судове засідання 21.05.2020 направлена на адресу позивача, що міститься в ЄДР (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, офіс 408/1) отримана позивачем 06.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0105105043194 (а.с.80 том 3).

Повістка про виклик позивача в судове засідання 30.06.2020 направлена на адресу позивача, що міститься в ЄДР (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, офіс 408/1), повернулась до суду, як не вручена, через відсутність адресата за вказаною адресою, що підтверджується поштовим конвертом 0105105048331 (а.с.92 том 3).

Повістка про виклик позивача в судове засідання 03.09.2020 направлена на адресу позивача, що міститься в ЄДР (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, офіс 408/1), повернулась до суду, як не вручена, через відсутність адресата за вказаною адресою, що підтверджується поштовим конвертом 0105105198694 (а.с.104 том 3).

Повістка про виклик позивача в судове засідання 22.09.2020 направлена на адресу позивача, що міститься в ЄДР (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, офіс 408/1), повернулась до суду, як не вручена, через відмову адресата прийняти поштову кореспонденцію, що підтверджується поштовим конвертом 0105105550150 (а.с.123 том 3).

З урахуванням наведених обставин позивач вважається належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання відповідно до положень ч.11 ст.126 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на конструкцію норм частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що повторна неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, адже на виконання вимог Верховного Суду (а.с.63 том 3), Окружному адміністративному суду міста Києва необхідним було з`ясувати питання відсутності в матеріалах справи податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовані спірні показники податкової звітності, що, натомість, не є можливим за відсутності позивача.

Разом з цим, повторна неявка позивача в судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та не подання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.

Відповідача не наполягав на розгляді справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України ).

Разом з тим, суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України , згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в підготовче судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович