Ухвала
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/811/18
провадження № 61-445ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівської сільської ради Києво-Святошиснького району Київської області про повернення земельної ділянки в попередній стан,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому просили: зобов`язати Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області та КП Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 загальною площею 10,2293 га за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом знесення: центральної дороги, розбивки доріг секторами; огородження об`єкта: вхідної групи - воріт, двох хвірток, в`їзду на господарчий двір; освітлення вхідної групи; побутових споруд - туалету, ємності для технічної води, контейнеру для сміття за рахунок відповідачів.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до містобудівних та планувальних вимог та обмежень на земельну ділянку належну ОСОБА_2 , останній заборонено будівництво житла, приміщень для зберігання продуктів та джерела водопостачання в 300 метровій санітарній зоні запроектованого кладовища, яка відповідно до схеми забудови земельної ділянки поширюється на більшу частину земельної ділянки, вказана обставина підтверджується будівельним паспортом №993 на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 від 2017 року.
Посилались на те, що оскільки, наказом ДАБІ від 27 жовтня 2017 року №450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт №КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища Пам`ять , майно розташоване на вказаній земельній ділянці є самочинно збудованим та порушує права позивачів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2019 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу відповідача Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У грудні 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направила касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення щодо відмови в задоволенні позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спір в даній справі виник щодо розташування центральної дороги, розбивки доріг секторами; огородження об`єкта: вхідної групи - воріт, двох хвірток, в`їзду на господарчий двір; освітлення вхідної групи; побутових споруд - туалету, ємності для технічної води, контейнеру для сміття.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Також ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2019 року становить 960 500,00 грн.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Верховним Судом не встановлено підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівської сільської ради Києво-Святошиснького району Київської області про повернення земельної ділянки в попередній стан.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87053255 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні