Ухвала

від 10.01.2020 по справі 923/701/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

10 січня 2020 року м. Херсон Справа № 923/701/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши заяви про кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" у справі

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (вул. Іллінська, 8, під`їзд 7, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 20034231)

до: Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (вул. Першотравнева, 35-а, м. Нова Каховка, Херсонська обл., 74900, код ЄДРПОУ30769085)

за участю кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромеханічний завод "ЕТАЛ" (код ЄДРПОУ 40060636, 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Заводська, 1);

- Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "ЕТАЛ" (код ЄДРПОУ 05814256, 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Заводська, 1);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕТАЛ" (код ЄДРПОУ 39789026, 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Заводська, 1);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" (код ЄДРПОУ 39877604, 01054, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 52 офіс 11);

- Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (код ЄДРПОУ 25959784, 01601, м.Київ, вул. Володимирська, 46);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" (код ЄДРПОУ 39581767, 74903, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" (код ЄДРПОУ 34478873, 01021, м. Київ, вул.Грушевського, 28/2);

- Фізичної особи-підприємця Клименка Євгена Григоровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" (код ЄДРПОУ 36463062, 74903, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.Першотравнева, 35);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин" (код ЄДРПОУ 39968214, 74903, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.Першотравнева, 35-Н);

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 33246433, 74903, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35);

- Фізичної особи-підприємця Гайдучик Володимира Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

про визнання банкрутом.

за участю учасників судового процесу:

ПАТ "Піреус Банк МКБ" - не прибув;

ПАТ "Сбербанк" - Кошлій Р.В., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1173 від 09.06.2017, довіреність від 02.09.2019;

ТОВ "Фінансгарант": не прибув;

ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" - Морев І.В., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 483 від 27.12.2010;

від боржника: не прибув;

арбітражний керуючий Косенко С.Г., посвідчення № 645 від 26.03.2013.

в с т а н о в и в:

Кредитор Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" на підставі ст.ст.10-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивуючи свої вимоги неспроможністю боржника задовольнити протягом більше трьох місяців вимоги кредитора, безспірний розмір яких сукупно становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.07.2016 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про порушення справи про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Косенка С.Г., призначено справу до розгляду в попередньому засіданні.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 21.07.2016.

Після публікації оголошення до суду звернулися кредитори із заявами про визнання конкурсних грошових вимог до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромеханічний завод "ЕТАЛ"; Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче обєднання "Етал"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Tорговий дім "ЕТАЛ"; Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант"; Публічне акціонерне товариство "Сбербанк"; Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна"; фізична особа-підприємець Клименко Євген Григорович; Товариство з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод"; Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 суд розглянув заявлені грошові вимоги та затвердив реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 серед іншого визнано кредиторські вимоги до боржника:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" (код ЄДРПОУ 39877604, 01054, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 52 офіс 11) в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 374334148 грн. 36 коп. - четверта черга, 219156271 грн. 28 коп. - шоста черга;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" (код ЄДРПОУ 34478873, 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2) в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 51041616 грн. 66 коп. - четверта черга.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 серед іншого ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 у справі № 923/701/16 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Електромеханічні заводи - України - змінено та викладено абзац 8 пункту 1 резолютивної частини в наступній редакції:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Електромеханічні заводи - України (код ЄДРПОУ 34478873, 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2) в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 46710374,88 грн. - четверта черга.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.10.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено частково, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 923/701/16 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи-України" скасовано, а справу № 923/701/16 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Розпорядженням № 479 від 27.11.2018 керівника апарату суду у зв`язку з передачею справи на новий розгляд в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи України" справу призначено до повторного автоматизованого розподілу. Цим розподілом справу № 923/701/16 передано до провадження судді Немченко Л.М.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.11.2018 призначено розгляд заяв про кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" в судовому засіданні на 27 грудня 2018 року.

13.12.2018 до Господарського суду Херсонської області по справі № 923/701/16 надійшла апеляційна скарга кредитора фізичної особи-підприємця Клименко Євгена Григоровича на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018.

Ухвалою суду від 14.12.2018 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи № 923/701/16 з Південно-західного апеляційного господарського суду до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою кредитора фізичної особи-підприємця Клименко Євгена Григоровича на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018.

12.02.2019 до Господарського суду Херсонської області повернулись матеріали справи № 923/701/16.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.02.2019 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 12.03.2019.

21.02.2019 до Господарського суду Херсонської області від Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 923/701/16 надійшов запит з проханням надіслати справу до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням касаційної скарги кредитора фізичної особи-підприємця Клименко Євгена Григоровича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019.

Ухвалою суду від 22.02.2019 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи № 923/701/16 з касаційної інстанції до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018.

15.04.2019 до Господарського суду Херсонської області повернулись матеріали справи № 923/701/16.

Ухвалою від 24.04.2019 розгляд справи призначено на 02.07.2019. За ухвалою запропоновано учасникам у справі про банкрутство надати письмові пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.10.2018 .

До суду 27.06.2019 надійшли пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.10.2018 від кредитора - ТОВ "Фінансгарант", арбітражного керуючого - розпорядника майна Косенко Сергія Георгійовича та ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна". Останній до пояснень додав копії документів, які, на його думку, є первинними та доводять наявність у нього грошових вимог до боржника. В ході проведення судового засідання було встановлено, що вищезазначені учасники справи не направляли іншим учасникам свої письмові пояснення, що ускладнило новий розгляд заяв кредиторів ТОВ "Фінансгарант", ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" про грошові вимоги.

ПАТ "Сбербанк" направив до суду свої письмові пояснення 01.07.2019. В додатках до пояснень додано докази направлення учасникам справи копій пояснень 26.06.2019. В судовому засіданні усі представники, окрім арбітражного керуючого, заявили, що на день проведення судового засідання пояснень від ПАТ "Сбербанк" вони не отримали. У зв`язку з цим, для дотримання принципу змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, суд відклав розгляд справи на 07.08.2019.

06.08.2019 до Господарського суду Херсонської області від Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 923/701/16 надійшов запит з проханням надіслати справу до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку надходженням касаційної скарги кредитора фізичної особи-підприємця Розенко Є.Г. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018.

Ухвалою суду від 07.08.2019 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи № 923/701/16 з касаційної інстанції до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Розенка Євгена Григоровича на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 поновлено провадження у справі та призначено розгляд заяв про кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" в судовому засіданні на 29 жовтня 2019 року.

22.10.2019 до Господарського суду Херсонської області від Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 923/701/16 надійшов запит з проханням надіслати справу до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку надходженням касаційної скарги фізичної особи-підприємця Брокуніна Олега Євгеновича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.10.2019 зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи № 923/701/16 з касаційної інстанції до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Розенка Євгена Григоровича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2018.

02.12.2019 до Господарського суду Херсонської області повернулись матеріали справи № 923/701/16. Ухвалою від 04.12.2019 судом призначено справа для розгляду на 29.12.2019.

У судовому засіданні 29.12.2019 було оголошено перерву до 10.01.2020.

В судовому засіданні 10.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали за новим розглядом кредиторських вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна".

Суди попередніх інстанцій, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, в порушення висновків щодо застосування норм права, які викладені в пунктах 53, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 визнали кредиторські вимоги ТОВ Фінансгарант до складу яких входили проценти за користування кредитними коштами, котрі нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування.

За постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 04.10.2018 у цій справі касаційна інстанція вказала на наступні недоліки у рішеннях попередніх інстанцій:

"33. Зазначене свідчить про неналежне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних доказів у справі, а саме розрахунку грошових вимог ТОВ Фінансгарант , які заявлено до ПрАТ "Завод крупних електричних машин".

34. Враховуючи наведене, колегія суддів визнає обґрунтованим довід касаційної скарги Банку про те, що суди попередніх інстанцій щодо розгляду кредиторських вимог ТОВ "Фінансгарант" до Боржника, не врахували висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/19...

40.Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 910/20378/16).

41. У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 924/628/17 ).

42. Відповідно до встановлених фактичних обставин справи, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції, не дослідили договори за якими виникло зобов`язання за належне виконання якого поручився боржник у даній справі про банкрутство.

43. Відсутність дослідження договорів за якими виникло зобов`язання за належне виконання якого поручився боржник у даній справі про банкрутство за умови відсутності рішення юрисдикційного органу про те, що ПрАТ "Завод крупних електричних машин" є боржником перед ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" за договорами поруки №1/07 від 30.01.2015, №3/07 від 30.01.2015, №4/07 від 30.01.2015, №5/07 від 30.01.2015, свідчить про передчасність висновку судів попередніх інстанцій про часткове визнання кредиторських вимог ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" у справі про банкрутство ПрАТ "Завод крупних електричних машин".

44. За таких обставин є частково обґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій щодо розгляду кредиторських вимог ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" не дослідили жодного первинного документу, який би свідчив про наявність кредиторських вимог до боржника.

Відповідно до п.5 ст.310 ГПК України висновки касаційної інстанції, у зв`язку з яким скасовано судове рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, розглядаючи заяви про грошові вимоги ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" та ТОВ Фінансгарант , до боржника, що були подані в межах справи про визнання банкрутом ПАТ "Завод крупних електричних машин" суд при новому розгляді між іншим має дослідити підтвердження грошових вимог первинними документами, заявленими ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - України" та правильність проведення нарахувань процентів за кредитом.

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" звернулось до господарського суду із заявою про визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 612634599,64 грн., з яких 374475854,68 грн. основного боргу, 238158744,96 грн. неустойки (штрафу, пені) (т. 3 а.с. 11-37).

На виконання вимог суду кредитором подано уточнені розрахунки (т.10 а.с.160-166), відповідно до яких загальна сума грошових вимог товариства складає 612170680,16 грн., з яких 374334148,36 грн. основного боргу та 237836531,80 грн. неустойки.

26.12.2017 ТОВ "Фінансгарант" подано витребувані розрахунки (т.12 а.с.227-251), відповідно до яких загальна сума грошових вимог до боржника складає 593490419,64 грн., з яких 374334148,36 грн. основного боргу і 219156271,28 грн. пені.

Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника кредитор ТОВ "Фінансгарант" зазначив про наступне.

Так 25.12.2015 між ТОВ "Фінансгарант" та ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено Договір відступлення права вимоги № 499-07-1 (т.3 а.с.11-12), відповідно до якого ТОВ "Фактор-Комфорт" відступило на користь ТОВ "Фінансгарант" права вимоги за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007р. (т.3 а.с.15-32), укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 , в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зазначені права вимоги ТОВ "Фактор-Комфорт" набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015р. (т.3 а.с.13-14), укладеного між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

22.12.2014 між ПАТ "Завод крупних електричних машин" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" було укладено Договір про встановлення солідарного обов`язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007р. (т.3 а.с.33-34), за умовами якого ПАТ "Завод крупних електричних машин" прийняло на себе солідарний обов`язок по всім зобов`язанням ОСОБА_1 за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007р., укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 , в редакції, викладеній у Додатковій угоді № 11 від 22.12.2014 року. За умовами Договору від 22.12.2014р. про встановлення солідарного обов`язку за Кредитним договором від 13.07.2007р. № 499-07 співпозичальник (ПАТ "Завод крупних електричних машин") прийняв на себе солідарний обов`язок по всім зобов`язанням позичальника за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007р., укладеним між кредитором та ОСОБА_1 . Згідно п. 1.3 Договору від 22.12.2014р. з моменту укладення цього Договору співпозичальник та позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов`язок перед кредитором за виконання зобов`язань з повернення кредиту та інших зобов`язань позичальника, передбачених Кредитним договором. За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.5 Договору від 22.12.2014 р. співпозичальник зобов`язався виконувати всі зобов`язання позичальника за Кредитним договором нарівні з позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.

Відповідно до умов договорів відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015р., укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", № 499-07-1 від 25.12.2015р., укладеного між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ТОВ "Фінансгарант" (п. 1.1.2), визначення терміну "Основний договір" означає договір, відповідно до якого виникло Право вимоги, що відступається за цим Договором, а саме: Кредитний договір № 499-07 від 13.07.2007р. Згідно з пунктом 1.1.4 договорів відступлення права вимоги № 499-07 та № 499-07-1, визначення терміну "Зобов`язання" за цим Договором означає зобов`язання боржника за Основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Основним договором, будь-які інші суми, що належать до сплати за Основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за Основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків. Згідно з умовами пункту 2.2. вищевказаних договорів відступлення права вимоги, у зв`язку з укладенням цього Договору Первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за Основним договором, а Новий кредитор приймає всі права Первісного кредитора і стає стороною-кредитором за Основним договором (Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 року).

Так, за умовами зазначених договорів сторони погодили та встановили, що Новий кредитор набуває Право вимоги за Основним договором до боржника з моменту підписання цього договору. До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі права Первісного кредитора за договором/договорами, зазначеними в п. 1.1.5 цього Договору. Цей Договір не передбачає внесення змін до Основного договору та порядку розрахунків боржника з Новим Кредитором (п.п. 2.3,2.4,2.5 договорів № 499-07 та № 499-07-1).

Таким чином, як зазначає кредитор, на підставі договору відступлення права вимоги №499-07-1 від 25.12.2015р. до ТОВ "Фінансгарант" перейшли права кредитора у правовідносинах з ПАТ "Завод крупних електричних машин" щодо виконання останнім умов кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007 року.

За умовами Кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007р. (з урахуванням додаткових угод) ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит, наданий у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 1736354,76 доларів США з процентною ставкою 15 % річних, з строком повернення кредиту до 17.12.2015 включно.

Відповідно до п. 5.5 додаткової угоди №11 до Кредитного договору № 499-07 ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом в останній робочий день місяця, за який сплачуються проценти.

Відповідно до п. 9.1 додаткової угоди №11 до Кредитного договору № 499-07 банк вправі вимагати дострокового повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів у разі, якщо позичальник несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив погашення заборгованості за кредитним договором або процентами.

Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору № 499-07 (з урахуванням додаткових угод) за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

Оскільки ОСОБА_1 не було у встановлений п. 5.5 додаткової угоди №11 до Кредитного договору строк сплачено проценти за користування кредитом за січень 2015 року в сумі 22384,05 доларів США, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" набуло права з 01.02.2015р. вимагати від ОСОБА_1 та ПАТ "Завод крупних електричних машин" як співпозичальника дострокового повернення наданого кредиту та сплати процентів за користування ним та інших платежів.

16.07.2015 Господарським судом Херсонської області винесено рішення по справі № 923/812/15 (т.3 а.с.35-37), залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. (т.3 а.с.38-40), яким задоволено позов ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до ПАТ "Завод крупних електричних машин", стягнуто з ПАТ "Завод крупних електричних машин" на користь ПАТ "Банк "Національні інвестиції" 41089420,09 грн. заборгованості за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007р., укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 , на підставі укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ПАТ "Завод крупних електричних машин" договору від 22.12.2014р. про встановлення солідарного обов`язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007.

На виконання рішення суду 30.03.2016 видано наказ.

29.04.2016 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 50975938 (т.3 а.с.41) з примусового виконання зазначеного наказу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у справі №923/812/15 (т.3 а.с.42-46) на підставі договорів відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015 та № 499-07-1 від 25.12.2015 замінено ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області по справі № 923/812/15, на його правонаступника - ТОВ "Фінансгарант".

Як слідує з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 постанову апеляційної інстанції скасовано, справу №923/812/15 направлено на новий розгляд заяви про правонаступництво.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 у справі №923/812/15 (т.11 а.с.208-213) задоволено заяву ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони (позивача) правонаступником, здійснено заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як позивача у справі №923/812/15 та стягувача за виконавчим провадженням, його правонаступником - ТОВ "Фінансгарант".

Як витікає з заяви кредитора, станом на 21.07.2016 заборгованість за Кредитним договором № 499-07 непогашена і становить 1736346,56 доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на дату звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог складає 43485405,31 грн.

Заборгованість за відсотками за період з 01.01.2015 по дату порушення провадження у справі про банкрутство - 21.07.2016 складає 10140653,77 грн., пеня 34042396,50 грн., три проценти річних від простроченої суми згідно п. 2 ст. 625 ЦК України - 2143599,94 грн.

Дослідивши подані кредитором розрахунки суд встановив, що заборгованість останнім розрахована по 21.07.2016 включно.

Разом з тим, з огляду на приписи ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

В даному випадку провадження у справі порушено 21.07.2016, отже вимоги кредиторів можуть бути заявлені за період по 20.07.2016 включно.

Крім цього, судом встановлено, що сума пені нарахована без урахування коливання курсу долара за кожний період прострочення, у зв`язку з чим, як вже зазначалось, господарський суд зобов`язав кредитора надати коректні розрахунки заборгованості з урахуванням наведених зауважень.

На виконання вимог суду товариством подано коректні розрахунки заборгованості боржника, які господарським судом перевірені та враховуються при розгляді конкурсних грошових вимог ТОВ "Фінансгарант".

Таким чином, господарський суд визнає вимоги товариства в цій частині частково в сумі 87417297,59 грн., з яких 43485405,31 грн. основного боргу, 10123808,29 грн. процентів за відсотками, 2139265,55 грн. 3 % річних і 31668818,44 грн. пені.

Вимоги в сумі 16845,48 грн. заборгованості за відсотками, 4334,39 грн. 3% річних підлягають відхиленню як такі, що не є конкурсними у розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а 2373578,06 грн. пені - як такі, що нараховані без урахування дати порушення провадження у справі про банкрутство та коливання курсу долара США за кожний період прострочення.

Також 25.12.2015 між ТОВ "Фінансгарант" та ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено Договір відступлення права вимоги № 431-11-1 (т.3 а.с.53-54), відповідно до якого ТОВ "Фактор-Комфорт" відступило на користь ТОВ "Фінансгарант" права вимоги за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011р. (т.3 а.с.55-67), укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Контакт-Центр Україна", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зазначені права вимоги ТОВ "Фактор-Комфорт" набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 431-11 від 17.09.2015р. (т.3 а.с.51-52), укладеного між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

11.03.2014 між боржником ПАТ "Завод крупних електричних машин" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" був укладений Договір про встановлення солідарного обов`язку за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011р. (т.3 а.с.68-69), за яким ПАТ "Завод крупних електричних машин" прийняло на себе солідарний обов`язок по всім зобов`язанням ТОВ "Контакт-Центр Україна" за Кредитним договором № 431-11, укладеним між ТОВ "Контакт-Центр Україна" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції", з урахуванням додаткових угод до нього.

Згідно п. 1.3 Договору від 11.03.2014 з моменту укладення цього Договору співпозичальник та позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов`язок перед Кредитором за виконання зобов`язань з повернення кредиту та інших зобов`язань позичальника, передбачених Кредитним договором. За умовами п.п. 2.1,2.2,2.5 Договору від 11.03.2014р. співпозичальник зобов`язався виконувати всі зобов`язання позичальника за Кредитним договором нарівні з позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.

Таким чином, як зазначає кредитор, на підставі договору відступлення права вимоги №431-11-1 від 25.12.2015р. до ТОВ "Фінансгарант" перейшли права кредитора у правовідносинах з ПАТ "Завод крупних електричних машин" щодо виконання останнім умов Кредитного договору № 431-11 від 21.12.2011 року.

За умовами Кредитного договору № 431-11 від 21.12.2011 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ "Контакт-Центр Україна" зобов`язувалося повернути банку кредит, наданий у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом заборгованості 5000000,00 з процентною ставкою 12,1% річних, з строком повернення кредиту до 22.12.2014 включно.

Однак, у встановлений Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 строк позичальник та співпозичальник кредит не повернули та з грудня 2014 року припинили сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору № 431-11 від 21.12.2011 у разі порушення строків погашення кредиту банк має право стягнути з позичальника за кожний день прострочення платежів пеню, у розмірі, що розраховується виходячи із подвійної ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня, та суми боргу. Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом, банк має право стягнути з позичальника за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у розмірі що розраховується, виходячи із подвійної ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня, та суми боргу.

Як слідує з заяви про визнання конкурсних грошових вимог, станом на 21.07.2016 заборгованість за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 не погашена і становить 5000000,00 доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання заяви складає 125220985,00 грн.

Заборгованість за відсотками за період з 01.12.2014 по дату порушення провадження у справі про банкрутство (21.07.2016 р.) складає 23928562,66 грн., пеня 101058429,07 грн., три проценти річних від простроченої суми згідно п. 2 ст. 625 ЦК України - 6526844,54 грн.

Як вже зазначалось, дослідивши подані кредитором розрахунки суд встановив, що заборгованість останнім розрахована без урахування дати порушення провадження у справі про банкрутство та коливання курсу долара США.

З огляду на подані кредитором розрахунки заборгованості з урахуванням зауважень суду, належною сумою кредиторських вимог до боржника, яка підлягає визнанню господарським судом, є 125220985,00 грн. основного боргу, 23886474,38 грн. заборгованість за відсотками, 6513596,35 грн. 3% річних та 92773604,91 грн. пені, що загалом складає 248394660,64 грн.

Вимоги товариства в сумі 42088,28 грн. заборгованості за відсотками, 13248,19 грн. 3% річних підлягають відхиленню як такі, що не є конкурсними у розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а 8284824,16 грн. пені - як такі, що нараховані без урахування дати порушення провадження у справі про банкрутство та коливання курсу долара США за кожний період прострочення.

Крім цього, 25.12.2015 між ТОВ "Фінансгарант" та ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено Договір відступлення права вимоги № 169-12-1 (т.3 а.с.74-75), відповідно до якого ТОВ "Фактор-Комфорт" відступило на користь ТОВ "Фінансгарант" права вимоги за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012р. (т.3 а.с.78-87), укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Свісс Партнерз", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зазначені права вимоги ТОВ "Фактор-Комфорт" набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 169-12 від 17.09.2015р. (т.3 а.с.76-77), укладеного між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

11.03.2014 між ПАТ "Завод крупних електричних машин" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" був укладений Договір про встановлення солідарного обов`язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012р. (т.3 а.с.88-89), за яким ПАТ "Завод крупних електричних машин" прийняло на себе солідарний обов`язок по всім зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Свісс Партнерз" за Кредитним договором № 169-12, укладеним між ТОВ "Свісс Партнерз" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції", з урахуванням додаткових угод до нього. Згідно п. 1.3 Договору від 11.03.2014р. з моменту укладення цього Договору співпозичальник та позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов`язок перед кредитором за виконання зобов`язань з повернення кредиту та інших зобов`язань позичальника, передбачених Кредитним договором. За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.5 Договору від 11.03.2014р. співпозичальник зобов`язався виконувати всі зобов`язання позичальника за Кредитним договором нарівні з позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.

Таким чином, як зазначає кредитор, на підставі договору відступлення права вимоги №431-11-1 від 25.12.2015р. до ТОВ "Фінансгарант" перейшли права кредитора у правовідносинах з ПАТ "Завод крупних електричних машин" щодо виконання останнім умов кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012р.

За умовами Кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012р. ТОВ "Свісс Партнерз" зобов`язувалось повернути банку кредит, наданий у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом заборгованості 4990000,00 доларів США 00 центів з процентною ставкою 15.1% річних, з строком повернення кредиту до 22.12.2014 включно.

Однак, у встановлений Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012р. строк позичальник та співпозичальник кредит не повернули та з грудня 2014 року припинили сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012р. у разі порушення строків погашення кредиту банк має право стягнути з позичальника за кожний день прострочення платежів пеню, у розмірі, що розраховується виходячи із подвійної ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня, та суми боргу. Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом, банк має право стягнути з позичальника за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у розмірі що розраховується, виходячи із подвійної ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня, та суми боргу.

Як слідує з заяви, станом на 21.07.2016 заборгованість за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 не погашена і становить 4990000,00 доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання заяви складає 124970543,03 грн.

Заборгованість за відсотками за період з 01.12.2014 по дату порушення провадження у справі про банкрутство (21.07.2016 р.) складає 31398500,83 грн., пеня 103057919,39 грн., три проценти річних від простроченої суми згідно п. 2 ст. 625 ЦК України - 6660759,60 грн.

З урахуванням поданих кредитором розрахунків заборгованості суд частково визнає вимоги ТОВ "Фінансгарант" в цій частині в загальній сумі 257678461,41 грн, з яких 124970543,03 грн. основного боргу, 31346082,57 грн. заборгованість за відсотками, 6647987,88 грн. 3% річних та 94713847,93 грн. пені.

Вимоги товариства в сумі 52418,26 грн. заборгованості за відсотками, 12771,72 грн. 3% річних підлягають відхиленню як такі, що не є конкурсними у розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а 8344071,46 грн. пені - як такі, що нараховані без урахування дати порушення провадження у справі про банкрутство та коливання курсу долара США за кожний період прострочення.

Заперечуючи проти визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" кредитор ПАТ "Сбербанк" у запереченні від 17.01.2017р. (т.10 а.с.46-51), зокрема, зауважив про наступне.

Так ПАТ "Сбербанк" зазначає, що за договорами про відступлення права вимоги, якими кредитор обґрунтовує свою заяву, на користь ТОВ "Фінансгарант" відступлено право вимоги до інших позичальників за кредитними договорами, а саме - ОСОБА_1 , ТОВ "Свісс Партнерз" і ТОВ "Контакт-Центр Україна", а не до боржника ПАТ "Завод крупних електричних машин"; а договори відступлення не містять жодних умов щодо відступлення права вимоги за договорами про встановлення солідарного обов`язку, які укладені між боржником і ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

Суд не погоджується з такою позицією та зауважує, що за умовами пунктів 1.3 наведених вище договорів про встановлення солідарного обов`язку, з моменту їх укладання, ПАТ "Завод крупних електричних машин" та позичальники за укладеними ними кредитними договорами стають солідарними боржниками та несуть солідарний обов`язок перед ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за виконання зобов`язань з повернення кредиту та інших зобов`язань позичальника, передбачених кредитними договорами.

У розділі 2 договорів про встановлення солідарного обов`язку сторони визначили, що ПАТ "Завод крупних електричних машин", як співпозичальник, зобов`язується виконувати всі зобов`язання позичальників за кредитними договорами, у передбачені кредитними договорами строки та порядку. При цьому, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" надано право пред`явити вимогу про виконання будь-якого зобов`язання, передбаченого кредитним договором, як повністю так і частково, як до позичальників, так і до співпозичальника, а останній зобов`язаний виконати таку вимогу у визначений кредитним договором строк, не залежно від заперечень позичальника. Кредитор зобов`язаний приймати виконання будь-якого зобов`язання за кредитним договором як повністю, так і частково, як від позичальників, так і від співпозичальника. У випадку прострочення повернення кредиту, сплати процентів та/або порушення будь-яких інших обов`язків за кредитним договором кредитор має право пред`явити позов про стягнення заборгованості в повному обсязі або частково (за власним вибором), як солідарно до позичальника або співпозичальника, так і до будь-кого з них окремо.

Як зазначено вище, 17.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт" було укладено договори про відступлення права вимоги: № 499-07, за умовами якого ТОВ "Фактор-Комфорт" набуло право вимоги до гр. ОСОБА_1 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007р.; № 431-11, згідно з яким ТОВ "Фактор-Комфорт" набуло право вимоги до ТОВ "Контакт-Центр Україна" за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011р.; № 169-12, за умовами якого ТОВ "Фактор-Комфорт" набуло право вимоги до ТОВ "Свісс Партнерз" за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012р

В подальшому, 25.12.2015 ТОВ "Фактор-Комфорт" відступило право вимоги за вказаними вище договорами ТОВ "Фінансгарант" у повному обсязі.

За актами приймання-передачі документації від 25.12.2015р. (т.12 а.с.187-192) ПАТ "Банк "Національні інвестиції" передав, а ТОВ "Фактор-Комфорт" прийняло, а також ТОВ "Фактор-Комфорт" передало, а ТОВ "Фінансгарант" прийняло оригінали вище перелічених кредитних договорів з додатковими угодами, договорів про відступлення права вимоги, укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", та інші документи кредитних справ.

За приписами ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведені норми цивільного законодавства та враховуючи умови договорів про відступлення права вимоги, до кредитора ТОВ "Фінансгарант" на підставі договорів про відступлення права вимоги №№499-07, 169-12, 431-11, 499-07-01, 169-12-1, 431-11-1 перейшли всі права первісного кредитора за кредитними договорами №№499-07, 169-12, 431-11 в тому обсязі і на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав, в тому числі права вимоги виконання зобов`язань до боржника ПАТ "Завод крупних електричних машин" на підставі договорів про встановлення солідарного обов`язку за кредитними договорами.

Заміна кредитора в кредитних договорах може відбуватися згідно вимог ст. 516 ЦК України без згоди боржника, та така заміна не є підставою для припинення зобов`язань солідарного боржника перед новим кредитором в порядку ст. 598 ЦК України (не передбачено законом або договором).

Суд також критично ставиться до позиції ПАТ "Сбербанк" щодо того, що ТОВ "Фінансгарант" безпідставно посилається на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 по справі №923/812/15 як доказ переходу прав вимоги (заміни сторони у виконавчому провадженні), оскільки остання скасована постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016, а тому кредитором за судовим рішенням є ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

Так при аналізі грошових вимог ТОВ "Фінансгарант" за кредитним договором №499-07 від 13.07.2007 господарським судом зазначено, що, як слідує з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 постанову апеляційної інстанції скасовано, справу №923/812/15 направлено на новий розгляд заяви про правонаступництво.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 у справі №923/812/15 (т.12 а.с.208-213) задоволено заяву ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони (позивача) правонаступником, здійснено заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як позивача у справі №923/812/15 та стягувача за виконавчим провадженням, його правонаступником - ТОВ "Фінансгарант".

Доказів скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 у справі №923/812/15 матеріали справи не містять, таким чином, станом на час постановлення даної ухвали за результатами попереднього засідання кредитором за судовим рішенням у справі №923/812/15 та стягувачем за виконавчим провадженням є ТОВ "Фінансгарант".

Також ПАТ "Сбербанк" зауважує, що договори про встановлення солідарного обов`язку, про які йдеться в заяві ТОВ "Фінансгарант", за своєю юридичною природою є договорами поруки, а з урахуванням кінцевого строку повернення кредиту - 22.12.2014, солідарний обов`язок на підставі кредитних договорів №169-12 від 30.05.2012, №431-11 від 21.12.2011 припинився відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України.

Суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України також встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, на підставі господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до положень ч. 1, 3 ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Також сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Частиною 1 статті 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Положеннями статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що укладені ПАТ "Банк "Національні інвестиції" із боржником договори про покладення солідарного обов`язку дійсно мають елементи договору поруки. Натомість, певні умови сторони узгодили іншим чином, а відтак поширення норм, що безпосередньо регламентують правовідносини поруки, у даному випадку має обмежене застосування.

Зокрема, зазначеними договорами передбачено, що з моменту укладання договорів ПАТ "Завод крупних електричних машин", який виступає саме як співпозичальник, та безпосередньо конкретний позичальник, визначений умовами кредитних договорів, стають солідарними боржниками за кредитними договорами та несуть солідарний обов`язок перед ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за виконання зобов`язань з повернення кредиту та інших зобов`язань позичальника, які передбачені кредитним договором (пункти 1.3 договорів про встановлення солідарного обов`язку).

У випадку прострочення повернення кредиту, сплати відсотків за кредитом та/або порушення будь-яких інших обов`язків за кредитним договором, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" має право пред`явити позов про стягнення заборгованості в повному обсязі або частково (на власний розсуд) як солідарно до позичальника і співпозичальника, так і до будь-кого з них окремо (пункти 2.5 договорів про встановлення солідарного обов`язку).

Відповідно до п. 3.1 договорів про встановлення солідарного обов`язку, вони вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють до повного погашення заборгованості за кредитними договорами.

Згідно із п. 3.2 згаданих договорів, їх дія не припиняється в разі припинення зобов`язань позичальника за кредитним договором в зв`язку зі смертю позичальника, визнання позичальника померлим та з інших підстав, передбачених законодавством, крім виконання зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором жодним чином не можуть впливати на виконання співпозичальником зобов`язань за договором забезпечення (пункти 4.2 договорів про встановлення солідарного обов`язку).

Крім цього, пунктами 4.3 та 4.4 наведених договорів встановлено, що ПАТ "Завод крупних електричних машин" залишається зобов`язаним перед ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до того моменту, поки всі зобов`язання за кредитними договорами не будуть виконані; за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань до співпозичальника застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до умов кредитних договорів застосовуються до позичальника.

Отже, сторонами договорів про встановлення солідарного обов`язку обумовлено припинення кредитних зобов`язань лише фактом їх повного виконання належним чином, що також узгоджується із приписами статті 599 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог в частині 3% річних, то суд зазначає, що приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, коли в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме ст. 625 ЦК.

В даному випадку умовами укладених між сторонами договорів не встановлено розміру процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, у зв`язку з чим кредитором ТОВ "Фінансгарант" цілком правомірно заявлено вимоги з 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Як визначено в ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

ТОВ "Фінансгарант" внесено до Державного реєстру фінансових установ та останнє має право на надання фінансових послуг, зокрема - факторинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, що підтверджено Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2015р. та додатком до Свідоцтва (т.12 а.с.160-161).

Оскільки ТОВ "Фінансгарант" є фінансовою установою і, відповідно, може бути стороною-кредитором за кредитним договором, до нього перейшли всі без виключення права сторони-кредитора за кредитними договорами (п.2.2 договорів відступлення права вимоги), в тому числі й передбачене відповідними кредитними договорами право на отримання процентів за користування кредитними коштами.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій потребують: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території.

Отже, ліцензії потребують або видача кредиту в валюті, або використання іноземної валюти як засобу платежу (при здійсненні розрахунків).

В даному випадку ТОВ "Фінансгарант" не видавало кредитів в іноземній валюті, а лише набуло прав сторони кредитора за кредитними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Крім цього, судом враховується, що грошові вимоги до боржника заявлені ТОВ "Фінансгарант" не в іноземній валюті, а у гривнях за курсом НБУ на дату подання заяви про визнання конкурсних грошових вимог.

Щодо нарахування пені без врахування коливання курсу долара, то на виконання вимог суду кредитором було надано до матеріалів справи коректний розрахунок пені з урахуванням аналогічних зауважень суду, у зв`язку з чим частина вимог ТОВ "Фінансгарант" щодо заявленої пені були відхилені господарським судом як такі, що нараховані без урахування дати порушення провадження у справі про банкрутство та коливання курсу долара США за кожний період прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами кредитних договорів, а саме: №499-07 від 13.07.2007р. (п.5.2 договору, п.5.2 додаткової угоди №2 від 05.01.2009р., п.п.6.2, 6.3 додаткової угоди №6 від 13.01.2011р., п.7.2 додаткової угоди №11 від 22.12.2014р.); №431-11 від 21.12.2011р. (п.п.6.2, 6.3 договору); №169-12 від 30.05.2012р. (п.п.6.2, 6.3 договору) сторони визначили, що у разі порушення строків погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, коли сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

В даному випадку визначені кредитором періоди нарахування пені відповідають умовам укладених кредитних договорів та приписам чинного законодавства.

Факт оплати за договорами про відступлення права вимоги підтверджено довідкою ПАТ "Банк "Національні інвестиції" від 29.03.2016 і банківською випискою з рахунку ТОВ "Фактор-Комфорт" від 17.09.2015, відповідно до якої товариство сплатило банку на підставі платіжних доручень №№105, 106, 107 грошові кошти в сумі - 41979774,27 грн., 119748480,64 грн., 122140609,12 грн., що відповідає ціні відступлення за договорами №№ 499-07, 431-11, 169-12 (т.12 а.с.171-172).

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду, скасовуючи попередні судові рішення, при новому розгляду зобов`язав суд першої інстанції застосувати висновки щодо застосування норм права, які викладені в п.54,54 постанови Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Суд дійшов до висновку, що правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 необхідно розуміти таким чином, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування лише в тому разі, якщо інше не встановлено домовленістю сторін в кредитному договорі.

Така позиція підтверджується висновками Верховного Суду в інших аналогічних справах.

Так, у постанові від 14 травня 2019 року по справі № 910/22858/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин (пункт 3.1 цієї постанови) щодо погодження сторонами в пункті 6.2 Договору умов, відповідно до яких нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі; день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Суд погоджується з висновками судів щодо існування підстав для нарахування Позивачем процентів відповідно до порядку, визначеного умовами Договору. При цьому Суд зазначає, що наведена позиція не суперечить правовим позиціям в постановах Великої Палати Верховного суд від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 та постановах Верховного Суду від 27.11.2018у справі № 913/67/17 тощо, на які послалась Третя особа в касаційній скарзі, оскільки у зазначених судових рішеннях Суд виходив з інших обставин справи ніж; у цій справі - інших умов кредитних договорів (позики) щодо порядку (періоду) нарахування процентів, який не є тотожним порядку, визначеному умовам Договору між сторонами у цій справі (пункти 7.4, 7.5 постанови у постанові від 13 грудня 2018 року по справі № 913/11/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що у даній справі сторонами у пункті 2.7.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості. Зважаючи на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, та виходячи з системного аналізу наведених вище статей ЦК України і умов кредитного договору, колегія суддів дійшла висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін за цим договором та не позбавляє Банк права на отримання належних йому процентів за користування кредитом до повного погашення заборгованості (пункти 36, 39 постанови).

Сторони Кредитних договорів №№ 499-07, 169-12, 431-11 у даній справі врегулювали свої правовідносини в договорах щодо порядку нарахування та сплати процентів за кредитом на власний розсуд, встановивши іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила, передбачає, що проценти продовжують нараховуватися навіть після порушення строку повернення кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

За таких умов, суми нарахованих процентів, які вказані у заяві про грошові вимоги ТОВ ФІНАНСГАРАНТ відповідають умовами кредитних договорів №№ 499-07, 169-12, 431-11 та вищезазначеними висновками Верховного Суду в аналогічних справах.

Боржником та розпорядником майна вимоги кредитора визнано у повному обсязі.

Господарський суд визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" частково, а саме в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 374334148 грн. 36 коп. - четверта черга, 219156271 грн. 28 коп. - шоста черга.

Вимоги в сумі 19144180,00 грн. судом відхиляються.

2. Кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" звернувся до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в загальній сумі 51 049 950,83 грн.

Розглядаючи заяву судом встановлено наступне.

30.01.2015 між Закритим акціонерним товариством Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна ) та ПрАТ Завод крупних електричних машин укладено наступні договори поруки:

- Договір поруки № 1/07, відповідно до якого ПрАТ Завод крупних електричних машин (поручитель) поручається перед ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна (кредитором) за виконання ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язань щодо оплати заборгованості в сумі 4583286,17 гривень та нарахованих на суму заборгованості штрафних санкцій та процентів, які виникли на підставі договору позики № 19 від 25.11.2005, укладеного між ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод та ТОВ Енергомаш-Інвест , договору про відступлення права вимоги № 1/07 від 26.06.2007, укладеного між ТОВ Енергомаш-Інвест та кредитором, додаткової угоди № 1 від 04.01.2011 до договору № 1/07 від 26.06.2007, укладеної між кредитором та ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод ;

- Договір поруки № 3/07, відповідно до якого ПрАТ Завод крупних електричних машин (поручитель) поручається перед ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна (кредитором) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язань щодо оплати заборгованості в сумі 929720,00 гривень та нарахованих на суму заборгованості штрафних санкцій та процентів, які виникли на підставі договору комісії № 130 від 23.01.2006 року, укладеного між ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод та ТОВ Енергомаш-Інвест , договору про відступлення права вимоги № 3/07 від 26.06.2007, укладеного між ТОВ Енергомаш-Інвест та кредитором, додаткової угоди № 1 від 04.01.2011 до договору № 3/07 від 26.06.2007, укладеної між кредитором та ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод ;

- Договір поруки № 4/07, відповідно до якого ПрАТ Завод крупних електричних машин (поручитель) поручається перед ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна (кредитором) за виконання ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язань щодо оплати заборгованості в сумі 2652471,67 гривень та нарахованих на суму заборгованості штрафних санкцій та процентів, які виникли на підставі договору поставки № 004/У/06 від 24.01.2006, укладеного між ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод та ТОВ Енергомаш-Інвест , договору про відступлення права вимоги № 4/07 від 26.06.2006, укладеного між ТОВ Енергомаш-Інвест та кредитором, додаткової угоди № 1 від 04.01.2011 до договору № 4/07 від 26.06.2007, укладеної між кредитором та ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод ;

- Договір поруки № 5/07, відповідно до якого ПрАТ Завод крупних електричних машин (поручитель) поручається перед ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна (кредитором) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язань щодо оплати заборгованості в сумі 17431361,58 гривень та нарахованих на суму заборгованості штрафних санкцій та процентів, які виникли на підставі договору поставки № 01-4 від 24.01.2006, укладеного між ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод та ТОВ Енергомаш-Інвест , договору про відступлення права вимоги № 5/07 від 26.06.2006, укладеного між ТОВ Енергомаш-Інвест та кредитором, додаткової угоди № 1 від 04.01.2011 до договору № 5/07 від 26.06.2007, укладеної між кредитором та ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод .

26.06.2007 між ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи -Україна та ТОВ Енергомаш-Інвест були укладені договори про відступлення права вимоги № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07, за якими ТОВ Енергомаш-Інвест відступило на користь ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна право вимоги виконання грошових зобов`язань до ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод , а саме:

- за договором № 1/07 від 26.06.2007 відступлено право вимоги за договором позики № 19 від 25.11.2005 в сумі 7235757,17 грн.;

- за договором № 3/07 від 26.06.2007 відступлено право вимоги за договором комісії № 130 від 23.01.2006 в сумі 1190720,00 грн.;

- за договором № 4/07 від 26.06.2007 відступлено право вимоги за договором поставки № 004/У/06 від 24.01.2006 в сумі 2652471,67 грн.;

- за договором № 5/07 від 26.06.2007 відступлено право вимоги за договором поставки № 01-4 від 24.01.2006 в сумі 17431361,58 грн.

04.01.2011 між кредитором та ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод укладено: додаткову угоду № 1 до договору № 1/07 від 26.06.2007, відповідно до якої ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язувалося повернути грошові кошти в сумі 7235757,17 грн. в термін до 31 грудня 2012 року; додаткову угоду № 1 до договору № 3/07 від 26.06.2007, відповідно до якої ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язувалося повернути грошові кошти в сумі 1190720,00 грн. в термін до 31 грудня 2012 року; додаткову угоду № 1 до договору № 4/07 від 26.06.2007, відповідно до якої ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язувалося повернути грошові кошти в сумі 2652471,67 грн. в термін до 31 грудня 2012 року; додаткову угоду № 1 до договору № 5/07 від 26.06.2007, відповідно до якої ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод зобов`язувалося повернути грошові кошти в сумі 17431361,58 грн. в термін до 31 грудня 2012 року.

Однак, заборгованість за вищевказаними договорами у встановлений строк ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод погашена не була.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2015 року по справі № 923/287/15, порушеної за позовом ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи-Україна до ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод , з відповідача ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод на користь ЗАТ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна на підставі договорів відступлення права вимоги № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07 стягнуто 25596839,42 грн. боргу, 1575783,51 грн. 3% річних, 6532313,42 грн. інфляційних та 73080,00 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Херсонської області 30 квітня 2015 року видано наказ.

09 червня 2015 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області № 923/287/15.

Рішення суду не виконано, заборгованість за договорами відступлення права вимоги № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07 не погашена ні ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод , ні поручителем - ПрАТ Завод крупних електричних машин .

17.03.2015 кредитор звернувся до ПрАТ Завод крупних електричних машин з вимогою про сплату заборгованості на підставі договорів поруки № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07. У відповіді на вимогу боржник листом від 09.04.2015 №367 повідомив, що наявність заборгованості визнає, однак, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем підприємства сплатити борг не має можливості.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договорами поруки кредитор просить визнати його вимоги з основної заборгованості в сумі 255968369,42 грн.

ТОВ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна надало суду первинні документи, які підтверджують відповідне грошове зобов`язання, а саме:

Договорами поруки №1/07 від 30.01.2015, №3/07 від 30.01.2015, №4/07 від 30.01.2015, №5/07 від 30.01.2015, Договорами про відступлення прав вимоги № 1/07 від 26.06.2007, № 3/07 від 26.06.2007, № 4/07 від 26.06.2007, № 5/07 від 26.06.2007, додатковою угодою № 1 до договору № 1/07, додатковою угодою № 1 до договору № 3/07, додатковою угодою № 1 до договору № 4/07, додатковою угодою № 1 до договору № 5/07, рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.04.2015, наказом Господарського суду Херсонської області від 30.04.2015, постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2015, вимогою № 2/03/15 від 17 березня 2015, листом № 367 від 09.04.2015 (т.10 а.с.97-120).

На виконання постанови Верховного суду від 04.10.2019 кредитор 02.08.2019 надав клопотання про залучення до матеріалів справи витяги з банківських виписок з рахунку ТОА "Новокаховський електромашинобудівельний завод" в АТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "Промінвестбанк" (т.20 а.с.137-162).

Оглядом зазначених документальних доказів суд прийшов до висновку, що у сукупності з рішеннями суду про стягнення заборгованості зазначені документи підтверджують виникнення зобов`язань ТОВ "Новокаховський електромашинобудівельний завод" перед ТОВ "Енергомаш-Інвест" за договором позички № 19 від 25.11.2005, за договором комісії № 130 від 23.01.2006 , за договором поставки №004/У/06 від 24.01.2006 за договором поставки № 01-4 від 24.01.2006 право вимоги виконавця яких було відступлено ТОВ "Енергомаш-Інвест" на користь ЗАТ " Управляюча компанія " Електромеханічні заводи України" за договором відступлення права вимоги № 1/07,3/07,5/07 від 26.06.2007.

Виходячи з положень ст. 554 ЦК України, поручитель та основний боржник є солідарними боржниками за одним і тим же зобов`язанням, тобто, якщо заборгованість боржника перед кредитором існує і вона належним чином підтверджена, то вона також існує і в поручителя перед кредитором. Тому суд прийшов до висновку, що судові рішення підтверджують наявність заборгованості як ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод так і поручителя ПАТ Завод крупних електричних машин , перед кредитором.

Отже, вимоги кредитора ТОВ Управляюча компанія Електромеханічні заводи - Україна підтверджені належними доказами, що не спростовано іншими учасниками провадження. Крім цього, доказів встановленої законом нікчемності чи недійсності або визнання судом недійсними правочинів, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що вимоги ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод забезпечені порукою зобов`язання своєчасно не виконало, кредитором обґрунтовано заявлено до поручителя, в даному випадку боржника, основну суму заборгованості за договорами відступлення права вимоги № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07 в розмірі 25596839,42 грн., в тому числі за договором № 1/07 - 4583286,17 грн., за договором № 3/07 - 929720,00 грн., за договором № 4/07 - 2652471,67 грн., за договором № 5/07 - 17431361,58 грн.

Також, кредитор, на підставі ст.625 ЦК України, просить визнати його вимоги в сумі 22722314,35 грн. інфляційних збитків за період з 31.12.2012 по 29.06.2016, а також 2730797,06 грн. 3% річних за період з 31.12.2012 по 21.07.2016.

Перевіривши розрахунок річних та інфляційних збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до на приписів ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (чинного на день звернення кредитора із заявою) конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

Аналогічне визначення передбачене у ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (чинного на день відкриття провадження у справі та звернення кредитора із заявою), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Аналогічне визначення передбачене у ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21.10.2019.

Згідно приписів ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов п. 2.1 договорів поруки № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07 поручитель поручається за виконання боржником основного зобов`язання в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків в разі прострочення боржником термінів оплати та сплату інших платежів, які можуть бути належні до сплати боржником кредитору за основним зобов`язанням.

Суд, керуючись приписами ч. 2 ст. 554 ЦК України та ч. 3 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, а також беручи до уваги фактичні обставини, зокрема положення п. 2.1 договорів поруки № 1/07, 3/07, 4/07, 5/07, дійшов до висновку про обґрунтованість проведення розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних саме на дату порушення справи про банкрутство ПрАТ Завод крупних електричних машин , а не застосування наслідків мораторію, введено при відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ Новокаховський електромашинобудівний завод , ухвалою Господарського суду Херсонської області 24.07.2015 в рамках справи № 923/1151/15, за зобов`язання якого поручився боржник.

У зв`язку з цим, судом проведено розрахунок за період з 01.01.2013 по 24.07.2015.

Основна сума заборгованості - 25 596 839,42 грн.

Індекс інфляції за період з 01.01.2013 по 24.07.2015 згідно даних Державного комітету статистики України становив 1,748. Відповідно 25 596 839,42*7,748 - 25 596 839,42 = 19146435,89 грн.

Сума трьох процентів річних за період з 01.01.2013 по 24.07.2015 (935 днів) складає 1 967 099,57 гривень. ( 25 596 839,42 *935 *3).

Таким чином, суд визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" частково, а саме в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 46 710 374 грн. 88 коп. - четверта черга.

Вимоги в сумі 4339575 грн. 95 коп. судом відхиляються.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 234 ГПК України, ст.ст. 9, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

п о с т а н о в и в :

1.Заяву про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" до боржника - Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" задовольнити частково у сумі 593490419 грн. 64 коп., в решті вимог у сумі 19144180 грн. відмовити.

2.Заяву про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" до боржника - Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" задовольнити частково у сумі 46 710 374 грн. 88 коп., в решті вимог у сумі 4339575 грн. 95 коп. відмовити.

3.Визнати вимоги кредиторів до Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (код ЄДРПОУ 30769085) :

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" (код ЄДРПОУ 39877604, 01054, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 52 офіс 11) в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 374334148 грн. 36 коп. - четверта черга, 219 156 271 грн. 28 коп. - шоста черга;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" (код ЄДРПОУ 34478873, 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2) в сумі 2756,00 грн. судового збору - перша черга, 46 710 374 грн. 88 коп. - четверта черга.

4.Розпоряднику майна - арбітражному керуючому Косенко С.Г. внести визнані судом вимоги кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" до реєстру кредиторів.

5.Ухвалу надіслати учасникам провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали оформлено і підписано 20.01.2020

Суддя Л.М. Немченко