Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/601/20
2-з/357/31/20
У Х В А Л А
21 січня 2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л. М. розглянувши заяву представника позивачки адвоката Радецької Тетяни Петрівни про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг державний реєстратор Євко Володимир Володимирович, Акціонерне товариство Альфа-Банк , третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення державного реєстратора та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. Позив мотивовано тим, що між позивачкою АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк , набув право власності на належну їй квартиру АДРЕСА_1 , як на предмет іпотеки. Вважаючи реєстраційну дію щодо переведення прав власника квартири на банк протиправними, позивачка просить суд визнати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг про проведення реєстраційної дії про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45553780 від 15.02.2019 року - не законним; скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційну дію запису державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4553780 від 15.02.2019 року, номер запису про право власності: 30318541 від 12.02.2019 року.
Одночасно, представник позивачки адвокат Радецька Т.П. подала заяву про забезпечення позову в якій посилаючись на ризики можливого невиконання рішення суду про задоволення позовних вимог, просила суд заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії з квартирою АДРЕСА_1 а та накласти на вказану квартиру арешт.
Оглянувши подану заяв та додатки до неї, суд вказує на таке.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
За ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд вважає, що з метою забезпечення балансу прав усіх учасників судового процесу, та усунення ризиків невиконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, доцільно та необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на кв. АДРЕСА_1 ..
При цьому, вимога представника позивачки адвоката Радецької Т.П. про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій з вказаною квартирою задоволенню не підлягає, оскільки накладення арешту саме пособі виключає можливість здійснення реєстраційних дій з нерухомим майном.
Вирішуючи питання про необхідність зустрічного забезпечення, суд вказує на таке.
Зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків (частина 1 статті 154 ЦПК України).
Суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. Вирішення питання про зустрічне забезпечення має диспозитивний характер.
Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій наведено випадки, коли суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення.
Так, відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Місце проживання та реєстрації позивачки ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 .
Суд не володіє доказами того, що майновий стан позивачки або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачам, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
В зв`язку з цим, судом не встановлено обставини, які є обов`язковими для застосовування зустрічного забезпечення, тому його застосування є недоцільним.
Враховуючи встановлені обставини, подана заява підлягає задоволенню частково.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.149 -154 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника позивачки адвоката Радецької Тетяни Петрівни про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на кв. АДРЕСА_1 .
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Боржник: Акціонерне товариство Альфа-Банк , ідентифікаційний код: 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100.
В іншій частині - відмовити.
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена, що не зупиняє її виконання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяЛ. М. Кошель
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 23.01.2020 |
Номер документу | 87061868 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Кошель Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні