Рішення

від 06.07.2020 по справі 357/601/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/601/20

2/357/1240/20

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 липня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

Дрозглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича, Акціонерного товариства Альфа-Банк , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення державного реєстратора та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк , набув право власності на належну їй квартиру АДРЕСА_1 , як на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону України Про іпотеку . Вважаючи реєстраційну дію щодо переведення прав власника квартири на АТ Альфа-Банк протиправною, позивачка, уточнивши позовні вимоги просила суд визнати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг про проведення реєстраційної дії про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45553780 від 15.02.2019 року - не законним; скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційну дію запису державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4553780 від 15.02.2019 року, номер запису про право власності: 30318541 від 12.02.2019 року; скасувати державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством Альфа-Банк , код ЄДРПОУ: 23494714 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити речове право за Акціонерним товариством Альфа-Банк на дану квартиру; вирішити питання розподілу судових витрат.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явились, від представника позивачки адвоката Радецької Т.П. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач державний реєстратор Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В. в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, із заявами по суті справи до суду не звертався.

Представник відповідача АТ Альфа-Банк в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, із заявами по суті справи до суду не звертався.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, із заявами по суті справи до суду не звертався.

Враховуючи відсутність заперечень з боку позивачки, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.

Повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в межах наданих суду доказів, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 листопада 2007 року між Акціонерним -комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту №388/32/07- Пі на суму 39 000, 00 гривен, з терміном дії по 05.11.2017 рік.

07 листопада 2007 року, в рамках даного кредитного договору, між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір №09/І-111 з майновим поручителем, за яким іпотекодавець, передав в іпотеку іпотекодержателю двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , майновий поручитель, помер, про що в Книзі реєстрації смерті 07.03.2012 року зроблено відповідний актовий запис за № 391, видано свідоцтво про смерть: серія НОМЕР_1 .

27.12.2012 року Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області повідомила ПАТ Укрсоцбанк про смерть ОСОБА_3 та про те, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , видано свідоцтво про право на спадщину його спадкоємцю - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_2 .

16 червня 2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/128/17 відмовлено ПАТ Укрсоцбанк у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним Договором № 388/32/07-Пі від 07.11.2007 року у зв`язку з пропуском строків позовної давності. Рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку та залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2017 року. Вказана ухвала набрала законної сили 21 листопада 2017 року.

10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ Альфа-Банк та єдиним акціонером АТ Укрсоцбанк затверджено рішення про реорганізацію АТ Укрсоцбанк шляхом приєднання до АТ Альфа-Банк . У зв`язку з чим, АТ Альфа-Банк став правонаступником усіх прав та обов`язків АТ Укрсоцбанк .

АТ Альфа-Банк надіслало позичальнику ОСОБА_2 довідку за вих.№385 від 24.09.2019р. про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, зі змісту якої повідомлялося позичальника, що банк 12.02.2019 року задовільнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки двокімнатну квартиру загальною площею 50,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка знаходилась в іпотеці банку, відповідно до умов іпотечного договору №09/І-111 від 07.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 7509 та кредитного договору 388/32/07-Пі від 07.11.2007 року, відповідно до рішення державного реєстратора Євко Володимира Володимировича, Комунальне підприємство Агенція адміністративних послуг, Київська область, № 55553780 від 15.02.2019р.

Позивачка вважає, що у АТ Альфа-Банк було відсутнє право на задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки заборгованість позичальника ОСОБА_2 визначена банком не була безспірною. Крім того, відчуження предмету іпотеки відбулося всупереч умовам договору іпотеки та без дотримання передбаченої законом процедури, яка передує набуттю права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, тому позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правовідношення, які виникли між сторонами регулюються пар.6 главою 49 Забезпечення виконання зобов`язання , пар. 2 Главою 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Книги п`ятої Цивільного кодексу України, Законом України Про іпотеку , зокрема ч.1 ст. 33, якої визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Яку передбачено у ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку ).

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України закріплено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суть іпотеки, як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов`язань, полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п.4.1 Іпотечного Договору №09/І-111 від 07 листопада 2007 року, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за договором, якими обумовлене основне зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.37 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У п.4.5.3. Іпотечного Договору №09/І-111 від 07 листопада 2007 року сторони погодили, що Іпотекодержатель за свої вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, шляхом передачі іпотекодержавтелю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України Про іпотеку .

При цьому, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ч.1 ст. 35 Закону України Про іпотеку ).

За змістом ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 33 та ст. 35 Закону України Про іпотеку , реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України Про іпотеку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 41)).

АТ Альфа-Банк був обізнаний про те, що заборгованість за Договір кредиту №388/32/07- Пі не є безспірною, оскільки 16 червня 2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/128/17 ПАТ Укрсоцбанк відмовлено у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 за Кредитним Договором № 388/32/07-Пі від 07.11.2007 року. Рішення суду першої інстанції переглядалось в апеляційному порядку, однак залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2017 року. Вказана ухвала набрала законної сили 21 листопада 2017 року.

АТ Альфа-Банк не надав суду доказів надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень, що суперечить приписам ст.35 Закону України Про іпотеку .

Крім того, відповідно до п.4.8 Іпотечного Договору №09/І-111 від 07 листопада 2007 року, передача Іпотекодержателю права власності на предметом іпотеки (його частину) для задоволення його вимог, що випливають з основного зобов`язання може здійснюватись шляхом надсилання (надання) Іпотекодавцю повідомлення про передачу предмета іпотеки (його частини) у власність Іпотекодержателя.

Суду не надано доказів того, що АТ Альфа-Банк повідомляв ОСОБА_1 про передачу права власності на предмет іпотеки іпотекодержателю, що не узгоджується з вимогами п.4.8 Іпотечного Договору №09/І-111 від 07 листопада 2007 року.

Надсилання позичальнику ОСОБА_2 довідки за вих.№385 від 24.09.2019р. про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, зі змісту якої повідомлялося позичальника, що банк 12.02.2019 року задовільнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, не має правового значення, оскільки не звільняло АТ Альфа-Банк від обов`язку надіслати (надати) відповідне повідомлення іпотекодавцю в порядку п.4.8 Іпотечного Договору №09/І-111 від 07 листопада 2007 року.

Судом встановлено, що 27.12.2012 року Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області повідомила ПАТ Укрсоцбанк про смерть ОСОБА_3 та про те, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , видано свідоцтво про право на спадщину його спадкоємцю - ОСОБА_1 .

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч.ч.1,2 ст. 23 Закону України Про іпотеку ).

АТ Альфа-Банк належало протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємця іпотекодавця ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги (частина четверта вказаної статті у тій же редакції).

Оскільки зі смертю іпотекодавця зобов`язання з договором іпотеки включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (пункти 57-62), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 69.5)).

За таких обставин, АТ Альфа-Банк не дотримався визначеної Законом України Про іпотеку та умовами Іпотечного Договору №09/І-111 від 07 листопада 2007 року процедури звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки квартири АДРЕСА_1 . іпотекодержателю та пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця іпотекодавця, встановлений ч.ч.2,3 ст. 1281 ЦК України.

Суд вважає, що за таких обставин, у державного реєстратора Євка В.В. були відсутні підстави для вчинення реєстраційної дії з державної реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_1 за АТ Альфа-Банк .

Так, однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.4 ч.1 ст. 18 вказаного Закону у тій же редакції).

Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (п. 1-2 ч.3 ст. 10 того ж Закону).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац перший ч.2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Так, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зокрема, подаються: 1) Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем. (пункт 61 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній на час державної реєстрації права власності на квартиру за АТ Альфа-Банк ).

Суду не було надано доказів направлення АТ Альфа-Банк письмової вимоги про усунення порушення ОСОБА_1 та доказів завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Державний реєстратор КП Агенція адміністративних послуг Євко В.В. ухвалу суду від 27.05.2020 року, в частині витребування у нього належним чином завіреної копії реєстраційної справи про проведення реєстраційної дії про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 45553780 від 15.02.2019 р., в рамках якої було переоформлено 12.02.2019 р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством Укрсоцбанк , номер запису про право власності: 30318541, не виконав, докази суду не надав.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (п.4 ч.1, абзац перший ч.2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, суд вважає, що за відсутності документів, необхідних для державної реєстрації права власності на квартиру за АТ Альфа-Банк , така реєстрація проведена з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідні висновки правозастосування викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 1 квітня 2020 року, справа № 520/13067/17.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги закону, суд вважає, що ОСОБА_1 належними доказами довела факт порушення її прав, а обраний нею спосіб захисту порушеного права узгоджується з приписами закону, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховую наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Радецької Тетяни Петрівни в особі керуючої бюро, адвокатом Радецькою Тетяною Петрівною 04.11.2019 року укладено Договір №0411/19Ц про надання правничої допомоги в рамках цивільної справи №357/601/20. Відповідно до Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги по цивільній справі №357/601/20, загальний розмір витрат склав 27 000,00 грн., які підлягають до відшкодування АТ Альфа-Банк та КП Агенція адміністративних послуг , посадовою особою якого є державний реєстратор Євко В.В., на користь ОСОБА_1 у рівних частинах, тобто по 13 500,00 з кожного. Крім того, ОСОБА_1 понесла судові витрати на сплату судового збору за позовну заяву у розмірі 768,40 грн., за заяви про забезпечення позову у розмірі 384,20 грн та 630,60 грн., разом 1783,20 грн. Тому, витрати позивачки на сплату судового збору також розподіляються між АТ Альфа-Банк та КП Агенція адміністративних послуг та стягуються на користь позивачки по 891,60 грн. з кожного відповідача. Тому, загальний розмір судових витрат які стягуються з АТ Альфа-Банк та КП Агенція адміністративних послуг на користь ОСОБА_1 складає по 14 391,60 грн. (13 500 + 891,60) з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 203, 215, 233, 509, 526, 610 - 612 ЦК України, ст.ст. 1,33,35,37,38,39 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг про проведення реєстраційної дії про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45553780 від 15.02.2019 року - не законним.

Скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційну дію запису державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4553780 від 15.02.2019 року, номер запису про право власності: 30318541 від 12.02.2019 року.

Скасувати державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством Альфа-Банк , код ЄДРПОУ: 23494714 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити речове право за Акціонерним товариством Альфа-Банк на дану квартиру.

Стягнути з Акціонерного товариства Альфа-Банк , код ЄДРПОУ: на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 14 391,60 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг , ЄДРПОУ: 42255333 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 14 391,60 грн.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби \COVID- 19\, строки, зокрема на апеляційне оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину\ п.3 Розділу Х11 ЦПК України\ із змінами, внесеними згідно із Законом № 540-1Х від 30.03.2020\

Повне рішення складено 06.07.2020 р.

СуддяЛ. М. Кошель