Рішення

від 22.01.2020 по справі 560/1199/19

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №560/1199/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 13 травня 2010 року у розмірі 12314,10 грн. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 13 травня 2010 року, відповідачка отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", складає між нею та банком договір. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі, встановленому Договором. Проте, відповідачка у свою чергу не виконала належним чином свої зобов`язання за укладеним договором №б/н від 13 травня 2010 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, в результаті чого станом на 10 липня 2019 року, утворилась заборгованість в розмірі 12314,10 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає частково. Просить суд стягнути з неї заборгованість у меншому розмірі, оскільки розмір заборгованості позивачем був визначений станом на липень місяць 2019 року, а 24 вересня 2019 року нею було здійснено платіж в рахунок погашення заборгованості в розмірі 400 грн.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 13 травня 2010 року, відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", складає між нею та банком договір (а.с.10).

Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 "Умов та правил надання банківських послуг" - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 2.1.1.5.6 "Умов надання банківських послуг" - у разі невиконання зобов`язань за Договором, позичальник на вимогу Банку повинен виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 "Умов надання банківських послуг" - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до пункту 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою", банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Дослідивши у судовому засіданні розрахунок суми заборгованості, судом встановлено, що Відповідачка порушила свої зобов`язання, внаслідок чого станом на 10 липня 2019 року за договором № б/н від 13 травня 2010 року, утворилась заборгованість на загальну суму - 12314,10 грн., яка складається з: 2240,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2652,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5108,97 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1250 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 562,58 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог частини 1 статті 611, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв`язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов`язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу - 500 грн. (фіксована частина) та штрафу - 562,58 грн. (процентна складова), відсутні, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Отже, за змістом вказаної норми закону, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Крім того судом встановлено, а також даний факт підтверджується копією квитанції №R_GK415Q5K98123BNTR667K від 24 вересня 2019 року, відподачкою ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості було сплачено 400 грн., а тому на думку суду, розмір заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2240,41 грн., слід зменшити на суму, яка була сплачена відповідачкою (копія квитанції долучена до матеріалів справи).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 214 Цивільного процесуального кодексу України, суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями статтями 4, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 13 травня 2010 року у розмірі 10851,52 грн. (десять тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня 52 коп.), яка складається з:1840,41 грн. (одна тисяча вісімсот сорок гривень 41 коп.) - заборгованість за тілом кредиту; 2652,14 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят дві гривні 14 коп.) - заборгованість за простроченим тілом кредита; 5108,97 грн. (п`ять тисяч сто вісім гривень 97 коп.) - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1250 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень) - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570), судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор