Ухвала

від 22.01.2020 по справі 380/608/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/608/20

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

22 січня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву товариства з обмеженою відповідальністю ЕОН про забезпечення адміністративного позову у справі за його позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ЕОН (далі - ТОВ ЕОН , позивач) до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, в якій позивач просить: зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради та Департамент економічного розвитку Львівської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1-11-05-056 - пр. Свободи, 35 (місце № 8), № 1-11-05-057 - пр. Свободи, 31 (місце № 5), № 1- 11-05-058 - пр. Свободи, 37 (місце № 7), № 1-11-05-059 - пр. Свободи, 33 (місце № 6), № 1-11-05-060 - пр. Свободи, 27 (місце № 4), № 1-11-05-061 - пр. Свободи, 23 (місце № 3), № 1-11-05-062 - пр. Свободи, 21 (місце № 2), № 1-11-05-063 - пр. Свободи, 17 (місце №1), та видати товариству з обмеженою відповідальністю ЕОН оновлені продовжені дозволи на строк до 19.08.2021 включно.

Ухвалою судді від 22.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а у разі повного чи часткового задоволення позову - до виконання рішення суду про повне чи часткове задоволення позову, шляхом заборони Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчому комітету Львівської міської ради, Комунальному підприємству Адміністративно-технічне управління та іншим особам, які можуть діяти на їх замовлення, вчиняти дії, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю ЕОН та розміщені згідно з дозволами на розміщення зовнішньої реклами № 1-11-05-056 - пр. Свободи, 35 (місце № 8), № 1-11-05-057 - пр. Свободи, 31 (місце № 5), № 1- 11-05-058 - пр. Свободи, 37 (місце № 7), № 1-11-05-059 - пр. Свободи, 33 (місце № 6), № 1-11-05-060 - пр. Свободи, 27 (місце № 4), № 1-11-05-061 - пр. Свободи, 23 (місце № 3), № 1-11-05-062 - пр. Свободи, 21 (місце № 2), № 1-11-05-063 - пр. Свободи, 17 (місце №1).

Подана заява мотивована тим, що без вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на унеможливлення примусового демонтажу належної позивачу рекламної конструкції, для відновлення його порушених прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль і витрат. В обґрунтування зазначеного позивач покликається на те, що демонтаж рекламних засобів став би прямою перешкодою ТОВ ЕОН у реалізації права на зайняття підприємницькою діяльністю, що є профільним видом господарської діяльності позивача. У разі проведення демонтажу рекламної конструкції позивача для відновлення його порушених прав та інтересів на ведення підприємницької діяльності з розповсюдження реклами й отримання належного відшкодування від відповідачів за час, коли демонтовані рекламні конструкції не будуть функціонувати, необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, а саме: замовити й оплатити послуги з відновлення такої рекламної конструкції, підключення до них електроенергії і у разі пошкодження при демонтажі - послуги з ремонту цієї конструкції, провести претензійну та позовну роботу, сплатити судовий збір, представити інтереси позивача у суді, у разі потреби - оплатити правову допомогу. Разом з цим, позивач стверджує про очевидну протиправність бездіяльність Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та порушення прав та інтересів позивача такою бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За змістом ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта, його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом позову є зобов`язання Виконавчого комітету Львівської міської ради та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1-11-05-056, № 1-11-05-057, № 1- 11-05-058, № 1-11-05-059, № 1-11-05-060, № 1-11-05-061, № 1-11-05-062, № 1-11-05-063, та видати ТОВ ЕОН оновлені продовжені дозволи на строк до 19.08.2021 включно.

Цей позов позивач просить забезпечити шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які розміщені згідно з зазначеними дозволами на розміщення зовнішньої реклами, покликаючись на реальний ризик демонтажу рекламних засобів, розміщених згідно з відповідними дозволами.

Так, про існування загрози демонтажу рекламних засобів, розміщених згідно з дозволами №№ 1-11-05-057, 1-11- 05-058, 1-11-05-059, 1-11-05-060, 1-11-05-061, 1-11-05-062, 1-11-05-063, 1-11-05-064, за твердженням позивача, свідчить наступне. За зверненням позивача від 26.12.2019 № 2-40253/ДДХ-23 про повторний розгляд заяви ТОВ ЕОН від 12.07.2016 № 14 щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1-11-05-057, 1-11-05-058, 1-11-05-059, 1-11-05-060, 1-11-05-061, 1-11-05-062, 1-11-05-063, 1-11-05-064 та на звернення від 16.01.2020 № 2-934-14 про оформлення продовжених дозволів Департамент економічного розвитку Львівської міської ради як робочий орган не прийняв рішення про продовження строку дії дозволів, як і не оформив продовжені дозволи, що може свідчити про супротив робочого органу щодо продовження строку дії дозволів, а тому невиключеним є прийняття робочим органом рішення про відмову у видачі документів дозвільного характеру із запізненням та з надуманих причин або заперечення робочого органу проти продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у іншій формі.

Також про супротив відповідачів продовжити строк дії дозволів свідчить невиконання поставнови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 813/2802/16, якою зобов`язано Департамент економічного розвитку Львівської міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОН" щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1-11-05-056 - пр.Свободи, 35 (місце № 8), №1-11-05-057 - пр. Свободи, 31 (місце № 5), № 1-11-05-058 - пр.Свободи, 37 (місце № 7),№1-11-05-059 - пр. Свободи, 33 (місце № 6), № 1-11-05-060 - пр.Свободи, 27 (місце № 4), № 1-11-05- 061 - пр. Свободи, 23 (місце № 3), № 1-11-05-062 - пр.Свободи, 21 (місце № 2), №1- 11-05-063 - пр. Свободи, 17 (місце №1).

Крім цього, неправомірний демонтаж рекламних конструкцій, розміщених згідно із зазначеними дозволами на розміщення зовнішньої реклами, уже проводився раніше, внаслідок чого за рішенням Господарського суду Львівської області від 22 січня 2019 р. у справі № 914/916/18 з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління стягнуто суму відшкодування збитків у розмірі 78981,82 грн., але ТОВ ЕОН досі не отримало ці кошти.

Враховуючи, що рекламна діяльність є профільним видом господарської діяльності ТОВ ЕОН , суд погоджується з позивачем, що демонтаж рекламних засобів став би прямою перешкодою ТОВ ЕОН у реалізації права на зайняття підприємницькою діяльністю, а для відновлення його порушених прав та інтересів на ведення підприємницької діяльності з розповсюдження реклами й отримання належного відшкодування від відповідачів за час, коли демонтовані рекламні конструкції не будуть функціонувати, необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на демонтаж відповідних рекламних конструкцій попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

Таким чином, суд доходить висновку, що такий спосіб забезпечення позову, є співмірним із заявленою позовною вимогою та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення по суті спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №ЗД/813/1/18 від 28.02.2019.

Відтак, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи доводи позивача в частині того, що існує небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, а невжиття таких заходів, у випадку задоволення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Вказане, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, є підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову, а відтак, відповідне клопотання позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 153, 154, 243, 248 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

заяву товариства з обмеженою відповідальністю ЕОН про забезпечення адміністративного позову у справі за його позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління про зобов`язання вчинити дії,- задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили шляхом заборони Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчому комітету Львівської міської ради, Комунальному підприємству Адміністративно-технічне управління вчиняти дії, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю ЕОН та розміщені згідно з дозволами на розміщення зовнішньої реклами № 1-11-05-056 - пр. Свободи, 35 (місце № 8), № 1-11-05-057 - пр. Свободи, 31 (місце № 5), № 1- 11-05-058 - пр. Свободи, 37 (місце № 7), № 1-11-05-059 - пр. Свободи, 33 (місце № 6), № 1-11-05-060 - пр. Свободи, 27 (місце № 4), № 1-11-05-061 - пр. Свободи, 23 (місце № 3), № 1-11-05-062 - пр. Свободи, 21 (місце № 2), № 1-11-05-063 - пр. Свободи, 17 (місце №1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до або через суд першої інстанції, який постановив таку ухвалу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕОН (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 5, кв. 5а; ідентифікаційний код юридичної особи: 31589245).

Відповідач-1: Виконавчий комітет Львівської міської ради: (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 26256622).

Відповідач-2: Департамент економічної розвитку Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 34814859).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління (адреса місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 42; фактична адреса (за даними офіційного веб-сайту Львівської міської ради): 79005, Львів, пл. Міцкевича 6/7; ідентифікаційний код юридичної особи: 13804591).

Суддя Сидор Н.Т.