Рішення

від 20.01.2020 по справі 420/6566/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6566/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом приватного підприємства "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13, код ЄДРПОУ 42376456) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "АГРО-ПРОДУКТ 2018" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1301670/42376456 від 07.10.2019 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 07.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 07.09.2019 року, на виконання умов договору, постачальником було здійснено передачу товару покупцю (насіння соняшнику), що підтверджується видатковою накладною. За поставлену продукцію покупцю був наданий рахунок-фактура від 07.09.2019 року, який був сплачений в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою. 07.09.2019 року було виписано додаткову накладну №3 на загальну суму 452804,95 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Кернел Трейд" (код ЄДРПОУ 31454383), однак у її реєстрації було відмовлено.

Щодо походження товару, який позивач поставив контрагенту у позові зазначено, що ПП"АГРО-ПРОДУКТ 2018" є юридичною особою зареєстрованою 09.08.2018 року та основним видом економічної діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11). В користуванні підприємства за договорами, оренди знаходиться 324 га земель, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарська продукція була посіяна протягом березня-квітня 2019 року, а саме: 176 га - пшениця яра, 46 га - ячмінь ярий, 102 га - соняшник. Зазначені обставини, як стверджує позивач, підтверджуються звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року. Насіння сільськогосподарських культур було придбано у ПП " ОСОБА_1 " на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2019 року №1. Відповідно до умов договору ПП " ОСОБА_1 " зобов`язується поставити ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (Покупець) товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах, передбачених договором. 10.02.2019 року товар, а саме - насіння пшениці, ячменю та соняшнику, було поставлено Покупцю, що підтверджується накладною.

Позивач зазначає що в подальшому, вирощену продукцію було реалізовано контрагентам.

Позивач зазначає, що як вбачається з отриманої квитанцій, контролюючий орган дійшов висновку, що "Обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Однак, на думку позивача, зміст даної квитанції не відповідає вимогам законодавства.

Позивач зазначає, що контролюючий орган не міг встановити факту того, що обсяг постачання товару (а саме - пшениця) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, оскільки власне сама пшениця, яку ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" поставило контрагенту, не була придбана у іншого суб`єкта підприємницької діяльності, а була вирощена на земельних ділянках, які перебувають у користуванні. З наведених підстав позвач вважає, що викладена у квитанції обставина таким чином є необґрунтованою.

Крім цього, позивач зазначає, що Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019. Однак, вказані критерії не є нормативно-правовим актом та не були затверджені відповідним наказом.

Разом з цим, позивач зазначає, що в рішенні комісії не було вказано, які саме документи не було надано платником податків, хоча форма рішення прямо передбачає обов`язок їх зазначення, про що свідчить відмітка "документи, які не надано підкреслити". Водночас, як зазначає позивач, ним були надані контролюючому органу необхідні документи, зокрема договір поставки, видаткову накладну, рахунок-фактура та банківські виписки. При цьому, Додатком №2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117) встановлено форму для рішень комісії щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної, в якій чітко вказано про необхідність зазначення документів, які не були надані.

На думку позивача, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом та те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою судді від 19.11.2019 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

03.12.2019 року від представника Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому, в обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову, зазначено, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкову накладну. За отриманою квитанцією єдиного вікна приймання звітності ДФС України, підприємству було повідомлено, що реєстрація податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте у зв`язку з не наданням позивачем всіх необхідних документів, було прийняло рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з цим суд зазначає, що відповідачами по даній справі є Державна податкова служби України, Головне управління ДПС в Одеській області.

В той же час, станом на 20.01.2020 року з боку відповідачів - Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області відзивів на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (ідентифікаційний код юридичної особи 42376456) зареєстровано як юридична особа 09.08.2018 року та з 09.08.2018 року взято на податковий облік. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності приватного підприємства "АГРО-ПРОДУКТ 2018" за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Позивач у позовній заяві зазначає, що в користуванні підприємства за договорами, оренди знаходиться 324 га земель, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарська продукція було посіяна протягом березня-квітня 2019 року, а саме: 176 га - пшениця яра, 46 га - ячмінь ярий, 102 га - соняшник. Насіння сільськогосподарських культур було придбано у ПП " ОСОБА_1 " на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2019 року №1. Відповідно до умов договору, ПП " ОСОБА_1 " зобов`язується поставити ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (Покупець) товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасні оплатити його вартість на умовах, передбачених договором. 10.02.2019 року товар, а саме - насіння пшениці, ячменю та соняшнику, було поставлено Покупцю, що підтверджується накладною.

На підтвердження вказаних обставин до суду позивачем надано:

- договір купівлі-продажу №1 від 02.02.2019 року укладений між ПП "ОСОБА_1 " (Постачальник) та ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (Покупець) згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю визначений цим Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором;

- накладу №1 від 10.02.2019 року, яка складена ПП " ОСОБА_1 ." на підставі договору купівлі-продажу №1 від 02.02.2019 року на ім`я ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018";

- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018";

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів;

- договір оренди майна №01/07 від 01.07.2019 року, який укладено між ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) та ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (Орендар) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс нежитлових споруд (база) загальною площею 1600 кв.м. власником якого є Орендодавець, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- акт приймання-передачі нерухомого майна: комплекс нежитлових споруд (база) загальною площею 1600 кв.м. власником якого є Орендодавець, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що 07.09.2019 року між приватним підприємством "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кернер-Трейд" (Покупець) укладено договір поставки №ОДЕ20-14282 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2019 року (надалі-Товар) на умова, визначених цим договором. Пунктом 1.2 вказаного Договору визначено характеристики, кількість, ціну та вартість Товару. Відповідно до п.2.1 договору строк поставки Товару - 10.09.2019 року включно. Датою поставки вважається дата отримання товару уповноваженими співробітниками вагової Підприємства згідно з товарно-транспортною накладною та/або залізничною накладною. Пунктом 2.2. договору визначено, що товар може передаватись Покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, зазначений у цьому договорі, має бути поставлений у строк, встановлений п.2.1 цього Договору. Відповідно до п.4.1 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових: коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку: оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника впродовж 3 (трьох) банківських днів з дати поставки Товару та після отримання Покупцем від Постачальника документів та здійснення Постачальником дій, зазначених у п. 2.5, та 5.5. цього Договору. У разі ненадання зазначених документи (та/або не здійснення дії) або неповного (надання (та/або здійснений), Покупець має право затримати оплату Товару здійснити часткову оплату Товару. У разі відсутності реєстрації в ЄДРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної та/або оформлення їх з порушенням чинного законодавства, покупець має право затримати оплату Товару до дати такої реєстрації та/або виправлення помилок, Така реєстрація та/або виправлення помилок повинна бути здійснена Постачальником в строй, не більше 365 календарних днів з дати поставки товару. Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо протягом 365 календарних днів з дати поставки Товару, Постачальник, не зареєстрував в ЄДРПН податкову(і) накладну(і) та/або розрахунок(и) коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (відсутні в €ДРПН), та/або не виправив помилки в податковій(их) накладній(их), що були складені з порушенням чинного законодавства, - такі поставки Товару вважаються здійсненими за ціною, вказаною в п. 1:2. цього Договору в таблиці "Ціна за 1 т, без ПДВ, грн.", а загальна вартість Товару за цим Договором дорівнює сумі, яка зазначена в пункті 1,2 цього договору в графі таблиці "Вартість Товару без ПДВ, грн.". При цьому податок на додану вартість або інші бюджетні платежі, сплачені або як підлягають сплаті Постачальником за результатами здійснених поставок Покупцем Постачальнику не відшкодовуються. Пунктом 4.2 Договору визначено, що датою оплати за Товар вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Покупець не відповідає за можливу затримку, із зарахуванням обслуговуючим банком Постачальника грошових коштів, переказаних Покупцем в якості оплати, на поточний рахунок Постачальника.

До вказаного Договору сторонами укладено та підписано додаткову угоду №ЗП20-07270 від 07.09.2019 року в якій визначено розрахунок ціни за 1 тону товару в залежності від фактичної якості.

07.09.2019 року ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" складено видаткову накладну №3 на підставі договору №ОДЕ20-14282 від 07.09.2019 року згідно якого Одержувачу - ТОВ "Кернел-Трейд" постачався товар "Соняшник" кількістю 45,860 тон на загальну суму 452804,95 грн., в тому числі ПДВ - 75467,49 грн.

07.09.2019 року позивачем на ім`я ТОВ "Кернел-Трейд" виставлено рахунок-фактуру 3 до договору №ОДЕ20-14282 від 07.09.2019 року про сплату за 45,86 тон товару "Соняшнику" на загальну суму 452804,95 грн., в тому числі ПДВ - 75467,49 грн.

Згідно виписки по рахунку за період з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року, 13.09.2019 року ТОВ "Кернел-Трейд" згідно оплату у сумі 377337,46 грн. згідно рахунку №3 від 07.09.2019 року.

07.09.2019 року приватним підприємством "АГРО-ПРОДУКТ 2018" складено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" податкову накладну №3 від 07.09.2019 року на товар "Соняшник" на суму 452804,95 грн., в тому числі ПДВ - 75467,49 грн.

Вищевказана податкова накладна №3 від 07.09.2019 року направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій № 1 від 24.09.2019 року реєстрація вищезазначеної податкової накладної була зупинена, з підстав того, що "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.09.2014 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1206, перевищує величину обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковасті платника податку". Також, у квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної і розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У вказаній квитанції в графі "підпис" зазначено: "Печатка 43005393 Державна податкова служба України. "Отримано".

Позивачем було направлено до ДПС засобами електронного зв`язку повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів щодо податкової накладної №3 від 07.09.2019 року., реєстрацію якої зупинено.

У вказаному повідомленні, зокрема, зазначено, що ПП "АГРО-ПРОДУКТ 2018" має в користуванні 324 га землі. Сільськогосподарська продукція була посіяна протягом березня-квітня 2019 року, а саме: 102 га соняшника. Насіння соняшнику було придбано у ПП "ОСОБА_1 ", яке не є платником ПДВ на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2019 року та накладної від 10.02.2019 року №1.

Комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів, прийнято рішення №1301670/42376456 від 07.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3 від 07.09.2019 року з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи протиправним вищезазначене рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну №3 від 07.09.2019 та надіслано її на реєстрацію до ЄРПН.

Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена контролюючим органом з посиланням на те, що вони не відповідають вимогам п.п.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості платника податків", а в подальшому - у її реєстрації відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано копій документів.

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент формування податкової накладної) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 22.03.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Відповідно до п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.С

Суд зазначає, що на виконання п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила, зокрема, Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, який діяв до 03.08.2018 року (тобто, на час відмови реєстрації податкової накладної №3 від 07.09.2019 цей Порядок вже не діяв).

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111 (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html).

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019 (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html).

Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019 (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html).

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 та були затверджені листом Міністерства фінансів України від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Відповідно до пп.2.1 п.2 вказаних Критеріїв операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 07.09.2019 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 вбачається, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду необхідних документів.

Суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 07.09.2019 року не вказано конкретного виду (переліку) необхідних документів, перелік яких встановлений у п.14 Порядку№117.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що посилання комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів, банківських виписок з особових рахункі є неправомочним, оскільки вони надані до суду позивачем разом із позовною заявою.

Окрім цього суд зазначає, що в шаблоні рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у графі "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні" міститься приписка у скобках "документи, які не надано підкреслити", однак комісією цього не зроблено.

З рішення про відмову в реєстрації податкових накладних вбачається, що у розділі "Прийнято рішення про" після пункту "Ненадання платником податку копій документів" міститься також графа "додаткова інформація", яка у цьому рішенні не заповнена.

Отже, оскаржуване рішення не містять конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних.

Таким чином, оскаржуване рішення комісії ДПС України є необґрунтованим, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №3 від 07.09.2019 року.

При вирішенні даної адміністративної справи суд, враховує правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18, в якій зазначається, зокрема, що: "…листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством".

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели, а судом не встановлено правомірність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 07.09.2019 року, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1301670/42376456 від 07.10.2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №3 від 07.09.2019 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з положеннями п.п.19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Водночас, п.28 Порядку №117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р "Питання Державної податкової служби" вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює Державна податкова служба України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №1301670/42376456 від 07.10.2019 року, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 07.09.2019 року днем її подання 24.09.2019 року.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

09.12.2019 року від представника позивача до суду надійшов розрахунок судових витрат, в якому зазначено, що вони складаються з витрат на судових збір у розмірі 1921,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на позивача судового збору в розмірі 1921 грн.

Вирішуючи клопотання представника позивача про розподіл витрат в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., суд виходить з наступного.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із підготовкою до розгляду справи (п.п.1, 5 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Представником позивача надано до суду: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №24/10 від 24.10.2019 року, укладеного між адвокатом Подорожнім А.С.; акт №2/06 про надання юридичних послуг на загальну суму 3500,00 грн.; рахунок-фактура №2 від 06.11.2019 року на загальну суму 3500,00 грн.; квитанція до прибуткового ордеру №2 від 06.11.2019 року про сплату 3500,00 грн. на підставі договору №24/10 від 24.10.2019 року.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії податкових спорів, в тому числі, наявність відповідних рішень Верховного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати на правову допомогу склали 3500 грн.

Аналізуючи документи, надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про стягнення витрат у розмірі 3500 грн. частково, оскільки з урахуванням наведених обставин, суд вважає справедливим розміром професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за підготовку до участі в справі в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час розгляду справи, тобто 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного підприємства "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13, код ЄДРПОУ 42376456) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1301670/42376456 від 07.10.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 07.09.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь приватного підприємства "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13, код ЄДРПОУ 42376456) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь приватного підприємства "АГРО-ПРОДУКТ 2018" (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13, код ЄДРПОУ 42376456) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.