Рішення

від 20.01.2020 по справі 640/10695/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року м. Київ № 640/10695/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО (далі - позивач, ТОВ ЮМДЖИ АГРО ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 № 0011091404 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 року на суму 89 964,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки. Позивач стверджує, що акт перевірки складений без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, відповідачем допущено неповне з`ясування обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом TOB АУРІС Трейд , не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які відповідають вимогам законодавства. Позивач вважає прийняте на підставі висновків акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 відкрито провадження у адміністративній справі.

Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в ході перевірки не підтверджено факт реалізації товару від ФГ "Садко" на адресу TOB АУРІС Трейд та відповідно від TOB АУРІС Трейд на адресу TOB ЮМДЖИ АГРО , що свідчить про те, що правочини між позивачем та TOB АУРІС Трейд за жовтень 2016 на суму ПДВ 89 964,09 грн., здійснені без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальників ФГ "Садко" (ФГ "М`ясні традиції") відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у TOB ЮМДЖИ АГРО не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. На підставі викладеного представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими, а висновки акту перевірки та прийняте на підставі нього оскаржуване рішення обґрунтованими та правомірними, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку TOB ЮМДЖИ АГРО з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за серпень 2016 року, за вересень 2016 року, за жовтень 2016 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2016 року на суму ПДВ 552 632 грн., за жовтень 2016 року на суму ПДВ 89 964 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) за вересень 2016 року на суму ПДВ 552 632 грн., за жовтень 2016 року на суму ПДВ 89 964 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 № 0011091404, яким завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2016 року на суму 552 632,00 грн., за жовтень 2016 року на суму 89 964,00 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 року на суму 89 964,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За визначенням у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, TOB ЮМДЖИ АГРО мало фінансового-господарські взаємовідносини з TOB АУРІС Трейд на підставі договору поставки товару (кукурудза) від 17.10.2016 №ПП-417/01/16.

В акті перевірки зазначено, що TOB ЮМДЖИ АГРО до складу податкового кредиту у жовтні 2016 року включено податок на додану вартість по взаємовідносинах з TOB АУРІС Трейд на суму 89 964,09 грн. Водночас, згідно з інформацією ІС Податковий блок TOB АУРІС Трейд (код 40074429) знаходиться на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, перебуває на загальній системі оподаткування, директор ОСОБА_1 . Згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року TOB АУРІС Трейд сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з Фермерським господарством Садко . В ході перевірки не підтверджено факт реалізації товару від ФГ "Садко" на адресу TOB АУРІС Трейд та відповідно від TOB АУРІС Трейд на адресу TOB ЮМДЖИ АГРО , що, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що правочини між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та TOB АУРІС Трейд за жовтень 2016 на суму ПДВ 89 964,09 грн, здійснені без мети настання реальних наслідків.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та TOB АУРІС Трейд (Постачальник) укладено договір поставки № ПП-417/01/16 від 17.10.2016, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар (кукурудзу 3-го класу українського походження 2016 року).

Відповідно до умов договору, зокрема, пункту 4.2.1 вказаного договору, товар повинен супроводжуватися наступними документами: податковою накладною, складеною в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, електронного підпису уповноваженої постачальником особи та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних; видатковими накладними, виписаними на 100% вартості товару; рахунком-фактурою постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати та інше.

В підтвердження виконання умов даного договору сторонами оформлені податкова накладна від 19.10.2016 №38 на загальну суму 539 784,52 грн., у тому числі ПДВ - 89 964,09 грн., видаткова накладна від 19.10.2016 №РН-0000066 на загальну суму 539 784,52 грн., у тому числі ПДВ - 89 964,09 грн., рахунок-фактуру від 19.10.2016 №СФ-0000060, документи на підтвердження транспортування.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару в повному обсязі у строк до 25.10.2016 року на умовах DAT (поставка на терміналі - Миколаївський морський порт TOB МСП Ніка-терра ), у редакції Інкотермс-2010.

Постачальником виконано вказані умови договору: забезпечено організацію транспортування товару до місця поставки та оформлено товарно-транспортну документацію, що підтверджується витягом з реєстру розвантаження TOB АУРІС Трейд .

Товар в повному обсязі - 121,3 тони поставлено на пункт розвантаження: Миколаївський морський порт TOB МСП Ніка-терра , що підтверджується копією акту про виконання зобов`язань № 1 від 25.10.2016 року, підписаного TOB ЮМДЖИ АГРО та TOB МСП Ніка-терра ; копією здавального акту № AG -107, згідно якого відправник: ТОВ ЮМДЖИ АГРО , порт навантаження: ТОВ МСП Ніка-терра , Україна, Судно MV JUDI ALMAR, порт вивантаження: ANY LIBYAN SEA PORT, найменування вантажу: кукурудза 3-го класу; інвойсом № 27102016 від 27.10.2016; вантажно-митною декларацією.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Отже, такі первинні документи, що супроводжують господарські взаємовідносини позивача та TOB АУРІС Трейд , є підставою для формування бухгалтерського обліку позивача.

Поряд з цим слід зазначити, що контролюючим органом в акті перевірки не ставиться під сумнів наявність у позивача первинних документів, необхідних для підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом. А також не зазначено про можливі недоліки форми первинних документів, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій та недобросовісність позивача як платника податків, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Слід також зазначити, що відповідачем не доведено, що податкові накладні, на виконання господарських операцій позивачем із вказаними контрагентами, складені з порушенням вимог чинного законодавства та не зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку. Навпаки, в акті перевірки відповідач підтверджує наявність виписаних податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН.

Суд виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи (поставляють йому товари, надають послуги). На момент укладення та виконання спірних операцій контрагент позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість та зареєстрований в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання саме цих операцій.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит та формування валових витрат за наявності факту здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, суд вважає, що операції позивача з контрагентом TOB АУРІС Трейд здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Таким чином, доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій по ланцюгу постачання зводяться до переоцінки обставин у справі та є безпідставними, оскільки не можуть бути доказом невиконання договірних зобов`язань саме контрагентом позивача, відтак суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про завищення податкового кредиту по податку па додану вартість за жовтень 2016 на суму 89 964 грн., в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 на суму 89 964 грн.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 року на суму 89 964,00 грн

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2191,72 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО (04050, м. Київ, вул. Миколи Пімоненка, буд. 13, корпус 1В, офіс 41, код ЄДРПОУ 39458102) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2017 № 0011091404 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 року на суму 89 964,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО (04050, м. Київ, вул. Миколи Пімоненка, буд. 13, корпус 1В, офіс 41, код ЄДРПОУ 39458102 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко