Рішення

від 18.12.2019 по справі 761/11253/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11253/19

Провадження № 2/761/4703/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Бордусенка Б.С.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Даниленка Д.Л., Хайруллін Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального

позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також компенсації втрати частини заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, згідно з яким просить суд: стягнути з Державного підприємства Запорізький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 661, 42 грн., середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 1 202 919 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3 434, 75 грн.

11 листопада 2019 року, позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд: стягнути з Державного підприємства Запорізький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 661, 42 грн., середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 1 286 945, 40 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3660, 77 грн., а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 28 грудня 2009 року по 11 травня 2010 року позивач працював на Державному підприємстві Запорізький науково-виробничий центр на посаді генерального директора. Разом з тим, у день звільнення позивача, 11 травня 2010 року та наступного дня, відповідач жодним чином не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні, як того вимагає законодавство та не провів розрахунку при звільненні. За вказаних обставин, а також посилаючись на положення ст.ст. 115-117, 237-1, 233 КЗпП України, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 26 червня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Також, вказаною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

24 липня 2019 року від представника відповідача Державного підприємства Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на адресу суду надійшов відзив. Згідно поданого відзиву, представник відповідача просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі, з огляду на те, що поданий позов є незаконним, необґрунтованим та не підтверджений доказами, які б свідчили про порушення права позивача.

30 вересня 2019 року ухвалою суду, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

11 листопада 2019 року від позивач на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Позивач наголосив на тому, що під час написання позовної заяви всі накази та документи на яких ґрунтується правова позиція були надані самим відповідачем, а тому заперечення надані відповідачем у відзиві не відповідають дійсності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час та дату судового засідання повідомлена судом належним чином.

Вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з 28 грудня 2009 року позивач працював на Державному підприємстві Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на посаді генерального директора та 11 травня 2010 року був звільнений з займаної посади на підставі наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 250-к.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, в день звільнення позивача відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі в сумі 9 661, 42 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 02/2643 від 21 вересня 2018 року.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь невиплаченої заробітної плати у сумі 9 661, 42 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, а також перевіривши у судовому засіданні розрахунки позивачки, наведені у позовній заяві, суд, на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, вважає, що вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 1 286 945, 40 грн. також підлягають задоволенню.

Крім того, щодо компенсації позивачу втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд керується наступним.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (надалі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом ст. 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

При цьому, у вказаній статті Закону зазначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно п 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (надалі - Порядок), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, заробітна плата, як грошові доходи, підпадає під дію Закону, а тому відповідач зобов`язаний здійснити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків здійснення вказаної виплати.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем здійснено розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, згідно якого сума компенсації становить 3 660, 77 грн. грн.

Згідно положень ст. 3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у сумі 3 660, 77 грн., розрахунок якої перевірений судом, є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 11 141, 8?0 грн.

Враховуючи наведене та керуючись 12, 13, 76-81, 89, 95, 137, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також компенсації втрати частини заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Запорізький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в AT КБ Приват Банк , номер картки НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 661, 42 грн.

Стягнути з Державного підприємства Запорізький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 , на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в AT КБ Приват Банк , номер картки НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 1 286 945, 40 грн.

Стягнути з Державного підприємства Запорізький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в AT КБ Приват Банк , номер картки НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3660, 77 грн.

Стягнути Державного підприємства Запорізький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь держави судовий збір в розмірі 11 141, 8?0 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , іпн. - НОМЕР_3 ,

Державне підприємство Запорізький науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , місцезнаходження - 69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 10, код ЄРДПОУ - 04725958,

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, місцезнаходження - 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2.

Повний текст рішення складено 02 січня 2020 року.

Суддя: