Постанова

від 22.01.2020 по справі 360/101/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року справа №360/101/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 р. (у повному обсязі складено 22 лютого 2019 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/101/19 (головуючий І інстанції суддя Борзаниця С.В.) за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Луганській області 03.01.2019 звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з нього кошти за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 51 354. 15 грн.: податкове зобов`язання - 51354, 15 грн. за період з 29.09.2016 року по 19.09.2017 року (а.с. 3-4).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року у справі № 360/101/19 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до місцевого бюджету Гончарівської сільської ради Сватівського району Луганської області податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в рахунок погашення податкової заборгованості в сумі 51354,15 грн. (п`ятдесят одна тисяча триста п`ятдесят чотири гривень 15 коп.) (а.с. 54-56).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не отримував повідомлення-рішення від 13.06.2016 року № 38441-13, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 11927, 87 грн. та за 2016 рік повідомлення-рішення від 23.06.2017 року № 446/12-32-13-10 на суму 14426, 28 грн. та 2500 грн. згідно рішення Гончарівської сільської ради, всього в сумі 39426, 28 грн.

У відповідності до ст. 266.7.3 Податкового кодексу України відповідача було позбавлено права звернутися з заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних та оскаржити відповідні податкові повідомлення-рішення.

Також зазначає, що 1/2 частини житлового будинку із підсобним приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1219, 3 кв.м. не придатна до проживання, знаходиться у аварійному стані.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомляли, належним чином сповіщені про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за ОСОБА_1 зареєстрована 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 67.6 кв.м (1/2 частки = 33,8 кв.м) та 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1219.3 кв.м (1/2 частки = 609,65 кв.м) (а.с. 22-24).

За змістом довідки про заборгованість суми податкового боргу та його розрахунку станом на 12.12.2018 відповідач має податкову заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 51 354,15 грн.: податкове зобов`язання - 51354,15 грн. за період з 29.09.2016 по 19.09.2017. Нараховано за узгодженим податковим повідомленням-рішенням за 2015 рік від 13.06.2016 № 38441-13 суму 11927,87 грн. (а.с. 5-6, 10).

На 01.01.2015 мінімальна заробітна плата складала 1218,00 грн. 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Гончарівською с/р на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування, (площа оподаткування (609,65 - 120 = 489,65) *24,36 (1218,00*2% = 24,36) =11927,87 грн.), що підтверджується рішенням Гончарівської сільської ради Луганської області від 27.01.2015 № 492 та розрахунком (а.с. 16-17, 21). Нараховано за узгодженим податковим повідомленням-рішенням за 2016 рік від 23.06.2017 №446/12-32-13-10 суму 11927,87 грн. (а.с. 12).

На 01.01.2016 мінімальна заробітна плата складала 1378,00 грн. 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Гончарівською с/р на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування, (площа оподаткування (609,65 + 33,8 - 120 = 523,45) *27,56 (1378*2% = 27,56) + 25000,00 = 39426,28 грн.), що підтверджується рішенням Гончарівської сільської ради Луганської області від 18.01.2016 № 3/3 та розрахунком (а.с. 18-20).

Сватівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 05.09.2016 № 705-17, якою повідомлено, що станом на 04.09.2016 сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 29702,15 грн., яку направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 25-26).

Відповідачем податковий борг не погашений, що підтверджено інформацією про наявність податкового боргу станом на 03.12.2018 та зворотного боку облікової карти (а.с. 5, 7-9).

Спірним питанням цієї справи є правомірність стягнення податковим органом з відповідача кошти по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 51 354. 15 грн.: податкове зобов`язання - 51354, 15 грн. за період з 29.09.2016 року по 19.09.2017 року.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За визначенням підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків і зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Нормою пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).

У підпункті 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об`єктом оподаткування зазначений об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Приписами пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України

За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України).

За правилами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Вказано у підпункті 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України).

У підпункті 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу окреслено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Унормуванням підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.4.1. пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України передбачені пільги щодо сплати податку, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (підпункту 59.3 статті 59 Податкового Кодексу).

Підпунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений, що вбачається з інтегрованої картки з єдиного податку відповідачем станом на 21.02.2019 (а.с. 53).

Доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 до місцевого бюджету Гончарівської сільської ради Сватівського району Луганської області податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в рахунок погашення податкової заборгованості в сумі 51354,15 грн. (п`ятдесят одна тисяча триста п`ятдесят чотири гривень 15 коп.) підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що його було позбавлено права звернутися з заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних та оскаржити відповідні податкові повідомлення-рішення, оскільки він не отримував податкові повідомлення-рішення, якими було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2016 роки, суд зазначає наступне.

Довідкою Гончарівської сільської ради Сватівського району Луганської області підтверджено, що відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44, 48).

Також з довідки Гончарівської сільської ради Сватівського району Луганської області вбачається, що відповідач за місцем реєстрації не проживає більше 5 років (а.с. 47).

Приписами п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Пунктами 42.2-42.3 ст. 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

В матеріалах справи наявні докази скерування контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення вищевказаних податкових повідомлень-рішень, що відповідає вимогам податкового законодавства щодо належного вручення поштових відправлень (а.с. 11, 13).

Разом з тим, конверти було повернуто з закінченням терміну зберігання.

Докази надання відповідачем відомостей до позивача щодо зміни адреси відсутні.

Посилання апелянта на те, що 1/2 частини житлового будинку із підсобним приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1219, 3 кв.м. не придатна до проживання, знаходиться у аварійному стані, до уваги судом також не приймається, оскільки зазначене твердження не підтверджено жодними доказами. Заява до голови Гончарівської сільської ради стосовно зазначеного датована 31.10.2019 року, тобто вже після прийняття податкових-повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року відстрочено відповідачу сплату судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення та відповідно до норм статей 132, 139 та 143 КАС України судовий збір підлягає стягненню з позивача у розмірі 2643, 00 грн., у відповідності до Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 р. у справі № 360/101/19 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2643, 00 грн. (дві тисячі шістсот сорок три грн.).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2020 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко