Постанова

від 21.01.2020 по справі 826/8631/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8631/15 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

За участю представника позивача: Коваль В.Б.,

представника апелянта: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бомонд групп до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Бомонд групп звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення №45926552209 від 30.04.2015, № 46026552209 від 30.04.2015 та №46126552209 від 30.04.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 45926552209 від 30.04.2015 в частині нарахування податкових зобов`язань по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ САЛКОН-2012 , ТОВ Алгол-2003 , ТОВ Іммошан Україна , ТОВ Інвестиційний союз Либідь , ТОВ Кримська девелоперська компанія , ПАТ Універмаг Україна , ТОВ НІША , ТОВ АДПРО , ТОВ АДВЕРТИНСЬКИЙ МЕДІА ГРУП , ТОВ Ю.ТІ.ДЖИ .

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №46026552209 від 30.04.2015 в частині нарахування податкових зобов`язань по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ САЛКОН-2012 , ТОВ Алгол-2003 , ТОВ Іммошан Україна , ТОВ Інвестиційний союз Либідь , ТОВ Кримська девелоперська компанія , ПАТ Універмаг Україна , ТОВ НІША , ТОВ АДПРО , ТОВ АДВЕРТИНСЬКИЙ МЕДІА ГРУП , ТОВ Ю.ТІ.ДЖИ , ТОВ ПК ІНЖИНІРИНГ .

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №46126552209 від 30.04.2015 в частині суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 144612,90 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Кравченко Ольги Олександрівни - залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бомонд групп - задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року - в частині відмови у задоволенні позову скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бомонд групп до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині відносин з контрагентами ТОВ ЛІРУАЖ , ТОВ ВЕРБЕНЕ УКРАЇНА , ТОВ АРТЛЕНД , ТОВ Місто Слави - задоволено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі № 826/8631/15 - повернуто скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду України від 31 березня 2016 року відмовлено у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бомонд групп до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 в адміністративній справі № 826/8631/15.

18 квітня 2017 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 по справі №826/8631/15.

Вказана заява обґрунтована тим, що 12.04.2017 податковому органу стало відомо про існування вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі № 524/10551/14 та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2016 у справі №755/13204/16-к, що свідчать про наявність підстав про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року у задоволенні заяви ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2015 року №826/8631/15 - відмовлено.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Так, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі № 524/10551/14 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 205 КК України зокрема, у створені фіктивного підприємства ТОВ Салкон-2012 з метою прикриття незаконної діяльності та, із застосуванням положень частини першої ст. 69 КК України, призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 38 250 грн.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2016 у справі №755/13204/16-к звільнено ОСОБА_2 (бухгалтера ТОВ АДПРО ) від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зазначені докази, на думку апелянта, повністю підтверджують факт здійснення безтоварних операцій та оформлення первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій з метою отримання необгрунтованої податкової вигоди, а отже є підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відмовляючи у задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 по справі №826/8631/15 мала б переглядатися, а обставини, наведені ним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні КАС України.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

У силу вимог частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу викладеного вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14, від 14 травня 2019 року у справі №826/14797/15.

Втім, нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим в постанові від 19.03.2019 у справі №204/153/16-а.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами №7 від 22.05.2015 під нововиявленими обставинами слід розуміти юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, третім особам, їхнім представникам, ні іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це вплинуло б на результат вирішення справи. До критеріїв визначення обставин нововиявленими варто віднести:

1) можливість спричинити виникнення, зміну або припинення правовідносин;

2) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке було ухвалено);

3) об`єктивне існування цих обставин на момент первинного провадження і прийняття судового акта, але неврахування їх при вирішенні справи з незалежних від суду підстав, а не в результаті помилки суду;

4) невідомість про ці обставини ні особі, яка заявила по це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа;

5) перебування в причинному зв`язку з іншими елементами предмета доказування у справі;

6) виявлення лише після набрання судовим рішенням законної сили.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною шостою ст. 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення у справі Праведная проти Росії , заява № 69529/01).

Подаючи заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, податковий орган виходив з того, що 12.04.2017 йому стало відомо про існування вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі № 524/10551/14 та про ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2016 у справі №755/13204/16-к.

Вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 205 КК України оскільки він, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, виконуючи відведену йому роль у реєстрації підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, на прохання невстановленої особи, за грошову винагороду, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори, в присутності приватного нотаріуса, який не був обізнаний про незаконність його дій, з метою реєстрації підписав, як засновник, статут ТОВ Салкон-2012 (код 37996449), відповідно до якого став власником та засновником суб`єкта підприємницької діяльності, а також інші документи.

Після реєстрації ТОВ Салкон-2012 (код 37996449) ОСОБА_1 самостійно підприємницьку дяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність.

У той же час, кримінальне провадження № 32014000000000090, в межах якого виносився вирок Автозаводського районного суду міста Крименчука Полтавської області від 04.12.2014 по кримінальній справі № 524/10551/14-к, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 205 КК України ( фіктивне підприємництво шляхом створення ТОВ Салкон-2012 ) закрито з підстав відсутності складу злочину.

Крім того, зміст вказаного вироку свідчить про те, що у ньому не досліджувалися обставини господарських операцій ТОВ Бомонд Групп із вищевказаним контрагентом, первинні документи щодо господарських взаємовідносин не були предметом дослідження у відповідному кримінальному провадженні та не визнавалися судом недійсними, з огляду на що, останній не має жодного преюдиціального значення щодо обставин здійснення позивачем господарських операцій із вказаним контрагентом, які підтверджуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.

Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши вирок Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 по кримінальній справі № 524/10551/14-к, приходить до висновку, що зазначені у ньому обставини не свідчать про нереальність здійснених господарських операцій між ТОВ Бомонд групп та ТОВ Салкон-2012 .

При цьому, судом першої інстанції у постанові від 29.07.2015, було встановлено факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Салкон-2012 , оскільки відповідач не надав доказів того, що контрагент позивача, зокрема ТОВ Салкон-2012 , не відобразив у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій, та не надав суду доказів на підтвердження факту відсутності в зазначеного контрагента позивача виробничо-господарських потужностей для здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем.

Підтверження того, що податковий орган під час винесення судом першої інстанції постанови від 29.07.2015 не був обізнаний з вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі № 524/10551/14 матеріали справи не містять, при цьому вказане не є нововиявленими обставинами.

Крім того, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2016 у справі №755/13204/16-к також не є нововиявленою обставиною у розумінні норм КАС України, з огляду на наступне.

Так, з вказаної ухвали вбачається, що бухгалтер ТОВ АДПРО ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати податків в значних розмірах, використовуючи реквізити суб`єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ Смарт Айті , ТОВ Гатіора , ТОВ Меджик Холдинг , достовірно знаючи про те, що послуги від вищевказаних підприємств не надавалась не будуть надаватись, незаконно сформувала податковий кредит Товариства, який відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, грудень 2013, січень 2014 року.

Однак, оскільки станом на день розгляду судом клопотання з моменту вчинення зазначених діянь минуло більше 2 років, тому ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 212 КК України - закрито.

У той же час, ухвала від 26.10.2016 у справі №755/13204/16-к не є вироком суду у кримінальному провадженні, яким встановлюються певні обставини, які є обов`язковими для адміністративного суду, вказана ухвала суду лише встановлює факт закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, при цьому, жодних обставин, які б могли носити ознаки нововиявлених воно не містить.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №826/2122/15.

Крім того, у вказаній ухвалі не досліджувалися обставини господарських операцій ТОВ Бомонд Групп та ТОВ АДПРО , первинні документи щодо господарських взаємовідносин не були предметом дослідження у відповідному кримінальному провадженні та не визнавалися судом недійсними, а судом першої інстанції у постанові від 29.07.2015, було встановлено факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ АДПРО та детально проаналізовано такі господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом.

Також суд звертає увагу, що вказана ухвала була постановлена судом у строк понад один рік, після постанови, яку просить переглянути за нововиявленими обставинами заявник, отже прийняття зазначеної ухвали не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції, в рішенні від 28.11.1999 у справі Brumarescu v. Romania наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів . Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтись повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ryabykh v. Russia від 24.07.2003).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень положень Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 відсутні.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваній ухвалі, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 361 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук