Постанова

від 21.01.2020 по справі 910/3496/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 910/3496/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика"

про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами

у справі № 910/3496/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Вей"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників учасників справи:

від позивача - Тучин М.М., адвокат; Тучин О.В., адвокат

від відповідача - Стеценко О.С., адвокат

від третьої особи 1 - Шаповалов Р.Ю., адвокатвід третьої особи 2 - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Вей" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018, в позові відмовлено повністю.

02.04.2019 ТОВ "Полірем-Логістика" подано до місцевого господарського суду заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі № 910/3496/17 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами та залишено рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 в силі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Полірем-Логістика" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі № 910/3496/17 та прийняти нове рішення яким заяву ТОВ "Полірем-Логістика" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про те, що позивачу на час вирішення судом спору у даній справі були відомі обставини недійсності, зокрема, договору купівлі-продажу від 27.02.2015, оскільки факт недійсності правочину встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 за наслідками розгляду справи № 910/2030/18. На переконання позивача, встановлений судом факт недійсності договору, укладеного 27.02.2015, про що стало відомо ТОВ Полірем-Логістика лише 21.02.2019, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/2030/18, є істотною для даної справи обставиною в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Також скаржник вважає, що судом не було надано належної оцінки представленим заявником доказам, зокрема, отриманим від ПАТ КБ Приват Банк документам, якими підтверджується факт здійснення одноособового розпорядження директором товариства ОСОБА_2 грошовими коштами, отриманими у зв`язку з відчуженням майна. Оскільки обставини вчинення позивачем дій зі схвалення договору купівлі-продажу майна спростовуються отриманими від банку документами, то рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17, на думку заявника, підлягає перегляду в порядку Глави 3 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2019, апеляційну скаргу ТОВ "Полірем-Логістика" у справі №910/3496/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Алданової С.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі № 910/3496/17 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" зазначений процесуальний строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Полірем-Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019, розгляд справи призначено на 03.12.2019. Встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 28.11.2019.

28.11.2019 від ТОВ "ТОВ-РЄА" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі № 910/3496/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач вказує на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18, на яку посилається апелянт, за своєю правовою природою не є новововиявленою обставиною. Також відповідач зазначає, що наявність розрахункового рахунку, за яким було проведено перерахування коштів директором ТОВ "Полірем-Логістика" не могло вплинути на ухвалення іншого рішення у даній справі. При цьому, позивачу станом на час розгляду спору у цій справі було відомо про зарахування на розрахунковий рахунок товариства коштів за договором відчуження майна та подальше їх розпорядження. За доводами відповідача, викладені позивачем у його заяві обставини не є нововиявленими та спрямовані виключно на переоцінку доказів.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці, апеляційну скаргу ТОВ "Полірем-Логістика" у справі №910/3496/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Алданової С.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Полірем-Логістика" у справі №910/3496/17 прийнято до провадження визначеним складом суду.

В судовому засіданні 17.12.2019 оголошено перерву до 21.01.2020, про що постановлено ухвалу суду.

21.01.2020 від позивача надійшли письмові пояснення у справі, які на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України залишені судом апеляційної інстанції без розгляду як такі, що були подані поза межами встановлених судом процесуальних строків без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Також позивачем подано клопотання, в якому сторона просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 21.01.2020 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому чинним законодавством порядку.

Процесуальні документи суду, що надсилалися на юридичну адресу третьої особи-2, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися на адресу суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/3309/17; від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г).

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, від 03.12.2019; від 17.12.2019 про відкриття апеляційного провадження і призначення справи до розгляду, про відкладення, про перерву були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру мали можливість ознайомитися зі змістом вказаних ухвал.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України , згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 41 рішення від 03 квітня 2008; заява № 3236/03; аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони та третьої особи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи-2.

Представники позивача в судовому засіданні 21.01.2020 вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Представники відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні 21.01.2020 заперечили проти доводів апелянта та просили оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно ч. 7 ст. 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступних обставин справи.

Обґрунтовуючи звернення з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами ТОВ Полірем-Логістика посилалось на те, що під час розгляду справи № 910/2030/18 за позовом ТОВ Полірем-Логістика до ТОВ Полірем Київ про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майна від 12.02.2015 та договору купівлі-продажу майна від 27.02.2015 встановлено обставини того, що майно вибуло поза волею позивача у даній справі.

Зокрема, ТОВ Полірем-Логістика на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 01.06.2018 у справі № 1-кс/754/1387/18 про тимчасовий доступ до оригіналів документів ПАТ КБ ПриватБанк отримано заяву директора ТОВ Полірем-Логістика ОСОБА_2 на відкриття рахунку № НОМЕР_1 , за змістом якої не передбачено другого підпису на розпорядження рахунком, окрім директора ОСОБА_2 Нотаріально засвідчена картка із зразками підписів та відбитку печатки також підтверджує можливість одноособового розпорядження рахунком лише директором ТОВ Полірем-Логістика ОСОБА_2

Наведені докази, за доводами позивача, спростовують встановлені у цій справі обставини щодо здійснення ТОВ Полірем-Логістика дій по схваленню договору купівлі-продажу майна та підтверджують вибуття майна поза волею товариства.

Також позивач зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.02.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований в реєстрі за №311. У зв`язку з цим, позивач вважає, що обставини недійсності правочину які існували на час вирішення спору у цій справі, підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні зави про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 за нововиявленими обставинами, виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України. Крім того, судом зауважено, що заявник фактично, звернувшись до суду із даною заявою, вбачає за необхідне здійснення судом переоцінки доказів, оцінених судом в процесі розгляду справи (щодо схвалення позивачем договору купівлі-продажу від 27.02.2015) та, як на нововиявлені, посилається на обставини, які були відомі заявнику ще на час розгляду справи № 910/3496/17.

Колегія суддів за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не погоджується з вищевикладеними висновками Господарського суду міста Києва, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення від 18 листопада 2004 у справі "Праведная проти Росії").

Матеріалами справи підтверджується, що як на нововиявлену обставину позивач посилається на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18 встановлено відсутність обставин схвалення договору купівлі-продажу від 27.02.2015 саме уповноваженим органом товариства, у зв`язку з цим вказаний правочин був визнаним недійсним.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Таким чином, виходячи з приписів вищенаведених норм, судова колегія вважає, що обставина недійсності правочину існувала на час прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у даній справі, яка є предметом перегляду за заявою ТОВ "Полірем-Логістика", однак стала відомою лише після прийняття рішення в межах розгляду іншої справи № 910/2030/18 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.02.2015.

З урахуванням вищевикладеного, на переконання колегії суддів, зазначена обставина містить унормовані ст. 320 ГПК України ознаки нововиявленої обставини, а відтак висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами є помилковим.

Матеріалами справи підтверджується, що предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Полірем-Логістика" про витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ "ТОВ-РЄА".

Позивач посилався на те, що він є власником наступного майна:

- будівля складу мокрого зберігання вапна (літ. Г ) загальною площею 735 (сімсот тридцять п`ять) кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бутлерова Академіка, будинок 8 (вісім);

- залізничне полотно (240 метрів) - кількість 1 одиниця;

- складський модуль для приймання, відвантаження, зберігання, відгрузки сипучих матеріалів - кількість 1 одиниця;

- лінія для виробництва і фасування сухих будівельних сумішей потужність 20 т/г - кількість 1 одиниця;

- складський модуль для зберігання таррірованих будівельних матеріалів - кількість 1 одиниця;

- ворота на 3-ю площадку - кількість 1 одиниця;

- монтаж вузла обліку ел.енергії - кількість 1 одиниця;

- щит ЩСУ - кількість 4 одиниця;

- компресор СБ4 С-100 - кількість 1 одиниця:

- кран 5 ТГ ТУ24-9-197-71 - кількість 1 одиниця;

- лебідка ЛМ-3-2 - кількість 1 одиниця;

- трансформатор Ш0/5 - кількість 2 одиниці (далі - майно),

яке на час звернення з позовом не перебуває в його володінні через те, що колишній директор позивача ОСОБА_2 , зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог статуту, без погодження із загальними зборами учасників позивача уклав угоду, що не відповідає статутним цілям позивача, на укладення якої він не мав повноважень, предметом якої було відчуження майна.

Позивач зазначав про те, що майно вибуло з його володіння без волі власника, а відповідач недобросовісно придбав означене майно, оскільки знав про відсутність у директора позивача прав на відчуження майна та усвідомлював можливість настання будь-яких несприятливих наслідків для власника, а відтак, спірне майно підлягає витребуванню у відповідача відповідно до ст. 388 ЦК України.

Вирішуючи спір по суті, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волі, відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, а передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 388 ЦК України підстави для витребування з володіння відповідача спірного майна, яке придбано ним за відплатним договорам, відсутні. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 відмовлено у задоволенні позову.

Судами встановлено, що 17.02.2015 позивач, як продавець, та ТОВ Полірем Київ (третя особа 1 у справі), як покупець, уклали попередній договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.02.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 208 (з урахуванням змін) (а.с. 152-153 т. 2), згідно умов якого погодили, що зобов`язуються укласти між собою договір купівлі-продажу наступного майна: будівля мокрого зберігання вапна (літ. Г ) загальною площею 735 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 (загальною вартістю 1 200 000 грн.) та 306 одиниць основних засобів згідно додатку № 1 до договору (загальною вартістю 100 000 грн.).

Нежитлова будівля і основні засоби у кількості 306 одиниць будуть придбані третьою особою 1 після закінчення позивачем погашення заборгованості перед ПАТ Райффайзен Банк Аваль та зняття обтяжень/іпотек/застав за кредитом ТОВ Полірем та/або ТОВ Полірем-Центр (що були накладені на підставі договору іпотеки № 010/02-01/03/159/1 від 14.07.2006 та до Договору застави основних засобів № 12/14/1130 від 28.12.2010).

Відповідно до п. 4, п. 5 Попереднього договору оплата майна має бути здійснена в гривні шляхом безготівкового авансового платежу до дати укладання основного договору купівлі-продажу.

На виконання умов Попереднього договору, третя особа 1 як покупець 24.02.2015 о 13:38 год. за платіжним дорученням № 224 від 24.02.2015 перерахувала позивачеві на його банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Київському ГРУ ПАТ Приватбанк , 1 300 000 грн. з призначенням платежу: оплата за майно згідно попереднього договору купівлі-продажу майна від 17.02.2015 .

Позивач, після отримання (зарахування на банківських рахунок) від третьої особи 1 грошових коштів за Попереднім договором в сумі 1 300 000 грн., 24.02.2015 о 14:07 год. перерахував їх за платіжним дорученням № 1 від 24.02.2015 (а.с. 209 т. 1) зі свого банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у Київському ГРУ ПАТ Приватбанк , на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль , вказавши в призначенні платежу: погашення майновим поручителем частини заборгованості кредиту (за тілом) ТОВ Полірем-Центр (ЄДРПОУ 30574719) за кредитним договором № 010/42-0-1/854 від 16.12.2011 .

27.02.2015 позивач як продавець та третя особа 1 як покупець уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 311 (а.с. 203-204 т. 2) (далі Договір), в п. 1 якого погодили, що позивач передає (продає), а третя особа 1 приймає у власність (купує) належне позивачу на праві приватної власності наступне майно: будівля складу мокрого зберігання вапна літ. Г загальною площею 735 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 (загальною вартістю 1 200 000 грн.) та 309 одиниць основних засобів згідно додатку № 1 до договору (загальною вартістю 100 000 грн.).

09.04.2015 за укладеним між третьою особою 1 як продавцем та третьою особою 2 як покупцем договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 769 (а.с. 172-173 т. 2), будівля складу мокрого зберігання вапна, літ. Г загальною площею 735 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 (вісім), та основні засоби у кількості 309 одиниць згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору, були за ціною 1 300 000 грн. продані третій особі 2.

23.06.2015 третя особа 2 продала відповідачу за договором купівлі-продажу (а.с. 73-78 т. 1), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крижановською В.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 168, майно, а саме: будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ. Г ) загальною площею 735 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 8 та основні засоби, згідно додатку.

Актом прийому-передачі від 23.06.2015 (а.с. 79-80 т. 1) підтверджується факт передачі майна третьою особою 2 відповідачу, а належним чином засвідчені копії платіжних доручень №№ 16-28 від 17.07.2015 (а.с. 124-136) свідчать про факт перерахування відповідачем третій особі 2 грошових коштів в сумі 1 293 000 грн на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння унормовано ст. 387 зазначеного Кодексу, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц.

Таким чином, Цивільний кодекс України передбачає, зокрема, такий самостійний спосіб захисту права власності та інших речових прав як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикацію (стаття 388 Цивільного кодексу України), у тому числі й від добросовісного набувача.

При цьому правова природа зазначеного способу захисту цивільного права полягає у тому, що він застосовується в разі визнання правочину (договору) недійсним чи нікчемності договору як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі, тобто не стороні недійсного правочину.

Як встановлено судовою колегією під час перегляду справи за нововиявленими обставинами, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18 визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 27 лютого 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (змінено назву на ТОВ "Андіж Трейд"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований в реєстрі за №311.

Беручи до уваги те, що судовим рішенням у справі № 910/2030/18 спростовано презумпцію правомірності правочину, згідно якого було відчужено майно позивача, судова колегія дійшла висновку, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею. Відтак наявні правові підстави для задоволення позову про витребування, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України, у ТОВ "ТОВ-РЄА" спірного майна, що на час розгляду справи перебуває у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу Господарського міста Києва від 17.10.2019 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Полірем-Логістика" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 належить скасувати, заяву ТОВ "Полірем-Логістика" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 задовольнити та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 і прийняти нове, яким позов у даній справі задовольнити.

Судовий збір, сплачений ТОВ "Полірем-Логістика" при поданні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, про яку заявлено позивачем у останньому судовому засіданні, підлягає вирішенню в порядку ст. 244 ГПК України задля забезпечення принципу змагальності.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284, 320 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" на ухвалу Господарського міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/3496/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/3496/17 скасувати, прийняти нове рішення.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 за нововиявленими обставинами задовольнити.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 скасувати.

5. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" задовольнити.

6. Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА" одержане за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 (номер запису про право власності 10143974, державний реєстратор: приватний нотаріус Крижановська В.П.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585583580000), Додатку №1 до Договору купівлі-продажу від 23.06.2015 року - Переліку основних засобів, Акту прийому-передачі відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого Крижановською В.П. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 23 червня 2015 року за реєстровим №168 наступне майно:

- Будівлю складу мокрого зберігання вапна (літ. Г ) загальною площею 735 (сімсот тридцять п`ять) кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бутлерова Академіка, будинок 8 (вісім);

- Залізничне полотно (240 метрів) - кількість 1 одиниця;

- Складський модуль для приймання, відвантаження, зберігання, відвантаження сипучих матеріалів - кількість 1 одиниця;

- Лінію для виробництва і фасування сухих будівельних сумішей потужністю 20 т/г - кількість 1 одиниця;

- Складський модуль для зберігання таррірованих будівельних матеріалів - кількість 1 одиниця;

- Ворота на 3-ю площадку - кількість 1 одиниця;

- Монтаж вузла обліку електроенергії - кількість 1 одиниця;

- Щит ЩСУ - кількість 4 одиниця;

- Компресор СБ4/С-100 - кількість 1 одиниця;

- Кран 5 ТГ ТУ24-9-197-71 - кількість 1 одиниця;

- Лебідка ЛМ-3,2 - кількість 1 одиниця;

- Трансформатор Ш0/5 - кількість 2 одиниці.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА" (02660, м.Київ, вулиця Віскозна, будинок 3; ідентифікаційний код: 39744886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код: 32159979) 21 421 (двадцять одну тисячу чотириста двадцять одну) грн 00 коп. судового збору за перегляд справи за нововиявленими обставинами.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

9. Матеріали оскарження у справі №910/3496/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено 22.01.2020