Постанова від 21.01.2020 по справі 15/172-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 15/172-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Грека Б.М.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників: від боржника - арбітражного керуючого Нестеренка О.А., від Головного управління ДФС у м. Києві - Литвиненка С.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 13.11.2019 (суддя Пасько М.В.)

про роз`яснення судового рішення

у справі № 15/172-б

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступник Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Управління Пенсійного фонду України у Солом`янському районі міста Києва)

до Промислової академії (код 14315017)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 задоволено заяву ліквідатора боржника та роз`яснено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 ДПС у місті Києві була зобов`язана скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про реєстрацію податкової застави, внесений ДПІ у Солом`янському районі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 та постановити нове рішення, яким відмовити ліквідатору в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 15/172-б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 15/172-б.

Апеляційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої інстанції норм ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до невірного вирішення заяви та винесення помилкового рішення. Так, за твердженням скаржника, роз`яснена ухвала від 13.11.2019 не може бути об`єктом роз`яснення у розумінні ст. 245 ГПК України, оскільки зі змісту вказаної норми випливає можливість роз`яснення судового рішення, яким вирішується спір по суті. Окрім того, скаржник вважає, що здійснюючи роз`яснення ухвали від 13.11.2019, суд першої інстанції в порушення ч. 1 ст. 245 ГПК України змінив зміст, спосіб та порядок виконання судового рішення, що виразилось в покладенні обов`язку вчинити дії саме на ДПС у м. Києві замість ДПІ у Солом`янському районі.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу не погодився із вимогами та доводами скаржника, зазначивши, що зняття заборон та арештів з майна боржника є безумовним і стосується будь-яких органів і посадових осіб. Проте, орган Державної податкової служби, маючи статус кредитора боржника у даній справі, ухиляється від виконання постанови Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 та не вчиняє дії зі скасування у Державному реєстрі податкової застави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Оскаржувана ухвала від 13.11.2019 постановлена відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2018, яка прийнята відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII в редакції з 19 січня 2013 року (далі - Закон про банкрутство), що станом на час апеляційного розгляду справи втратив чинність відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 порушено провадження у справі у справі № 15/172-б про банкрутство Промислової академії.

Ухвалою попереднього засідання від 25.12.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду міста Києва від 22.10.2015, окрім іншого, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Нестеренка О.А., скасовано арешти, накладені на майно Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017), визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Встановлено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

У червні 2018 року на підставі ст. 38 Закону про банкрутство, постанови Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 ліквідатор звернувся до господарського суду із заявою про скасування арештів майна боржника, накладені у виконавчих провадженнях, реєстраційні номери у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11043374, 12079761.

Суд першої інстанції ухвалою від 09.07.2018 задовольнив клопотання ліквідатора банкрута; скасував будь-які арешти, накладені на майно та грошові кошти Промислової академії чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном; заборонив накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень, обтяжень щодо розпорядження майном Промислової академії; припинив обтяження рухомого та нерухомого майна Промислової академії.

Окрім того, оскаржуваною ухвалою скасовано арешт майна Промислової академії, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2011 ВП 25450754, виданою Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна внесений запис про арешт всього майна від 29.11.2012 за № 13314308; скасовано арешт майна Промислової академії накладений постановою про арешт майна боржника від 18.01.2012 № 30676721, виданою Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна внесений запис про арешт всього майна від 20.01.2012 за № 12079761.

У листопаді 2019 року ліквідатор звернувся до суду із заявою про роз`яснення ухвали від 09.07.2018 в частині її розповсюдження на обмеження чи обтяження щодо розпорядження майном у вигляді податкової застави та чи зобов`язано ДФС у м. Києві на виконання вимог зазначеної ухвали скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про реєстрацію податкової застави, внесений ДПІ у Солом`янському районі 19.03.2010 за № 9637062.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 задоволено заяву ліквідатора боржника та роз`яснено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 ДПС у місті Києві була зобов`язана скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про реєстрацію податкової застави, внесений ДПІ у Солом`янському районі.

За висновком суду першої інстанції, постановляючи ухвалу від 09.07.2018 господарський суд зобов`язав будь-які органи і посадові особи скасувати будь-які арешти, накладені на майно та грошові кошти Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017) чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном. Отже, прийнята ухвала підлягає виконанню всіма органами, які накладали будь-які обтяження чи арешти на майно боржника без винятку, в тому числі і Державною податковою службою у м. Києві, яка була зобов`язана скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про реєстрацію податкової застави.

Такий висновок ґрунтується на тому, що за підпунктом 93.1.3 ч. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства. З моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури, ліквідатор повинен мати можливість продажу майна боржника та укладання договорів купівлі-продажу відповідно до чинного законодавства України. Однак наявність арештів, обтяжень та іпотек обмежує права ліквідатора, що передбачені ст. 41 Закону про банкрутство та унеможливлює ефективне здійснення ним своїх функцій. При цьому суд першої інстанції вказав, що зняття заборон та арештів із майна боржника у відповідно до статті 38 Закону про банкрутство є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Виходячи із змісту статті 245 ГПК України роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як зазначалось вище, постановою суду першої інстанції від 22.10.2015 боржника - Промислову академію визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; скасовано арешти, накладені на майно боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; визначено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Цією ж постановою ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Нестеренка О.А., який в подальшому звернувся до суду з клопотанням про скасування обмежень, обтяжень та арештів, накладених на майно боржника.

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

Існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Законом обов`язків.

Дія статті 38 Закону про банкрутство розповсюджується також на об`єкти майна банкрута, що знаходяться в іпотеці та в податковій заставі.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі рішення суду або відповідної заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Ухвалою суду від 09.07.2018, питання про роз`яснення якої поставив ліквідатор, вирішено по суті клопотання про ліквідатора боржника та скасовано будь-які арешти, накладені на майно та грошові кошти Промислової академії чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном; заборонено накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень, обтяжень щодо розпорядження майном Промислової академії; припинено обтяження рухомого та нерухомого майна Промислової академії тощо.

Відтак належить відхилити доводи апеляційної скарги щодо неможливості роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у розумінні ст. 245 ГПК України.

Станом на час звернення ліквідатора до суду із клопотанням про роз`яснення судового рішення, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було наявне публічне обтяження у вигляді податкової застави майна боржника (активи платника податків згідно з Актом опису від 09.03.2010 № 8), обтяжувачем за якою є Державна податкова інспекція у Солом`янському районі м. Києва (код 26088860).

У заяві ліквідатора про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у даній справі, заявник просив роз`яснити зміст вказаної ухвали чи зобов`язана ДФС у м. Києві на виконання вимог зазначеної ухвали скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про реєстрацію податкової застави. Така заява мотивована невизнанням податковим органом розповсюдження дії ухвали про скасування обтяжень на податкову заставу майна боржника.

Тобто, має місце неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання, а відтак колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції надавши роз`яснення фактично змінив спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом застосування іншого способу захисту порушеного права, що виразилось в покладенні обов`язку вчинити дії на ДПС у м. Києві, оскільки в оскаржуваній ухвалі лише конкретизовано обов`язок особи (в даному випадку - ДПС у м. Києві), визначений Законом про банкрутство, припинити обтяження рухомого майна Промислової академії.

Відтак, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали від 13.11.2019, правомірно задовольнив клопотання ліквідатора та роз`яснив судове рішення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи, що місцевий господарський суд ухвалив правильне судове рішення із дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими вище обставинами справи та наведеним відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги ГУ ДФС із залишенням без змін оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у даній справі.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 271, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 про роз`яснення судового рішення у справі № 15/172-б залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.01.2020.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.М. Грек

О.С. Копитова