Ухвала

від 26.02.2021 по справі 15/172-б (910/7540/20)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 15/172-б (910/7540/20)

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року

у справі №15/172-б (910/7540/20)

за позовом ГУ ДПС у м. Києві

до ОСОБА_1 , Промислової академії та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ строй груп"

за участю третьої особи приватного нотаріуса Ковіної Інни Володимирівни

про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи №15/172-б

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступник Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Управління Пенсійного фонду України у Солом`янському районі міста Києва)

до Промислової академії

про банкрутство,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 року, відмовлено в задоволенні позову повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 у справі №15/172-б (910/7540/20), залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 у справі №15/172-б (910/7540/20), залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (надіслана 01.02.2021 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Стандарт) на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року у справі №15/172-б (910/7540/20), в якій просить суд скасувати оскаржувані процесуальні рішення суду першої та апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення яким визнати недійсним правочин укладений між Промисловою академією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ строй груп" з продажу нерухомого яке знаходиться за адресою м. Київ вул. Виборзька 91.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

В даному випадку, в касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції від 13.01.2021, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції від 04.08.2020 скаржником Головним управлінням ДПС у м. Києві не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) (пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України).

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідно до п. 2 частини четвертої ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року становить 2 102 грн.

Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" , за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року у справі скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 8 408 грн. (2 х 2 102,00)х 200%).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з касаційної скарги, Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів щодо направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі № 15/172-б.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України .

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України , у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу , така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України .

Керуючись статтями 174 , 234 , 235 , 288 , 290 , 292 ГПК України , Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року у справі № 15/172-б - залишити без руху.

2.Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 8 408 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №15/172-б.

3.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.