Постанова

від 21.01.2020 по справі 911/2968/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 911/2968/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.

За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.01.2020.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 (суддя Христенко О.О., м. Київ, повний текст рішення складено 12.09.2019)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші", м. Біла Церква, Київська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса", с. Яблунівка, Білоцерківський р-н, Київська обл.

про усунення перешкод у користуванні майном

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017 товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" (надалі - позивач/скаржник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса (надалі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса звільнити єдиний масив земельних ділянок загальною площею 135,0724 га в межах Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, до складу якого входять земельні ділянки за такими кадастровими номерами: 3220489700:06:001:0039 площею 0,8979 га, 3220489700:06:002:0030 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0090 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0093 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0029 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0028 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0021 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0023 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0045 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0101 площею 1,0421 га, 3220489700:06:003:0096 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0024 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0095 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0026 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0026 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0026 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0034 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0040 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0033 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0025 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0038 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0091 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0019 площею 1,7631 га, 3220489700:06:005:0018 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0043 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0020 площею 1,3963 га, 3220489700:06:001:0031 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0042 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0024 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0034 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0033 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0098 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0031 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0025 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0100 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0020 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0097 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0018 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0035 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0037 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0037 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0029 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0036 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0032 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0028 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0038 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0036 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0019 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0027 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0022 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0017 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0039 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0044 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0027 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0027 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0022 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0030 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0021 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0099 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0016 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0028 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0041 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0032 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0092 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0024 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0025 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0023 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0035 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0094 площею 2,0000 га., що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" та знаходяться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" придбало за договорами купівлі-продажу для ведення сільськогосподарської діяльності земельні ділянки загальною площею 135,0724 га в межах Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, до складу яких входять вище перелічені земельні ділянки.

В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" передало на підставі договорів оренди товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 135,0724 га в межах Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до складу яких входять вище перелічені земельні ділянки.

Також, працівники товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" виявили на вказаному земельному масиві посіви сільськогосподарських культур, які, як було встановлено в ході проведення слідчих дій у межах кримінального провадження № 12017110030003551, були засіяні та оброблялися відповідачем. Листом від 20.07.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити масив земельних ділянок. За зверненням позивача 22.09.2017 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було встановлено, що посіви та збирання урожаю соняшнику на земельних ділянках, які входять до масиву земельних ділянок, проведено СВК ім. Щорса. На підтвердження додано копію Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.09.2017, відповідно до якого державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель встановлено, що: станом на 22.09.2017 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 135,0724 га, розміщені в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, належать товариству з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок; між товариством з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" укладено договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 135,0724 га в складі 69 земельних ділянок по 2,0 га кожна; земельні ділянки входять до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА № 46 від 04.1995 надана в постійне користування КСП імені Щорса; Державний акт серія І-КВ № 001537 від 07.06.1996 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п. Інформація щодо припинення права постійного користування землею відповідно до вказаного Державного акту у міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутня; земельна ділянка не зареєстрована у Державному земельному кадастрі; зі слів директора СВК ім. Щорса посіви та збирання урожаю на вищевказаних земельних ділянках проведено СВК імені Щорса.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення обґрунтоване тим, що право постійного користування землею відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537 від 07.06.1996 станом на час виникнення спірних правовідносин не було припинено. Окрім того, посилання позивача на копії протоколів допиту свідка ОСОБА_1 (у 2017 році голова правління СВК ім. Щорса) від 25.07.2017 та від 09.02.2018, як доказ того, що відповідачем обробляється та засівається єдиний масив земельних ділянок, який накладається на єдиний масив земельних ділянок, переданих позивачу в оренду на підставі 69 договорів від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" є необґрунтованими, оскільки в зазначених свідченнях жодним чином не зазначені кадастрові номери земельних ділянок про які веде мову свідок, або кадастрові номери земельних ділянок, які знаходяться в користуванні позивача, і що ці земельні ділянки накладаються.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідач здійснює фактичне використання масиву земельних ділянок, шляхом вирощування врожаю сільськогосподарських культур, за відсутності будь-яких дійсних речових прав на земельні ділянки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 07.10.2019 у справі № 911/2968/17 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 призначено на 22.10.2019.

21.10.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 22.10.2019 у справі № 911/2968/17 оголошено перерву у справі до 03.12.2019.

03.12.2019 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 911/2968/17 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 призначено на 10.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 911/2968/17 оголошено перерву у справі до 21.01.2020.

17.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" надійшли пояснення, щодо обставин справи, зазначених для з`ясування в п. 7.2 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року.

21.01.2020 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 - скасувати.

В судовому засіданні 21.01.2020 представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" - без задоволення.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2017 року між фізичними особами - громадянами України (продавець) від імені яких діяв ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" (покупець) укладено 68 договорів купівлі-продажу земельних ділянок по 2,0 га кожна розташовані на території Яблунівської сільської ради Київської області, посвідчені державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Л.В., зареєстрованими в реєстрі (а.с. 30-31, 39-40, 48-49, 57-58, 66-67, 75-76, 84-85, 93-94, 102-103, 110-111, 119-120, 129-130, 138-139, 147-148, 156-157, 165-166, 174-175, 183-184, 192-193, 201-202, 210-211, 219-220, 238-239, 248-249, 257-258, 267-268, 276-277, 285-286, 294-295, т.2; а.с. 14, 22-23, 31-32, 40-41, 49-50, 58-59, 67-68, 76-77, 85-86, 94-95, 103-104, 112-113, 121-122, 154, 162-163, 172-173, 181-182, 190-191, 199-200, 208-209, 217-218, 225-226, 234-235, 252-253, 261-262, 269-270, 278-279, 286-287, 295-296, 304-305, 313-314, 322-323, 331-332, 340-341, 350-351, т. 3; а.с. 8-9, 17-18, 26-27, 35-36, т. 4).

Відповідно до вищевказаних договорів (68), фізичні особи продали товариству з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489700:06:001:0039, 3220489700:06:002:0030, 3220489700:06:003:0090, 3220489700:06:003:0093, 3220489700:06:002:0029, 3220489700:06:002:0028, 3220489700:06:002:0021, 3220489700:06:002:0023, 3220489700:06:002:0045, 3220489700:06:003:0101, 3220489700:06:003:0096, 3220489700:06:002:0024, 3220489700:06:003:0095, 3220489700:06:002:0026, 3220489700:06:001:0026, 3220489700:06:005:0026, 3220489700:06:001:0034, 3220489700:06:002:0040, 3220489700:06:001:0033, 3220489700:06:001:0025, 3220489700:06:002:0038, 3220489700:06:003:0091, 3220489700:06:005:0019, 3220489700:06:005:0018, 3220489700:06:002:0043, 3220489700:06:005:0020, 3220489700:06:001:0031, 3220489700:06:002:0042, 3220489700:06:005:0024, 3220489700:06:002:0034, 3220489700:06:002:0033, 3220489700:06:003:0098, 3220489700:06:002:0031, 3220489700:06:002:0025, 3220489700:06:003:0100, 3220489700:06:002:0020, 3220489700:06:003:0097, 3220489700:06:002:0018, 3220489700:06:001:0035, 3220489700:06:001:0037, 3220489700:06:002:0037, 3220489700:06:001:0029, 3220489700:06:001:0036, 3220489700:06:001:0032, 3220489700:06:001:0028, 3220489700:06:001:0038, 3220489700:06:002:0036, 3220489700:06:002:0019, 3220489700:06:002:0027, 3220489700:06:002:0022, 3220489700:06:005:0017, 3220489700:06:002:0039, 3220489700:06:002:0044, 3220489700:06:001:0027, 3220489700:06:005:0027, 3220489700:06:005:0022, 3220489700:06:001:0030, 3220489700:06:005:0021, 3220489700:06:003:0099, 3220489700:06:005:0016, 3220489700:06:005:0028, 3220489700:06:002:0041, 3220489700:06:002:0032, 3220489700:06:003:0092, 3220489700:06:001:0024, 3220489700:06:005:0025, 3220489700:06:005:0023, 3220489700:06:002:0035.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2017 року між фізичною особою - громадянином України ОСОБА_3 (продавець) від імені якого діяв ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 3220489700:06:003:0094, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Київської області, посвідчений державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Л.В., зареєстрованим в реєстрі (а.с. 228, т. 2).

Пунктом 1.1 Договорів (в кількості 69) передбачено, що фізичні особи (продавці) передають майно у власність покупця, тобто передають, а покупець товариство з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" приймає майно і сплачує за нього грошову суму, тобто купує належні продавцю на праві приватної власності земельні ділянки площею 2,0 га, які належать продавцям на підставі наказів про надання у власність земельних ділянок, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 23.03.2017, 05.04.2017 та 10.04.2017. Право власності продавців зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.03.2017, 10.04.2017 та 12.04.2017.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копії яких залучені до матеріалів справи) земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489700:06:001:0039, 3220489700:06:002:0030, 3220489700:06:003:0090, 3220489700:06:003:0093, 3220489700:06:002:0029, 3220489700:06:002:0028, 3220489700:06:002:0021, 3220489700:06:002:0023, 3220489700:06:002:0045, 3220489700:06:003:0101, 3220489700:06:003:0096, 3220489700:06:002:0024, 3220489700:06:003:0095, 3220489700:06:002:0026, 3220489700:06:001:0026, 3220489700:06:005:0026, 3220489700:06:001:0034, 3220489700:06:002:0040, 3220489700:06:001:0033, 3220489700:06:001:0025, 3220489700:06:002:0038, 3220489700:06:003:0091, 3220489700:06:005:0019, 3220489700:06:005:0018, 3220489700:06:002:0043, 3220489700:06:005:0020, 3220489700:06:001:0031, 3220489700:06:002:0042, 3220489700:06:005:0024, 3220489700:06:002:0034, 3220489700:06:002:0033, 3220489700:06:003:0098, 3220489700:06:002:0031, 3220489700:06:002:0025, 3220489700:06:003:0100, 3220489700:06:002:0020, 3220489700:06:003:0097, 3220489700:06:002:0018, 3220489700:06:001:0035, 3220489700:06:001:0037, 3220489700:06:002:0037, 3220489700:06:001:0029, 3220489700:06:001:0036, 3220489700:06:001:0032, 3220489700:06:001:0028, 3220489700:06:001:0038, 3220489700:06:002:0036, 3220489700:06:002:0019, 3220489700:06:002:0027, 3220489700:06:002:0022, 3220489700:06:005:0017, 3220489700:06:002:0039, 3220489700:06:002:0044, 3220489700:06:001:0027, 3220489700:06:005:0027, 3220489700:06:005:0022, 3220489700:06:001:0030, 3220489700:06:005:0021, 3220489700:06:003:0099, 3220489700:06:005:0016, 3220489700:06:005:0028, 3220489700:06:002:0041, 3220489700:06:002:0032, 3220489700:06:003:0092, 3220489700:06:001:0024, 3220489700:06:005:0025, 3220489700:06:005:0023, 3220489700:06:002:0035, 3220489700:06:003:0094 належать на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" з 21.04.2017 та 23.05.2017 (дата державної реєстрації).

Так, 24.04.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Матюші" ("орендар") та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" ("орендодавець") укладено Договори оренди землі у кількості 69 штук (а.с. 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185 т. 1).

Відповідно до вищевказаних договорів, орендодавцем передано позивачу у строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 135,0724 га в межах Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, а саме земельні ділянки за кадастровими номерами: 3220489700:06:001:0039 площею 0,8979 га, 3220489700:06:002:0030 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0090 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0093 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0029 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0028 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0021 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0023 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0045 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0101 площею 1,0421 га, 3220489700:06:003:0096 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0024 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0095 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0026 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0026 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0026 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0034 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0040 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0033 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0025 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0038 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0091 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0019 площею 1,7631 га, 3220489700:06:005:0018 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0043 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0020 площею 1,3963 га, 3220489700:06:001:0031 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0042 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0024 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0034 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0033 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0098 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0031 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0025 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0100 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0020 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0097 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0018 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0035 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0037 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0037 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0029 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0036 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0032 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0028 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0038 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0036 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0019 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0027 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0022 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0017 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0039 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0044 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0027 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0027 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0022 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0030 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0021 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0099 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0016 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0028 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0041 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0032 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0092 площею 2,0000 га, 3220489700:06:001:0024 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0025 площею 2,0000 га, 3220489700:06:005:0023 площею 2,0000 га, 3220489700:06:002:0035 площею 2,0000 га, 3220489700:06:003:0094 площею 2,0000 га.

Згідно з п. 5 Договорів, договори укладені на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Державна реєстрація цих Договорів оренди вчинена 26.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 05.05.2017 по 05.05.2017, 27.07.2017.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що наприкінці травня 2017 року працівники товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші", що збиралися засіяти масив земельних ділянок, виявили на ньому посіви сільськогосподарських культур.

Так, 21.06.2017 позивач звернувся до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України ("Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво") (а.с. 189-131, т. 1). Під час проведення слідчих дій у межах кримінального провадження було встановлено, що масив земельних ділянок був засіяний та обробляється СВК ім. Щорса (правонаступником якого є ТОВ "СВК ім. Щорса").

До матеріалів справи залучено копію протоколу допиту свідка від 25.07.2017 , з якого вбачається, що старший слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант Ткач І.І. розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110030003551 від 10.07.2017 допитав як свідка ОСОБА_1 (на той час голова правління СВК ім. Щорса). По суті поставлених запитань свідок дав наступні показання: зазначені земельні ділянки в адміністративних межах Яблунівської та Пилипчанської сільських рад нашим господарством обробляються постійно з 1995 року, і також були оброблені в березні 2017року під ярі культури. Також до цього часу до СВК ім. Щорса не звертались представники ТОВ агрофірма "Матюші" про передачу земельних ділянок з користування СВК ім. Щорса і не витребовувало їх; від 09.02.2018, з якого вбачається що старший слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції Ткач І.І, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110030005931 від 10.11.22017 допитав як свідка ОСОБА_1 (на той час голова правління СВК ім. Щорса). По суті поставлених запитань свідок дав наступні показання: в кінці серпня на початку вересня 2017 року із зазначених земельних ділянок СВК ім. Щорса зібрало врожай. Восени 2017 земельна ділянка площею 128 га оброблена та посіяна озима пшениця, а земельна ділянка площею 134 га злущена, виорана, вирівняна під посів ярих культур на весні 2018. СВК ім. Щорса на законних підставах використовує земельні ділянки та в подальшому буде їх використовувати.

22.09.2017 за зверненням товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки.

У результаті проведеної перевірки (перевірка проводилась у присутності директора СВК ім. Щорса та директора товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші") було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 229-ДК/167/АП/09/01/-17 від 22.09.2017 в якому вказано, що в результаті перевірки з виїздом на місцевість встановлено, що зазначені вище земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 135,0724 га в складі 69 земельних ділянок в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, які належать на праві власності товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" і щодо яких між товариством з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" і товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" укладено договори оренди земельних ділянок, входять до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА № 46 від 04.12.1995 надана у постійне користування КСП ім. Щорса; Державний акт серія І-КВ № 001537 від 07.06.1996 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п; інформація щодо припинення права постійного користування землею, відповідно до листа Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 492/121-17 від 08.09.2017, у відділі відсутня; згідно відомостей Національної кадастрової системи вказана земельна ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі (копія наявна в матеріалах справи).

Також, в акті перевірки зазначено, що під час обстеження земельної ділянки встановлено, що на вказаних вище земельних ділянках проведено посіви сільськогосподарської культури (кукурудза) та частково зібрано урожай; зі слів директора СВК ім. Щорса посіви кукурудзи на вищевказаних земельних ділянках проведено СВК ім. Щорса.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією 07.06.1996, цей Державний акт видано Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса с. Яблунівка у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 411,2 га землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва відповідно до розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 04.12.1995 № 46; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п (копія акту наявна в матеріалах справи).

Статтею 25 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державний акт на право постійного користування землею від 07.06.1996 серія І-КВ № 001537 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова Верховного суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11).

Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Так, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення п. 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Конституційний Суд України вказав наступне: встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог ч. 2 ст. 14, ч. 2 ст. 41 Конституції України; громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою; пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням ч. 4 ст. 13, ч. 2 ст. 14, ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 24, ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 41 Конституції України.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЗК України (у редакції, чинній на час видачі Державного акта від 07.06.1996) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до статуту СВК ім. Щорса, прийнятого установчими зборами засновників кооперативу протокол № 1 від 04.02.2000, Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса (далі КСП ім. Щорса) перереєстроване в Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Щорса Білоцерківською районною державною адміністрацією 06.03.2000.

Пунктом 1.1 Статуту передбачено, що СВК ім. Щорса є добровільним об`єднанням засновників фізичних осіб, створений на основі членства, об`єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській діяльності для виробництва, заготовки, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції і товарів та діє на засадах підприємництва, приватної власності, взаємодопомоги та економічного співробітництва.

Кооператив створено на основі заяв засновників і є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса.

Розділом 7 Власність, майно, фінанси та земля кооперативу Статуту визначено, що члени кооперативу передають право користування належною їм земельною ділянкою кооперативу, як пайовий внесок у порядку, визначеному земельним кодексом України; землі передаються членами кооперативу на підставі земельних актів або сертифікатів, що засвідчують право володіння з відповідним документальним оформленням і належать кооперативу на праві колективного оперативного користування або власності (п.п. 7.1, 7.11 Статуту).

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.06.2018 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи СВК ім. Щорса (ідентифікаційний код 03755452) за рішенням засновників, а також внесено запис про юридичну особу - правонаступника ТОВ "СВК ім. Щорса".

Згідно з приписами статті 27 ЗК України 1990 року в редакції, яка діяла станом на 06.03.2000 (перереєстрація КСП ім. Щорса в СВК ім. Щорса) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених п.п. 1 - 8 ч. 1 та ч. 3 цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому п. 9 ч. 1 цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (у редакції, чинній на час реорганізації КСП ім. Щорса) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній на час реорганізації КСП ім. Щорса) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалась лише перереєстрація такого суб`єкта.

Положеннями статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції станом на час перереєстрації КСП ім. Щорса в СВК ім. Щорса) ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаного підприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, що виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства (ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об`єднуватися в асоціації.

Таким чином, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право постійного користування землею І-КВ № 001537, виданий Білоцерківською районною державною адміністрацією 07.06.1996 Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса с. Яблунівка у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 411,2 га землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва відповідно до розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 04.12.1995 № 46, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п.

Відповідно до Статуту СВК ім. Щорса, прийнятого установчими зборами засновників кооперативу протокол № 1 від 04.02.2000, КСП ім. Щорса перереєстроване в СВК ім. Щорса Білоцерківською районною державною адміністрацією 06.03.2000. З 15.06.2018 правонаступником СВК ім. Щорса зареєстровано ТОВ "СВК ім. Щорса".

Разом з тим, докази прийняття відповідною місцевою радою рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою наданою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537 відсутні.

Таким чином, право постійного користування землею станом на час виникнення спірних правовідносин не було припинено відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537 від 07.06.1996.

Окрім того, посилання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на копії протоколів допиту свідка ОСОБА_1 (у 2017 році голова правління СВК ім. Щорса) від 25.07.2017 та від 09.02.2018, як доказ того, що відповідачем обробляється та засівається єдиний масив земельних ділянок, який накладається на єдиний масив земельних ділянок, переданих позивачу в оренду на підставі 69 договорів від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Білоцерківська" є необґрунтованими, оскільки в зазначених свідченнях жодним чином не зазначені кадастрові номери земельних ділянок про які веде мову свідок, або кадастрові номери земельних ділянок, які знаходяться в користуванні позивача, і що ці земельні ділянки накладаються.

Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі, прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.

У відповідності до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 22.09.2017 зафіксовано, що зі слів ОСОБА_1 (колишнього керівника СВК ім. Щорса) СВК ім. Щорса проведено посіви кукурудзи на землях, які входять до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 46 від 04.12.1995 надана у постійне користування КСПім. Щорса. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували доводи скаржника про те, що відповідач зібрав урожай позивача.

Крім того, державний акт на право постійного користування землею І-КВ № 001537 був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса 07.06.1996, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Юп. та не визнавався недійсним та не скасовувався.

Так, СВК ім. Щорса (код 03755452) є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса (п. 1.1 статуту СВК ім. Щорса) та перереєстрований Білоцерківською районною державною адміністрацією 06.03.2000 року.

В свою чергу колективне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса було перереєстроване відповідно до розпорядження голови Білоцерківської районної ради № 60 від 25.04.1995 року.

Таким чином, на даний час правонаступником (в тому числі щодо права постійного користування землею) СВК ім. Щорса є товариство з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса" (код 03755452), яке створене шляхом перетворення сільськогосподарського виробничого кооперативу, що підтверджується відомостями відображеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент перереєстрації СВК ім. Щорса) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Частиною 5 статті 27 ЗК України передбачено, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

Отже, для припинення права користування необхідним було наявність двох юридичних фактів: припинення діяльності підприємства; рішення відповідної ради народних депутатів про припинення права користування. Проте, жодної із вказаних умов не існувало.

Окрім того, у розумінні законодавства, яке діяло на момент перереєстрації КСП ім. Щорса у СВК ім. Щорса, таке перетворення не було підставою припинення юридичної особи.

Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", як спеціальний закон, підстав припинення діяльності КСП не визначав.

У такому випадку застосовувалися положення загального закону, а саме Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року визначено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання.

Таким чином, юридична особа припинялася лише у випадках або ліквідації або у разі злиття, поділу або приєднання.

Реорганізація шляхом перетворення не є підставою для припинення юридичної особи.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі № 13/5009/6207/11-33/5009/6207/11 та у постанові Вищого господарського суду України від 25.05.2017 у справі № 927/845/16.

Крім того, згідно з положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України за № 740 від 25.05.1998 і яке діяло на той час, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб`єкта.

Натомість ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства: підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права та обов`язки колишнього підприємства.

Разом з тим, жодного рішення рад народних депутатів щодо припинення права користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537 не приймалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно до п. 2 Розділу VII. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відтак, право постійного користування землею відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 Оп, не було припиненим.

Окрім того, для вирішення справи необхідним було встановити, чи накладаються земельні ділянки, які належать позивачу на праві оренди, із землями, які перебувають у постійному користуванні відповідача; якщо накладаються, то якою є площа накладення.

Для з`ясування вказаних обставин необхідними були спеціальні знання у сфері геодезії. З огляду на це необхідним було проведення земельно-технічної експертизи у справі.

Відтак, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2018 у справі № 911/2968/17 було призначено судову земельно-технічну експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 136-142, т.6).

Так, експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз виконав дослідження у повній відповідності до вимог Закону України Про судову експертизу , Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та має відповідну кваліфікацію для проведення земельно-технічної експертизи.

В той час, скаржником не надано обґрунтованих пояснень та доказів, які б спростовували, або ставили під сумнів дані та інформацію, яка використовувалась експертом в ході проведення дослідження.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва при ухваленні оскаржуваного рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до приписів статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2019 у справі № 911/2968/17 залишити без змін.

3. Справу № 911/2968/17 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 23.01.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова