Рішення

від 09.01.2020 по справі 906/589/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/589/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Томашевська О.А., адвокат, ордер серії АМ №1000056

від відповідача-1: не прибув

від відповідача-2: не прибув

від відповідача-3: не прибув

від третіх осіб: не прибули

Розглядаючи справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант" (м. Київ)

до 1. Державного підприємства "Коростишівське АТП-0652" (м. Коростишів)

2.Державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області (м. Коростишів)

3. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир); 2.Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (м. Київ)

про визнання права власності на нерухоме майно

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали від 24 вересня 2019 року справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант" (м. Київ) до відповідачів Державного підприємства "Коростишівське АТП-0652" (м. Коростишів), Державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області (м. Коростишів), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир) про визнання права власності на нерухоме майно розглядалася за правилами загального позовного провадження, стадії- підготовче провадження та розгляд справи по суті.

Відповідно до ухвали суду від 05.11.2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019 року о 14:30год.

На виконання вимог ухвал суду від 24.09.19р., від 21.10.19р. та від 05.11.19р. від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" надійшли додаткові письмові пояснення, від Державного підприємства "Коростишівське АТП-0652" додаткові докази та від Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Житомир) - для огляду надано інвентаризаційну справу № 6156 на будівлю по вулиці Шелушкова,47а у м. Коростишів , а також письмові пояснення .

В засіданні з розгляду справи по суті 17.12.2019 року суд ухвалив приєднати до матеріалів справи подані докази та письмові пояснення, вчинив процесуальну дію щодо ознайомлення з інвентаризаційною справою № 6156 та ухвалив не розпочинати стадію з`ясування обставин справи та безпосереднє дослідження доказів, на які посилалися учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 14:30 год. 09.01.20року.

Відповідно до ч.6 ст.216 ГПК України після закінчення перерви розгляд справи по суті продовжено зі стадії з`ясування обставин справи та безпосереднього дослідження доказів.

Представник позивача позов підтримала з підстав, у ньому заявлених, просила задовольнити з врахуванням поданої заяви, що більш детально ідентифікує нерухоме майно, про визнання права власності на яке подано цей позов. Представники інших учасників справи участі у судовій стадії розгляду справи по суті не приймали. В судовому засіданні 09.01.20року прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову до першого відповідача та відмову у позові до інших співвідповідачів.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач ТОВ Схід Діамант просить визнати за товариством право власності на придбаний з прилюдних торгів об`єкт нерухомого майна. Співвідповідачами за позовом визначено Державне підприємство "Коростишівське АТП-0652" (м. Коростишів), Державний нотаріус Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області (м. Коростишів) та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир).

В обґрунтування фактичних підстав позову товариство доводить, що 25.04.2018року придбало з прилюдних торгів, проведених у зведеному виконавчому провадженні №55445467, диспетчерську загальною площею 20,9 кв.м по вулиці

Шелушкова,47А у м. Коростишеві вартістю 50014,16грн , що обліковувалася на балансі боржника Державного підприємства "Коростишівське АТП-0652" (м. Коростишів). 22.05.2018року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Сладь Т.П. в межах ЗВП №55445467 винесено постанову про зняття арешту з цього майна, а також видано акт державного виконавця про проведення електронних торгів. З метою оформлення свідоцтва про придбання майна з електронних торгів , товариство звернулося до Коростишівської державної нотаріальної контори , однак державним нотаріусом Царіциною І.С. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії , про що видано постанову від 06.02.2019р. за вих. 117/02-31 , з тих підстав, що в акті про проведені прилюдні торги від 22.05.18р. відсутні дані про документи , що посвідчували право власності боржника на майно, як це вимагає п.3.2 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.12р. №296/5. Оскільки, доводить товариство, ним набуто право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, придбаний на прилюдних торгах, що підтверджується актом про проведені прилюдні торги від 22.05.18р., який не оформлено згідно з вимог п.п. 6,7,8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту №2831/5 від 29.09.2016р., що унеможливило оформлення права власності свідоцтвом про придбання майна з електронних торгів для проведення державної реєстрації виникнення права власності, позов подано на його захист на підставі ст. 55 Конституції України та статті 392 ЦК України. Зазначена норма Цивільного кодексу України застосовується як у разі, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності власнику цього майна, в тому числі, з підстав власного інтересу щодо нього, так і у випадку відсутності іншого, окрім зазначеного, шляху відновлення порушеного права власника майна.

У відповіді на відзив від 07.08.19р. №1196/01-16 державний нотаріус Коростишівської державної нотаріальної контори Царіцина І.С., з посиланням на п.3.2 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.12р. №296/5, наголошує, що ТОВ "Схід Діамант" надало до державної нотаріальної контори акт в якому були відсутні дані про документ, що підтверджує право власності боржника на майно . Отже відсутня обов`язкова умова для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Відповідачі Державне підприємство "Коростишівське АТП-0652" (м. Коростишів) та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області правом подати відзив на позов не скористались.

У письмових поясненнях щодо предмету спору третя особа Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (м.Київ) повідомила, що в корпорації відсутня інформація по об`єкту нерухомого майна - будівля диспетчерська, загальною площею 20,9 кв.м, що розташована по вулиці Шелушкова ,47 у місті Коростишеві та належить Державному підприємству "АТП-0652".

Третя особа Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир) правом подати письмове пояснення не скористалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Державне підприємство "Коростишівське АТП-0652" розташовується по вулиці Шелушкова, 47-А у місті Коростишеві (надалі у тексті - Державне підприємство) (а.с. 7, т.2).

Згідно з чинною редакцією Статуту Державного підприємства, власником майна підприємства є держава в особі органу управління майном - Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (надалі у тексті - Суб`єкт управління) (а.с. 226-227, т.1)

За умовою п.1.7 Статуту Державне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями усім майном, яке належить йому на праві господарського відання.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в його самостійному балансі ( п.4.1 Статуту).

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи права господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту ( п.4.2 Статуту).

У п.8.8 Статуту передбачено, що майно підприємства, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, розподіляється за рішенням органу управління майном.

З 06 травня 2016року Державне підприємство за рішенням Суб`єкта управління перебуває в стані припинення в результаті ліквідації без визначення юридичних осіб - правонаступників ( а.с. 162, т.1).

На запит Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області ( надалі у тексті - орган ДВС) Державне підприємство "Коростишівське АТП-0652" ( надалі у тексті - Державне підприємство) листом від 06.03.18р. за вих. №01/03 повідомило про відсутність правовстановлюючих документів на будівлю диспетчерської, що знаходиться по вулиці Шелушкова, 47а у м. Коростишеві, та що це майно знаходиться у нього на балансі (а. с. 27, т.1).

Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи №6156 первинна технічна інвентаризація будівлі диспетчерської була проведена 30.11.2006року Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації "Житомирської обласної ради (надалі у тексті - БТІ) ( а. с. 29, т.1).

Будівля диспетчерської (літера "В") станом на 30.11.2006 року складалася з двох приміщень: склад загальною площею 15,1 кв.м. та прохідна загальною площею 5,8 кв.м, загалом 20,9 кв.м ( а.с. 33).

20 січня 2016року Державне підприємство звернулося до БТІ про видачу технічної документації на будівлі за літерами: А.Б,В,З,Г, що знаходяться по вулиці Шелушкова,47а у місті Коростишеві ( а.с. 8, т.2). Обставини виготовлення БТІ технічної документації та її надання Державному підприємству після 20.01.2016р. не встановлені.

02 квітня 2018року орган ДВС звернувся до БТІ з вимогою в строк до 02.04.2018року надати підтвердження щодо назви будівлі та загальної площі, яка знаходиться по вулиці Шелушкова, 47а у місті Коростишеві, яка за матеріалами проведеної технічної інвентаризації 30.11.2006року , вміщеними в інвентаризаційну справу №6156, іменована як диспетчерська у складі приміщень : склад площею 15,1 кв.м та прохідна площею 5.8 кв.м ( а.с. 9, т.2).

03 квітня 2018 року БТІ листом за вих. № 207 повідомлено, що проведеною інвентаризацією 30.11.2006року було встановлено, що загальна площа диспетчерської літера "В", за вищевказаною адресою, становила 20,9 кв.м , яка складається з приміщення складу загальною площею 15,1 кв.м та приміщення прохідної загальною площею 5,8 кв.м ( а.с. 10, т.2).

25 квітня 2018року організатором торгів Державним підприємством "СЕТАМ" проведено електронні торги з продажу диспетчерської загальною площею 20,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Коростишів , вул. Щелушкова,47а ( реєстраційний номер лота 272622) за ціною 50 014,16грн , переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант", що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №332700 (надалі у тексті - диспетчерська , Позивач ) ( а.с. 23, т.1)

Продавцем диспетчерської та отримувачем коштів був орган ДВС.

Правочин купівлі - продажу диспетчерської на електронних торгах відбувся в межах зведеного виконавчого провадження № 55544567.

22 травня 2018року органом ДВС складено акт державного виконавця про проведення електронних торгів , затверджений В.о. начальника органу ДВС 22.05.18р., згідно якого продаж диспетчерської проведено при примусовому виконання ЗВП №55544567 про стягнення з Державного підприємства "АТП-0652" на користь держави 823422,33грн та на підставі статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" ,( надалі у тексті - Державне підприємство та акт про проведення електронних торгів від 22.05.18р.).

В акті про проведення електронних торгів від 22.05.18р. зазначено, що передана на примусову реалізацію диспетчерська перебувала на балансі Державного підприємства.

Акт про проведення електронних торгів від 22.05.18р., як зазначено у ньому, є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках , передбачених законодавством ( а.с. 26, т.1).

22 травня 2018року органом ДВС винесено постанову про зняття арешту з майна у ЗВП №55544567, а саме з диспетчерської, копію якої надіслано Державному підприємству та Позивачу, а також іншим учасникам виконавчого провадження ( а.с. 37, т.1).

Як встановлено додатково судом, у червні 2018року орган ДВС звернувся з вимогою №3.2/7548 до БТІ надати у строк до 21.06.2018року копію правовстановлюючих документів на диспетчерську, на яку отримав відповідь, що в матеріалах інвентаризаційної справи №6156 такі документи відсутні (а. с. 11-12, т.2).

06 лютого 2019року Позивач звернувся із заявою до державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області Царіциної І.С. про видачу свідоцтва про придбання майна з електронних торгів на диспетчерську .

06 лютого 2019року за вих. № 117/02-31 Позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії , прийняту державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області Царіциною І.С. на підставі п.3.1 гл.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.12р. №296/5 (надалі у тексті - Порядок) , у зв`язку з відсутністю в акті про проведення електронних торгів від 22.05.18р. даних про документи, що посвідчували право власності Державного підприємства на диспетчерську, а саме: назви документу, ким виданий , посвідчений (для нотаріусів) , дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації , дата і номер реєстрації ( а с. 38, т.1).

Позивач визнав, що не оскаржував постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.19р. в судовому порядку, оскільки вимоги п.3.1 гл.12 Порядку в акті про проведення електронних торгів від 22.05.18р. дійсно не дотримані та не можуть бути виконані органом ДВС, оскільки на момент передачі диспетчерської на примусову реалізацію остання перебувала на балансі Державного підприємства без оформлення правовстановлюючих документів на майно згідно з чинним законодавством. Таким чином, підстав вважати рішення державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії таким, що не відповідало вимогам чинного законодавства , не було.

13 березня 2019року на замовлення Позивача в межах інвентаризаційної справи №6156 БТІ було проведено поточну технічну інвентаризацію будівлі диспетчерської та підтверджено, що станом на дату її проведення залишилися незмінними склад приміщень ( склад та прохідна) та їх площа ( 15.1 кв.м та 5,8 кв.м відповідно ) (а.с. 35-36, т.1).

Як встановлено судом з інформаційної довідки №180525740 від 11.09.2019року станом на 21.09.2015року по вулиці Шелушкова ,47-а у місті Коростишеві на праві державної власності за Державним підприємством з видачею державним реєстратором свідоцтва про право власності не нерухоме майно зареєстровано такі об`єкти нерухомості: бокс №20 літера "А-1" площею 450,2 кв.м ( реєстраційний номер ОНМ 730872518225); лісоцех, літера "Д-1" площею 739,6кв.м (реєстраційний номер ОНМ 730871818225); гаражі, літера "Г-1" площею 109,6 кв.м ( реєстраційний номер ОНМ 730812318225); гаражі, літера "Б-1" площею 226 кв.м ( реєстраційний номер ОНМ 730794518225); гаражі, літера "В-2" площею 337,7 кв.м ( реєстраційний номер ОНМ 730740618225).

Підставою для проведення державної реєстрації права державної власності на вищенаведені об`єкти нерухомого майно за Державним підприємством стали: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер:10/15/19639, виданий 02.09.2015,видавник : Фонд державного майна України; технічний паспорт, серія та номер: 233, виданий 15.05.2015, видавник: КП "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро" ( а.с. 100-105, т.1).

З розділу "Актуальна інформація зі спеціального розділу" інформаційної довідки №180525740 від 11.09.2019року судом встановлено, що відомості про об`єкт нерухомого майна "диспетчерська" було внесено 02.02.2016року під час реєстрації податкової застави обтяжувачем Коростишівською ОДПІ на підставі , зокрема , акту опису майна, серія та номер:5065 від 08.10.15р. ( а.с. 106, т.1).

Суб`єкт управління в ході судового вирішення спору повідомив про відсутність в корпорації інформації по об`єкту нерухомого майна - будівля диспетчерська, загальною площею 20,9 кв.м, що розташована по вулиці Шелушкова ,47 у місті Коростишеві та належить Державному підприємству (а.с. 178, т.1).

Фонд державного майна України листом від 17.10.2019р. №10-15-18285 підтвердив, що згідно з даними, які надані Суб`єктом управління , в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності обліковується нерухоме державне майно , яке перебуває на балансі Державного підприємства , у тому числі будівля диспетчерської, однак відомості про це майно надані не в повному обсязі форми №2б, зокрема щодо місцезнаходження та розміру/площі майна. Такі відомості не збігаються з даними, що надані Суб`єктом управління до Реєстру. З 2015року дані щодо дати проведення інвентаризації основних засобів не оновлювалися. Окрім того, відповідно до п.п. 2 п.1- Порядку та умов користування Реєстром, затвердженого наказом ФДМУ від 06.08.2013р. №1535 , Суб`єкту управління разом з Державним підприємством необхідно вжити заходів щодо надання до Фонду вищезазначених відомостей про майно з метою внесення до Реєстру в установленому порядку. Однак Суб`єктом управління інформація про результати проведення державної реєстрації права власності на нерухоме державне майно, яке належить до сфери її управління, зокрема будівлі диспетчерської по вулиці Шелушкова, 47а у місті Коростишеві , з метою внесення змін до Реєстру , до Фонду не надається ( а.с. 190-191, т.1).

Суб`єкт управління листом від 06.11.2019року за вих. № 36/19 повідомив, що фактичний продаж органом ДВМС диспетчерської унеможливлює виконання Корпорацією змін та доповнень до Єдиного реєстру об`єктів державної власності стосовно зазначеного об`єкту (а.с. 234, т.1).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 5. ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно ( надалі у тексті - Закон в редакції, чинній станом на 25.04.18р.).

Відповідно до ч. 1 статті 61 Закону реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна.

З врахуванням викладеного, реалізація нерухомого майна боржника, в тому числі, яке обліковується на окремому балансі, здійснюється на підставі порядку визначеного Міністерством юстиції України (ч.2 цієї статті Кодексу).

Згідно з п. 2 гл. 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 ( надалі у тексті - Порядок в редакції, чинній станом на 25.04.18р.) Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити , зокрема, такі дані:

- найменування майна, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;

- відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність;

- місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса).

Згідно з п.1 розділу 8 Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Згідно з п. 2 розділу 8 Порядку протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

На підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно у певному порядку (п. 1 розділу 10 Порядку ).

Згідно з п.4. розділу 10 Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація:

- ким, коли і де проводилися електронні торги;

- стисла характеристика реалізованого майна;

- найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ юридичної особи - переможця електронних торгів ;

- сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно;

- найменування юридичної особи - боржника, його місцезнаходження;

- д а н і про п р а в о в с т а н о в л ю в а л ь н і д о к у м е н т и, що підтверджують право власності боржника на майно ( п.5 розділу 10 Порядку).

Як встановлено судом, в акті про проведення електронних торгів від 22.05.18р. органом ДВС лише зазначено, що передана на примусову реалізацію диспетчерська перебувала на б а л а н с і Державного підприємства.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 ЦК України, у тому числі й право володіння.

Згідно з ч. 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно , що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації ( надалі у тексті - Закон про реєстрацію в редакції, чинній станом на 25.04.18р.).

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону про реєстрацію державній реєстрації підлягають, зокрема, право власності та право господарського відання.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, зокрема, будівлі.

Як встановлено судом достовірно, Державне підприємство не подало для проведення державної реєстрації права державної власності на диспетчерську та власного речового права повного господарського відання цією будівлею за приписами Закону про реєстрацію документи відповідному реєстратору.

Судом також достовірно встановлено, що право державної власності на диспетчерську до її примусової реалізації органом ДВС ніким не оспорюється та визнається в силу правового статусу майна Державного підприємства.

З 15 грудня 2017року правило ч.10 статті 336 ГПК України передбачає, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, п р а в о в л а с н о с т і на яке н е з а р е є с т р о в а н о в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в и р і ш у ю т ь с я с у д о м за поданням державного виконавця.

Як встановлено судом, орган ДВС не звертався до господарського суду з відповідним поданням, тоді як реалізація диспетчерської відбулася в рамках ЗВП №55544567.

Згідно з п. 8 розділу 10 Порядку передбачено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна д о к у м е н т о м , що п і д т в е р д ж у є в и н и к н е н н я п р а в а в л а с н о с т і на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 27 Закону про реєстрацію державна реєстрація права власності проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Відповідно до статті 34 та ч.2 ст. 48 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) на п і д т в е р д ж е н н я права власності.

Згідно з п.1.1 гл. 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 ( надалі у тексті - Порядок № 296/5 в редакції, чинній станом на 06.02.19р. ) придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.

Згідно з п. 3.1 гл.12 Порядку № 296/5 свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі акта про проведені публічні торги, складеного державним виконавцем та затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Згідно з п. 3.2 гл.12 Порядку №296/5 в акті про проведені електронні торги зазначається , серед іншого, така інформація: стисла характеристика реалізованого майна та дані про документи, що підтверджують право власності боржника на майно.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном обов`язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 46-1 Закону України "Про нотаріат").

Як достовірно встановлено судом з розділу "Актуальна інформація зі спеціального розділу" інформаційної довідки №180525740 від 11.09.2019року, відомості про об`єкт нерухомого майна "диспетчерська" було внесено 02.02.2016року під час реєстрації податкової застави обтяжувачем Коростишівською ОДПІ на підставі , зокрема , акту опису майна, серія та номер:5065 від 08.10.15р. ( а.с. 106, т.1).

На думку суду, такі відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є тими , які підтверджують право повного господарського відання Державного підприємства на диспетчерську для їх використання нотаріусом для вчинення нотаріальної дії з видачі свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів.

Згідно із ст.49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Як встановлено судом, державним нотаріусом відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтовано посиланням на п. 3.2 гл. 12 Порядку №296/5 та оформлено постановою від 06.02.19р. № 117/02-31.

Судовий захист є основною формою захисту майнових прав юридичних осіб.

Згідно зі статтею 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених прав .

Порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково ( постанова ВПВС від 14.05.19р. у справі 910/16979/17).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Європейський суд з прав людини не раз наголошував на необхідності ефективного захисту. Наприклад, у п.75 рішення від 5.04.2005 у справі Афанасьєв проти України зазначено, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади.

Згідно зі статтею 392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними документами (за умови відсутності іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права), підлягає сумніву, оспорюється іншими особами або не визнається ними (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права).

Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Зазначену правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17 та від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

У разі звернення із позовом щодо захисту права власності на нерухоме майно встановленню підлягають у сукупності, зокрема, такі обставини: чи існує об`єкт нерухомого майна, щодо якого заявлені вимоги, чи існують правовстановлюючі документи, що підтверджують право на цей об`єкт, у особи, яка заявила вимоги щодо нього.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, яка має до майна власний інтерес.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, з`ясуванню судом, зокрема, підлягає те, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу ( постанова Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі № 905/3375/15).

За загальним правилом ст. 658 ЦК України, право продажу майна належить його власникові та здійснюється, за загальним правилом, за правочином, вчиненим у відповідності його внутрішній волі (ч.2 ст. 203 ЦК України).

В свою чергу, вибуття майна власника не з його волі іншим шляхом за законом вважається правомірним , зокрема, у разі примусового його продажу ( ст. 658 ЦК України) на прилюдних торгах (аукціоні )( ст. 650, ч. 4 ст. 656 ЦК України), де здійснюється перехід права власності на майно боржника , на яке звернено стягнення , до покупця - учасника прилюдних торгів.

Саме тому частина 2 ст. 388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень.

Одночасно із цим слід розуміти, що ч. 2 ст. 388 ЦК України в якості добросовісного набувача розглядає виключно переможця аукціону ( торгів) з примусового продажу майна власника - боржника у виконавчому провадженні ( постанова ВП ВС від 29.05.2019року у справі 367/2022/15-ц).

Таким чином, добросовісність набувача майна в силу ч. 5 статті 12 ЦК України презюмується, а стаття 330 цього Кодексу розміщена в главі 24 ЦК України " Набуття права власності" та передбачає , що добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Як вже мотивовано судом, йдеться про правило частини 2 цієї статті Кодексу.

Оскільки примусовий продаж майна власника - боржника здійснює орган державної виконавчої служби ( або за його дорученням організатор аукціону) як продавець, то право власника на розпорядження своїм майном не діє, а відтак його внутрішня воля на такий продаж втрачає юридичне значення, іншими словами, ігнорується правом.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином (постанова ВП ВС від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12).

У зв`язку з цим, правове значення має визначення моменту переходу права власності на нерухоме майно, яке реалізоване з прилюдних торгів, до покупця (переможця прилюдних торгів) та яким документом підтверджується факт виникнення у нього права власності.

Відповідно до встановлених судом обставин, до Позивача перейшло право власності на диспетчерську , яка належала на праві повного господарського відання Державному підприємству та на праві власності державі 22 травня 2018року в день складання та затвердження органом ДВС акту державного виконавця про проведення електронних торгів. Документом , який повинен підтверджувати факт виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Однак такий документ Позивач не може отримати з підстав, викладених у цьому рішенні. З-за його відсутності, Позивач позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності на диспетчерську та здійснювати щодо нерухомого майна такі правомочності власника як розпорядження ним ( продаж, оренда, міна, застава тощо).

З огляду на вказане іншого ефективного способу захисту права власності як обраний Позивачем не має.

В свою чергу, згідно з п. 9 ч.1 ст. 27 Закону про реєстрацію рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно є підставою для проведення державної реєстрації права власності.

У ч. 7 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 цієї статті позивачами є особи, які подали позов про захист порушеного права, а згідно з ч. 3 цієї статті відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом статті 4 Кодексу, до якої відсилає ч. 1 ст. 45, відповідачами у господарському суді можуть бути, зокрема юридичні особи, державні органи у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Стаття 47 Кодексу визначає критерії позову, який пред`являється одним позивачем до кількох відповідачів, а саме : кожен із відповідачів щодо позивача діє в судовому процесі самостійно.

В свою чергу ч.2 ст. 47 Кодексу конкретизує підстави процесуальної співучасті відповідачів за позовом одного позивача: це підстава , з якої виникли права позивача та обов`язки відповідачів.

Згідно з п. 7 ч.1 ст. 27 Закону про реєстрацію рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном є підставою для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Судом встановлено, що Державне підприємство не вчинило дій , необхідних для проведення державної реєстрації речового права на диспетчерську, тоді як судом достовірно встановлено наявність у відповідача такої юридичної можливості щодо іншого нерухомого майна, яке перебувало на його балансі ще у 2015 році. З врахуванням викладеного, позов до Державного підприємства підлягає задоволенню.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.18 р. у справі № 523/9076/16-ц, ЄДРСРУ № 73469613).

За змістом статті 47 Кодексу пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом. Водночас за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 902/672/16, ЄДРСРУ № 78977464).

З врахуванням встановлених судом обставин та характеру спірних відносин, суд не встановив наявність підстав для процесуальної співучасті в якості співвідповідачів за цим позовом Державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області (м. Коростишів) та ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області (м. Житомир). Суд відмовляє у позові до цих відповідачів згідно резолютивної частини рішення суду.

Щодо розподілу судового збору

При зверненні з цим позовом до суду ТОВ Схід Діамант сплатило судовий розмір за майнову вимогу ( про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна) в розмірі 1921,00грн, виходячи з його вартості - 50014,16грн , що підтверджується платіжним дорученням № 4822 від 11.06.19р.

На підставі ч. ч. 2 та 9 ст. 129 ГПК України судовий збір суд покладає на Державне підприємство Коростишівське АТП-0652 .

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант" (м. Київ) до Державного підприємства "Коростишівське АТП-0652" (м. Коростишів ) задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант" (м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177, код ЄДРПОУ 32306187) право власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів, проведених Державним підприємством "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, оформлене протоколом про проведені електронні торги №332700 від 25.04.2018 року та Актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 22.05.2018 року, затвердженого виконуючим обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, а саме: диспетчерську, літера "В", загальною площею 20,9 кв.м (приміщення складу - 15,1 кв.м та приміщення прохідної - 5,8 кв.м), що розташована за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Шелушкова, буд. 47-А.

3. Стягнути з Державного підприємства "Коростишівське АТП-0652" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Шелушкова, буд. 47-А, код ЄДРПОУ 05396095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант" (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177) 1921, 00 грн судового збору.

Видати наказ.

4. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Діамант" (м. Київ) до відповідачів Державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області (м. Коростишів) та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.01.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу ТОВ "Схід Діамант" (рек. з повідомл.)

3- відповідачу-1 ДП "Коростишівське АТП-0652) (рек. з повідомл.)

4- відповідачу-2 Держ. нотаріус Коростиш. держ. нотар. контори Житом. обл (рек. з повідомл.)

5- відповідачу-3 ВПВР ГТУЮ у Житом. обл (рек. з повідомл)

6-представнику позивача Томашевській О.А. (адреса а.с. 4) (рек. з повідомл.)

7- третій особі ГТУЮ у Житомирській області (рек. з повідомл.)

8- третій особі Українському кооперативно-державній корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Патріка Лумумби, буд. 4/6) (рек. з повідомл.)