Рішення

від 17.01.2020 по справі 910/3137/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2020Справа № 910/3137/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА-ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "СВАРОГ" простягнення 464 233, 55 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача:не з`явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА-ЦЕНТР" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "СВАРОГ" (надалі - відповідач) про стягнення 464 233, 55 грн. заборгованості, що включає в себе 375 967,28 грн. заборгованості за поставлений позивачем відповідачеві товар згідно видаткових накладних № ЄС-00000112 від 21.06.2017, № ЄС-00000113 від 23.06.2017, № ЄС-00000114 від 26.06.2017, № ЄС-00000111 від 28.06.2017 та № ЄС-00000115 від 30.06.2017, а також 69 914,21 грн. інфляційних втрат та 19 243,06 грн. 3 % річних у зв`язку із простроченням відповідачем взятого на себе зобов`язання із оплати вказаної заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року відкрито провадження у справі № 910/3137/19 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) відповідачем надано відзив, у якому він вказує на те, що фактично була здійснена поставка товару лише по видатковій накладній № ЄС-00000112 від 21.06.2017 на суму 105 441,06 грн., що була частково оплачена відповідачем на суму 20 000, 00 грн., у зв`язку із чим відповідач частково визнає позовні вимоги на суму 85 441, 06 грн., вказуючи при цьому на те, що по всім іншим накладним, що були заявлені позивачем, поставка не відбувалася, дані накладні відповідач не підписував, у зв`язку із чим є підстави припускати, що підписи та печатки на накладних є підробленими, у зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні в решті позовних. Також відповідачем надано заяву про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін та заява про поновлення процесуального строку.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 було призначено справу для розгляду в судовому засіданні на 31.05.2019.

30.05.2019 позивачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якій він просив суд розглядати дану справу без своєї участі, а також відповідь на відзив відповідача, у якій позивач вказує на те, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо неотримання товару за спірними накладними та окрім того зазначив, що факт поставки товару підтверджується податковою звітністю позивача.

Відповідачем, свою чергу, в судовому засідання, що відбулось 31.052019 надано клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

З урахуванням наявних у матеріалах справи фактичних даних, з огляду на доводи представника відповідача в судовому засіданні 31.05.2019, суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання на 21.06.2019 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, про що відображено у відповідній ухвалі суду.

13.06.2019 позивачем надано клопотання про витребування:

- у відповідача доказів, а саме копій податкових декларацій з ПДВ (з додатком № 5) та реєстром виданих/отриманих податкових накладних ТОВ "СБ "Сварог" за період з 01.06.2017 по 31.12.2018;

- у Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДВС у м. Києві копій податкових декларацій з ПДВ (з додатком № 5) та реєстром виданих/отриманих податкових накладних ТОВ "СБ "Сварог" за період з 01.06.2017 по 31.12.2018.

20.06.2019 відповідачем долучено до справи письмові заперечення, в яких він повідомив суд, що визнає позовні вимоги лише частково на суму 85 441, 06 грн.

В судовому засіданні, що відбулось 21.06.2019 було відмовлено позивачеві у задоволенні клопотання про витребування доказів, що надійшло до суду 13.06.2019 та було відкладено розгляд справи на 05.07.2019, про що відображено у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 на підставі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) призначено судову почеркознавчу експертизу та провадження у справі № 910/3137/19 зупинено до повернення матеріалів справи до суду після проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової почеркознавчої експертизи документів (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).

10.10.2019 до суду надійшов висновок експертів № 21318/21319/19-32 від 25.09.2019 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, у зв`язку із чим відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 було поновлено провадження у справі № 910/3137/19 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 29.11.2019.

20.11.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2020.

16.01.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, у якому він просив суд розглянути справу за відсутності представника, у зв`язку із неможливістю його прибуття для участі в судовому засіданні.

У судові засідання, що відбулись 29.11.2019 та 17.01.2020 представники Сторін не з`явилися.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, оскільки Сторін було належним чином повідомлено про розгляд справи та враховуючи прохання Сторін щодо розгляду справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Сторін.

У судовому засіданні 17.01.2020 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як випливає зі змісту ст. 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписами, ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним, як постачальником, було передано відповідачеві товар на загальну суму 395 076,28 грн. на підставі видаткових накладних № ЄС-00000112 від 21.06.2017 на суму 105 441, 06 грн., № ЄС-00000113 від 23.06.2017 на суму 55 276, 73 грн., № ЄС-00000114 від 26.06.2017 на суму 74 477, 95 грн., № ЄС-00000111 від 28.06.2017 на суму 61 528,79 грн. та № ЄС-00000115 від 30.06.2017 на суму 98 351,75 грн., що також підтверджується товарно-транспортними накладними № ЄС-00000112 від 21.06.2017, № ЄС-00000113 від 23.06.2017, № ЄС-00000114 від 26.06.2017 , № ЄС-00000111 від 28.06.2017 , № ЄС-00000115 від 30.06.2017 та при цьому, прийняття товару з боку відповідача підтверджується довіреностями № 535 від 21.06.2017, № 536 від 23.06.2017, № 537 від 26.06.2017, № 538 від 28.06.2017 та № 533 від 30.06.2017 (копії зазначених видаткових і товарно-транспортних накладних, а також довіреностей містяться в матеріалах справи). При цьому позивач вказує на те, що відповідач, у свою чергу розрахувався за отриманий товар частково, на суму 20 000, 00 грн., а отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 375 076, 28 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на вищезазначені обставини, слід дійти висновку, що між Сторонами виникли правовідносини з приводу поставки товару, у яких позивач виступив у якості постачальника а відповідач - у якості покупця, при цьому факт поставки позивачем на користь відповідача товару підтверджується первинними документами, а саме - видатковими накладними про поставку товару на загальну суму 375 076, 28 грн., а також довіреностями, які засвідчують факт отримання відповідачем товару.

Суд приймає до уваги посилання позивача на складання ним, на виконання п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України відповідних податкових накладних щодо сплати податку на додану вартість, водночас дані накладні не є належними доказами, що засвідчує факт поставки товару, а отже дана обставина не входить до предмету доказування у даній справі.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Між тим, як зазначалося вище, у даній справі, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 було призначено судову почеркознавчу експертизу. При цьому на вирішення експертові були поставлені наступні питання:

- чи виконані підписи на видатковій накладній № ЄС-00000112 від 21.06.2017 та видаткових накладних № ЄС-00000113 від 23.06.2017, № ЄС-00000114 від 26.06.2017, № ЄС-000000111 від 28.06.2017, № ЄС-00000115 від 30.06.2017 в графі "трансп. експедитор ОСОБА_1" однією і тією ж особою і чи тією ж самою датою, яка на них вказана?;

- чи виконані підписи на довіреності № 535 від 21.06.2017 та довіреностях № 536 від 23.06.2017, № 537 від 26.06.2017, № 538 від 28.06.2017, № 533 від 30.06.2017 в графі "керівник підприємства ОСОБА_2. та головний бухгалтер ОСОБА_2." однією і тією ж самою особою і чи тією ж самою датою, яка на них вказана?;

- чи виконані підписи на довіреності № 535 від 21.06.2017 та довіреностях № 536 від 23.06.2017, № 537 від 26.06.2017, № 538 від 28.06.2017, № 533 від 30.06.2017 в графі "зразок підпису особи, що одержала довіреність" однією і тією ж самою особою і чи тією ж самою датою, яка на них вказана?

За результатами проведення експертизи, призначеної відповідно до вказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.2019, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок № 21318/21319/19-32 від 25.09.2019, у якому зазначено наступне:

1. Підписи, які містяться: у графі трансп. експедитор ОСОБА_1 у видаткових накладних № ЄС-00000112 від 21.06.2017 та видаткових накладних № ЄС-00000113 від 23.06.2017, № ЄС-00000114 від 26.06.2017, № ЄС-000000111 від 28.06.2017, № ЄС-00000115 від 30.06.2017; у графі "керівник підприємства ОСОБА_2. та головний бухгалтер ОСОБА_2." у довіреностях № 536 від 23.06.2017, № 537 від 26.06.2017, № 538 від 28.06.2017, № 533 від 30.06.2017, у графі "зразок підпису особи, що одержала довіреність" у довіреностях № 535 від 21.06.2017, № 536 від 23.06.2017, № 537 від 26.06.2017, № 538 від 28.06.2017, № 533 від 30.06.2017, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та без застосування технічних засобів.

2. Підпис, який міститься у графі трансп. експедитор ОСОБА_1 у видатковій накладній № ЄС-00000112 від 21.06.2017 виконаний тією особою, що виконала підписи, які містяться у графі трансп. експедитор ОСОБА_1 у видаткових накладних: № ЄС-00000113 від 23.06.2017, № ЄС-000001 14 від 26.06.2017, № СС- 000000111 від 28.06.2017, № ЄС-00000115 від 30.06.2017, тобто ці підписи виконані однією особою.

3. Підписи, які містяться у графі Керівник підприємства ОСОБА_2. і у графі Головний бухгалтер ОСОБА_2. у довіреності № 535 від 21.06.2017, виконані тією особою, що виконала підписи, які містяться у графі Керівник підприємства ОСОБА_2. і графі Головний бухгалтер ОСОБА_2. у довіреностях № 536 від 23.06.2017, № 537 від

26.06.2017, № 538 від 28.06.2017, № 533 від 30.06.2017, тобто ці підписи (виконані однією особою.

4. Підпис, який міститься у графі (зразок підпису особи, що одержала довіреність) у довіреності № 535 від 21.06.2017 виконаний тією особою, що виконала підписи, які містяться у графі (зразок підпису особи, що одержала довіреність) у довіреностях № 536 від 23.06.2017, № 537 від 26.06.2017, № 538 від 28.06.2017, № 533 від 30.06.2017, тобто ці підписи виконані однією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

При цьому в силу ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Разом із тим, обставини щодо справжності підписів на видаткових накладних та довіреностях, що встановлені експертами під час дослідження, за результатами якого складено висновок № 21318/21319/19-32 від 25.09.2019, свідчать про факт отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 395 076,28 грн. відповідно до всіх заявлених позивачем видаткових накладних, чим, відповідно, спростовуються доводи відповідача щодо несправжності підписів на спірних видаткових накладних і довіреностях.

З урахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання з поставки відповідачеві товару відповідно № ЄС-00000112 від 21.06.2017, № ЄС-00000113 від 23.06.2017, № ЄС-00000114 від 26.06.2017, № ЄС-00000111 від 28.06.2017 та № ЄС-00000115 від 30.06.2017 на загальну суму 395 076,28 грн. на виконання договору, укладеного Сторонами в усній формі, а відповідач, у свою чергу не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості товару в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість в сумі 375 076,28 грн.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем після прийняття товару в повному обсязі суду не надано.

В силу ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

За таких обставин, з огляду на доведеність факту поставки позивачем на користь відповідача товару відповідно до видаткових накладних № ЄС-00000112 від 21.06.2017 на суму 105 441,06 грн., № ЄС-00000113 від 23.06.2017 на суму 55 276,73 грн., № ЄС-00000114 від 26.06.2017 на суму 74 477, 95 грн., № ЄС-00000111 від 28.06.2017 на суму 61 528, 79 грн. та № ЄС-00000115 від 30.06.2017 на суму 98 351,75 грн. та часткову оплату товару відповідачем на суму 20 000, 00 грн., суд приходить до висновку, що права позивача, щодо стягнення з відповідача вартості поставленого на його користь товару, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 375 076, 28 грн. заборгованості є обґрунтованими, а відтак позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Поряд із тим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару, позивач просить стягнути з відповідача 69 914, 21 грн. інфляційних втрат та 19 243, 06 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період за період з 21.06.2017 по 12.03.2019 по кожній із спірних видаткових накладних та урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим частково, на суму 65 017, 50 грн. та позов відповідно - позов у зазначеній частині вимог підлягає частковому задоволенню, на вказану суму, відповідно до розрахунку суду, який здійснено відповідно до вимог закону.

Натомість вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 19 243,06 грн. є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до розрахунку позивача, який є вірним та складений відповідно до вимог закону.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА-ЦЕНТР" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "СВАРОГ" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 39455101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА-ЦЕНТР" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 40164014) заборгованість в розмірі 375 076, 28 грн, інфляційні втрати в розмірі 65 017, 50 грн, 3% річних в розмірі 19 243, 06 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 890, 04 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко