Ухвала

від 22.01.2020 по справі 910/15636/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2020Справа № 910/15636/14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс

Веста

про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/15636/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Старокиївський банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПіЕсБі філмз

про стягнення 3 188 805, 54 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники учасників справи:

від заявника: Шкромида: В.В. за довіреністю від 30.10.2019;

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2014 у справі № 910/15636/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПіЕсБі філмз" (01004, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 23, квартира 3; код ЄДРПОУ 35634888) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (01033, місто Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна, будинок 6/8, код ЄДРПОУ 19024948) 2 316 946 грн. 18 коп. основного боргу по кредиту, 471 333 грн. 59 коп. боргу по відсоткам за користування кредитом, 167 844 грн. 83 коп. штрафу за порушення строку сплати відсотків за користування кредитними коштами, 115 847 грн. 31 коп. штрафу за порушення строку повернення кредиту, 74 205 грн. 76 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 30 162 грн. 25 коп. пені за несплату відсотків; в іншій частині позовних вимог відмовлено.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПіЕсБі філмз" на користь спеціального фонду Державного бюджету України 63 526 грн. 80 коп. судового збору.

11.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста було подано заяву про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства Старокиївський Банк його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2019 розгляд вищевказаної заяви призначено на 24.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2019 судове засідання відкладено на 22.01.2020 року.

16.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником заявника подані додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 22.01.2020 року представник заявника підтримав викладені у заяві вимоги.

Представники стягувача та боржника у судове засідання 22.01.2020 року не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Оскільки відповідно до частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд розглядає подану заяву без участі представників стягувача та боржника за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 22.01.2020 року судом розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про заміну стягувача у виконавчому провадженні та вирішено відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Приписами частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (статті 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

З врахуванням наведеного суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2019 між ПАТ "Старокиївський банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було укладено Договір про відступлення права вимоги № 1496, за умовами якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та договорами поруки, договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Як вбачається з пункту 59 до додатку № 1 до договору відступлення, заявнику перейшло, зокрема, право вимоги до ТОВ "ПіЕсБі філмз" за кредитним договором № 34-В від 08.10.2008.

Відповідно до п. 2 Договору Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо. Розмір заборгованості станом на 30.08.2019 за правами вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору права кредитора за основним договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договореного списання коштів з рахунку/рахунків за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Згідно з п. 4 Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 192 360,68 грн. без ПДВ, відповідно до протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Грошові кошти, визначені у п. 4 цього договору, а саме - у розмірі 192 360, 68 грн. без ПДВ, сплачені новим кредитором банку до моменту укладення цього договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор (п. 4.1 договору відступлення).

Новий кредитор та банк домовились, що передача документів, які підтверджують право вимоги до боржників, буде відбуватися за окремим актом приймання-передачі в термін до 06.09.2019, який не підлягає нотаріальному посвідченню (п. 5 договору).

Сплата суми вказаного договору також підтверджується платіжним дорученням № 422 від 29.08.2019, наявним у матеріалах справи

Водночас, суд зазначає, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV).

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Таким чином, заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, якщо заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2014 року господарським судом міста Києва було видано наказ з примусового виконання рішення від 13.10.2014 у справі № 910/15636/14 зі строком його пред`явлення до виконання до 25.10.2015 року.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 12.11.2014 ВП № 4537166 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.10.2014 у справі № 910/15636/14.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 10.06.2015 ВП № 45371668 наказ господарського суду міста Києва від 24.10.2014 у справі № 910/15636/14 повернуто стягувачу.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 10.09.2015 ВП № 48673642 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.10.2014 у справі № 910/15636/14.

23.03.2016 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ВП №48673642 було винесено постанову про повернення наказу господарського суду міста Києва від 24.10.2014 у справі № 910/15636/14 стягувачу.

У додаткових поясненнях від 16.01.2020 року заявник зазначив про те, що строк для повторного пред`явлення наказу до виконання становив з 23.03.2016 по 23.03.2019, але повторно в межах встановленого Законом України Про виконавче провадження строку стягуваач не звертався до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання.

Таким чином, доказів переривання строку давності пред`явлення наказу господарського суду міста № 910/15636/14 від 24.10.2014 до виконання, як і доказів поновлення строку пред`явлення наказу суду до виконання матеріали справи не містять.

Подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства Старокиївський Банк у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 у справі № 910/15636/14 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста .

Керуючись статтями 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства Старокиївський Банк у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 у справі № 910/15636/14 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста .

2. Згідно зі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.01.2020 року.

Суддя В.С. Ломака