Рішення

від 16.01.2020 по справі 1.380.2019.004839

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.004839

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

11 год. 01 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шийовича Р.Я., представниці позивача Коцай Г.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКС К (79066, м. Львів, вул. Зелена, 301) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та скасування карток відмови,

УСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю ОНІКС К звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці ДФС, в якій просить:

визнати протиправним і скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 22.08.2019 № UA209000/2019/90038/2;

визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці ДФС № UA209180/2019/00907 від 22.08.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що прийняте Львівською митницею ДФС рішення про визначення митної вартості товарів і видану Картку відмови в прийнятті митної декларації незаконними, безпідставними, а прийняте рішення і видану картку відмови такими, що підлягають скасуванню, відтак він звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

21.10.2019 за вх. № 38239 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив у їхньому задоволенні відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Під час здійснення митного контролю за МД від 22.08.2019 №UA209180/2019/054539 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідно до ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана. На вимогу декларантом додаткові документи не надсилалися. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця ДФС дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Львівською митницею ДФС винесено оскаржувані рішення про визначення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення.

В судовому засіданні представниця позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подано, відтак суд вважає за можливе провести такий розгляду, у відповідності до ст. 205 КАС України за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив таке.

02.10.2018 між Компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o." (продавець) та позивачем укладено контракт поставки № ОК 2018/10/02-1 (а.с. 18-23), за умовами якого продавець зобов`язувався продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів. Відповідно до п. 5.2 контракту N ОК2018/10/02-1 загальна вартість контракту складає 400000 євро. Згідно п.5.3 контракту N ОК2018/10/02-1 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку.

Згідно з інвойсом N ОК2019/08-007 від 20.08.2019 до Контракту ОК 2018/10/02-1 від 02.10.2018 (а.с. 24) Продавець відвантажив на адресу Покупця товар - текстильні матеріали, покриті полівінілхлоридом: POLYSTER FABRIC WITH PVC/тканина полістерова покрита ПВХ - 15572 м.п. ширина рулона 1,5м - 23358 м2 виробник - FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD на загальну суму 11834,72 дол. США. Відповідно до інвойсу термін оплати товару становив - до 30.10.2019.

З метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом № ОК2019/08-007 від 20.08.2019 та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивачем надано митному органу: копію контракту № ОК 2018/10/02-1 від 02.10.2018; копію інвойсу № ОК2019/08-007 від 20.08.2019; копію CMR б/н; копію листа про склад тканини від 21.08.2019; копію заявки № КТ19-00715 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.08.2019; копію довідки транспортних витрат б/н від 21.08.2019; копію рахунку-фактури № 715 від 21.08.2019; копію експортної та транзитної декларацій 19 PL402010E0935898 19 PL402010NU2QYPD0; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0324821.

Митним органом запропоновано декларанту долучити додаткові документи для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МКУ, а саме : за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені вартість товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок між перевізником та експедитором); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково було подано до митного органу: копію договору перевезення №020819-2 на транспортно-експедиційні послуги від 01.08.2019; копію договору № 30/03/19Д про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 30.03.2019; копію прайс-листа Компанії STORM-GROUP Sp.z.o.o від 05.08.2019.

За результатами розгляду ВМД №209180/2019/054539 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом 22.08.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2019/900038/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено у сумі 28725,67 доларів США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.08.2019 №UA 209180/2019/00907.

Вказаним рішенням відповідач збільшив митну вартість товару: текстильні матеріали, покриті полівіл хлоридом: POLYESTER FABRIC WITH PVC/тканина полістерова покрита ПВ-15572 м.п. шириною рулона 1,5 - 23358 м.кв. виробник - FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD на 16890,95 дол. США.

У рішенні Львівської митниці ДФС №UA209000/2019/900038/2 від 22.08.2019 про коригування митної вартості вказано, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (інвойси від виробника товару);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості; під час розгляду документів встановлено, що відповідно до п.3.3 зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 тара і упаковка товару не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі ОК 2019/08-007 від 20.08.2019 відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару, а саме тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Також під час опрацювання документів та вивчення характеру зовнішньоекономічної операції було встановлено з відкритих реєстрів Республіки Польща, що власниками фірми контрагента з польської сторони є громадяни України, що в свою чергу може містити ознаки фіктивності даної зовнішньоекономічної операції. частин 2-3 статті 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(інвойси від виробника товару);

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок між перевізником та експедитором)

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проведено консультації з декларантом згідно зі стю 57 МКУ.

Відтак, митним органом зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та (декларанта). Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA5000400/2019/006731 від 01.07.2019. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.

На підставі зазначеного рішення відповідачем винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2019/00907 від 22.08.2019.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Судом встановлено, що з метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом № ОК2019/08-007 від 20.08.2019 та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивачем надано митному органу копію контракту № ОК 2018/10/02-1 від 02.10.2018; копію інвойсу № ОК2019/08-007 від 20.08.2019; копію CMR б/н; копію листа про склад тканини від 21.08.2019; копію заявки № КТ19-00715 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.08.2019; копію довідки транспортних витрат б/н від 21.08.2019; копію рахунку-фактури № 715 від 21.08.2019; копію експортної та транзитної декларацій 19 PL402010E0935898 19 PL402010NU2QYPD0; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0324821.

Товар позивачем купувався у STORM -GROUP Sp.z.o.o. та всі документи щодо цієї операції надано митниці засобами електронного зв`язку. Як передбачено зовнішньоекономічним контрактом тара та упаковка входять у вартість товару, декларантом надано всі документи щодо понесених транспортних витрат.

До ВМД №UA209180/2019/054539 позивачем долучено копію CMR б/н (а.с. 25) в графі 22 якої міститься печатка відправника - STORM -CROUP SP.Z.O.O., що узгоджується зі змістом ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, якою передбачено, що вантажна накладна складається в двох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення , для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів.

Вимог щодо надання договору про надання транспортно-експедиційних послуг зазначений Наказ не містить.

Судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат покупця, позивач надав до митниці в тому числі копію заявки № КТ19-00715 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.08.2019; копію довідки транспортних витрат б/н від 21.08.2019; копію рахунку-фактури № 715 від 21.08.2019.

Вказані документи містять усі необхідні реквізити, а саме: найменування товару, його вагу; маршрут перевезення: ставка на перевезення та інші.

Доводи відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості товару поданого до митного оформлення, про те, що в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про такі його складові митної вартості, як вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, є безпідставними, оскільки відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.2 та п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2018 № ОК2018/10/02-1 Продавець зобов`язаний поставити Товари в упаковці, що відповідає характеру Товару, що поставляється і забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Тара і упаковка Товару не повертається і входить у вартість товару.

Отже, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму STORM-GROUP Sp.z.o.o. (Польща) та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Відтак, оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Стосовно долученої митним органом митної декларації, яка слугували джерелом інформації для коригування митної вартості : МД №UA5000400/2019/006731 від 01.07.2019 суд зазначає, що така не свідчить про те, що до порівняння відповідачем брався аналогічний товар, оскільки виробники товару різні, партії товару різні, опис товару відрізняється, умови контрактів не порівнювались митним органом.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів для спростування вказаного висновку експерта.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів від 22.08.2019 № UA209000/2019/90038/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2019/00907 від 22.08.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс К" (79066, м.Львів вул. Зелена 301, ЄДРПОУ 42438930) з Львівської митниці ДФС у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Костюшка 1, ЄДРПОУ 39420875), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3782 (три тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 23.01.2020.

Суддя Р.П. Качур