Постанова

від 27.05.2020 по справі 1.380.2019.004839

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004839 пров. № А/857/2548/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004839 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКС К до Галицької митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови,-

суддя в 1-й інстанції - Качур Р. П.,

час ухвалення рішення - 16.01.2020 року, 11:01 год,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 23.01.2020 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ТОВ ОНІКС К звернулося в суд з позовом до відповідача - Галицької митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів № UA209000/2019/90038/2 від 22 серпня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці ДФС № UA209180/2019/00907 від 22 серпня 2019 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів № UA209000/2019/90038/2 від 22 серпня 2019 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2019/00907 від 22 серпня 2019 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Галицька митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 22 серпня 2019 року № UA209180/2019/054539 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Згідно зі ст.53 МК України декларанту було запропоновано надати додаткові документи, на підставі яких митна вартість може бути визнана, однак декларантом не було подано додаткових документів. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця ДФС дійшла висновку, що відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України. Враховуючи наведене, рішення про визначення митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення прийняті є правомірними та помилково скасовані судом першої інстанції. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача (апелянта) - Саган Ю. В. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача - Коцай Г. В. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2018 року між Компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o." (продавець) та позивачем укладено контракт поставки № ОК2018/10/02-1 (а.с.18-23), за умовами якого продавець зобов`язувався продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів. Відповідно до п.5.2 контракту N ОК2018/10/02-1 загальна вартість контракту складає 400000,00 доларів США. Згідно з п.5.3 контракту №ОК2018/10/02-1 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку.

Згідно з інвойсом №ОК2019/08-007 від 20 серпня 2019 року до Контракту ОК 2018/10/02-1 від 02 жовтня 2018 року (а.с.24) Продавець відвантажив на адресу Покупця товар - текстильні матеріали, покриті полівінілхлоридом: POLYSTER FABRIC WITH PVC/тканина полістерова покрита ПВХ - 15572 м.п. ширина рулона 1,5м - 23358 м2 виробник - FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD на загальну суму 11834,72 дол. США. Відповідно до інвойсу термін оплати товару становив - до 30 жовтня 2019 року.

З метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом № ОК2019/08-007 від 20 серпня 2019 року та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивачем надано митному органу: копію контракту №ОК 2018/10/02-1 від 02 жовтня 2018 року; копію інвойсу №ОК2019/08-007 від 20 серпня 2019 року; копію CMR б/н; копію листа про склад тканини від 21 серпня 2019 року; копію заявки № КТ19-00715 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16 серпня 2019 року; копію довідки транспортних витрат б/н від 21 серпня 2019 року; копію рахунку-фактури №715 від 21 серпня 2019 року; копію експортної та транзитної декларацій 19 PL402010E0935898 19 PL402010NU2QYPD0; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0324821.

Митним органом запропоновано декларанту долучити додаткові документи для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме : за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені вартість товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок між перевізником та експедитором); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково було подано до митного органу: копію договору перевезення №020819-2 на транспортно-експедиційні послуги від 01 серпня 2019 року; копію договору № 30/03/19Д про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 30 березня 2019 року; копію прайс-листа Компанії "STORM-GROUP Sp.z.o.o" від 05 серпня 2019 року.

За результатами розгляду ВМД №209180/2019/054539 (електронна митна декларація) та доданих документів митний орган 22 серпня 2019 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2019/900038/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено у сумі 28725,67 доларів США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року №UA 209180/2019/00907.

Цим рішенням відповідач збільшив митну вартість товару: текстильні матеріали, покриті полівіл хлоридом: POLYESTER FABRIC WITH PVC/тканина полістерова покрита ПВ-15572 м.п. шириною рулона 1,5 - 23358 м.кв. виробник - FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD на 16890,95 дол. США.

У рішенні Львівської митниці ДФС №UA209000/2019/900038/2 від 22 серпня 2019 року про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (інвойси від виробника товару); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості; під час розгляду документів встановлено, що відповідно до п.3.3 зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02 жовтня 2018 року тара і упаковка товару не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі ОК 2019/08-007 від 20 серпня 2019 року відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару, а саме: тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Також під час опрацювання документів та вивчення характеру зовнішньоекономічної операції було встановлено з відкритих реєстрів Республіки Польща, що власниками фірми контрагента з польської сторони є громадяни України, що в свою чергу може містити ознаки фіктивності цієї зовнішньоекономічної операції.

Згідно з ч.2, 3 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(інвойси від виробника товару); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок між перевізником та експедитором); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

При цьому, митним органом зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та (декларанта). Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA5000400/2019/006731 від 01 серпня 2019 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.

На підставі зазначеного рішення відповідачем винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2019/00907 від 22 серпня 2019 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами, що вказує на відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та свідчить про протиправність рішення про таке коригування та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст.57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав: рахунок-фактуру (інвойс) № ОК2019/08-007 від 20 серпня 2019 року; автотранспортну накладну б/н від 20 серпня 2019 року; сертифікат про походження товару PL/MF/AN 0324821 від 20 серпня 2019 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №715 від 21 серпня 2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4101), подання якого для митного оформлення не супроводжується №ОК 2018/10/02-1 від 02 жовтня 2018 року; договір (контракт) про перевезення №КТ19-00715 від 16 серпня 2019 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами №4478255 від 21 серпня 2019 року; копію листа про склад тканини від 21 серпня 2019 року; копію митної декларації країни відправлення №19 PL402010E0935898 від 20 серпня 2019 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснював купівлю товару у компанії STORM -GROUP Sp.z.o.o. та всі документи щодо цієї операції надано митному органу засобами електронного зв`язку. При цьому, зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що тара та упаковка входять у вартість товару, декларантом надано всі документи щодо понесених транспортних витрат.

До ВМД №UA209180/2019/054539 позивачем долучено копію CMR б/н (а.с. 25), в графі 22 якої міститься печатка відправника - STORM -CROUP SP.Z.O.O., що узгоджується зі змістом ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, якою передбачено, що вантажна накладна складається в двох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.

Ч.1, 2 ст.54 МК України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Колегія суддів не ставить під сумнів право органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (ч.5 ст.54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі ст.55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Таким чином, з системного аналізу правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Ч.10 ст.58 МК України передбачає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно з пп. в п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження транспортних витрат покупця, позивач надав до митниці в тому числі копію заявки № КТ19-00715 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16 серпня 2019 року; копію довідки транспортних витрат б/н від 21 серпня 2019 року; копію рахунку-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №715 від 21 серпня 2019 року. Ці документи містять усі необхідні реквізити, а саме: найменування товару, його вагу; маршрут перевезення: ставка на перевезення та інші.

Крім того, відповідно до п.3.2 та п.3.3. зовнішньоекономічного контракту від 02 жовтня 2018 року №ОК2018/10/02-1 Продавець зобов`язаний поставити Товари в упаковці, що відповідає характеру Товару, що поставляється і забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Тара і упаковка Товару не повертається і входить у вартість товару.

З умов зазначеного вище контракту вбачається, що пакування покладається на постачальника товару - компанію STORM-GROUP Sp.z.o.o. (Польща) та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Таким чином, оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст інвойсу №ОК2019/08-007 від 20 серпня 2019 року до Контракту ОК 2018/10/02-1 від 02 жовтня 2018 року та рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №715 від 21 серпня 2019 року, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Республіки Польщі інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем товару, а саме: текстильних матеріалів, покритих полівінілхлоридом: POLYSTER FABRIC WITH PVC/тканина полістерова покрита ПВХ - 15572 м.п. ширина рулона 1,5м - 23358 м2 виробник - FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD на загальну суму 11834,72 дол. США та отримання або не отримання від позивача коштів за вказаний товар.

При цьому, використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o" товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вищевказані покликання митного органу не спростовують обраний позивачем метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Разом з тим, у відповідача була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого товару, оскільки в документах містяться відомості про продавця, його адресу.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, оскільки позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004839 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 01 червня 2020 року.