Рішення

від 22.01.2020 по справі 640/18901/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 640/18901/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису від 10 травня 2018 року, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Скайфорт (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 травня 2018 року, складений начальником інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Лукяновим Андрієм Олександровичем відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в оскаржуваному приписі відсутні будь-які відомості, які б вказували на те, що проект будівництва суперечить законодавству та містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. Крім того, представник позивача стверджує, що чинним законодавством не передбачається погодження проекту будівництва Міністерством культури України чи іншими органами в сфері охорони культурної спадщини. При цьому, отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини 1 статті 1 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не вимагається.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що оскаржуваний припис прийнято обґрунтовано та за наявності законодавчих підстав, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Скайфорт не виконані вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури. Також, замовником будівництва наказом від 19 березня 2018 року №19/03 затверджено проект будівництва Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , розробленого ФОП ОСОБА_1 , який суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Додатково представник відповідача стверджує, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил проведена посадовою особою Департаменту з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі звернення прокуратури міста Києва вих. №04/2/4/1-60-18/2 від 28 березня 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 видано наказ №174 від 02 квітня 2018 року про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт (код ЄДРПОУ 38885373), ФОП ОСОБА_1. , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Арса (код ЄДРПОУ 40060285) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 .

05 квітня 2018 року відповідачем видано направлення для проведення позапланового заходу у період з 05 квітня 2018 року по 19 квітня 2018 року.

Матеріалами справи підтверджується, що листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 квітня 2018 року №055-5408 надано відповідачу копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року.

Крім того, листом від 06 квітня 2018 року №073-3059 відповідач звернувся до Міністерства культури України із запитом про надання Міністерством погодження історико-містобудівного обґрунтування та проектної документації замовнику будівництва - Товариству з обмеженою відповідальністю Скайфорт на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вказаного листа Міністерство культури України повідомило, що листом від 22 березня 2018 року погодило подане листом Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт історико-містобудівне обґрунтування Будівництво житлового будинку по вул. Лук`янівська, 19 у Шевченківському районі м. Києва. За результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства культури України встановлено, що станом на момент підготовки даного листа погоджень проектів будівництва, реконструкції, дозволів на проведення земляних робіт за вказаною адресою Міністерством культури України не надавалось.

Відповідно до наявних матеріалів справи, 08 травня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видав направлення для проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - Товариством з обмеженою відповідальністю Скайфорт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №б/н.

За результатами перевірки встановлено, що замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Скайфорт не виконані вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року, а саме:

- не отримані необхідні технічні умови на приєднання до міських інженерних мереж, в т.ч. не отримано технічні умови КП Спеціального управління протизсувних підземних робіт та Управління ДАІ;

- не отримано позитивний висновок в органах охорони культурної спадщини згідно вимог Закону України Про охорону культурної спадщини та не отримано дозвіл на виконання робіт в Управлінні охорони культурної спадщини;

- не отримано висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження;

- до початку проектування не розроблено, не погоджене та не затверджене історико-містобудівне обґрунтування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 та відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122 (історико-містобудівне обґрунтування погоджено Міністерством культури України 22 березня 2018 року, а розроблена проектна документація передана від ФОП Гапошко до замовника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт згідно акту №1 здачі-прийняття робіт до договору №28/12-16 від 28 грудня 2016 року);

- проект будівництва Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 не наданий на розгляд та узгодження до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в т.ч. на засідання консультативної ради з пам`яткоохоронних питань Управління збереження історичного середовища охорони об`єктів культурної спадщини. Проектна документація не розглянута на засіданні ради Українського товариства охорони пам`яток історії та культури з врахуванням зауважень при опрацюванні проектної документації.

Також перевіркою встановлено, що замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Скайфорт наказом №19/03 від 19 березня 2018 року затверджено проект будівництва Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , розробленого ФОП ОСОБА_1 , який суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт від підписання акта перевірки відмовився.

10 травня 2018 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагалось у термін до 11 червня 2018 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.

Незгода позивача із вказаним приписом від 10 травня 2018 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного наказу).

Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно частин 2, 3 статті 41 Закону №3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації, незабезпечення ведення вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів,

Згідно частини 2 статті 26, частини 2, 3, 5, 10 статті 29 Закону №3038-VI, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

В даному випадку відповідач дійшов висновку про невиконання позивачем вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-1 від 07 вересня 2016 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стало підставою для винесення оскаржуваного припису, зокрема, неотримання необхідних технічних умов на приєднання до міських інженерних мереж, в тому числі, не отримані технічні умови КП Спеціального управління протизсувних підземних робіт (СУППРу) та Управління ДАІ.

Суд зазначає, що згідно з Містобудівними умовами та обмеженнями передбачено отримання необхідних технічних умов на приєднання об`єкту до міських інженерних мереж (пункт 7), проте, такого формулювання як отримання технічних умов КП Спеціального управління протизсувних підземних робіт (СУППРу) та Управління ДАІ Містобудівні умови та обмеження не містять, тому зазначення в акті перевірки порушення саме у такому формулюванні не є зрозумілим.

Також у Містобудівних умовах та обмеженнях не конкретизовано перелік необхідних технічних умов.

Частиною 1 статті 30 Закону №3038-VI визначено, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Згідно частини 7 статті 30 Закону №3038-VI, технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з матеріалами справи, за вих. №2836 від 06 грудня 2006 року та №2698 від 06 грудня 2006 року власнику земельної ділянки видано технічні умови на водопостачання та каналізування об`єкта, які дійсні три роки.

Суд зазначає, що згідно зі змістом вказаних технічних умов термін їх дії сплинув станом на час розроблення та затвердження проектної документації ФОП Гапошко до замовника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт згідно акту №1 здачі-прийняття робіт до договору №28/12-16 від 28 грудня 2016 року, і положення частини 7 статті 30 Закону №3038-VI даних правовідносин не стосуються, оскільки Закону №3038-VI набув чинності з 12 березня 2011 року.

При чому, технічні умови на водопостачання та каналізування об`єкта реалізуються лише шляхом їх врахування при розробленні проектної документації, тобто, в даному випадку це мало місце лише 28 грудня 2016 року.

Щодо отримання технічних умов КП Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт , то вони отримані, оскільки 25 листопада 2015 року за №324-08/481 ТУ позивачу надано технічні умови на проектування житлового будинку на АДРЕСА_1

Стосовно отримання технічних умов Управління ДАІ суд зазначає, що Законом №3038-VI до складу технічних умов не віднесено необхідність отримання погоджень в Управлінні ДАІ. Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2015 року №1532 Управління ДАІ були ліквідовані.

Відтак, суд погоджується з відповідачем в частині висновку про неотримання необхідних технічних умов на приєднання об`єкту до міських інженерних мереж, проте, висновок про неотримання технічних умов КП Спеціального управління протизсувних підземних робіт та Управління ДАІ не може бути визнаний обґрунтованим, оскільки такі вимоги у Містобудівних умовах та обмеженнях відсутні і не могли бути порушені позивачем.

Пунктом 12 Містобудівних умов та обмежень передбачено необхідність отримати позитивний висновок в органах охорони культурної спадщини згідно вимог Закону України Про охорону культурної спадщини та отримати дозвіл на виконання робіт в Управління охорони культурної спадщини.

Згідно з Містобудівними умовами та обмеженнями земельна ділянка знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в межах історичного ареалу міста, в зоні охоронюваного культурного ландшафту, в межах території археологічного заповідника, є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10 жовтня 1998 року №976, 16 липня 1979 року №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979 (п. 5).

Відповідно до вимог статті 6-1 Закону України Про охорону культурної спадщини дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.

Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 4 статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України Про охорону культурної спадщини проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Пунктом 4 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №316, археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об`єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури.

Згідно з пунктами 8, 9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Таким чином, для проведення будівельних робіт позивачем мав бути отриманий дозвіл на проведення земляних робіт в порядку статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , що в даному випадку зроблено не було, і висновок відповідача в даному випадку є обґрунтованим.

Пунктом 12 Містобудівних умов та обмежень передбачено необхідність отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження.

Відповідно до Довідки-погодження за №125/01-15-145 від 01 березня 2018 року Інститут археології НАН України повідомив власника земельної ділянки, що впродовж 2009-2010 р.р. Інститут археології НАН України здійснив археологічне дослідження за адресою АДРЕСА_1 Інститут археології НАН України в межах своєї компетенції не заперечує проти продовження земляних та будівельних робіт по зазначеній ділянці. Відтак, в цій частині висновок відповідача щодо наявності порушення суд не вважає обґрунтованим.

Згідно Містобудівних умов та обмежень передбачено до початку проектування розробити, погодити та затвердити історико-містобудівне обґрунтування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 та відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122, яким визначається можливість будівництва, граничні параметри будівель і споруд та наукова концепція врахування пам`яток, об`єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 та відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122, Міністерство культури України 22 березня 2018 року листом №268/10/61-18 погодило історико-містобудівне обґрунтування, про що зазначено у листі від 02 травня 2018 року за №652/10/15-18 на адресу Департаменту. Відтак, у вказаній частині Містобудівні умови та обмеження позивачем дотримано.

Суд враховує, що згідно пункту 12 Містобудівних умов та обмежень позивача зобов`язано надати проект на розгляд та узгодження до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, в тому числі, на засідання консультативної ради з пам`яткоохоронних питань Управління збереження історичного середовища охорони об`єктів культурної спадщини, та врахувати висновки протоколу ради при доопрацюванні проектної документації.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, що позивачем вжито заходів на виконання вказаних вимог Містобудівних умов та обмежень шляхом звернення до уповноваженого Департаменту Київської міської державної адміністрації щодо погодження проекту або отримання відповіді щодо відсутності відповідної процедури, тощо.

Тобто, суд приходить до висновку про обґрунтованість відповідних посилань відповідача щодо наявності порушень.

Вимогами частини 3 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно абзацу 3 пункту 11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Тобто, підставою для прийняття відповідачем як органом державного архітектурно-будівельного контролю припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є факт виявлення в ході проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Водночас, наявність порушень, які виявлені відповідачем в ході проведення перевірки встановлено судом вище та підтверджується наявними матеріалами та фактичними обставинами справи.

Вжиття заходів на виконання вимог припису, який є обов`язковим до виконання суб`єктами містобудівної діяльності не нівелює виявлених порушень. При цьому, перевірка виконання вимог припису може бути підставою для проведення позапланової перевірки такого суб`єкта містобудівної діяльності та у разі повного його виконання не може слугувати висновком щодо безпідставності видання такого припису.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності свого рішення (припису) з урахуванням частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Скайфорт відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко