Постанова

від 16.01.2020 по справі 158/1182/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1182/19 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Провадження № 22-ц/802/21/20 Категорія: 76 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кушнірука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до релігійної громади Свято-Іллінська релігійна громада Православної Церкви України села Клепачів Ківерцівського району Волинської області про скасування рішення про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , поданою від його імені представником ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який, уточнивши (а.с.47-51), мотивує тим, що він був керівником Релігійної організації Свято-Іллінська громада Української Православної Церкви с. Клепачів Ківерцівського району . 13.03.2019 він дізнався, що з 03.03.2019 керівником цієї юридичної особи є ОСОБА_3 згідно рішення Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11841070004000297 від 11.03.2019. Управлінням також проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміну повного і скороченого найменування релігійної організації на Свято-Іллінська релігійна громада Православної Церкви України села Клепачів Ківерцівського району Волинської області .

Між ним та релігійною громадою існували трудові відносини. Юридичною особою він був фактично допущений до роботи, виконував усі обов`язки священнослужителя, за виконану роботу отримував щомісячну заробітну плату у розмірі 300 грн..

Пунктом 5 протоколу № 1 від 17.02.2019 загальних зборів Релігійної організації Свято-Іллінська громада Української Православної Церкви с. Клепачів було вирішено припинити його повноваження як настоятеля вчиняти дії від імені громади.

З 06.03.2019 шляхом блокування входу у храм його було позбавлено можливості здійснювати свої обов`язки священнослужителя, тобто було фактично звільнено із займаної посади керівника.

Його звільнення відбулося із грубим порушенням норм трудового законодавства, оскільки жодних повідомлень про звільнення він від відповідача не отримував; передбачених ст. 40 КЗпП вичерпних підстав для звільнення не було; відповідно до вимог ст. 36 КЗпП він заяв про звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін не писав.

Ураховуючи наведене, просив скасувати рішення відповідача, прийняте у протоколі № 1 від 17.02.2019 загальних зборів Релігійної організації Свято-Іллінська громада Української Православної Церкви с. Клепачів Ківерцівського району про його звільнення з посади керівника цієї релігійної організації; поновити його на посаді керівника Релігійної організації Свято-Іллінська релігійна громада Православної Церкви України села Клепачів Ківерцівського району Волинської області та стягнути з цієї релігійної організації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2019 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 від імені позивача ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів щодо факту існування між позивачем та відповідачем трудових відносин та урегулювання зазначених відносин спеціальним Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до ст.2 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон) в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями) (ч.1 ст.7 Закону).

Згідно зі ст. 25 Закону релігійна організація має право приймати на роботу громадян. Умови праці встановлюються за угодою між релігійною організацією та працівником і визначаються трудовим договором, який укладається у письмовій формі. Релігійна організація зобов`язана в установленому порядку зареєструвати трудовий договір. У такому ж порядку реєструються документи, що визначають умови оплати праці священнослужителів, церковнослужителів і осіб, які працюють у релігійній організації на виборних посадах. Громадяни, які працюють у релігійній організації за трудовим договором, можуть бути членами профспілки.

На громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору, поширюється дія законодавства про працю, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оподаткування (ст.26 Закону).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.28 Закону громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, а також збір на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, установлених законодавством.

Судом встановлено, що позивач являвся керівником, а саме - настоятелем Релігійної організації Свято-Іллінська громада Української Православної Церкви с. Клепачів Ківерцівського району .

Відповідно до п.1.5 Статуту цієї Релігійної організації релігійна громада у своїй діяльності керується даним Статутом, Статутом про управління Української Православної Церкви, Статутом Управління Волинської єпархії, постановами Соборів УПЦ, Священного Синоду УПЦ, указами та розпорядженнями єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів, рішеннями Єпархіальних зборів, Єпархіальної ради, рішеннями загальних (парафіяльних) зборів та Парафіяльної ради (а.с.53-56).

Згідно з п.2.15. цього Статуту релігійну громаду очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і релігійною громадою. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.

Згідно з п.2.10.10. Статуту Парафіяльна рада релігійної громади вправі була приймати на роботу лише найманих працівників та звільняти їх за згодою з настоятелем та відповідно до штатного розкладу.

Ураховуючи системний аналіз норм Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , а також Статуту Релігійної організації Свято-Іллінська громада Української Православної Церкви с. Клепачів Ківерцівського району , апеляційний суд доходить висновку, що з позивачем не укладався трудовий договір, оскільки він не був найманим працівником, а працював у релігійній організації священнослужителем, тобто на виборній посаді, призначався єпархіальним архієреєм Української Православної Церкви і був підзвітний саме йому, а тому відносно нього не поширюються норми трудового законодавства щодо скасування рішення релігійної громади, а також щодо його поновлення на посаді керівника Релігійної організації Свято-Іллінська релігійна громада Православної Церкви України села Клепачів Ківерцівського району Волинської області , управління якою не здійснюється Українською Православною Церквою, так як на неї не поширюється її ієрархічна та інституційна структура.

Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану від його імені представником ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2019 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді