Постанова

від 12.12.2019 по справі 613/1255/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Харків

Справа № 613/1255/15-ц

Провадження № 22-ц/818/ 4057 /19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , реєстраційна служба Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області,

Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства в Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року (суддя першої інстанції Уварова Ю.В.),

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , сектора державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення у володіння земельної ділянки,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати недійсним договір оренди землі № 27 від 20 лютого 2014 р. з ТОВ НВДЦ Агротех ; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно із договором оренди землі № 27 від 20 лютого 2014 р. з ТОВ НВДЦ Агротех та повернути у його володіння земельну ділянку площею 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:02:001:0162, яка є об`єктом оренди за даним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником земельної ділянки площею 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:02:001:0162, що розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, та яку він передав в оренду ТОВ БКЗ-Інвест для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років на підставі договору оренди землі № 30-1 від 20 березня 2013 р. З 2013 року ТОВ БКЗ-Інвест припинило виконання договору, земельну ділянку не обробляло, внаслідок чого вона була забур`янена, тобто за цільовим призначенням земельна ділянка не використовувалась товариством та орендна плата не виплачувалась. Тому позивач в січні 2015 р. направлено претензію на адресу ТОВ БКЗ Інвест щодо невиконання договору, з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки з підстав порушення орендарем умов договору, яка залишилась без реагування.

Вказує у позові, що також звертався до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Державної екологічної інспекції у Харківській області з проханням здійснити перевірку ТОВ БКЗ - Інвест на предмет дотримання законодавства при здійснені оренди землі, ним було встановлено, що указаний договір оренди землі був припинений на підставі угоди з ТОВ БКЗ-Інвест від 26 грудня 2013 р., а право оренди на земельну ділянку строком на 10 років набуло ТОВ НВДЦ Агротех згідно із договором оренди землі № 27 від 20 лютого 2014 р.

Мотивуючи позовні вимоги зазначав, що не мав дійсних орендно-договірних відносин з ТОВ НВДЦ Агротех , договір учинений без його реального волевиявлення на передачу в оренду земельної ділянки даному товариству, у зв`язку з чим вважає, що спірним договором відповідачем порушені його права власника земельної ділянки.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано недійсним договір оренди землі № 27 від 20.02.2014 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех , про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:02:001:0162. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області № 12901775 від 07.05.2014 р. про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех земельної ділянки площею 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:02:001:0162. Повернуто ОСОБА_1 у володіння земельну ділянку площею 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:02:001:0162.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правомірність і дійсність правочину визначається саме на момент його укладання сторонами, факт не припинення права оренди на земельну ділянку за ТОВ БКЗ-Інвест свідчить про невідповідність договору оренди з ТОВ НВДЦ Агротех вимогам закону, що унеможливлює дійсність цього правочину та набуття сторонами зобов`язань з оренди землі. Доказів того, що на підставі даного договору між сторонами виникли та існували зобов`язально - договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, які б відповідали їх взаємним правам та обов`язкам, спільному волевиявленню і вимогам законодавства, та які б спростовували доводи сторони позивача про недійсність договору, відповідачем суду не надано.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно розглянув справу без належного повідомлення ТОВ НВДЦ Агротех як учасника справи.

В обґрунтування скарги посилається на те, що дійшов невірного висновку, що будь-які дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно обтяжене чинним зобов`язальним правовідношенням, що підлягають державній реєстрації, можуть бути укладені з іншим набувачем цих прав, якщо попередньо відбулася державна реєстрація їх припинення з попереднім набувачем. Вважає, що наявність зареєстрованого права оренди за третьою особою жодним чином не впливає на дійсність укладеного між сторонами договору оренди землі, а впливає лише на момент набуття ним чинності та можливості сторони використовувати своє право оренди.

До апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:02:001:0162, що розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 149574 від 14.04.2008 р., записом про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 751967 від 22.04.2013 р.

Відповідно копії договору оренди землі № 30-1, що міститься в матеріалах справи 20 березня 2013 року ОСОБА_1 (орендодавець) надав, а ТОВ БКЗ - Інвест (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років (а.с. 12-14).

5 травня 2013 р. рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області на підставі даного договору зареєстровано право оренди ТОВ БКЗ-Інвест на земельну ділянку позивача.

Позивач ОСОБА_1 направив директору ТОВ БКЗ-Інвест лист-повідомлення від 05.01.2015 Про невиконання умов договору оренди землі № 30-1 від 20 березня 2013 р. з пропозицією про його розірвання за взаємною згодою сторін , разом з примірником проекту договору про розірвання договору землі запропонувавши розірвати даний договір за взаємною згодою сторін з 25 січня 2015 року та повернути йому у встановленому порядку його земельну ділянку. У разі незгоди з пропозицією просив повідомити його у встановленому порядку (а.с.16-17). ОСОБА_1 пред`явив ТОВ БКЗ-Інвест претензію про невиконання ним як орендарем своїх зобов`язань з оренди земельної ділянки, які визначені п.п. 9-11, 14-16, 28, 32 договору та ст.ст. 24 , 25 Законом України Про оренду землі : невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; не здійснення обробки земельної ділянки з часу укладання договору у відповідні сільськогосподарські роки для ведення сільськогосподарського виробництва та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа позивач разом із іншими громадянами - власниками земельних ділянок, які передали в оренду свої земельні ділянки ТОВ БКЗ-Інвест 31 січня 2015 року звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, голови Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області зі зверненням щодо проведення перевірки дотримання ТОВ БКЗ - Інвест вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності відносно орендованої земельної ділянки з тих самих підстав, які складали зміст претензії позивача на адресу ТОВ БКЗ-Інвест

Матеріали справи містять копію відповіді на адвокатський запит, з якої вбачається, що розпорядженням сільського голови Кленівського сільського голови від 10.02.2015 № 3 створено комісію щодо розгляду зазначеного колективного звернення, та встановлено, що у грудні 2013 року договір оренди землі з ОСОБА_1 був достроково розірваний та на даний час на підставі укладеного у січні 2014 року договору оренди землі орендарем земельної ділянки є ТОВ НВДЦ Агротех (21-22).

Згідно довідки виконкому Кленівської сільської ради № 02-31/375 від 11.08.2015 на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 в 2015 році засіяно і вирощено сільськогосподарську культуру - гречку (а.с.23).

Судом першої інстанції також встановлено, що розпорядженням Кленівського сільського голови від 10.02.2015 р. № 3 створено комісію щодо розгляду зазначеного колективного звернення, за результатами якого було складено акт обстеження земельних ділянок від 20.03.2015 р., у якому комісією встановлено нецільове використання земельних ділянок, зокрема: тривалий час земельні ділянки не оброблялися, поросли бур`янами.

Згідно із угодою від 26.12.2013 р. ТОВ БКЗ-Інвест і ОСОБА_1 розірвано договір оренди землі № 30-1 від 20.03.2013 р., але державним реєстратором не було винесено рішення і не здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди на земельну ділянку за ТОВ БКЗ-Інвест , що встановлено судом із матеріалів реєстраційної справи.

Водночас установлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 12901775 від 07.05.2014 р. здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех на земельну ділянку позивача на підставі договору оренди № 27 від 20.02.2014 р. між ТОВ НВДЦ Агротех і ОСОБА_1 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається із дослідженого судом тексту спірного договору № 27 від 20.02.2014 р. між ОСОБА_1 і ТОВ НВДЦ Агротех , позивач, як орендодавець, надає, а ТОВ НВДЦ Агротех , як орендар, в особі директора товариства Бобрика В.А., приймає в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років земельну ділянку площею 3,7943 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0162, яка знаходиться на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (п.п. 1, 2, 3, 14, 15 договору). До договору, як його невідємні частини, додаються акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.02.2014 р. згідно з договором оренди землі № 27 від 20.02.2014 р. та акт приймання-передачі земельної ділянки від 20.02.2014 р. згідно з договором оренди землі № 27 від 20.02.2014 р.

Тобто на момент укладення договору між позивачем та ТОВ Агротех 21.01.2014 року не було зареєстровано припинення права оренди ТОВ БКЗ-Інвест щодо земельної ділянки позивача.

Згідно із висновком судово-почеркознавчої експертизи № 8165/8248 від 25.08.2016 р. підписи від імені ОСОБА_1 в договорі та додатках до нього виконані ОСОБА_1 .

На спростування доводів поданої апеляційної скарги на рішення суду, судова колегія зазначає про таке.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки. За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину передбаченою ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 125, 126 ЗК України (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтями 18, 20, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що визначено у ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Аналогічні приписи щодо державної реєстрації прав на нерухомість містить ч. 1 ст. 182 ЦК України.

Пунктом 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у Державному реєстрі прав визначено, що реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

За своєю правовою природою державна реєстрація є лише фактом офіційного визнання речових прав на нерухоме майно, самі ж ці права, як слідує із норм ст.ст. 11, 202, 626 ЦК України, виникають із правочинів, зокрема договорів.

Отже, посилання позивача, що договір оренди з відповідачем укладено до державної реєстрації розірвання договору з ТОВ "БКЗ-Інвест" не мають правового значення. Головне, що укладено договір оренди з ТОВ "НВДЦ "Агротех" було 20 лютого 2014 року, тобто після розірвання договору з попереднім орендатором ТОВ "БКЗ-Інвест" 26 грудня 2013 року.

Відповідно до змісту частини 2 ст. 90, ст. 152 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають захисту і відновленню в порядку і у спосіб, встановленому законом, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п. в ч. 3 ст. 152 ЗК України таким є визнання правочину недійсним.

Вимоги щодо недійсності договору оренди земельної ділянки позивач заявив саме з підстав, що він не підписував даний договір.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів позовних вимог, навпаки твердження позивача спростовані висновком експертизи, а саме, що позивач особисто підписав оскаржуваний ним договір оренди.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки договір позивачем з відповідачем був укладений, підпис який міститься у договорі виконаний позивачем.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Судовим розглядом встановлено, що дійсно справу було розглянуто без отримання судом відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду підлягає скасуванню, оскільки справу розглянуто судом за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що в розумінні п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки договір позивачем з відповідачем укладався підпис який міститься у договорі виконаний позивачем, тому доводи позивача про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки не відповідають дійсності.

Керуючись ЗК України, ЗУ Про оренду землі , ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 367, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех - задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року - скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , сектора державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення у володіння земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , село Кленове, Богодухівський р-н., Харківська обл.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (код ЄДРПОУ 24342900, п/р № НОМЕР_3 , ПАТ Укрсоцбанк , м. Київ, МФО 300023) судові витрати в сумі 2145,40 грн. (дві тисячі сто сорок п`ять гривень сорок копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови

складено 16 грудня 2019 року