Постанова

від 21.01.2020 по справі 905/1420/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа № 905/1420/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.

та представників:

позивача - Ботман О.О. (посв. №1449 від 18.12.2002, дов. б/н від 25.04.2019),

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської міської ради (вх.№3868Д/1-43) на рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2019 (суддя К.С. Харакоз, повний текст рішення складено 25.11.2019) у справі №905/1420/19,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Денис В» , м. Маріуполь,

до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область,

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальності «Денис В» (далі - ТОВ «Денис В» ) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

В обґрунтування позову вказує, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 30.08.2007 позивач звернувся до Маріупольської міської ради із заявою від 02.06.2017 про продовження строків оренди землі, вказавши вид цільового призначення орендованої земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель «для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) « . Маріупольською міською радою 27.09.2017 було прийнято рішення №7/21-1995, яким продовжено строк дії договору оренди землі, вказавши інший вид цільового призначення земельної ділянки, ніж був зазначений орендарем. В подальшому, на звернення ТОВ «Денис В« 14.01.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/41-3884 від 26.04.2019, яким відмовлено ТОВ «Денис В« у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, цільове призначення якої змінюється, та поновлено строк оренди земельної ділянки на 10 років, із зазначенням того ж самого виду цільового призначення, як і у попередньому рішенні. При цьому, підстави відмови розробки проекту землеустрою, цільове призначення якої змінюється в рішенні Маріупольської міської ради не були наведені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2019 у справі №905/1420/19 позовні вимоги ТОВ «Денис В» до Маріупольської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеною, - задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007, згідно з якою Маріупольська міська рада надає ТОВ «Денис В» в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м. Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007 р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007, та викладено її у відповідній редакції. Стягнуто з Маріупольської міської ради на користь ТОВ «Денис В» 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2019 у справі №905/1420/19 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги Маріупольська міська рада, зокрема зазначає, що суд першої інстанції не приділив уваги та не надав належної оцінки деяким фактам та доказам, долученим відповідачем до відзиву на позовну заяву. Крім іншого, апелянт не погоджується з твердженням суду про те, що прийняття рішень Маріупольської міської ради №7/21-1995 від 27.09.2017 та №7/35-3170 від 26.09.2018 позбавляє позивача права оренди земельної ділянки на тих самих умовах.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 для розгляду справи сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2019 у справі №905/1420/19; встановлено строк позивачу для надання відзиву на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 21.01.2020 о 12:00 год.

У встановлений ухвалою суду від 24.12.2019 строк, позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №250 від 13.01.2020), в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні апеляційної скарги Маріупольської міської ради відмовити в повному обсязі, оскаржуване рішення господарського суду Донецької області - залишити без змін.

Присутній в судовому засіданні 21.01.2020 уповноважений представник позивача позицію, викладену в апеляційній скарзі, підтримує в повному обсязі.

Відповідач своїм правом брати участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд скарги у даному судовому засіданні.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Маріупольської міської ради від 07.08.2007 за №5/14-2286 затверджений проект землеустрою з відводу та надано із земель запасу та житлової і громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, площею 0,4137 га для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автотоварами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу) по просп. Перемоги, 23 в Орджонікідзевському (на сьогодні Лівобережному) районі м. Маріуполя ТОВ «Денис В« (а.с. 14-15).

Між Товариством з обмеженою відповідальності «Денис В« (орендар) та Маріупольською міською радою (орендодавець) 30.08.2007 укладено договір оренди земельної ділянки б/н, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру« від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаевою В.О. №3420 від 30.08.2007 (а.с. 16-18).

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1 договору ТОВ «Денис В« отримало в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, що знаходиться по просп. Перемоги, 23 в Орджонікідзевському (на сьогодні Лівобережному) районі м. Маріуполя.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки договір укладено на 10 років (до 07.08.2017).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово. Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2. договору оренди земельної ділянки).

Згідно п. 5.1. договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу).

Відповідно до технічного паспорту від 08.10.2010 (а.с. 25-27), свідоцтва про право власності №4806402 від 13.06.2013 (а.с. 28), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2013 (а.с. 29), на орендованій позивачем земельній ділянці знаходиться нерухоме майно будівля, що належить ТОВ «Денис В« на праві власності.

ТОВ «Денис В« 02.06.2017 звернулося до Маріупольської міської ради із заявою про продовження строків оренди землі, вказавши в ній мету використання земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель «для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) « (а.с. 33).

Рішенням Маріупольської міської ради Про подовження строку оренди земельної ділянки по просп. Перемога 23а в Лівобережному районі міста ТОВ «Денис В« від 27.09.2017 за №7/21-1995 подовжено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091) площею 0,4137 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво міні станції технічного обслуговування автостоянки, автомийки, магазину, і офісу) по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста ТОВ «Денис В« (а.с. 35).

ТОВ «Денис В« 30.05.2018 звернулося до Маріупольської міської ради із аналогічною заявою про продовження строків оренди землі (а.с. 36).

Рішенням Маріупольської міської ради «Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Денис В« про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста« від 26.09.2018 за №7/35-3170 пунктом 1 вирішено поновити на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006;0091) площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину і офісу) по просп. Перемоги,23а в Лівобережному районі міста ТОВ «Денис В« (а.с. 38).

ТОВ «Денис В« 14.01.2019 звернулося до Маріупольської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій по просп. Перемоги, 23а, площею 0,4137 га (а.с. 39).

Рішенням Маріупольської міської ради №7/41-3884 від 26.04.2019 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, орієнтовною площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста ТОВ «Денис В« ; поновлено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091), площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу) по пр.Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста ТОВ «Денис В« (код ЄДРПОУ 33012369) (а.с. 41).

Вважаючи, що вищевказаними рішеннями Маріупольська міська рада перевищила свої повноваження та порушила права орендаря щодо продовження строку дії договору оренди на тих самих умовах, змінивши код видів цільового призначення земельної ділянки, ТОВ «Денис В« звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, врахувавши наявність волевиявлення позивача щодо продовження строку дії договору оренди, яке було ним висловлено в зазначеному вище зверненні, продовження фактичного користування земельною ділянкою, сплачуючи за користування нею орендну плату, та відсутністю жодних обґрунтованих заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку дії договору оренди на той самий строк.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано процедуру поновлення договору оренди землі.

У відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом ч.1-ч.5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена ч.1-ч.5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Отже, ч.1-ч.5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: (а) перевіряє його на відповідність вимогам закону, (б) узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, (в) приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), (г) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Денис В" своєчасно звернулося до орендодавця з пропозицією поновити договір оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до договору. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження права оренди землі 02.06.2017, тобто більше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі (07.08.2017), з чого випливає, що орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі від 30.08.2007, як це передбачено умовами договору, та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач в свою чергу протягом одного місяця не висловив свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі.

Навпроти, за результатами розгляду заяви позивача про продовження строку оренди землі, Маріупольською міською радою прийнято рішення №7/21-1995 від 27.09.2017, та в подальшому рішення №7/35-3170 від 26.09.2018, якими продовжено позивачу строк дії договору оренди земельної ділянки на 10 років.

Однак, вказаними рішеннями було змінено мету використання земельної ділянки, а саме вказано - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу), замість передбаченої в п.5.1 договору оренди землі від 30.08.2007 мети використання - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автотоварами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу).

При цьому, відсутні заперечення з боку орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, зауважень щодо невідповідності змісту запропонованого проекту додаткової угоди вимогам закону, або пропозицій щодо зміни умов договору.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позивач, діючи добросовісно, розумно та у повній відповідності до умов пункту 8 Договору оренди землі від 17.02.2015 та вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» завчасно звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додав проект додаткової угоди.

Крім того, в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№НВ-1402577332017 від 29.05.2017), згідно якого цільове призначення спірної земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазину та офісу).

Тобто, станом на момент прийняття відповідачем вищевказаних рішень останній повинен був керуватись умовами договору оренди та інформацією щодо земельної ділянки згідно витягу з Державного земельного кадастру. Вказане також свідчить про неналежність та недопустимість доказів, наданих на підтвердження позиції відповідача, а саме: копії фотознімку від 06.09.2019, інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2019, інформації з сайтів.

Отже, відповідач змінивши своїми рішеннями умови договору оренди земельної ділянки щодо мети використання земельної ділянки порушив право позивача на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, врахувавши наявність волевиявлення позивача щодо продовження строку дії договору оренди, яке було ним висловлено в зазначеному вище зверненні, продовження фактичного користування земельною ділянкою, сплачуючи за користування нею орендну плату, та відсутністю жодних обґрунтованих заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для поновлення строку дії договору оренди на той самий строк.

Таким чином, за вказаних обставин позивач у даних правовідносинах діяв у відповідності із приписами частини 2 цього Закону, його поведінка була добросовісною і розумною, що відповідає встановленим пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Апелянт в обґрунтування скарги зазначає, що право позивача на укладення нового договору оренди не було порушено, оскільки міською радою прийняті відповідні рішення, якими погоджено поновлення спірного договору на тих самих умовах і на той самий строк, як то передбачено положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Колегія суддів вважає такі твердження безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Як вже зазначалось вище, при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Проте, Маріупольська міська рада своїми рішеннями №7/21-1995 від 27.09.2017 та №7/35-3170 від 26.09.2018 самостійно, в односторонньому порядку внесла зміни в умови договору оренди землі від 30.08.2007, вказавши мету використання земельної ділянки - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу), замість передбаченої в п.5.1 договору оренди землі від 30.08.2007 мети використання - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автотоварами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу)..

Враховуючи наведене, беручи до уваги своєчасність направлення орендарем листа-повідомлення, відсутність заперечень з боку орендодавця на поновлення договору оренди землі упродовж одного місяця після закінчення строку договору, факт користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору, а також прийняття міською радою рішення про поновлення дії спірного договору на інших умовах за відсутності доказів на підтвердження узгодження сторонами зміни умов договору (мета використання земельної ділянки), колегія суддів зазначає про наявність порушеного права орендаря та відсутність правових підстав для задоволення апеляційних вимог.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що доводи Маріупольської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2019 у справі №905/1420/19 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2019 у справі №905/1420/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23.01.2020.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.