Рішення

від 15.01.2020 по справі 923/331/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Справа № 923/331/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради, м.Генічеськ Херсонської області

до відповідача: Державного підприємства "Новотроїцький елеватор", смт.Новотроїцьке Херсонської області

про стягнення 277426,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: КП "Генічеське бюро технічної інвентаризації" - Дмитрук С.С. (посвідчення № 549 від 20.06.2012р.), адвокат, ордер ХС № 138220 від 04.12.2019р., довіреність № 599 від 19.06.2019р.

від відповідача: не з`явився

Позивач Комунальне підприємство "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради звернувся до господарського суду із позовом до відповідача розпорядника майна ДП "Новотроїцький елеватор" арбітражного керуючого Абрамова В.В., м.Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державне підприємство "Новотроїцький елеватор", смт.Новотроїцьке Херсонської області про стягнення заборгованості в сумі 277426,60 грн.

Ухвалою суду від 07.10.2019р. позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви.

29.10.2019р. позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в тому числі скориговану позовну заяву, відповідно до якої позивач КП "Генічеське бюро технічної інвентаризації" просить стягнути 277426,60 грн. заборгованості з відповідача Державного підприємства "Новотроїцький елеватор", смт.Новотроїцьке Херсонської області.

Ухвалою суду від 04.11.2019р. позовну заяву Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" до ДП "Новотроїцький елеватор" про стягнення 277426,60 грн. передано для розгляду в межах справи №923/331/16 про банкрутство Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00956543, вул.Безроднього,154, смт.Новотроїцьке, Новотроїцький район, Херсонська область, 75300).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів підряду в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою від 05.11.2019р. позовну заяву Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" прийнято до розгляду та відкрито відокремлене провадження в межах справи №923/331/16 про банкрутство ДП "Новотроїцький елеватор", ухвалено розгляд позовної заяви здійснювати у порядку загального позовного провадження; запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення та призначено підготовче засідання на 04.12.2019р.

18.11.2019р. на виконання вимог ухвали суду позивачем надано додаткові документи.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 04.12.2019р. закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 17.12.2019р.

Ухвалою суду від 17.12.2019р. у зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.12.2019р.

В судовому засіданні 27.12.2019р. оголошено перерву до 15.01.2020р.

В судове засідання з`явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За наведеного суд констатує, що судом було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у даному судовому засіданні, проте своїм правом взяти участь в судовому засіданні останній скористався на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, явка його уповноваженого представника в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні надав на огляду суду оригінали доданих до позову документів, підтримав позовні вимоги та заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просить їх задовольнити.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.01.2020р. після виходу суду з нарадчої кімнати встановлено, що представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з`явився. У зв`язку з означеним вступна та резолютивна частина рішення не оголошувалась, долучена до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 24.04.2018р. між позивачем (Підрядник) КП "Генічеське БТІ" Херсонської обласної ради та відповідачем (Замовник) ДП "Новотроїцький елеватор" було укладено договір №20/183 (а.с.62), за умовами якого замовник доручає, а Підрядник зобов`язується у відповідності до діючих нормативно-правових актів та згідно з умовами даного договору виконати роботи: виготовлення технічної документації за адресою с.Громівка, вул.Гоголя, 2а.

За умовами п.2.1 договору, результатом виконаних робіт за даним договором є виготовлення технічної документації.

В п.п.3.1, 4.1, 4.2 договору сторони дійшли згоди про те, що вартість виконаних робіт становить 93821,88 грн. Термін оплати: протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку. Форма розрахунків: перерахування.

Замовник повинен підтвердити Підряднику здійснення відповідного платежу в строк до одного банківського дня з моменту оплати шляхом представлення копії платіжного доручення або оплаченої квитанції.

Під час дослідження доданого до матеріалів справи примірнику договору від 24.04.2018р. №20/183 господарським судом встановлено, що Замовником ДП "Новотроїцький елеватор" в особі в.о. директора М.О.Заколодяжного договір не підписано, втім скріплено печаткою підприємства.

В судовому засіданні 15.01.2020р. представником позивача подано на огляд суду оригінал означеного договору, з якого слідує, що останній також не підписано Замовником ДП "Новотроїцький елеватор".

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що підпис на договорі відображає волевиявлення сторони. В свою чергу, печатка є доказом дійсності підпису.

Враховуючи, що в даному випадку на договорі №20/183 від 24.04.2018р. відсутній підпис уповноваженого представника однієї із сторін - Замовника, останній, на переконання суду, є неукладеним, оскільки відсутнє вираження волі Замовника.

Разом з тим, суд враховує, що 24.04.2018р. сторонами було підписано акт №20/183 виконаних робіт до договору №20/183 (а.с.63), за яким Замовник прийняв роботи з виготовлення технічної документації за адресою с.Громівка, вул.Гоголя, 2а на суму 93821,88 грн. і не має претензій до виконавця.

24.04.2018р. виконавцем виписано рахунок-фактуру №20/183 (а.с.66) на загальну суму 93821,88 грн.

За наведеного господарський суд відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є акт виконаних робіт №20/183 від 24.04.2018р.

Також 25.04.2018р. між позивачем (Підрядник) КП "Генічеське БТІ" Херсонської обласної ради та відповідачем (Замовник) ДП "Новотроїцький елеватор" було укладено договір №20/182 (а.с.58), за умовами якого замовник доручає, а Підрядник зобов`язується у відповідності до діючих нормативно-правових актів та згідно з умовами даного договору виконати роботи: виготовлення технічної документації за адресою с.Чкалове, вул.Чкалова, 1/1.

За умовами п.2.1 договору, результатом виконаних робіт за даним договором є виготовлення технічної документації.

В п.п.3.1, 4.1, 4.2 договору сторони дійшли згоди про те, що вартість виконаних робіт становить 80294,03 грн. Термін оплати: протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку. Форма розрахунків: перерахування.

Замовник повинен підтвердити Підряднику здійснення відповідного платежу в строк до одного банківського дня з моменту оплати шляхом представлення копії платіжного доручення або оплаченої квитанції.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплено печатками підприємств.

25.04.2018р. сторонами було підписано акт №20/182 виконаних робіт до договору №20/182 (а.с.59), за яким Замовник прийняв роботи з виготовлення технічної документації за адресою с.Чкалове, вул.Чкалова, 1/1 на суму 80294,03 грн. і не має претензій до виконавця.

25.04.2018р. Виконавцем виписано рахунок-фактуру №20/182 (а.с.67) на загальну суму 80294,03 грн.

Таким чином, позивач (Виконавець) свої зобов`язання виконав у повному обсязі, що підтверджено актами виконаних робіт та не заперечується сторонами.

В той же час, відповідач ДП "Новотроїцький елеватор" (Замовник) свої зобов`язання в частині оплати виконаних робіт не виконав, у встановлені строки кошти на рахунок Виконавця не перерахував.

06.05.2019р. за вих.№437-а позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за договорами про виготовлення технічної документації, яка вручена відповідачу 24.05.2019р. (а.с.69-70).

Листом від 06.08.2019р. №17 (а.с.71) відповідач повідомив про неможливість погашення заборгованості у зв`язку із порушенням справи про банкрутство останнього та арештом рахунків підприємства.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості позивачем на загальну суму заборгованості за період з 25.04.2018р. по 16.08.2019р. нараховано 6841,00 грн. 3% річних, 16071,07 грн. інфляційних збитків та 80398,62 грн. пені.

Позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача 174115,91 грн. основної заборгованості, 6841,00 грн. 3% річних, 16071,07 грн. інфляційних збитків та 80398,62 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду.

За приписами ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем (підрядником) за замовленням відповідача (замовника) було виконано роботи з виготовлення технічної документації на загальну суму 174115 грн. 91 коп.

Означені роботи прийняті замовником без зауважень, що підтверджено відповідними актами.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання не виконав, виконані роботи з виготовлення технічної документації не оплатив, протилежного суду не доведено.

За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 174115 грн. 91 коп. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати виконаних робіт, позивач також просить стягнути з останнього 6841,00 грн. 3% річних, 16071,07 грн. інфляційних збитків та 80398,62 грн. пені.

Що стосується стягнення з відповідача пені, суд звертає увагу на наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено в абз.3, 4 п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Як встановлено судом, наданий до матеріалів справи договір №20/183 є неукладеним, а умови договору №20/182 не містять умов щодо стягнення з винної сторони у разі неналежного виконання його умов неустойки (пені).

Таким чином, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо можливості стягнення неустойки за неналежне виконання договірних відносин, а існуючі між сторонами господарські зобов`язання не є такими, що врегульовані спеціальним законодавством, що передбачає обов`язковість сплати неустойки, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 80398,62 грн. є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розраховуючи суми 3% річних та збитків від інфляції, які підлягають стягненню з відповідача, позивач обрав період розрахунку з 25.04.2018р. по 16.08.2019р.

Проте, суд не погоджується з обраним позивачем періодом та звертає увагу на наступне.

Як зазначено вище, господарські зобов`язання між сторонами в частині виконання робіт з виготовлення технічної документації за адресою с.Громівка, вул.Гоголя, 2а на суму 93821,88 грн. не охоплені договором, оскільки, як встановлено судом, останній є неукладеним.

При цьому, ні в акті виконаних робіт №20/183 від 24.04.2018р., ні в рахунку-фактурі №20/183 від 24.04.2018р. не визначено строку, протягом якого відповідач має сплатити обумовлену у визначених документах суму.

Так згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, така вимога - претензія №1, вих. №437-а, була направлена позивачем на адресу відповідача лише 06.05.2019р. та вручена останньому 24.05.2019р. (а.с.69-70).

Враховуючи приписи ч.2 ст.530 ЦК України, останнім днем оплати робіт в сумі 93821,88 грн. є 31.05.2019р., тобто початком нарахування 3% річних та інфляційних має бути 01.06.2019р.

Господарським судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 01.06.2019р. по 16.08.2019р.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.06.2019 - 16.08.2019 93821.88 0.986 -1307.60 92514.28 Таким чином, індекс інфляції за означений період має від`ємне значення, отже інфляційні збитки за спірний період складають 0, 0 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн).Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 93821.88 01.06.2019 - 16.08.2019 77 3 % 593.78 Отже, за спірний період з відповідача підлягають стягненню 593,78 грн. річних.

Відносно стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних за прострочення оплати виконаних робіт за договором №21/182 суд звертає увагу на наступне.

Так в п.4.1 договору сторони дійшли згоди про те, що термін оплати виконаних робіт складає 3 банківські дні з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку.

Акт виконаних робіт до договору та рахунок на оплату датовані та підписані сторонами 25.04.2018р.

Банківський день - період робочого часу банку, протягом якого проводяться розрахункові операції з клієнтами банку і позначаються (датуються) цим числом.

У системі електронних платежів Національного банку України банківський день позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2018р. №1-р "Про перенесення робочих днів у 2018 році", перенесено робочий день з понеділка 30 квітня на суботу 5 травня.

Таким чином, після підписання сторонами акту виконаних робіт 25.04.2018р. трьома банківськими днями з моменту підписання акту були - 26, 27 квітня 2018 року та 2 травня 2018 року, отже початком нарахування 3% річних та інфляційних має бути 03.05.2018р.

Господарським судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 03.05.2018р. по 16.08.2019р.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 03.05.2018 - 16.08.2019 80294.03 1.080 6454.12 86748.15 Таким чином, стягненню підлягає 6454,12 грн. збитків від інфляції.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 80294.03 03.05.2018 - 16.08.2019 471 3 % 3108.37 Стягненню підлягають 3108,37 грн. 3% річних.

Отже, з огляду на викладене, з відповідача, за розрахунком суду, підлягають стягненню 6454,12 грн. збитків від інфляції та 3702,15 грн. 3 % річних.

У задоволенні вимог в частині стягнення 9616,95 грн. інфляційних та 3138,85 грн. річних слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони спору є рівними у своїх правах та охоронюваних законом інтересах.

За приписами ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 74 ГПК України, докази подаються саме сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" 174115,91 грн. основного боргу, 6454,12 грн. збитків від інфляції та 3702,15 грн. 3% річних; у задоволенні решти вимог в частині стягнення з відповідача 80398,62 грн. пені, 9616,95 грн. інфляційних та 3138,85 грн. річних суд відмовляє.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в частині стягнення з відповідача 184272,18 грн. заборгованості, судовий збір в сумі 2764,00 грн., в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача ДП "Новотроїцький елеватор".

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 93154,42 грн. пені, річних та інфляційних, судові витрати в сумі 1397,40 грн. покладаються на позивача.

Також, позивач звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4384,00 грн., яка підтримана представником позивача в судовому засіданні.

Розглянувши означену заяву, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано договір №1-юр про надання юридичних послуг від 02.01.2019р., за умовами якого виконавець Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Юрист Плюс" бере на себе зобов`язання надавати послуги з юридичного супроводження судових спорів та представництва інтересів Замовника (КП "Генічеське бюро технічної інвентаризації") в інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, які пов`язані з розглядом судових справ в Генічеському районному суді Херсонської області, апеляційному суді Херсонської області, інших судах першої та апеляційної інстанції незалежно від територіальності та підсудності, а також інших юридичних питань, що виникають у діяльності Замовника.

02.01.2019р. між сторонами підписано акт виконаних робіт №8, в якому зазначено детальний опис виконаних робіт та їх вартість у розмірі 4384,00 грн. (а.с. 79).

На підтвердження сплати грошових коштів за договором про надання правової допомоги позивачем надано платіжне доручення №1078 від 16.08.2019р. на суму 4384,00 грн. (а.с. 76).

Разом з тим, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Юрист Плюс" є адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ "Капітал Юрист Плюс" 4384,00 грн. отримані як суб`єктом господарської діяльності, а не адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, а тому такі витрати не є витратами позивача на правничу допомогу, оскільки у відповідності до положень частини 1 статті 126 ГПК України витратами на професійну правничу допомогу є витрати, які пов`язані з правничою допомогою адвоката.

За таких обставин, позивачем не надано доказів відповідних витрат, а саме доказів їх сплати адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню), а тому вимоги про стягнення з відповідача 4384,00 грн. таких витрат задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00956543, Херсонська область, смт.Новотроїцьке, вул.Безроднього, 154) на користь Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради (код ЄДРПОУ 03355494, 75500, Херсонська область, м.Генічеськ, вул.Соборна, 17) - 174115 (сто сімдесят чотири тисячі сто п`ятнадцять) грн. 91 коп. основної заборгованості, 3702 (три тисячі сімсот дві) грн. 15 коп. 3% річних, 6454 (шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 12 коп. збитків від інфляції.

3. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача 80398,62 грн. пені, 9616,95 грн. інфляційних та 3138,85 грн. річних відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00956543, Херсонська область, смт.Новотроїцьке, вул.Безроднього, 154) на користь Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради (код ЄДРПОУ 03355494, 75500, Херсонська область, м.Генічеськ, вул.Соборна, 17) - 2764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

5. Судові витрати в сумі 1397,40 грн. судового збору покласти на Комунальне підприємство "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради.

6. Видати накази.

7.У задоволенні заяви Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 ГПК України.

Повне рішення складене 24.01.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська