Рішення

від 22.01.2020 по справі 925/1208/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Справа № 925/1208/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - Ярмолінський Ю.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний Центр

ЯНІС", м. Черкаси

про стягнення 103 269 грн. 96 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний Центр ЯНІС" про стягнення з відповідача 103 269 грн. 96 коп. боргу, а саме: 40 317 грн. 94 коп. орендної плати за період з 23 листопада 2016 року по 17 травня 2017 року, 2 922 грн. 13 коп. витрат за спожиту електроенергію, 26 750 грн. 97 коп. витрат на опалення приміщення, 1 209 грн. 89 коп. витрат на утримання прибудинкової території, 7 611 грн. 35 коп. плати по податку на нерухомість та плати за землю з листопада 2016 року по 17 травня 2017 року, 5 576 грн. 94 коп. 3% річних та 18 880 грн. 74 коп. інфляційних втрат, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №88 від 23 листопада 2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 листопада 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 14 год. 30 хв. 26 листопада 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2019 року розгляд справи по суті відкладено на 17 грудня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 грудня 2019 року розгляд справи по суті відкладено на 11 год. 00 хв. 22 січня 2020 року.

Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов - до 24 грудня 2019 року. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - до 10 січня 2020 року. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - до 17 січня 2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що оскільки об`єкт оренди, нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в м. Черкаси був відчужений громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, то починаючи з цієї дати у відповідності до положень ст. 770 ЦК України права орендодавця по договору оренди, зокрема, право отримувати від орендаря орендні платежі перейшли від позивача до нового власника нерухомого майна - ОСОБА_1 . В зв`язку з чим, відповідач вважає, що позов подано особою, яка не має на це права, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Також відповідач вказував, що умови договору оренди були змінені додатковою угодою від 19 травня 2017 року відповідно до яких було виключено з 23 листопада 2016 року умови про відшкодування орендодавцю комунальних та експлуатаційних витрат.

В порушення положень п. 5.7. договору оренди позивач не надав відповідачу жодних належних документів, які б підтверджували розмір понесених позивачем витрат.

До позовної заяви надано докази надсилання частини таких документів лише в 2019 році, тобто тоді, коли позивач не був орендодавцем та після закінчення строку дії договору.

В зв`язку з чим позивач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 січня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1208/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 23 листопада 2016 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний Центр ЯНІС" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №88.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. вищезазначеного договору орендодавець зобов`язався передати орендареві у строкове платне користування, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розміщене за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1, загальною площею 118,0 кв.м., приміщення 1-13, які позначені у витязі з технічного паспорту та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

23 листопада 2016 року відповідач прийняв в користування орендоване майно, що підтверджується копією акту приймання-передачі приміщення в оренду за договором оренди нежитлового приміщення №88 від 23 листопада 2016 року.

Відповідно до 5.1. договору оренди, орендна плата сплачується за фактичне користування нерухомим майном, що підтверджується складанням Актів приймання-передачі нерухомого майна в оренду та повернення нерухомого майна із оренди.

Згідно з п. 5.2. договору оренди розмір орендної плати за нерухоме майно в цілому на місяць складає 14 160 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 2 360 грн. 00 коп.

Орендна плата за неповний місяць визначається розрахунково, виходячи із ставки орендної плати за один місяць та фактичної кількості днів оренди. У випадку прострочення повернення нерухомого майна після закінчення терміну дії договору оренди, орендар повинен внести орендну плату за весь період користування нерухомим майном по день фактичного повернення приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна.

У разі дострокового припинення та/або розірвання договору орендна плата та інші платежі, передбачені п.п. 5.2., 5.6. договору оренди, сплачуються по день фактичної передачі орендарем нерухомого майна орендодавцю, що посвідчується складанням Акту приймання-передачі нерухомого майна (п. 5.3. договору).

Пунктом 5.5. договору оренди передбачено, що орендар сплачує орендну плату щомісячно, шляхом попередньої оплати, в термін до 10 числа поточного місяця, у розмірі, визначеному у п. 5.2. договору оренди.

18 травня 2017 року між банком та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого було відчуження об`єкту оренди.

Тобто з 18 травня 2017 року банк не є орендодавцем майна за договором оренди, водночас у відповідача залишилось невиконане грошове зобов`язання перед своїм кредитором.

Оскільки обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати відповідач не виконував, в зв`язку з чим позивач за період: листопад 2016 року, березень-травень 2017 року просив стягнути борг в розмірі 40 317 грн. 94 коп., а саме: листопад 2016 року - 3 776 грн. 00 коп. (за 8 днів листопада 2016 року); березень 2017 року - 14 160 грн. 00 коп., квітень 2017 року - 14 160 грн. 00 коп. та за 18 днів травня 2017 року - 8 221 грн. 94 коп.

Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Отже, до нового власника з 18 травня 2017 року в силу Закону перейшли права та обов`язки наймодавця - сторони договору оренди.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, за зобов`язанням, що виникло з договору та існувало в період з 23 листопада 2016 року по 18 травня 2017 року кредитором був саме банк (позивач), а не новий власник майна.

Підстави та умови припинення зобов`язання наведено в главі 50 ЦК України.

Зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що позов подано особою, яка не має на це права.

Умовами договору оренди нерухомого майна було передбачено, що в орендну плату не входять, а відшкодовуються орендарем на підставі отриманих рахунків від орендодавця комунальні та експлуатаційні витрати (надалі - послуги), в тому числі:

вартість спожитої електроенергії, води, водовідведення, газу, теплопостачання;

вартість утримання прибудинкової території, вивезення твердих побутових відходів;

вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і будинкових мереж;

податок на нерухомість;

земельний податок,

які несе орендодавець у зв`язку із діяльністю орендаря. Розмір відшкодування розраховується згідно із тарифами підприємств-постачальників послуг.

Згідно з п. 5.7. договору оренди орендар відшкодовує вартість наданих послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків щомісячно впродовж 2 банківських днів з дати надання орендарю відповідних документів, передбачених п. 5.6. цього договору.

До укладення договорів на постачання послуг, згідно п. 5.8. цього договору, орендар має відшкодувати орендодавцю їх вартість. За наявності лічильників в орендованому приміщенні вартість послуг визначається за показниками лічильників, а у випадку їх відсутності - на підставі рахунків, виставлених орендодавцю підприємствами-постачальниками послуг (п. 5.9. договору).

В орендованому відповідачем приміщенні були встановлені лічильники електроенергії та холодної води, про що вказано в акті приймання-передавання приміщення в оренду.

Відповідно до п.8.1.2 договору оренди орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі у відповідності до розділу 5 цього договору оренди.

Позивач вказував, що станом на 01 серпня 2019 року борг відповідача за спожиту електроенергію складає 2 922 грн. 13 коп., а саме: січень 2017 року - 1 004 грн. 80 коп., лютий 2017 року - 840 грн. 74 коп., березень 2017 року - 882 грн. 72 коп. та за квітень 2017 року - 193 грн. 87 коп.

Заборгованість по відшкодуванню витрат на опалення приміщення складає 26 750 грн. 97 коп., а саме: листопад 2016 року - 1 115 грн. 95 коп., грудень 2016 року - 5 021 грн. 78 коп., січень 2017 року - 6 479 грн. 02 коп., лютий 2017 року - 6 604 грн. 21 коп., березень 2017 року - 5 494 грн. 87 коп. та за квітень 2017 року - 2 035 грн. 14 коп.

Заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання прибудинкової території складає 1 209 грн. 89 коп.

Заборгованість по відшкодуванню податку на нерухоме майно та відшкодування орендної плати за землю складає 7 611 грн. 35 коп., а саме: листопад 2016 року - 283 грн. 31 коп., грудень 2016 року - 1 062 грн. 49 коп., січень 2017 року - 1 367 грн. 83 коп., лютий 2017 року - 1 367 грн. 83 коп., березень 2017 року - 1 367 грн. 83 коп., квітень 2017 року - 1 367 грн. 83 коп. та за травень 2017 року - 794 грн. 23 коп.

Також позивач вказував, що:

витрати за спожиту електроенергію підтверджуються договором про постачання електричної енергії №3447 від 19 березня 2013 року, а також рахунками за електричну енергію та платіжними дорученнями про їх сплату позивачем;

доказами, які підтверджують виникнення не відшкодованих витрат на опалення приміщення є договір про постачання теплової енергії №367 від 13 вересня 2007 року, а також рахунками за опалення та платіжними дорученнями про їх сплату позивачем;

доказами, які підтверджують виникнення не відшкодованих витрат по утриманню прибудинкової території є договір про участь суб`єкта підприємницької діяльності у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №68/10 від 01 лютого 2010 року та додатковою угодою №1/13 від 01 листопада 2013 року, а також актом звірки розрахунків між позивачем та комунальним підприємством;

доказами, які підтверджують виникнення заборгованості за невідшкодованою платою за землю є угода про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 26 січня 2006 року, розрахунками плати та податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 та 2017 роки.

В зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати та плати за послуги, позивач 23 серпня 2019 року надіслав на адресу відповідача відповідні рахунки, що підтверджується описом вкладення та поштовою квитанцією.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, шляхом попередньої оплати, в термін до 10 числа поточного місяця; вартість наданих послуг орендар відшкодовує на підставі наданих орендодавцем рахунків щомісячно впродовж 2 банківських днів з дати надання орендарю відповідних документів.

Таким чином на день звернення до суду строк оплати всіх орендних платежів настав.

Водночас судом встановлено, що 19 травня 2017 року між громадянином ОСОБА_1 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний Центр ЯНІС" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №88 від 23 листопада 2016 року згідно умов якої сторони вирішили викласти п. 5.6. договору в наступній редакції: "п 5.6. В орендну плату входить вартість усіх можливих комунальних та експлуатаційних витрат (вода, електроенергія, утримання будинку, земельний податок, тощо). Дані витрати не підлягають окремому відшкодуванню" (п. 1 додаткової угоди).

Пункти 5.7., 5.8. та 5.9. виключено з договору (п. 2 додаткової угоди).

Договір діє в редакції викладеній даною додатковою угодою з 23 листопада 2016 року до закінчення дії договору (п. 4 додаткової угоди).

Судом враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Проте, відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Тобто, в даному випадку сторонами договору оренди було змінено ціну в договорі за період з 23 листопада 2016 року по 19 травня 2017 року після його виконання (користування відповідачем приміщенням вже відбулося в цей період).

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Водночас, правочин, який не відповідає ч. 3 ст. 632 ЦК України не є нікчемним в розумінні ч.2 ст.215 ЦК України.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін або іншої заінтересованої особи.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Банк з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 19 травня 2017 року до суду не звертався.

Оскільки вищевказана додаткова угода чинна та у встановленому законом порядку не визнана недійсною, підстав для стягнення з відповідача 2 922 грн. 13 коп. витрат за спожиту електроенергію, 26 750 грн. 97 коп. витрат на опалення приміщення, 1 209 грн. 89 коп. витрат на утримання прибудинкової території, 7 611 грн. 35 коп. плати по податку на нерухомість та плати за землю з листопада 2016 року по 17 травня 2017 року, а також 2 733 грн. 36 коп. 3% річних та 9 283 грн. 70 коп. інфляційних втрат нарахованих у зв`язку з несплатою зазначених витрат немає.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного виконання грошового зобов`язання, на підставі умов договору оренди.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, судом враховано, що орендна плата за 17 днів травня 2017 року складає 7 765 грн. 09 коп. (14 160 грн. 00 коп./31 день х 17 днів), однак позивач в розрахунку боргу (бухгалтерській довідці) зазначив, що борг за травень 2017 року складає 8 221 грн. 94 коп.

Таким чином з урахуванням вищенаведеного, сума боргу зі сплати орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача складає 39 861 грн. 09 коп., в решті стягнення орендної плати в розмірі 456 грн. 85 коп. слід відмовити.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 9 597 грн. 04 коп. інфляційних втрат та 2 843 грн. 58 коп. 3% річних нарахованих за період з 11 грудня 2016 року по 31 липня 2019 року на суму боргу зі сплати орендної плати.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що за період з 11 грудня 2016 року по 10 березня 2017 року розмір інфляційних втрат нарахованих на суму 3 776 грн. 00 коп. (орендна плата за листопада 2016 року) складає 114 грн. 41 коп., 3% річних - 27 грн. 91 коп.,

за період з 11 березня 2017 року по 10 квітня 2017 року розмір інфляційних втрат нарахованих на суму 17 936 грн. 00 коп. (орендна плата за листопада 2016 року + орендна плата за березень 2017 року) складає 322 грн. 85 коп., 3% річних - 45 грн. 70 коп.,

за період з 11 квітня 2017 року по 10 травня 2017 року розмір інфляційних втрат нарахованих на суму 32 096 грн. 00 коп. (17 936 грн. 00 коп. + орендна плата за квітень 2017 року) складає 288 грн. 86 коп., 3% річних - 79 грн. 14 коп.,

за період з 11 травня 2017 року по 31 липня 2017 року розмір інфляційних втрат нарахованих на суму 39 861 грн. 09 коп. (32 096 грн. 00 коп. + орендна плата за травень 2017 року) складає 8 996 грн. 21 коп., 3% річних - 2 660 грн. 32 коп.

Всього за вищевказані періоди розмір інфляційних втрат складає 9 722 грн. 33 коп., 3% річних - 2 813 грн. 07 коп.

Слід зазначити, що інфляційні нараховані позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму інфляційних втрат, а тому заявлені вимоги про стягнення інфляційних в сумі 9 597 грн. 04 коп. підлягають задоволенню.

З урахуванням здійсненого судом розрахунку з відповідача підлягає стягненню також 2 813 грн. 07 коп. 3% річних, в решті вимог про стягнення річних в розмірі 30 грн. 51 коп. нарахованих на суму боргу по орендній платі слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний Центр ЯНІС", вул. Небесної Сотні, 5, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38595632 на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Січових Стрільців, 60, м. Київ, ідентифікаційний код 09807856 - 39 861 грн. 09 коп. орендної плати, 2 813 грн. 07 коп. 3% річних, 9 597 грн. 04 коп. інфляційних втрат та 972 грн. 41 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 24 січня 2020 року.

Суддя А.В. Васянович