Рішення

від 22.01.2020 по справі 826/5101/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 826/5101/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олмакс Сістемс доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Олмакс Сістемс (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2017 №№0512615141, 0502615141.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 23.05.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні відповідних показників податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку контролюючого органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем і контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, внаслідок чого позивач позбавлений можливості формувати показники податкової звітності на підставі безтоварних господарських операцій. За таких обставин, контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №416/26-15-14-01-03/37100998 від 23.12.2016, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0502615141, яким позивачу за порушення п.п.138.8, 138.10.3, 139.1.9 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015); пп.134.1.1 Податкового кодексу України (в редакції від 01.01.2015), збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього в сумі 3 599 454,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 3 183 927,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 415 527,00 грн;

- 0512615140, яким позивачу за порушення п.п.185.1, 192.1.1, 198.1, 198.3, 198.6, 201.10 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 569 673,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 2 855 738,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 713 935,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов`язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на обставинах безтоварності господарських операцій між позивачем і ТОВ Готика ЛТД , ТОВ Альтис Трейд , ТОВ Макролоджик , ТОВ Регістан ЛТД , ТОВ Екоенерджи , ТОВ Айті-Проф , ТОВ Дівілон , ТОВ Альпек , ТОВ Акрополь Гарант Плюс , ТОВ Ред Вінд , ТОВ Модерн Форм , ТОВ Фреш Торг , ТОВ Топінвест Плюс , ТОВ Промтрейдінвест, ТОВ Техенергомаш , ТОВ Сінтекс Трейд .

Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим органом з огляду на: 1) існування інформації про порушені кримінальні справи за ст.ст.205, 212 КК України щодо створення та діяльності зазначених контрагентів позивача; 2) отримання слідчими органами пояснень засновників / директорів суб`єктів господарювання про їх не причетність до діяльності підприємств; 3) відсутність сертифікатів (якості, відповідності, походження) на придбаний позивачем товар; 4) відсутність документів, що підтверджують факт зберігання та руху ТМЦ (книги/картки складського обліку, акти списання матеріалів); 5) порушення норм податкового законодавства у формі не звітування перед контролюючим органом контрагентами позивача; 6) відсутність доказів імпорту товарів контрагентами позивача / доказів придбання таких товарів у третіх осіб, відповідно до інформації, що міститься в ІС Податковий блок ; 7) недоліки в оформленні окремих видаткових накладних (відсутність прізвища / посади / реквізитів довіреності); 8) відсутність інформації про трудові ресурси контрагентів;

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Чинне законодавство України не містить в собі визначення поняття безтоварність (господарської операції).

Разом з тим, Закон України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні пов`язує господарську операцію не з самим по собі фактом підписання цивільно-правової угоди (договору), а з безпосереднім фактом руху активів платника податків та рухом його коштів. Відтак, для того, щоб господарська операція вважалася законною, необхідною умовою є реальність її виконання, тобто пов`язаність змісту та обсягу господарської операції, що відображена в первинних документах з рухом товару, наданням послуг, виконанням робіт.

Укладення правочину має бути передумовою фактичного досягнення тих цілей, на настання яких він спрямований. Згідно статті 234 Цивільного кодексу України угода, яка не спрямована на настання реальних правових наслідків є фіктивною. Отже, вбачається за можливе прийти до висновку, що фіктивна і безтоварна операція є тотожними поняттями.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Стаття 205 Кримінального кодексу України встановлювала відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому, ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб`єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - прикриваючись юридичною особою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність.

Частиною 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом ч.6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об`єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, до яких дійшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в акті перевірки з огляду на протоколи допиту засновників / директорів окремих контрагентів позивача щодо непричетності до діяльності підприємства, не сприймаються судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, акт перевірки не містить в собі інформації про існування вироку та/або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагентів позивача або безпосередньо посадових осіб позивача було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205, 212 КК України.

Відсутні такі письмові докази в матеріалах справи і на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

До того ж, суд приймає до уваги те, що контролюючим органом не надано доказів проведення документальних перевірок контрагентів позивача, за наслідками яких були б прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в зв`язку з неправомірним формуванням вказаними суб`єктами господарювання показників податкової звітності за наслідками господарських взаємовідносин з позивачем.

В той же час, як вбачається з акта перевірки, контролюючим органом було детально здійснено аналіз змісту та обсягу господарських операцій між позивачем і спірними контрагентами, що вказані в наданих позивачем до перевірки: договорах, видаткових та податкових накладних, регістрах бухгалтерського обліку і платіжних документах.

Аналогічні документи по взаємовідносинам з контрагентами долучено позивачем до матеріалів справи.

Проаналізувавши надані позивачем до матеріалів справи документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс є за кодом КВЕД 46.51 - Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням (основний).

Так, між позивачем та ТОВ Готика ЛТД був укладений договір від 01.06.2013 року №0106/13-1 за яким постачальник поставив позивачу комп`ютерну техніку та деталі сервісу. На виконання договору було складено податкові та видаткові накладні на загальну суму 2563111, 38 грн. в т.ч ПДВ 427185,23 грн. Дані поставки ТМЦ були обліковані позивачем та відображені в бухгалтерському обліку, зокрема за проводками Д-т 281, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка та деталі сервісу були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такої продукції третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказаний Договір, докази його виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.141-202 том 8).

Між позивачем та ТОВ Альтис Трейд був укладений договір від 01.03.2014 року №0106/13-1, за яким постачальник зобов`язувався поставити позивачу комп`ютерну техніку та деталі сервісу. На виконання договору було складено податкові та видаткові накладні, акти наданих послуг на загальну суму 483113,70 грн., в т.ч. ПДВ 80518,95 грн. Дані поставки ТМЦ та послуг були обліковані позивачем та відображені в бухгалтерському обліку зокрема за проводками Д-т 281,93,6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ та послуг була списана на собівартість реалізованих товарів у сумі 367595 грн. (Д-т 902 К-т 281), включена до складу витрат на збут у сумі 35000 грн. (Д-т 93 К-т 631), суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у розмірі 80519 грн.

Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка та деталі сервісу були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такої продукції третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказаний Договір, докази його виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.2-67 том 3).

Стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Макролоджик , судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, між позивачем і ТОВ Макролоджик у спрощений спосіб був укладений договір на поставку деталей сервісу (картриджі для принтерів). Виконання договору підтверджується видатковими та податковими накладними. Дані поставки ТМЦ та послуг були обліковані позивачем і відображені в бухгалтерському обліку, зокрема за проводками Д-т 281, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ та послуг була списана на собівартість реалізованих товарів у сумі 174012,50 грн. (Д-т 902 К-т 281), суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у розмірі 34802,50 грн.

Придбаний позивачем у даного контрагента товар (картриджі для принтерів) були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такого товару третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Докази поставки товару ТОВ Макролоджик на користь позивача та одночасно докази подальшого продажу товару третім особам долучено позивачем до матеріалів справи (а.с.68-203 том 3).

Між позивачем та ТОВ Регістан ЛТД був укладений договір від 02.06.2014 року №0206-01 за яким постачальник зобов`язувався поставити позивачу комп`ютерну техніку та деталі сервісу. На виконання договору було складено податкові та видаткові накладні, акти наданих послуг на загальну суму 370950 грн., в т.ч. ПДВ 56406,40 грн. Дані поставки ТМЦ і супутніх послуг були обліковані позивачем та відображені в бухгалтерському обліку зокрема за проводками Д-т 281,84, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ та послуг була списана на собівартість реалізованих товарів у сумі 204294 грн. (Д-т 902 К-т 281), включено до складу витрат на збут суму 110250 грн. (Д-т 84 К-т 631), суми податку на додану вартість віднесено до податкового кредиту у розмірі 56406 грн.

Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка та деталі сервісу були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такої продукції третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказаний Договір, докази його виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.204-261 том 3).

Між позивачем і ТОВ Екоенерджи був укладений договір № 300414-01 від 30.04.2014 року на поставку комп`ютерної техніки та деталей сервісу, а також договір №010914-1 від 01.09.2014 року на абонентське технічне обслуговування. На виконання умов договорів сторони склали видаткові накладні, акти приймання здачі робіт (послуг) на загальну суму 1507273,96 грн., в т.ч. ПДВ 243465,34 грн. Дані поставки ТМЦ та послуг були обліковані позивачем та відображені в бухгалтерському обліку зокрема за проводками Д-т 281, 84, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар та надані послуги позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ та послуг була списана на собівартість реалізованих товарів у сумі 1020774 грн. (Д-т 902 К-т 281), включено до складу витрат на збут суму 243034 грн. (Д-т 84 К-т 631), суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у розмірі 243465 грн.

Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка та деталі сервісу були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такої продукції третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказані Договори, докази їх виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.2-229 том 4; а.с.2-191 том 5).

Між позивачем та ТОВ Айті-Проф був укладений договір № 3105-01 від 28.05.2013р. за яким виконавець зобов`язується надати замовнику інформаційну послугу з питань інформатизації, а також договір № 01/08/14-1 від 01.08.2014 року поставки комп`ютерної техніки, офісної техніки, комплектуючих, витратних матеріалів, договір №011014 від 01.10.2014 року на технічне обслуговування обладнання принтерів.

На виконання умов договорів сторони склали видаткові накладні, акти приймання здачі робіт (послуг) на загальну суму 2061773,58 грн., в т.ч. ПДВ 333530,93 грн. Дані поставки ТМЦ та послуг були обліковані позивачем та відображені в бухгалтерському обліку зокрема за проводками Д-т 281,84, 93, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар та надані послуги позивач розрахувався з ТОВ Айті-Проф безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ та послуг була списана на собівартість реалізованих товарів у сумі 1556326 грн. (Д-т 902 К-т 281), включено до складу витрат на збут суму 18466 грн. (Д-т 84 К-т 631), суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у розмірі 333531 грн на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка, офісна техніка, комплектуючі та витратні матеріали були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такої продукції третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказані Договори, докази їх виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.192-283 том 5; а.с.2-243 том 6; а.с.2-242 том 7; а.с.2-140 том 8).

Між позивачем і ТОВ Дівілон був укладений договір №0101114 від 02.01.2014 поставки комп`ютерної техніки, комплектуючих. На виконання умов договору сторони склали видаткові накладні, податкові накладні на загальну суму 2061773,58 грн, в т.ч. ПДВ 333530,93 грн. Дана поставка ТМЦ була облікована позивачем та відображена в бухгалтерському обліку зокрема за проводками Д-т 281, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ була списана на собівартість реалізованих товарів, суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у розмірі 91268 грн., про що складено відповідні податкові накладні.

Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка і комплектуючі були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такого товару третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказані Договори, докази їх виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.203-246 том 8; а.с.2-52 том 9).

Між позивачем і ТОВ Альпек був укладений договір № 0313-02 від 01.03.2013р. від 02.01.2014р. поставки комп`ютерної техніки, комплектуючих. Виконання умов даного договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними на загальну суму 547609 грн., в т.ч. ПДВ 91268 грн. Дані поставки ТМЦ, були обліковані позивачем та відображені в бухгалтерському обліку зокрема за проводками Д-т 281, 6442 К-т 631: Д-т 631 К-т 311. За придбаний товар позивач розрахувався з постачальником безготівковим розрахунком, заборгованість відсутня. Вартість ТМЦ була списана і на собівартість реалізованих товарів, суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у розмірі 91268 грн, про що складено відповідні податкові накладні.

Придбана позивачем у даного контрагента комп`ютерна техніка і комплектуючі були використані в рамках господарської діяльності ТОВ Олмакс Сістемс шляхом поставки такого товару третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Вказаний Договір, докази його виконання та докази подальшої реалізації товару на третіх осіб наявні в матеріалах справи (а.с.53-196 том 9).

Аналогічні за змістом договори, докази їх виконання з одночасними доказами подальшої реалізації придбаних товарів на третіх осіб по взаємовідносинам позивача з ТОВ Акрополь Гарант Плюс (а.с.197-227 том 9, а.с.2-48 том 10), ТОВ Ред Вінд (а.с.48-229 том 10), ТОВ Модерн Форм (а.с.230-268 том 10; а.с.2-55 том 11), ТОВ Фреш Торг (а.с.56-143 том 11), ТОВ Трейдінг Плюс (а.с.144-281 том 11; а.с.2-51 том 12), ТОВ Промтрейдінвест (а.с.52-235 том 12; а.с.2-271 том 13; а.с.2-72 том 14), ТОВ Техенергомаш (а.с.73-129 том 14), ТОВ Сінтекс Трейд (а.с.130-219 том 14), долучено позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи те, що основним видом господарської діяльності позивача є Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням , проаналізувавши наведені вище первинні бухгалтерські, податкові та платіжні документи в їх сукупності, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про те, що даними документами належним чином підтверджуються обставини придбання позивачем комп`ютерного устаткування та супутніх матеріалів у спірних контрагентів з подальшою реалізацією таких товарів за збільшеною ціною третім особам для отримання прибутку.

При цьому, приходячи до переконання про наявність в діях позивача господарської мети на отримання прибутку з операцій фактично перепродажу товарів за збільшеною ціною, суд приймає до уваги те, що відповідно до видаткових накладних (на придбання та продаж) один і той самий товар, який придбаний позивачем у спірних контрагентів та в подальшому проданий третім особам, при продажі має вищу ціну, а ніж та, що була сплачена позивачем при його придбанні.

До того ж, прибутковість таких операцій контролюючим органом не заперечується.

Посилання відповідача на дефектність окремих первинних документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт (послуг)) через неможливість встановити особу, яка підписувала від замовника/покупця такі документи, судом відхиляються, адже відповідно до наказів про облікову політику підприємства за 2013-2016 роки з додатками (а.с.172-179, 202-209, 232-239 том 16; а.с.2-9 том 17) всі первинні документи підписує директор товариства, а позивачем не заперечується той факт, що на всіх без виключення первинних документах в рамках досліджуваних спірних правовідносин міститься підпис директора ТОВ Олмакс Сістемс .

Доводи відповідача про відсутність сертифікатів (якості, відповідності, походження) на придбаний позивачем товар, судом відхиляються, адже відповідно до п.44.1 Податкового кодексу України дані документи не відповідають за формування платником податків даних, зазначених у податковій звітності. Крім того, як зазначив позивач та з приводу достовірності чого у суду не виникає сумніву, гарантійний талон та/або сертифікат якості продається разом із товаром кінцевому споживачу, яким позивач не є, внаслідок чого такі документи цілком логічно не можуть бути в наявності у позивача, адже як встановлено вище, фактично позивач займався перепродажем придбаного у спірних контрагентів товару на користь третіх осіб.

Відповідно до положень розділу 5 договорів постачання комп`ютерної техніки та деталей сервісу, передбачено, що надання гарантійного та післягарантійного обслуговування техніки забезпечується у сервісних центрах виробника через Постачальника як посередника, що підтверджує доводи позивача про те, що гарантійні талони залишаються виключно у кінцевого споживача.

Стосовно доводів відповідача про відсутність документів, що підтверджують факт зберігання та руху ТМЦ (книги/картки складського обліку, акти списання матеріалів), Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначено вище, позивачем було затверджено накази про облікову політику ТОВ Олмакс Сістемс на 2013, 2014, 2015, 2016 роки.

Пунктом 2.1. наказів про облікову політику встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві слід здійснювати із застосуванням комп`ютерної бухгалтерської програми 1С: Підприємство . Відповідальність за відповідність реєстрів обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації, передбачених цією комп`ютерною програмою, вимогам законодавства, покладається на особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку.

Згідно п. 2.2. наказів про облікову політику, у практичній діяльності підприємства слід використовувати форми первинних Документів програми 1С: Підприємство з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні .

Оприбуткування запасів (товарів) на підприємстві здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та податкових накладних.

Оптова реалізація запасів (товарів) супроводжується випискою накладних, товарно- транспортних накладних та податкових накладних.

Аналітичний (складський) облік руху запасів ведеться у відомості обліку запасів програми 1C: Підприємство на відповідному бухгалтерському рахунку у розрізі складів, дат надходження і вибуття, первинних документів з надходження і вибуття запасів, (п. 3.3.3. наказів про облікову політику.

З урахуванням вимог Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та положень наказів про облікову політику, є можливим дійти висновку про те, що вимоги перевіряючих щодо надання (книг складського обліку, картки складського обліку матеріалів, звітів про рух матеріальних цінностей на складі, актів списання матеріалів тощо), є безпідставними, оскільки Рух матеріальних цінностей на складі здійснюється у позивача на підставі вищенаведених наказів та підтверджується приходними/видатковими накладних, та податковими накладними.

Стосовно перевезення придбаних товарів, позивачем зазначено, що таке перевезення здійснювалось власними силами на підставі договору оренди транспортного засобу (а.с.44-45 том 15). При цьому, відповідачем не заперечується правомірність віднесення позивачем до валових витрат вартості паливно-мастильних матеріалів в зв`язку з використанням орендованого транспортного засобу для перевезення придбаних товарів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в наданих до перевірки документах, тим самим приходячи до переконання про відсутність об`єкту оподаткування по спірним господарським операціям, контролюючий орган посилається на те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача та третіми особами, з якими позивач безпосередньо у взаємовідносини не вступав, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до показників податкової звітності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. а ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 П(С)БО 15 доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи.

Пунктом 6 П(С)БО 16 Витрати визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу

внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п.5 П(С)БО 9 Запаси .

Згідно з нормами пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), зазначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом п.44.1 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних, з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Між тим, наявність податкових накладних та видаткових накладних, актів наданих послуг дійсно є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування показників податкової звітності але не вичерпною, оскільки підставою для формування таких показників є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких вони сформовані.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, як наявність висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства іншими, а ніж позивач особами, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до показників податкової звітності.

При цьому, твердження суду про наявність в доводах контролюючого органу виключно припущень щодо неправомірної поведінки постачальників в ланцюгу постачання, ґрунтується на тому, що оскільки представником відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, якими б таким особам збільшувались/зменшувались суми грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток, то доводи, викладені в акті перевірки позивача, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання такого акта.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов`язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особа були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були платниками податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Відтак, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом з посиланням на належні та допустимі докази, не доведено обставин протиправного формування позивачем показників податкової звітності на підставі зазначених вище досліджених судом господарських операцій.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, внаслідок чого є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Так, позивачем сплачено судовий збір в сумі 19210,00 грн, який, відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2017 №№0512615141, 0502615141, складені Головним управлінням ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОЛМАКС СІСТЕМС понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 536,90 (сто сім тисяч п`ятсот тридцять шість грн 90 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОЛМАКС СІСТЕМС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37100998, адреса: 01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ РИБАЛЬСЬКА, будинок 2, офіс 106).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович