Справа № 296/10732/18
2/296/91/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" січня 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради, Управління житлового господарства в особі Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_6 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Обрій 21 , орган опіки та піклування Житомирської міської ради про визнання права на приватизацію житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
30.10.2018 позивачі звернулись до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень (а.с.22-24,65-68) просять визнати право наймачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордера на дане житлове приміщення.
В обґрунтування позову зазначили, що є наймачами квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира була надана ОСОБА_7 - чоловіку позивача ОСОБА_3 та останній на підставі їх спільної заяви у 1974 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, право власності на вказану квартиру не оформив. Після смерті чоловіка на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради особовий рахунок на нього був закритий і відкритий на і ім`я позивача ОСОБА_3 Позивачі постійно проживають і до теперішнього часу зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , сплачують комунальні послуги. Ордера на вселення у квартиру не було та немає з незалежних від них причин. З метою реалізації своїх житлових прав звернулись до відповідача, однак не можуть отримати квартиру у власність шляхом приватизації у зв`язку з відсутністю ордера на неї.
Ухвалою суду від 05.11.2018 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.18).
Ухвалою суду від 19.11.2018 прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.27-29).
12.12.2018 від представника відповідача Територіальної громади в особі Житомирської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення, яке затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, за якими надання ордеру на квартиру для її приватизації є обов`язковим у переліку документів, визначеному п.п. 17, 18 Положення (а.с.33-35).
В судовому засіданні 26.06.2019 за клопотанням представника позивача судом протокольною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Обрій 21 та 30.09.2019 - співвідповідача Управління житлового господарства в особі Житомирської міської ради.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду заяви, у яких позовні вимоги підтримали, просили справу розглядати за їх відсутності (а.с.62,63).
Представник позивача - адвокат Мартинюк Н.В. в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав і поданих доказів та просила його задовольнити.
Представник відповідачів Територіальної громади в особі Житомирської міської ради та Управління житлового господарства Житомирської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.
Представник органу опіки та піклування Житомирської міської ради подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила при розгляді справи врахувати інтереси дитини (а.с.39,49).
ОСОБА_6 . подала заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутності, не заперечувала проти задоволення позову (а.с.61).
Представник ОСББ Обрій 21 в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є зареєстрованими квартиронаймачами квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописку) та поквартирною карткою від 20.04.2006 (а.с.5,6).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №340 від 20.04.2006 внесено зміни в договір найму житлового приміщення та відкрито особові рахунки на ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із смертю наймача - чоловіка ОСОБА_7 Особовий рахунок на ОСОБА_7 так в документі закрити (а.с.7).
Листом від 27.06.2018 № 1-850 Управління житлового господарства Житомирської міської ради відмовило позивачам у передачі квартири АДРЕСА_2 у приватну власність в порядку приватизації (а.с.16).
Підставою для відмови у приватизації квартири зазначено відсутність ордера на дане житлове приміщення, оскільки його обов`язковість передбачена Положенням "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства ЖКГ України від 16.12.2009 р. № 396.
Відповідно до листа відділу по обліку та розподілу жилої площі Житомирської міської ради № 2218 від 22.08.2019, у відділі відсутня інформація щодо ордерів виданих громадянам у 1971-1974 роках (а.с.82).
Згідно довідки №6, виданої 12.09.2019 головою правління ОСББ Обрій 21 ОСОБА_8 , ордера на квартиру АДРЕСА_4 Обрій 21 немає (а.с.81).
Отже, у зв`язку з з неможливістю встановити місцезнаходження ордера та неможливістю його відновлення, позивачі фактично позбавлені права на приватизацію квартири, в якій зареєстровані та проживають, оскільки відповідно до п. 18. Положення Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян , копія ордера про надання жилої площі є обов`язковим документом, що подається для приватизації квартир.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповідно до ст. 9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир державного житлового фонду, які перебувають у власності територіальних громад. Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України ''Про приватизацію державного житлового фонду'' приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир на користь громадян України.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир. Частиною 1 ст. 8 вказаного Закону закріплено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними, зокрема, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України ''Про приватизацію державного житлового фонду'' органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла.
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року №6-125 цс 12, аналізуючи зміст положень ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду , ст.ст.1, 6, 9, 61 ЖК Української РСР та ст.29 ЦК України, дійшов висновку про те, що місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, у якому особа постійно проживає, має передбачене ст.64 ЖК Української PCP право користування цим приміщенням, яке зберігається за особою при її тимчасовій відсутності, а відтак особа має право на приватизацію разом з членами сім`ї.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачі мають право на приватизацію квартири, а відмова відповідача Управління житлового господарства Житомирської міської ради у реалізації ними такого права є такою, що суперечить Конституції України, Житловому і Цивільному кодексу України та нормам Закону України ''Про приватизацію державного житлового фонду'' .
За таких обставин Управління житлового господарства в особі Житомирської міської ради є належним відповідачем у справі та за відсутності обґрунтованих вимог позивачів до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради позов в частині вимог до останніх задоволенню не підлягає.
Відповідач Управління житлового господарства Житомирської міської є органом, уповноваженим на передачу квартир громадянам у приватну власність в порядку приватизації. Відділ житлового господарства при здійсненні процедури передачі приватизації керується, зокрема, ''Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень гуртожитках у власність громадян'' , затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396.
Вказаним Положенням передбачено, що до переліку документів, зазначених у його пункті 18, громадянами має бути поданий ордер на житлове приміщення, яке вони виявили намір приватизувати. Проте, у разі відсутності ордера у особи, даний нормативно-правовий акт не містить вказівок, яким чином має діяти орган, уповноважений на передачу квартир у власність громадян шляхом приватизації, що стало підставою для відмови відповідачем у передачі позивачам їхньої квартири у приватну власність.
Житловим кодексом України та іншими актами законодавства не передбачено процедури повторної видачі ордера наймачеві житлового приміщення, з якими у подальшому переукладався договір найму на підставі рішення виконкому відповідної ради.
Суд зауважує, що Конституція України за юридичною силою є найвищим нормативно-правовим актом, норми якої є нормами прямої дії. Чинний Житловий кодекс та Цивільний кодекс України, якими гарантовано право громадянам на приватизацію їхніх квартир, є другими за юридичною силою нормативно-правовими актами після Конституції. Закон України ''Про приватизацію державного житлового фонду'' є третім за юридичною силою в ієрархії нормативно-правових актів, яким також гарантовано позивачам право на отримання у власність шляхом приватизації належної їм квартири.
Натомість, ''Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян'' , затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396, є найнижчим за юридичною силою актом у серед правових актів даного інституту правовідносин.
Відповідно до ч. 7 ст. 10 ЦПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.18 вищевказаного Положення в частині вимоги про надання позивачами втраченого не з їх вини ордера та вважає цю позицію такою, що порушує житлові права позивачів і не відповідає вимогам правових актів, що мають вищу юридичну силу, а надто Конституції України.
Обраний позивачами спосіб захисту своїх прав в частині визнання за ними права на приватизацію квартири за відсутності ордера суд вважає таким, що узгоджуються з нормами ст. ст. 2, 5, 10 ЦПК України та ст. 13 ''Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод'' , а отже відповідають вимогам ч.2 ст.16 ЦК України, де закріплено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений судом у визначених законом випадках.
Суд також враховує, що Корольовським районним судом м. Житомира розглядалися аналогічні справи (№ 296/2419/18 та № 296/3825/18), де спори виникли з тих самих підстав (відсутність ордера на квартиру) та з тим же самим відповідачем (УЖГ міської ради) і позови громадян були задоволені та за ними визнано право на приватизацію їхніх квартир за відсутності ордерів, а відповідач з рішеннями судів погодилось і не оскаржувало їх.
З урахуванням встановлених обставин, з огляду на те, що позивачі вселились у житло на законних підставах, спору про законність вселення ОСОБА_7 разом з дружиною ОСОБА_3 на час розгляду справи немає та відповідачем таких доказів не надано, протягом тривалого часу добросовісно використовують квартиру як єдине житло, квартира АДРЕСА_2 є єдиним об`єктом нерухомого майна, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково - до Управління житлового господарства в особі Житомирської міської.
Оскільки позивачами у позовній заяві заявлено клопотання про віднесення сплаченого судового збору на їх рахунок, суд не стягує з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 6 ЗУ Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Відповідно до ст. 141 ЦК України з позивача ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1536,80 грн., які вона мала сплатити відповідно до вимог ч.7 ст. 6 ЗУ Про судовий збір .
Керуючись ст.12, 13, 76-81,141, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради, Управління житлового господарства Житомирської міської ради - задовольнити частково.
Визнати право наймачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордера на дане житлове приміщення.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачі:
ОСОБА_3 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_5
РНОКПП НОМЕР_1
ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах
та інтересах малолітньої ОСОБА_5
проживає за адресою:
АДРЕСА_5
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідачі:
Територіальна громада в особі
Житомирської міської ради,
місцезнаходження:
м. Житомир, майдан С.П. Корольова,4/2
ЄДРПОУ 13576954
Управління житлового господарства в особі
Житомирської міської ради
місцезнаходження:
м. Житомир, майдан С.П. Корольова,4/2
ЄДРПОУ 34900607
Треті особи:
ОСОБА_9 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_6
РНОКПП невідомий
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Обрій 21
місцезнаходження:
м. Житомир, вул. Гоголівська, 21
ЄДРПОУ 40421505
Орган опіки та піклування Житомирської міської ради
місцезнаходження:
м. Житомир, майдан С.П. Корольова,4/2
ЄДРПОУ 04053625
Повний текст рішення складено17.01.2020.
Cуддя О. С. Рожкова
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2020 |
Оприлюднено | 27.01.2020 |
Номер документу | 87125506 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Рожкова О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні