Рішення

від 24.01.2020 по справі 640/7022/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м. Київ № 640/7022/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0016741401, №0016751401 від 27 грудня 2018 року, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

В якості підстав позову позивач вказує на те, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають чинному законодавству та порушують законні права та інтереси позивача, більше того ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що під час проведення планової документальної виїзної перевірки позивача контролюючий орган діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

На підставі направлень від 15 листопада 2018 року №1867/26-15-14-01-05, №3156/26-15-1-06-05, №7659/26-15-14-09 та 2314/26-15-42-08 згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок, уповноваженими особами контролюючого органу відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки №757/26-15-14-01-05/36923762 від 12 грудня 2018 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс податкового законодавства, а саме:

- підпункту 14.1.36 статті 14, статті 36, підпункту 134.1.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальному розмірі 355943,00 грн., в тому числі по періодах: за 2015 рік - 176717,00 грн.; за 2016 рік - 179226,00 грн.;

- підпункту 49.18.2 пункту 19.18 статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ Податкового кодексу України платником несвоєчасно подано/не подано декларацію з податку на прибуток за 2015 рік;

- пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 395492,00 грн.;

- пункту 49.2 підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, а саме подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (В податковому розрахунку за 4 квартал 2017 року, не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело до зміни платника податку);

- підпункту 168.1.1 підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) утриманих сум податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 4859,92 грн., за 2016 рік - 6058,12 грн., за 2017 рік - 6335,35 грн.

Такі висновки податковий орган пов`язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Сервініон-Технолоджіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Антаррес , Товариством з обмеженою відповідальністю Телпісс та Товариством з обмеженою відповідальністю Боф-Груп , оскільки контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання задекларованих послуг.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, на підставі висновків акту від 12 грудня 2018 року №757/26-15-14-01-04/36923762 27 грудня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0016741401, яким визначено суму податкового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковим зобов`язаннями у розмірі 219015,00 та 54753,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0016751401, яким визначено суму податкового зобов`язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковими зобов`язаннями у розмірі 355943,00 грн. та 44806,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних рішень) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов`язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року № К/9901/5042/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість збільшено суму грошового зобов`язання за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Антаррес , Товариством з обмеженою відповідальністю Телпісс та Товариством з обмеженою відповідальністю Боф-Груп .

Як встановлено відповідачем при проведені перевірки, відповідно до документів, наданих до перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сорвініон Технолоджіс мало взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Антаррес . Між Товариством з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс , в особі директора ОСОБА_3 - (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Антаррес , в особі директора Мустаєва Дениса Ігоревича - (Виконавець) укладено договір від 04 квітня 2016 року №2016/04/04-СТ. Відповідно до умов даного договору, а саме п.1.1 Виконавець бере на себе зобов`язання з проведення певного виду робіт.

На виконання умов даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Антаррес виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвіиініон - Технолоджіс акти надання послуг на загальну суму 249000,00 грн.

Зазначені акти надання послуг укладені в м. Києві та підписано зі сторони Виконавця директором Товариства з обмеженою відповідальністю Антаррес Мустаєвим Денисом Ігоровичем.

Відповідно до баз даних ДФС України, а саме: Інформаційна система Податковий блок, встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю Антаррес перебуває на обліку у Вишгородській ОДГІІ Ірпінське відділе ДФС у Київській області, основний вид діяльності - рекламні агентства. Останній звіт поданий за квітень 2016 року, звітував платник лише два місяці. Відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (№1610637641 від 13.05.2016), нарахування єдиного внеску (№161С від 13.05.2016) та повідомлення про прийняття працівника на роботу (9051 від 08 04.2016) на підприємстві працювала 1 особа - ОСОБА_1 (РІ ЗІ 93502496). Декларації з податку на прибуток та фінансовий звіт суб`єкта підприємництва не подано.

Крім того, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є засновником, директором та головним бухгалтером підприємства.

Відповідно до аналітично - інформаційної системи ДФС України Податковий блок по TOB Антаррес сформовано облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва за ознаками фіктивності: зареєстровано (перереєстровано) та провадження фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначеннязаконному порядку керівників та встановлено, що згідно протоколу допиту в кримінальному провадженні №32016100040000053 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дане підприємство TOB Антаррес зареєстровано без його відома, згоди та без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю. Відповідно до документів, наданих до перевірки, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс мало взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Телпісс (код 39815621).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс в особі директора ОСОБА_3 - (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телпісс в особі директора ОСОБА_2 - (Виконавець) було укладено договір від 03 серпня 2015 року №2015/08/03, відповідно до умов якого, а саме п.1.1, Виконавець бере на себе зобов`язання з проведення певного кола робіт.

На виконання умов даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Телпісс виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс акти надання послуг на загальну суму 981758,9 грн. Інших документів щодо деталізації яким чином надавалися дані роботи/послуги до перевірки не надано, а саме: інформації на яких матеріалах (власних чи матеріалах Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс ) здійснювались роботи з фрезерного різання, лазерного різання профілю тошо, довіреностей на отримання матеріалів та сировини від Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс для подальшого здійснення вказаних робіт тощо.

Відповідно до баз даних ДФС України, а саме: Інформаційна система Податковий блок, встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телпісс на момент взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс перебувало на обліку в Ірпінській ОДНІ ГУ ДФС у Київській області. Станом на момент написання акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС Хмельницькій області, основний вид діяльності - рекламні агентства. Останній поданий звіт за серпень 2015 року, звітував лише два місяці. Засновником та директором є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є засновником/директором ще 5 підприємств, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю БОНАР-КОМПАНІ (код 35090281), по якому відповідно до аналітично - інформаційної системи ДФС України, а саме: Податковий блок Товариства з обмеженою відповідальністю БОНАР-КОМПАНІ сформовано облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва за ознаками фіктивності: зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Звіт 1-ДФ до ДПІ за місцем реєстрації TOB Телпісс не подано. Відповідно до Звітів про суми нарахованої заробітної плати, нарахування єдиного внеску, поданого за вересень 2015 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телпісс працювало 2 особи. Декларації з податку на прибуток та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва не подано.

Таким чином, враховуючі вищевикладене підприємство TOB Телпісс не мало трудових ресурсів, основних засобів та інших ресурсів для надання Товариству з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс зазначених вище робіт/послуг.

Крім того, відповідно до документів, наданих до перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс мало взаємовідносини з TOB Боф Груп (код 37696684).

Між Сорвініон - Технолоджіс , в особі директора ОСОБА_3 - (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Боф Груп , в особі директора Юрковського Юрія Вікторовича (Виконавець) укладено договір від 31 жовтня 2016 року №2016-10-31-CT. Відповідно до умов даного договору, а саме п.1.1, Виконавець бере на себе зобов`язання з проведення певного кола робіт.

До перевірки надано акти надання послуг, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю Боф Груп на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Сорвініон - Технолоджіс в межах виконання договору від 31 жовтня 2016 року №2016-10-31-CT.

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками встановлено, що по кредиту рахунку з контрагентом рахується сума взаємовідносин в розмірі 746700 грн., крім того ПДВ - 149340 гривень. Також відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю Боф Груп виписано та зареєстровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс податкові накладні на суму 746700 грн., ПДВ - 149340 грн.

Таким чином, підприємством не надано до перевірки акти надання послуг по взаємовідносинам з ТОВ Боф Груп на загальну суму 746700 грн., ПДВ - 149340 грн, оскільки до перевірки наданні акти надання послуг, виписаних на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Сорвініон - Технолоджіс , а не Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс .

Крім того, звіт 1-ДФ до ДПІ за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Бой Груп не подано. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати, нарахування єдиного внеску, поданого за березень 2016 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю Сорвініон - Технолоджіс працювала 1 особа.

Таким- чином податковий орган, враховуючи вище викладене, дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Боф Груп не має трудових ресурсів, основних засобів та інших ресурсів для надання Сорвініон - Технолоджіс зазначених робіт/послуг в межах виконання договору від 31 жовтня 2016 року.

Однак, доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Як позивач, так і його контрагенти Товариство з обмеженою відповідальністю Антаррес , Товариство з обмеженою відповідальністю Телпісс та Товариство з обмеженою відповідальністю Боф-Груп належним чином зареєстровані в контролюючому органі як платники ПДВ.

Укладені договори між позивачем та контрагентами відповідали меті господарської діяльності цих суб`єктів.

Виконання робіт за договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, дефектність яких не встановлена у визначеному законом порядку.

Складені на виконання задекларованих робіт податкові/видаткові накладні зареєстровані належним чином у контролюючому органі.

Відповідачем не заперечується наявність у контрагентів позивача працюючих осіб.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що придбані у контрагентів послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності, а саме:

- згідно Договору поставки №JTE/GEO/202/2015 від 22 жовтня 2015 року на поставку Тотемів у кількості 2 штук;

- згідно Договору поставки №SNS/02 від 26 квітня 2013 року на поставку світильних виробів з пластмаси, ДСП/підлогова стійка;

- згідно Договору поставки №П-ІП-161645 від 18 жовтня 2016 року на поставку світлових панелей.

Податковий орган дійшов висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами лише на підставі аналізу податкової звітності з податкових інформаційних баз. В той же час, контролюючим органом не встановлювалась можливість укладення контрагентами позивача інших цивільних договорів, як і не доведена неможливість надання послуг згідно укладених з позивачем договорів офіційно задекларованими працюючими особами.

Щодо посилання в Акті перевірки на наявні пояснення в кримінальних провадженнях з приводу керівників (засновників) контрагентів позивача, слід зауважити на тому, що вказані пояснення в кримінальних провадженнях не можуть однозначно свідчити про участь Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс у схемі ухилення від сплати податків. Наявні кримінальні провадження є свідченням лише тієї обставини, що проводиться досудова перевірка фактів, викладених в кримінальних провадженнях, збираються необхідні докази на доведення наявності чи відсутності в діях посадових осіб підприємств ознак злочинних діянь, що передбачені кримінальним законодавством. Сам факт наявності кримінального провадження та проведення досудового розслідування не може бути доказом, що доводить наявність фіктивних ознак діяльності будь-якого з підприємств та за своєю сутністю не може встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства.

В Акті перевірки відсутні будь-які дані щодо наявності вироків (які набрали законної сили) та інших судових рішень по кримінальним провадженням відносно посадових осіб вищевказаних підприємств.

Покази в кримінальному провадженні в якості свідка жодним чином не свідчать про фіктивність та дефектність документів, підписаних керівниками (засновниками), оскільки чинне законодавство не покладає на добросовісного платника податку обов`язку перевіряти дійсний намір керівника свого контрагента на вчинення певних дій. Чи відповідали такі дії дійсним намірам особи, може підтвердити або ж спростували лише вирок суду, або інше рішення за наслідками кримінального провадження. Більше того, покази жодним чином не спростовують надання послуг, вчинених на виконання укладених договорів.

Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. п. 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 27 грудня 2018 року №0016741401 та №0016751401.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведеності перед судом правомірності та обгрунтованості прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0016741401, №0016751401 від 27 грудня 2018 року, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сорвініон-Технолоджіс (код ЄДРПОУ 36923762, 04212, м. Київ, вулиця Малиновського, будинок 7, приміщення 67) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 10118,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко