Постанова

від 13.01.2020 по справі 377/211/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 377/211/19 Головуючий у суді першої інстанції: Теремецька Н.Ф.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/673 /20 20 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.

при секретарі Маличівскій Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 20 травня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Славутицької міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, Відділу охорони здоров`я Славутицької міської ради Київської області, третя особа Міністерство охорони здоров`я України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

20 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідачів Славутицької міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, Відділу охорони здоров`я Славутицької міської ради Київської області, третя особа: Міністерство охорони здоров`я України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просив суд зобов`язати Славутицьку міську раду Київської області, як засновника (власника) КНП Славутицька міська лікарня , поновити його на роботі, на посаді головного лікаря у Комунальному некомерційному підприємстві Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради, код ЄДРПОУ 41736008, шляхом видання відповідного розпорядження про це Славутицьким міським головою; стягнути з Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради, код ЄДРПОУ 41736008, як правонаступника ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України , на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1991 року обіймав посаду керівника Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я .

Його посадові обов`язки, трудові права та гарантії закріплені контрактом № 876, укладеним 24.10.2016 між ним та Міністерством охорони здоров`я України, термін дії якого закінчується 25.10.2019. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 28.03.2018 Про передачу цілісного майнового комплексу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України у власність територіальної громади м. Славутича , заклад був переданий до комунальної власності міської громади. Для реалізації вказаного розпорядження КМУ, рішенням Славутицької міської ради Київської області № 268 від 19.04.2018 була створена комісія з питань передачі цілісного майнового комплексу ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України . За результатами роботи цієї комісії був складений акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України , який був затверджений рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради від 26.07.2018 № 495. 27.07.2018 Славутицькою міською радою Київської області було прийнято рішення № 1121-46-VІІ Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України . Цим же рішенням ради був затверджений статут ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України у новій редакції, згідно якого уповноваженим органом управління закладу є Славутицька міська рада Київської області. Тобто з моменту затвердження нової редакції статуту 27.07.2018 заклад вийшов з управління МОЗ України і перейшов під управління Славутицької міської ради. Після зміни підпорядкування закладу позивач продовжував працювати на займаній посаді начальника закладу, та отримувати заробітну плату включно по листопад 2018 року. Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 03.10.2018 № 1184-48-VII припинено діяльність ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області відповідно до ст. ст. 104, 106-108 ЦК України. У жовтні та грудні 2018 року Славутицьким міським головою направлено на адресу позивача листи про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України з 16.11.2018 та з 10.12.2018 відповідно, а також запропоновано посаду лікаря-терапевта у комунальному некомерційному підприємстві Славутицька міська лікарня . Будь-якої згоди на переведення у новостворену лікарню на посаду лікаря-терапевта позивач не надавав. Наказ про звільнення позивача з роботи, трудова книжка позивачеві не видавались і розрахунок при звільнення не проводився. В період з 06.12.2018 по 22.12.2018 та з 26.12.2018 по 18.01.2019 він не перебував на робочому місці у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а з 19.01.2019 постійно перебував на робочому місці. В подальшому, позивач звернувся до Славутицької міської ради Київської області, як до органу управління новоствореного комунального закладу, із запитом про надання інформації щодо його перебування в трудових відносинах з КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, оскільки будь-яких листів, рішень чи наказів про звільнення, розірвання контракту, переведення чи призначення на посаду позивач не отримував. Листом Славутицького міського голови від 29.01.2019 № 05-02/59 позивачеві було запропоновано звернутись до МОЗ України з приводу подальшої дії його контракту. Таким чином, позивач вважає, що дії та бездіяльність відповідачів, що полягали в припиненні з ним трудових відносин з 20.12.2018 та не призначенні його на посаду головного лікаря у КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, є грубим порушенням його права на працю, закріпленого в ст. 43 Конституції України, оскільки він не має можливості працювати, йому не нараховують та не виплачують заробітну плату. Враховуючи, що позивачу трудова книжка не видавалась, то він не має можливості працевлаштуватись в іншому місці. Отже, згідно із ст. 235 КЗпП України його повинно бути поновлено на роботі. Крім того, зазначив, що з КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області підлягає стягненню на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 20 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 гривень.

Не погодившись із рішенням позивач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.ст. 374, 376 Цивільного процесуального кодексу України воно підлягає скасуванню. Відмовляючи у задоволенні позову, незважаючи на те, що суд повинен сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, в порушення принципів законності, рівності та змагальності сторін і вимог ст.ст. 76-78, 89, 95, 263 Цивільного процесуального кодексу України, судом першої інстанції до спірних правовідносин неправильно застосовано положення ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 36 КЗпП України, що позбавило можливості поновити порушене право позивача, потреба у захисті якого обумовлена повним ігноруванням відповідачами вимог чинного трудового законодавства. Підставою для звернення до суду з вказаним позовом і обставиною, що становить предмет доказування, є факт непризначення позивача на посаду керівника в КНТТ Славутицька міська лікарня . А відповідачі помилково вважають його кадровим співробітником МОЗ України не забезпечили - дотримання його гарантованих Конституцією України трудових прав. А суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у позові не захистив його порушене право. При цьому послався на норми Конституції України, практику Європейського Суду з прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відповідач Відділу охорони здоров`я Славутицької міської ради Київської області ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України виклав підстави та порядок реорганізації ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України та нормативну базу, яка слугувала для такого проведення. Просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відповідач Славутицької міської ради Київської області вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними, протиправними та заперечує проти них в повному обсязі. При цьому виклали поетапність проведення реорганізації ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України . Вказували, що стороною - роботодавцем в контракті № 876 від 24.10.2016 з ОСОБА_1 є Міністерство охорони здоров`я України. Сторонами контракту № 876 від 24.10.2016 ( ОСОБА_1 та Міністерство охорони здоров`я України) не було внесено до нього змін, в частині зміни сторін контракту. Славутицька міська рада в процесі передачі цілісного майнового комплексу з державної у комунальну власність не стала правонаступником прав та обов`язків Міністерства охорони здоров`я України у трудових правовідносинах з ОСОБА_1 . В переліку документів, що надавались разом з Актом приймання - передачі, оформленим відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності був відсутній контракт з керівником підприємства,

Славутицька міська рада Київської області не стала стороною контракту з ОСОБА_1 , а отже не набула ні прав, ні обов`язків за цим контрактом.

У зв`язку з цим, виконавчим комітетом Славутицької міської ради було направлено листи до Начальника ДЗ СМСЧ №5 ОСОБА_1 від № 05-03/2554, від 29.01.2019 № 05-02/59 та В.о. Міністра охорони здоров`я У. Супрун від 20.12.2018 № 01-08/2553, від 21.01.2019 № 01-08/160 з повідомленням про необхідність вчинення дій щодо дії Контракту від № 876 укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством охорони здоров`я України (копії листів в матеріалах справи).

Вказана позиція Славутицької міської ради підтверджувалась діючим, на той час без змін, наказом Міністерства охорони здоров`я України від № 152 Про затвердження переліків закладів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України , положеннями якого Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України" визначено, як підприємство, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Наведення фактичних обставин справи та надання доказів правомірності і законності дій відповідача - Славутицької міської ради, свідчить про безпідставність та незаконність позовних вимог ОСОБА_1 та повністю спростовує наведені позивачем обставини і надані пояснення в обгрунтування позовних вимог та вимог апеляційної скарги. Обставини, які свідчили б про незаконне звільнення чи незаконне переведення позивача судом не встановлені, тому і підстави для поновлення на роботі позивача на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, яка не є його попередньою роботою, відсутні. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 представник Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня вказував, що ОСОБА_1 не довів факт незаконного звільнення з посади головного лікаря у КНП Славутицька міська лікарня та правові підстави стягнення з КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тобто, на його думку, на даний час відсутній предмет спору, на який посилається ОСОБА_1 Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

На виклики в судові засідання Київського апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та третя особа Міністерство охорони здоров`я України не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача ОСОБА_1 та третьої особи Міністерства охорони здоров`я України такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. До того ж, позивач для участі у справі направив свого представника.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

Наказом в.о. Міністра охорони здоров`я від 24 жовтня 2016 року № 111-о в зв`язку із закінченням терміну дії контракту між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 від 15.10.2013 № 732 продовжено дію трудового договору з ОСОБА_1 на посаді начальника Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України на умовах нового контракту ( т.1 а.с. 20).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 196-р Про передачу цілісного майнового комплексу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України у власність територіальної громади м. Славутича передано цілісний майновий комплекс Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України , що розміщений на земельних ділянках площею 8,5604 та 1,3454 гектара (кадастрові номери 3211500000:00:016:0004 і 3211500000:00:001:00045), у власність територіальної громади м. Славутича (Київська область) (т. 1 а. с. 159).

26 липня 2018 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області прийнято рішення № 495 Про затвердження акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України у власність територіальної громади м. Славутича (т. 1 а. с. 168).

Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 27.07.2018 № 1121-46-VII Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров`я України прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісний майновий комплекс Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України , відповідно до акту приймання-передачі та затверджено статут Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України в новій редакції, відповідно до якого уповноваженим органом управління закладу є Славутицька міська рада Київської області (т. 1 а. с. 147).

Згідно рішення Славутицької міської ради Київської області від 03.10.2018 № 1184-48-VII Про реорганізацію Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради припинено діяльність Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради та встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованого шляхом приєднання Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України (т. 1 а. с. 225).

Згідно повідомлення міського голови від 05.10.2018 № 01-16/2017, адресованого начальнику ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України Шиленку В.М., останнього попереджено про наступне звільнення з посади 10.12.2018 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, а також відповідно до штатного розпису Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, запропоновано переведення на вакантну посаду лікаря-терапевта цього підприємства (т. 1 а. с. 169).

09 жовтня 2018 року міським головою було направлено голові первинної профспілкової організації СМСЧ № 5 МОЗ України Березинець О .П . повідомлення № 01-16/2041 про те, що при приєднанні ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України до КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, скорочень посад (умов укладених договорів) не передбачається та будуть збережені умови оплати праці (т. 1 а. с. 65).

19 листопада 2018 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області прийнято рішення № 694 Про створення конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади керівника КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області (т. 1 а. с. 173).

Згідно повідомлення міського голови № 05-03/2370 від 26.11.2018, адресованого начальнику ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України Шиленку В.М., останнього повідомлено про звільнення з посади 10.12.2018 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та запропоновано переведення на вакантну посаду лікаря-терапевта КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області. Крім того, запропоновано взяти участь у конкурсі на посаду головного лікаря підприємства, відповідно до чинного законодавства (т. 1 а. с. 189).

07 грудня 2018 року Славутицькою міською радою Київської області прийнято рішення № 1239-51-VII Про затвердження передавального акту Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України до правонаступника Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради та внесення змін до відомостей Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а. с. 227).

Відповідно до штатного розпису ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України станом на 01.01.2018 до складу адміністративно-управлінського персоналу входить посада начальника (т. 1 а. с. 66-80).

Згідно штатного розпису КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради станом на 01.10.2018 до складу адміністративно-управлінського персоналу входить посада головного лікаря (т. 1 а. с. 81-93).

Відповідно до ч.4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Як зазначено у частині п`ятій вказаної статті, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом ч. 7 ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства( ч.8 цієї статті).

Частиною 9 вказаної статті визначено, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094 затверджено Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я.

Аналіз положень нормативних актів свідчить про те, що керівники комунального закладу охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту.

Розпорядженням Славутицького міського голови № 132 ос від 07.11.2018 звільнено з 09 листопада 2018 року ОСОБА_4 з посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області у зв`язку із припиненням дії контракту від 10.11.2017, укладеного з ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено( т.1 а.с. 171).

15 листопада 2018 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області було прийнято рішення № 677 про проведення конкурсу на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області та створення конкурсної комісії ( т.1 а.с. 172).

Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 19.11.2018 № 694 було створено конкурсну комісію та затверджено її склад ( т.1 а.с. 173-174).

На засіданні конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області від 20.11.2018 (протокол № 1), вирішено, зокрема,оголосити конкурс на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, встановлено дату початку приймання документів для участі у конкурсі -21.11.2018, кінцевий строк приймання документів - 06.12.2018 о 18 год.00 хвилин( т.1 а.с. 175-182).

На засіданні конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області від 07.12.2018(протокол № 2), вирішено, зокрема, допустити кандидата ОСОБА_5 до участі у конкурсі на підставі поданих документів (т. 1 а. с. 193-196).

На засіданні конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області від 10.12.2018 року( протокол № 3), вирішено, зокрема, визнати ОСОБА_5 переможцем конкурсу на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області (т. 1 а. с. 197-200).

Поданням конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області від 11.12.2018, адресованого Славутицькому міському голові Фомічеву Ю.К. та начальнику відділу охорони здоров`я Славутицької міської ради Київської області Шуригіній Н.М., внесено кандидатуру ОСОБА_5 для призначення на посаду головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області (т. 1 а. с. 201).

11 грудня 2018 року між начальником відділу охорони здоров`я Славутицької міської ради Київської області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено контракт про призначення останнього на посаду головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, який 11.12.2018 погоджено Славутицьким міським головою (т. 1 а. с. 203-208).

Відповідно до наказу відділу охорони здоров`я Славутицької міської ради Київської області від 11.12.2018 № 03-01/8, ОСОБА_5 призначено за контрактом на посаду головного лікаря КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області (т. 1 а. с. 202).

Згідно п. 1.2 Статуту КНП Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, затвердженого рішенням Славутицької міської ради Київської області від 07.12.2018 № 1239-51-VII, підприємство створене за рішенням Славутицької міської ради від 10.09.2018 № 1144-47-VII відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я Спеціалізована медико-санітарна частина Славутицької міської ради у комунальне некомерційне підприємство (т. 1 а. с. 210).

Пунктом 1.3 Статуту визначено, що Комунальне некомерційне підприємство Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради є правонаступником Державного закладу Славутицька медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров`я України .

Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу охорони здоров`я Спеціалізована медико-санітарна частина Славутицької міської ради та Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина№ 5 Міністерства охорони здоров`я України (п. 1.4 Статуту).

20 грудня 2018 року ДЗ СМСЧ №5 МОЗ України припинив свою діяльність, про що були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1а.с. 239-242).

20 грудня 2018 року Славутицькй міський голова ОСОБА_7 звернувся до в.о. Міністра охорони здоров`я України Супрун У. з листом № 01-08/2553, в якому просив визначитись щодо дії наказу МОЗ України № 152 від 26.01.2018 та контракту з ОСОБА_1 , подальшого його фінансового забезпечення (т. 1 а. с. 61).

Листом Славутицького міського голови Фомічева Ю.К. від 20.12.2018 № 05-03/2554 повідомлено начальника ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України про припинення діяльності ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України та запропоновано звернутись до Міністерства охорони здоров`я України щодо дії контракту № 876 від 24.10.2016 та його фінансового забезпечення (т. 1 а. с. 62).

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 зводились до зобов`язання Славутицьку міську раду Київської області, як засновника (власника) КНП Славутицька міська лікарня , поновити його на роботі, на посаді головного лікаря у Комунальному некомерційному підприємстві Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради, код ЄДРПОУ 41736008, шляхом видання відповідного розпорядження про це Славутицьким міським головою та стягнути з Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради, код ЄДРПОУ 41736008, як правонаступника ДЗ СМСЧ № 5 МОЗ України , на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про його незаконне звільнення з роботи чи незаконне переведення ( відсутність таких доказів взагалі та їх наявність), а тому і правові підстави для поновлення на роботі його на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради Київської області, яка не є його попередньою роботою, відсутні, як і відсутні правові підстави до стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки суд дійшов їх з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з?ясування дійсних обставин справи, прав та обов?язків сторін в даних правовідносинах належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та норм матеріального права виходячи з наступного.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду у повній мірі відповідає вказаним вимогам цивільного процесуального права.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та неправильним застосованням норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Положеннями ст. ст. 11-13 (12-13 нова редакція) ЦПК України, роз`яснення наданих в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі , встановлено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Звертаючись до суду з позовом за захистом, позивач просив поновити його на роботі на посаді головного лікаря у Комунальному некомерційному підприємстві Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради, яку раніше у даній установі не обіймав і там не працював. При цьому слід зазначити, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років, а ОСОБА_1 на пропозицію участі у конкурсі на займану посаду не побажав приймати. Посаду, на яку претендує позивач, зайнята особою, яка пройшла конкурс.

За таких обставин, всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову та неможливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача також не навів таких обставин.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав до скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 367,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 20 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2020 року.

Головуючий:

Судді: