Рішення

від 30.07.2007 по справі 38/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

30.07.07 р.                                                                              

Справа № 38/230                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Радіонової О.О. при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому

засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємця

ОСОБА_1 м. Шахтарськ Донецької області

до відповідача1: Первинної

профспілкової організації Зуївської ТЕС 

м. Зугрес Донецької області 

до відповідача 2: Товариства з

обмеженою відповідальністю “Туристична фірма “Ельф” м. Донецьк

про стягнення 193 592грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача:  не зявився

від відповідача1: Яготінцева

Л.О.-представник за дов. №б/н від 06.07.2007р

від відповідача2: Жданова В.В.  представник за дов. № б/н від 12.07.2007р.

Суть спору:

Позивач, Приватний підприємець

ОСОБА_1 м. Шахтарськ Донецької області, 

звернувся до господарського суду з позовом до Первинної профспілкової

організації Зуївської ТЕС  м. Зугрес

Донецької області про стягнення 

основного боргу  у розмірі 179 640грн.00коп,

індексу інфляції у розмірі 359грн.00коп., 

3 % річних у розмірі 

795грн.00коп, пені у розмірі 3 816грн., штрафу у розмірі 8

982грн.00коп., а  всього                193 592грн.00коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні

вимоги тим, що 01.03.2006р.  між

Товариством з обмеженою відповідальністю „Туристичною фірмою „Ельф” м.

Донецьк  та позивачем - Приватним підприємцем

ОСОБА_1 м. Шахтарськ було укладено договір щодо організації відпочинку в Криму.

На виконання умов договору позивачем були реалізовані  путівки Первинній профспілковій організації

Зуївської ТЕС  м.Зугрес Донецької

області. Оскільки Первинна профспілкова організація Зуївської ТЕС  м.Зугрес Донецької області частково

розрахувалася за реалізовані путівки, тому позивач просить суд стягнути з

відповідача заборгованість за продані путівки на суму 179640грн., а також наполягає

на стягненні з відповідача індексу інфляції у розмірі 359грн.00коп.,  3 % річних у розмірі  795грн.00коп, пені у розмірі 3 816грн.,

штрафу у розмірі 8 982грн.00коп., а  всього    193 592грн.00коп.

03.07.2007р. на адресу суду

надійшов відзив на позовну заяву № 21/27, відповідно до якого відповідач

позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що договір між сторонами не

укладався у період 2004-2006рр., договір від 03.04.2006р. стосується

відповідача та ТОВ “Турфірма “Ельф”, по відношенню яких відповідач мав

зобов”язання замовника, позивач учасником цих відносин не був. Крім того,  відповідач просить суд залучити до участі у

справі у якості  третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет позову 

на стороні відповідача ТОВ „Туристичну фірму „Ельф”. Відзив на позовну

заяву судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.07.2007р. на адресу суду із

Головного управління статистики у Донецькій області надійшов лист від НОМЕР_1,

відповідно до якого Первинна профспілкова організація Зуївської ТЕС  м.Зугрес Донецької області значиться у ЄДРПОУ

як юридична особа (ідентифікаційний код 25905742) та знаходиться за адресою:

86784, Донецька область, м. Харцизьк, м. Зугрес.

Лист судом розглянутий, прийнятий

до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.07.2007р. позивач у судове

засідання з'явився  та підтримав позовні

вимоги та надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до участі у

справі у якості співвідповідача  ТОВ

„Туристичну фірму „Ельф” (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 78, к.13).

Суд, розглянувши клопотання

позивача, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

09.07.2007р. господарський суд

Донецької області своєю ухвалою  залучив

до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю

„Туристична фірма „Ельф” м. Донецьк.

17.07.2007р. відповідач 2 надіслав

до суду відзив на позовну заяву від 16.07.2007р.  №б/н, в якому позовні вимоги не визнає та

просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.07.2007р. позивач надіслав до

суду  письмові пояснення по справі

НОМЕР_5 та додані до них документи, які судом розглянуті, прийняті до уваги та

залучені до матеріалів справи.

17.07.2007р. на адресу суду із

Головного управління статистики у Донецькій області надійшов лист НОМЕР_2,

відповідно до якого  Товариство з

обмеженою відповідальністю „Туристична фірма „Ельф” м. Донецьк значиться у

ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 13515929) та знаходиться за

адресою: 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 78.

Розгляд справи відкладався у

зв'язку з необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів.

30.07.2007р. позивач у судове

засідання не з'явився, але надіслав до суду клопотання від 27.07.2007р., в

якому повідомив суд, що не може з'явитися до судового засідання у зв'язку з

необхідністю участі представника позивача по справі в Господарському суді              м. Києва, яке призначене на

30.07.2007р. на 11-00год. та просить суд 

відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд, розглянувши клопотання

позивача вважає його таким, що не підлягає задоволенню,  оскільки позивачем  до клопотання не  додані документи у  підтвердження викладених у клопотанні

обставин.

30.07.2007р. відповідач 2 надіслав

до суду листа, в якому просить суд залучити до матеріалів справи докази у

підтвердження своїх заперечень,  яке

судом розглянуто, прийнято до  уваги та

залучено до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по

суті представників сторін  було

ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали

клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке

судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК

України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши докази по справі та вислухавши 

уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006р. між Товариством з

обмеженою відповідальністю „Туристична фірма „Ельф” м. Донецьк (за договором -

фірма, далі відповідач 2) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 м. Шахтарськ  Донецької області (за договором- замовник,

далі- позивач) було укладено договір (далі- договір), відповідно до якого  сторони домовились про організацію відпочинку

в Криму на орендованих базах відповідно до 

графіків заїздів та описаних маршрутів.

Відповідно до розділу 2 цього

договору  Фірма зобов'язувалась:

організувати відправку, прийом та обслуговування відпочиваючих відповідно до графіку;

страхувати відпочиваючих від нещасного випадку та медичне страхування;

організовувати зустрічі та проводи туристів 

у Криму; страхувати туристів від нещасних  випадків. 

Замовник зобов'язувався:

здійснювати реалізацію путівок 

відповідно  графіку; своєчасно

здійснювати попередню оплату обслуговування відпочиваючих; об'єктивно

інформувати відпочиваючих про умови їх відпочинку.

Відповідно до п. 3.1 Договору

розрахунки проводяться в порядку попередньої оплати з надходженням коштів на

розрахунковий рахунок фірми за 3 дні до заїзду відпочиваючих по графіку.

На виконання вимог договору  позивачем було здійснено  розрахунок з відповідачем 2 за путівки у

розмірі 103200грн., що підтверджується відповідними документами.

У подальшому на виконання вимог п.

2.5 договору,  позивачем були  реалізовані путівки Первинній профспілковій

організації Зуївської ТЕС  м.Зугрес

Донецької області (далі- відповідач 1) на суму 377 340грн., але як вважає

позивач, відповідач 1 розрахувався з ним частково,  всього на суму 197 700грн., тобто у

відповідача 1 перед позивачем  виникла

заборгованість за продані путівки у сумі 179 640грн., яку позивач і просить суд

стягнути з відповідача 1.

В обґрунтування цих вимог позивач

посилається на вищезазначений договір.

Крім цього, позивач просить суд

стягнути з відповідача 1 штраф у розмірі 8 982грн., посилаючись на п. 57

Положення про поставку товарів народного споживання, затвердженого Постановою

Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988р., відповідно до якого, за відмову від

оплати за поставлений товар покупець сплачує поставнику штраф у  розмір 5 % 

суми, від сплати якої він відмовився або ухилився.

Позивач,  посилаючись на вищевказане Положення, просить

суд стягнути  з відповідача 1 пеню у

розмірі 3816грн.00коп., як складається з 0,04% суми простроченого платежу за

кожен день прострочення. 

Крім цього, позивач, посилаючись на

ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1  індекс інфляції у розмірі 359грн.30коп. та 3

% річних у розмірі 795грн.

У судовому засіданні 17.07.2007р.  позивач повідомив, що претензій до

відповідача 2 за договором купівлі-продажу від 01.03.2006р. не має та наполягає

на вимогах про стягнення  з відповідача 1

суми боргу у розмірі 179 640грн.00коп, індексу інфляції у розмірі

359грн.00коп.,  3 % річних у розмірі  795грн.00коп, пені у розмірі 3 816грн.,

штрафу у розмірі 8 982грн.00коп., а 

всього  193 592грн.00коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних

вимог посилається на договір від 01.03.2006р., платіжні доручення, договір від

03.08.2006р.№ б/н, акт звірки розрахунків від 01.10.2006р., клопотання від

09.06.2007р., письмові пояснення НОМЕР_5, рахунок, накладні, розрахунок до

позовної заяви, лист Управління державного казначейства у м. Донецьку НОМЕР_3,

довідки Управління державного казначейства у Київському районі м. Донецька від

11.07.2007р.,  клопотання від

24.07.2007р., клопотання від 27.07.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач1 посилається на відзив

на позовну заяву НОМЕР_4, накладні, правовстановлюючі документи.

Відповідач 2 посилається на відзив

на позовну заяву від 16.07.2007о. № б/н, витяги з особового  рахунку, рахунки-накладні, лист від

30.07.2007р. № б/н, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що підстав для

задоволення позову немає з посиланням на таке.

Господарські зобов”язання можуть

виникати, зокрема,  з господарського

договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених

законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК

України)

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України

передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори

та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або

договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання

або не настання певної події.

Позивач посилається в обгрунтування

заявлених вимог на договір від 01.03.2006р., укладений між ним та відповідачем

2, за яким до відповідача 2 ніяких претензій не має, а відповідач 1 не є

стороною за цим договором.

Крім того, суд вважає, що позивачем

не доведено, що за відповідачем 1 рахується заборгованість у сумі 179 640 грн.,

яку позивач просить з нього стягнути.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення

з відповідача 1 заборгованості у сумі 179 640 грн. є такими, що задоволенню не

підлягають.

Позовні вимоги стосовно стягнення з

відповідача 1 індексу інфляції у розмірі 359,00 грн. та три проценти річних у

сумі  795,00 грн. є безпідставними,

оскільки позивач не довів суду наявність грошових зобов”язань відповідача 1

перед ним, за прострочення яких передбачена відповідальність згідно вимог ст.

625 ЦК України.

Вимоги позивача стосовно стягнення

з відповідача 1 пені у розмірі 3 816 грн. та штрафу у розмірі 8 982 грн. не

підлягають задоволенню на підставі вищенаведеного. Крім того,  дані вимоги обґрунтовані з посиланням на

норми Положення про поставку товарів народного споживання, затвердженого

Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988р., які є безпідставними,

оскільки його  дія  згідно ч. 2 цього Положення розповсюджується

на відносини між державними, кооперативними та іншими громадськими

підприємствами по поставках товарів по ринковому та поза ринковому призначенню.

Судові витрати слід віднести на

позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та, керуючись

ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 

82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          Припинити провадження у справі за

позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ Донецької області  до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Туристична фірма „Ельф” м. Донецьк у зв”язку з відсутністю предмету спору.

          У задоволенні позовних вимог

Приватного підприємця ОСОБА_1                   

м. Шахтарськ Донецької області  до

Первинної профспілкової організації Зуївської ТЕС  м. Зугрес Донецької області про

стягнення  боргу  у розмірі 179 640грн.00коп, індексу інфляції

у розмірі 359грн.00коп.,  3 % річних у розмірі  795грн.00коп, пені у розмірі 3 816грн.,

штрафу у розмірі 8 982грн.00коп., а 

всього  193 592грн.00коп.,

відмовити у зв”язку з недоведеністю.

          Рішення оголошено у судовому

засіданні 30.07.2007р.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                       

Надруковано

4 примірника:

1

- до справи

3-сторонам

у справі