Постанова

від 16.01.2020 по справі 495/11611/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1690/20

Номер справи місцевого суду: 495/11611/18

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 51

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей», Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, третя особа Головне управління Держпраці в Одеській області, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою в якій просив суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» Житар В.П. № 107 від 12.08.2016 року № 107 про звільнення позивача, у зв`язку з укладенням контракту про проходження військової служби; поновити ОСОБА_1 з 13.08.2016 року на посаді майстра виробничого навчання Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2016 року по 21.12.2018 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що наказом від 12.08.2016 року № 107 він був незаконно звільнений з посади майстра виробничого навчання ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» на підставі п.3 статті 36 КЗпП України. Підстава звільнення - витяг з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 27.08.2016 року № 188. Перебуваючи у трудових відносинах із зазначеним закладом, 27.07.2016 року позивач надав згоду на проходження військової служби у Збройних силах України строком на 6 місяців та зазначав, що контракт був ним підписаний саме під час дії особливого періоду, а отже на позивача розповсюджуються гарантії та компенсації, передбачені для громадян, які відповідно достатті 119КЗпП працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»та яким надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. Однак, будучи юридично необізнаним, він був впевнений в законності дій з боку ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей». Згодом позивачу стало відомо про його незаконне звільнення. 24.07.2018 року він звернувся з листом до директора зазначеного закладу, відповідно до якого просив поновити його на посаді через незаконне звільнення. Відповідно до відповіді ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» йому було повідомлено про те, що на момент звернення (24.07.2018 року) позивач не перебував у трудових відносинах з ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей», підстав для поновлення на роботі відсутні. У зв`язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 1-7).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.01.2019 року було замінено первісного відповідача Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на належного відповідача - Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (а.с. 99-100).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було вирішено відмовити (а.с. 151-158).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, адже свою трудову книжку апелянт отримав лише 06 грудня 2018 року від дружини, а не у ДНЗ «Старокозацький професійний ліцей», та лише після того, як звернувся до керівництва закладу та головного управління Держпраці в Одеській області. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що апелянт тривалий час знаходився в м. Полтава та був направлений у зону АТО, а тому не мав змоги дізнатися про порушення свого трудового права (а.с.2-14)

22.07.2019 року від в.о. директора ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Зокрема, відповідач зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності та не поставив питання щодо його поновлення. Тому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції.

24.07.2019 року представник третьої особи Головного управління Держпраці в Одеській області надіслав пояснення по справі. Так, представник третьої особи зазначив, що заходом державного контролю в ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» відносно однієї особи, а саме гр-на ОСОБА_1 зафіксовано недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівниками, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не усунення в подальшому з`ясованих з цього порушень законодавства, а саме не виконання припису №ОД960/140/АВ/П від 27.18.2018 року. 27.12.2018 року посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області винесено постанову №ОД960/140/АВ/П/ПТ/ВЗ-ФС про накладення штрафу на ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» у розмірі 37230 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2019 року було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач як військовослужбовець користується пільгами, передбаченими статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частинами третьою та четвертою статті 119 КЗпП України і тому суд прийшов до висновку, що звільнення позивача із займаної посади було проведено з порушенням вимог статті 119 КЗпП України. Разом з тим суд дійшов до висновку, що позивачу стало відомо про своє звільнення ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» з посади майстра виробничого навчання саме у липні 2018 року та в подальшому він надсилав відповідні звернення до різних установ з приводу його незаконного звільнення. Належних та обґрунтованих причин через які процесуальний строк був пропущений позивачем та його представником не наведено та поважність причин пропуску процесуального строку не доведена.

Апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до наказу від 23.04.2013 року № 49 ОСОБА_1 прийнятий на посаду майстра виробничого навчання ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» (а.с. 13). Відповідно до наказу ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» від 12.08.2016 року № 107 ОСОБА_1 був звільнений від роботи майстра виробничого навчання, у зв`язку із укладенням контракту про проходження військової служби (а.с. 15).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи позивач перебував в трудових правовідносинах з ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» з 23.04.2013 року. Протягом періоду з 31.03.2014 року по 18.03.2015 року, під час якого позивач був призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України, за ним зберігалася посада в ДНЗ «Старокозацький ПАЛ». 27.07.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом (а.с.14). 12.08.2016 року його було звільнено з займаної посади в зв`язку з прийняттям на військову службу (а.с. 15). Тобто, звільнення позивача фактично відбулося під час проходження ним військової служби. З 21.12.2016 року по 28.05.2017 року позивач брав участь в антитерористичній операції (а.с. 16), також він був прийнятий на військову службу за контрактом з 27.01.2017 по 27.07.2017, а потім на три роки з 27.07.2017 по 27.07.2020 року (а.с. 26-27, 28-29). Отже, на даний час позивач перебуває на військовій службі.

ОСОБА_1 звернувся із заявою 24.07.2018 року на ім`я в.о. директора ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» ОСОБА_2 щодо поновлення на роботі на посаді майстра виробничого навчання зазначеного закладу (а.с.17). У відповідь на вказаний лист ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» повідомили, що позивач не перебуває у трудових відносинах з закладом, тому підстави для поновлення на роботі та виплати коштів відсутні. ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, він має право оскаржити його в судовому порядку (а.с. 19)

За результатами звернення позивача на Урядову гарячу лінію 1545 щодо порушення посадовими особами ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей» відносно нього законодавства про працю в частині правомірності звільнення з займаної посади, своєчасності і повноти виплати заробітної плати, Головним управлінням Держпраці в Одеській області було повідомлено, що після отримання всіх необхідних дозвільних документів, фахівцями Головного управління буде негайно проведено інспекційне відвідування Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» (а.с. 18).

10.10.2018 року Головним управлінням держпраці в Одеській області за результатами інспекційного відвідування Державного навчального закладу «Старокозацький ПАЛ» було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД960/140/АВ, яким виявлено порушення ч. 3 ст. 119 КЗпП України. Відповідно до вказаного акту зазначена обставина підтверджується наступним фактом: 12.08.2016 року керівником ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» Житар В.П. було видано наказ № 107 «Про звільнення майстра з в/н ОСОБА_1 » за яким майстра з виробничого навчання ОСОБА_1 «звільнити з роботи в зв`язку з укладенням контракту про проходження військової служби з 12.08.2016 року» та вказано підставу «витяг з наказу командира військової частини польова пошта ВО213 від 27.08.2016 року № 188» (а.с. 111-116). Того ж дня Головним управлінням держпраці в Одеській області було складено припис про усунення виявлених порушень № ОД960/140/АВ/П в термін до 25.10.2018 року (а.с. 117-118).

26.10.2018 року до Головного управління держпраці в Одеській області від ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» надійшов лист, яким було повідомлено, що в штатному розкладі та тарифікації за 2017-2017 рр. не були закладені кошти, які зазначено в заяві ОСОБА_1 від 24.07.2018 року № 23. Також ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» запропонували працевлаштування ОСОБА_1 на вільну посаду майстра виробничого навчання по спеціальності «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»), слюсар з ремонту с/г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів (категорія «С1») (а.с.119).

10.12.2018 року Головним управлінням держпраці в Одеській області було проведено повторне інспекційне відвідування ДНЗ «Старокозацький ПАЛ», за результатами якого було складено АКТ №ОД960/140/АВ-ОД1235/П/1581, яким також виявлено порушення ч. 3 ст. 119 КЗпП України. У вказаному акті, зокрема, констатовано, що припис про усунення виявлених порушень від 10.10.2018 року належним чином не виконано (а.с. 122-125). Як було зазначено представником третьої особи Головного управління держпраці в Одеській області 27.12.2018 року посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області винесено постанову №ОД960/140/АВ/П/ПТ/ВЗ-ФС про накладення штрафу на ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» у розмірі 37230 грн.

Частиною першою статті 233КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Тобто, буквально досліджуючи зміст вказаної статті законодавець передбачає виникнення права на звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються звільнення з моменту вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно зчастиною першоюстатті 47КЗпП Українивласник абоуповноважений ниморган зобов`язанийв деньзвільнення видатипрацівникові належнооформлену трудовукнижку іпровести зним розрахуноку строки,зазначені встатті 116цього Кодексу.За положеннямипункту 4.1Інструкції пропорядок веденнятрудових книжокна підприємствах,в установахі організаціях,затвердженої постановоюКабінету МіністрівУкраїни від27квітня 1993року №301власник абоуповноважений ниморган зобов`язанийвидати працівникуйого трудовукнижку вдень звільненняз внесенимдо неїзаписом прозвільнення. Призатримці видачітрудової книжкиз винивласника абоуповноваженого ниморгану працівниковісплачується середнійзаробіток завесь часвимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції. Відповідно до пункту 4.2 вказаної інструкції, якщо працівник відсутній на роботі у день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про потребу отримати трудову книжку. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (стаття 234 КЗпП України). Апеляційний суд звертає увагу на те, що даною статтею не визначається перелік поважних причин, які можуть бути підставою для поновлення строку, що свідчить про те, що їх поважність оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо залежно від фактичних обставин. Під поважними причинами пропуску строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України, варто розуміти такі причини, що об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду і підтверджуються належними доказами.

За обставинами даної справи звільнення відбулося в період перебування позивача на військовій службі за контрактом, що за результатами перевірки було визнано порушенням відповідачем законодавства про працю, зокрема ч. 3 ст. 119 КЗпП України щодо порушення прав позивача, докази, які б підтверджували безпосередньо факт того, що позивач був повідомлений про звільнення в липні 2018 року матеріали справи не містять (в справі наявний лист позивача від 27.07.2018 року до відповідача про поновлення на роботі, при цьому копія відповіді ДНЗ «Старокозацький ПАЛ»на цейлист,надана позивачем,не міститьвихідного номерата датидокументу).При цьомупозивач звертавсяокремо довідповідних органівщодо проведенняперевірки дотриманнявідповідачем законодавствапро працюза фактомйого звільнення,за результатамиякої,як буловище зазначено,Головним управліннямдержпраці вОдеській областідійсно буливстановлені порушенняправ позивача,зокрема ч.3ст.119КЗпП України.При цьомуапеляційний судзвертає увагуна те,що докази на підтвердження того, що трудова книжка чи копія наказу про звільнення були видані позивачу у встановленому законом порядку до суду надані не були. Враховуючи вище наведене в сукупності апеляційний суд приходить до висновку про наявність поважних причин для поновлення строку позовної давності на звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливийперіод період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Пунктом 3 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців.

У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою та четвертою статті 119 КЗпП України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

З положень зазначених норм законів вбачається, що гарантії, передбачені частинами третьою, четвертою статті 119 КЗпП України, надаються не тільки особам, які були призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, але і тим, що були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці чи настання особливого періоду. Вказана позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13.02.2019 року в справі № 182/422/17-ц.

Як буловище зазначено позивач перебував в трудових правовідносинах з ДНЗ «Старокозацький ПАЛ» з 23.04.2013 року. Протягом періоду з 31.03.2014 року по 18.03.2015 року, під час якого позивач був призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України, за ним зберігалася посада в ДНЗ «Старокозацький ПАЛ». 27.07.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом (а.с.14). 12.08.2016 року його було звільнено з займаної посади в зв`язку з прийняттям на військову службу (а.с. 15). Тобто, звільнення позивача фактично відбулося під час проходження ним військової служби. З 21.12.2016 року по 28.05.2017 року позивач брав участь в антитерористичній операції (а.с. 16), також він був прийнятий на військову службу за контрактом з 27.01.2017 по 27.07.2017, а потім на три роки з 27.07.2017 по 27.07.2020 року (а.с. 26-27, 28-29). Тобто, на даний час позивач перебуває на військовій службі. З врахуванням наведеного, оскільки за обставинами даної справи звільнення позивача відбулося з порушенням встановленого законодавства, що в тому числі було встановлено матеріалами перевірки відповідача на факт наявності порушень законодавства про працю Головним управлінням держпраці в Одеській області, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання таможе звернутисядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересу(ст.ст.15,16ЦК України). Відповіднодо ст.5ЦПК Україниздійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При цьому суд визначаєв межах,встановлених цимКодексом,порядок здійсненняпровадження усправі відповіднодо принципупропорційності,враховуючи:завдання цивільногосудочинства;забезпечення розумногобалансу міжприватними йпублічними інтересами;особливості предметаспору;ціну позову;складність справи;значення розглядусправи длясторін,час,необхідний длявчинення тихчи іншихдій,розмір судовихвитрат,пов`язаних ізвідповідними процесуальнимидіями,тощо (ст.11ЦПК України). Одночасно з наведеним апеляційний суд звертає увагу на те, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ст. 267 ЦПК України). З врахуванням наведеного оскільки сформульована вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу була помилково сформульована позивачем в частині належного суб`єкту, то апеляційний суд, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обставини справи та положення діючого законодавства згідно зі ст. 267 ЦПК України визначає порядок виконання рішення суду шляхом стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2016 року по 21.12.2018 року з ДНЗ «Старокозацький професійний аграрний ліцей».

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу та на підставі ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей», Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, третя особа Головне управління Держпраці в Одеській області, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» Житар В.П. № 107 від 12.08.2016 року про звільнення майстра з виробничого навчання ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням контракту про проходження військової служби.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 з 13.08.2016 року на посаді майстра виробничого навчання Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02546536, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Малиновського, буд. 30).

Встановити порядок виконання рішення суду, згідно з яким стягнути з Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02546536, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Малиновського, буд. 30) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2016 року по 21.12.2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» та в частині стягнення з Державного навчального закладу «Старокозацький професійний аграрний ліцей» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі місячного заробітку допустити до негайного виконання.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

17.01.2020 року м. Одеса