Рішення

від 17.01.2020 по справі 541/1277/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1277/19

Номер провадження 2/541/51/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 січня 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

судді - Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.

представника позивача адвоката Кузьмич Н.О. .

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

треті особи які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, Перша миргородська державна нотаріальна контора та Біликівська сільська рада Миргородського району Полтавської області,

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

На підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , яка на ім`я позивачки 29.10.2004 року склала заповіт, яким земельну ділянку площею 3,85 га розташовану на території Біликівської сільської ради Миргородського району Полтавської області вона заповіла ОСОБА_1 . Дану земельну ділянку померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 отримала в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.03.2003 року видане Першою миргородською нотаріальною конторою реєстраційний номер №2-406, сертифікат про право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0021426 виданий на підставі рішення Миргородської РДА 25.12.1996 року № 406 ОСОБА_7 на земельну частку (пай) КСП Промінь розміром 3,85 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Біликівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

На момент смерті ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою разом з нею були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , онука ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведено Першою миргородською державною нотаріальною конторою за № 85/2005 за заявою дочки померлої ОСОБА_10 ( на даний час остання померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , а/з про смерть №20 від 10.11.2016 року складений Зубівською сільською радою Миргородського району Полтавської області). Свідоцтва про право на спадщину за даною спадковою справою не видавалось.

Позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знала про існування заповіту. З метою прийняття спадщини, представник позивача, звернувся до Першої миргородської державної нотаріальної контори, однак отримав відмову, з підстав пропуску строків для прийняття спадщини. На підставі викладеного, причини пропуску вважає поважними, та прохала поновити строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено проведення підготовчого судового засідання (а.с.30).

Ухвалою від 11 листопада 2019 року до справи у якості співвідповідачів були залучені спадкоємці померлої ОСОБА_10 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.68).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача, адвокат Кузьмич Н.О., що діє на підставі ордеру на надання правової допомоги (а.с.20), в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала та прохала їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою відповідно до п.3 ч. 8 ст.128 ЦПК України (а.с. 99-100

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином судовою повісткою відповідно до до п.3 ч. 8 ст.128 ЦПК України (а.с. 101-102

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином судовою повісткою відповідно до п.1 ч. 8 ст.128 ЦПК України (а.с. 92).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою відповідно до п.1 ч. 8 ст.128 ЦПК України (а.с. 91)

Представник третьої особи Першої миргородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився до суду надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність (а.с.97).

Представник територіальної громади Біликівської сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував, справу просив розглянути без їхньої присутності (а.с.55).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10). Місцем смерті зазначено село Білики Миргородського району Полтавської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_6 , яка на ім`я позивачки 29.10.2004 року склала заповіт, яким земельну ділянку площею 3,85 га розташовану на території Біликівської сільської ради Миргородського району Полтавської області вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.12). Дану земельну ділянку померла ОСОБА_6 отримала в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.03.2003 року видане Першою миргородською нотаріальною конторою реєстраційний номер №2-406, сертифікат про право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0021426 виданий на підставі рішення Миргородської РДА 25.12.1996 року № 406 ОСОБА_7 на земельну частку (пай) КСП Промінь розміром 3,85 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Біликівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.13,14).

На момент смерті ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою разом з нею були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , онука ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується довідкою Біликівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за №02-27/251 від 14.05.2019 року (а.с.11,64). Спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведено Першою миргородською державною нотаріальною конторою за № 85/2005 за заявою дочки померлої ОСОБА_10 Свідоцтва про право на спадщину за даною спадковою справою не видавалось, що підтверджується копією спадкової справи (а.с. 77-90). Один із спадкоємців ОСОБА_6 - син ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.17), спадкова справа в Першій миргородській державній нотаріальній контрі не заводилася, що підтверджується повідомленням завідувача Першої миргородської державної нотаріальної контори (а.с.73). ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_10 померла, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.16). На день смерті ОСОБА_10 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_2 разом з чоловіком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , синами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , дочкми ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , онуками ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_17 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , що підтверджується довідкою Зубівської сільсьої ради Миргородського району Полтавської області за № 524 від 17.09.2019 року (а.с.54).

З інформації наданої приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Смаги Л.М. вбачається, що стосовно майна ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 було заведено спадкову справу № 49/2017. Спадкоємцями які прийняли спадщину після ОСОБА_10 є її дочка- ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 . Було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_4 на 4/5 частку спадкового майна та ОСОБА_5 на 1/5 частку спадкового майна, що складається з земельної ділянки площею 3,1615 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 5323282200:00:002:0047, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що підтверджується копією спадкової справи (а.с. 103-134).

З метою прийняття спадщини, представник позивача, звернувся до Першої миргородської державної нотаріальної контори, однак отримав відмову, з підстав пропуску строків для прийняття спадщини (а.с. 15).

Відповідно до вимог статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

На підставі вимог статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, не зверталася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна. Таким чином, жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини за заповітом, не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.

ОСОБА_1 просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що їй не було відомо про складення ОСОБА_6 на її ім`я заповіту. Позивач вважає, що причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими та підлягають поновленню.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , підготовленого на підставі постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №6 Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування , судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Тобто, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат , нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи,спадкового договору,заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє:факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини,склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє колоосіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині.Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини,зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це упресі. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 26.06.2019 року усправі №565/1145/17,а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, нотаріус не вчиняв дій щодо повідомлення його як спадкоємця за заповітом у шестимісячний строк після відкриття спадщини про наявність заповіту на його користь, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, у суду є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визначення їй додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом трьох місяців.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 141, 258, 263, 264, 354 ЦПК України ст.ст. 392, 1216-1218, 1272 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк - три місяці , для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті, ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 22.01.2020 року.

Суддя О. А. Городівський