Ухвала

від 21.01.2020 по справі 127/2999/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

21 січня 2020 року

м. Київ

справа № 127/2999/19

провадження № 61-608ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства Медичний стоматологічний центр , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про видалення з електронної бази Міського комунального підприємства Медичний стоматологічний центр персональних даних позивача, заборону подальшого їх розміщення в електронній системі щодо позивача та її сім`ї, ведення медичної документації щодо позивача та її сім`ї виключно на паперових носіях, про відшкодування матеріальних втрат та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила:

- видалити з електронної бази даних МСЦ всі незаконно, без відома та згоди, зібрані персональні дані та використанні проти неї; заборонити подальше розміщення будь-якої інформації в електронній системі щодо неї та її сім`ї, а також присвоєння будь-яких ідентифікаторів людини, віднестися до них, як до людей, які відмовляються від використання новітніх технологій;

- вести медичну документацію щодо неї та її сім`ї виключно на паперових носіях, тобто в раніше існуючій формі;

- відшкодувати матеріальні втрати в розмірі 13 846 грн;

- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Загальна сума матеріальних витрат складає 13 846 грн (вартість послуг за неякісне лікування 1696 грн + імплант вартістю 12 000 грн + 150 грн за виготовлення ксерокопій).

Моральна шкода полягає в неодноразовому зверненні до медичного закладу з приводу небажання електронного обліку, жорстке протистояння у доказах , обливання брудом, приниження честі та гідності.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року позов задоволено частково.

Зобов`язано МКП Медичний стоматологічний центр видалити з електронної бази МКП Медичний стоматологічний центр персональні дані ОСОБА_1 . В решті вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року залишено без змін.

03 січня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі за відшкодування майнової шкоди становлять матеріальні втрати в розмірі 13 846 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2020 року становить 1 050 000,00 грн.

Крім того, було заявлено вимоги немайнового характеру (про зобов`язання відповідача видалити з електронної бази даних МСЦ персональних даних; про заборону подальшого розміщення будь-якої інформації в електронній системі щодо неї та її сім`ї; про зобов`язання відповідача вести медичну документацію щодо неї та її сім`ї виключно на паперових носіях).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, статтями 175, 176, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства Медичний стоматологічний центр , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про видалення з електронної бази Міського комунального підприємства Медичний стоматологічний центр персональних даних позивача, заборону подальшого їх розміщення в електронній системі щодо позивача та її сім`ї, ведення медичної документації щодо позивача та її сім`ї виключно на паперових носіях, про відшкодування матеріальних втрат та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров