Постанова

від 13.01.2020 по справі 389/1214/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2020 року м. Кропивницький

справа № 389/1214/18

провадження № 22-ц/4809/103/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Карпенка О.Л.,

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі - Іванковецька сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Майданюка Сергія Івановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року у складі судді Ябчик Н.М. і

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області та ОСОБА_3 та просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 25.10.2016 №218, яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га з кадастровим номером №3522281900:53:000:0017, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам`янського району;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2017 №33589462, скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 23.01.2017 №18734860 з закриттям розділу 1156944635222.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 25.10.2016 №218 Про затвердження проекту землеустрою , незаконно передано ОСОБА_3 частину земельних ділянок, які перебували у користуванні позивачів.

Внаслідок цього незаконного рішення Іванковецької сільської ради площа городу, який перебував у користуванні ОСОБА_1 зменшилася з 0,9 га до площі 0,2 га, у ОСОБА_2 площа городу також зменшилася на 0,5 га.

Позивачі живуть у селі, але залишилися без землі, яка їм крайнє необхідна для ведення городництва, утримання сім`ї та господарства.

За допомогою програмного забезпечення Google Earth Pro у режимі реального часу відображені земельні ділянки позивачів, з відображенням домоволодінь на них та офіційного Он-Лайн інтернет ресурсу Публічна кадастрова карта України ( http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta ) встановлено, що більша частина земельних ділянок позивачів увійшли до складу земельної ділянки, яка передана у приватну власність ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.04.2018 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281900:02:000:0017, площею 2,00 га на території Іванковецької сільської ради, обліковується з 23.01.2017 за ОСОБА_3 на підставі запису про право (в державному реєстрі прав) №18734860.

Іванковецький сільський голова Магась ОСОБА_5 пояснила позивачам, що дозвіл на розробку проекту землеустрою Іванковецькою сільською радою надавався учаснику бойових дій ОСОБА_3 на відведення суміжної вільної земельної ділянки, яка межує з їх земельними ділянками.

Однак, усупереч Інструкції Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , затвердженої наказом Державного комітету України з питань земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, ОСОБА_3 у встановленому порядку не повідомлено, а ні Іванковецьку сільську раду, а ні суміжних землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за п`ять днів до встановлення меж земельної ділянки та закріплення межовими знаками.

Внаслідок цього межі земельних ділянок позивачами не погоджувалися та акт прийому - передачі межових знаків на зберігання не підписувався, межі земельної ділянки межовими знаками встановленого зразка не закріплені.

Сільською радою межі земельної ділянки погоджувалися формально, шляхом підписання документів із землеустрою. Зазначене призвело до часткового накладення земельних ділянок, внаслідок чого позивачі позбавлені права користуватися своїми земельними ділянками.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних заяв щодо відмови від частини земельної ділянки до сільської ради не подавали, відповідно сільською радою жодних рішень про припинення права користування земельними ділянками не приймалися.

Рішення про передачу частини земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_3 прийняте без вилучення цих земельних ділянок.

Позивачі є добросовісними користувачами, оскільки позивач ОСОБА_6 (пенсіонер та звільнена від сплати земельного податку), а її син - позивач ОСОБА_2 систематично та у повному обсязі сплачує земельний податок за земельну ділянку (у тому числі за частину, передану ОСОБА_3 ).

На підставі незаконного рішення Іванковецької сільської ради, державним реєстратором Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Бойко Н.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33589462 від 27.01.2017 (з відкриттям розділу №1156944635222) та внесено запис про державну реєстрацію права власності від 23.01.2017 №18734860.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження користування у встановленому законом порядку спірними земельними ділянками на момент передачі їх частини у приватну власність відповідачу, тому не доведено порушене їх право чи інтерес.

Документи, що посвідчують право власності чи право постійного користування позивачів земельними ділянками та їх державної реєстрації відсутні.

Державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки чи права постійного користування не проводилась.

Рішення сесій Іванковецької сільської ради від 20.10.2005 та 28.11.2014 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, записи у погосподарських книгах, квитанції про сплату податків за земельні ділянки, не є належними доказами на підтвердження законного користування позивачами земельними ділянками.

Земельні ділянки перебувають у комунальній власності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права оскільки рішення прийнято всупереч п.11 Постанови Пленуму ВСУ Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18.12.2009.

Розробник документації ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 розробили проект землеустрою на земельну ділянку з іншим місцем розташування та замість вільної земельної ділянки забрали частину земельних ділянок позивачів, які відповідно до погосподарського обліку сільської ради були користувачами частини земельної ділянки, яка відійшла ОСОБА_3 .

Факт використання позивачами земельних ділянок, які увійшли до складу отриманої у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, сільською радою підтверджується на підставі відомостей погосподарського обліку та у зв`язку зі сплатою земельного податку за користування земельними ділянками.

Судом залишено поза увагою відзив на позовну заяву Іванковецької сільської ради, у якому сільський голова визнала позов та письмово пояснила, що проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки виготовлений з порушенням п.3.12 Інструкції Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , оскільки на момент складання та підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, ОСОБА_3 разом з виконавцем робіт ОСОБА_7 завчасно не повідомили суміжних користувачів, на земельній ділянці були відсутні межові знаки, тому сільська рада була позбавлена можливості встановити невідповідність місця розташування земельної ділянки відповідно рішенню про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Судом не враховано пояснення сільського голови, що переважна більшість мешканців села використовує земельні ділянки без правовстановлюючих документів.

Від адвоката Громка А.В., який представляє інтереси ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від адвоката Новікова О.М., який представляє інтереси Іванковецької сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій він просить задовольнити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їхній представник адвокат Майданюк С.І та представник Іванковецької сільської ради адвокат Новіков О.М. підтримали доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_3 адвокат Громко А.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, на їх підтвердження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням сесії Іваноковецької сільської ради від 10.11.2015 №15, ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,95 (в тому числі ріллі 1,95 га) із земель сільськогосподарського призначення (код класифікації видів цільового призначення 01.03.) із земель комунальної власності Іванковецької сільської ради, яка знаходиться за адресою с.Заломи Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.137-140 т.2).

Рішенням десятої сесії сьомого скликання Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 25.10.2016 №218, затверджено проект землеустрою щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею - 2,0000 га з кадастровим номером 3522281900:53:000:0017, яка знаходиться за адресою Знам`янський район Іванковецька сільська рада, із земель сільськогосподарського призначення Іванковецької сільської ради.

Одночасно цим рішенням вказану земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_3 (т.1 а.с. 5, т.2 а.с. 134-136).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Інформація з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3522281900:53:000:001, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. Запис про державну реєстрацію права власності від 23.01.2017 №18734860. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) від 27.01.2017 індексний №33589462. Підстави виникнення права власності рішення десятої сесії сьомого скликання Іванковецької сільської ради від 15.10.2016 №218 (а.с. 30, 31).

Згідно проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в с.Заломи на території Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, розробленого ФОП ОСОБА_7 (а.с. 66-89 т.1), підставою для виконання робіт стали рішення сесії Іваноковецької сільської ради від 10.11.2015 №15 про надання дозволу ОСОБА_3 проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею -1,95 га ( в тому числі ріллі 1,95 га) із земель сільськогосподарського призначення (код класифікації видів цивільного призначення 01.03) із земель комунальної власності Іванковецької сільської ради, яка знаходиться за адресою: с.Заломи Знам`янського району Кіровоградської області та договір на виконання робіт.

У акті прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 25.05.2016 зазначено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:53:000:0017, яка знаходиться в селі Заломи Знам`янського району Кіровоградської області, площею 2,0000 га, наданої власнику земельної ділянку ОСОБА_3 , для ведення особистого селянського господарства, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 7 шт., список яких додається.

Схема прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості/абриси (кроки) додаються.

Власник/користувач земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має.

Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.

Власником/користувачем суміжних земельних ділянок у акті вказано ОСОБА_8 та вказано, що це землі комунальної власності.

У матеріалах проекту землеустрою міститься графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки, яка відводиться ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, з підписом сільського голови.

Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 - 2,000 га, із земель сільськогосподарського призначення погоджено управлінням Держгеокадасту у Знам`янському районі Кіровоградської області від 15.06.2016 вих.№278/41-16 (а.с. 90).

Шляхом співставлення долучених до матеріалів справи роздруківки з програмного забезпечення Google Earth Pro на якій відображені домоволодіння позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та прилеглі до них земельні ділянки (а.с. 32), роздруківки з офіційного он-лайн ресурсу Публічна кадастрова карта України з відображенням земельної ділянки з кадастровим №3522281900:53:000:0017 (а.с. 33) та з завіреної підписом та печаткою сільської ради роздруківки графічного матеріалу, щодо бажаного місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, яка відводиться ОСОБА_3 (а.с. 87), можна припустити, що в межах переданої відповідачу земельної ділянки, дійсно знаходяться частини інших земельних ділянок (городів прилеглих до будинків).

Розташування запропонованої для передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки не збігається з місцем розташування реально переданої у власність останньому земельної ділянки.

На підтвердження права користування земельними ділянками, що частково ввійшли до складу земельної ділянки кадастровий номер 3522281900:53:000:0017, переданої відповідачу ОСОБА_3 у власність, позивачами надано суду наступні документи.

Довідки Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 26.06.2018 за №109, №100, витяги з Погосподарського обліку та квитанції про внесення грошових коштів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 з 2005 року оселилася в будинку по АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_2 і проживає в ньому на даний час.

За даним житловим будинком рахується земельна ділянка площею 0,80 га, для будівництва та обслуговування будинку - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,55 га.

ОСОБА_2 відповідно до погосподарського обліку оселився в будинку, що по АДРЕСА_2 у 2014 році і проживає в ньому на даний час.

Вказаний житловий будинок купив у ОСОБА_9

За даним житловим будинком рахується земельна ділянка загальною площею - 0,78 га, для будівництва та обслуговування будинку - 0,25 га, для ведення ОСГ - 0,55 га.

Земельні ділянки використовувалися ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 за цільовим призначенням, земельний податок сплачувався своєчасно та в повному обсязі (а.с.117,131-142 т.1).

У довідці Іванковецької сільської ради від 04.02.2019 №17, зазначено, що за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 2,78 га, з них: для будівництва та обслуговування житлової забудови площею 0,25 га; для особистого селянського господарства - у власності площею 2,00 га, у користуванні огороди площею 0,53 га.

Заборгованість по земельному податку відсутня.

За ОСОБА_1 рахується земельна ділянка площею 1,54 га, з них: для будівництва та обслуговування житлової забудови площею 0,50 га, у користуванні під городи площею 1,04 га.

Заборгованість по земельному податку відсутня. (а.с.14 т.2).

Довідку Знам`янської ДПІ Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області від 23.01.2019 про сплату позивачами земельного податку в 2018 році.

Також у вказаній довідці вказано, що всі нарахування по земельному податку проводилися на підставі поданих даних Іванковецькою сільською радою.

Відповідно до поданих даних Іванковецької сільської ради за ОСОБА_2 рахувалося ОЖБ 0,50 га та ОСГ 2,00 га, за ОСОБА_1 рахувалося ОЖБ 0,25 га та ОСГ 0,95 га.

Листом Іваноквецької сільської ради №85 від 04.10.2018 повідомлено Знам`янську ДПІ про зміну кількості землі.

Так, за ОСОБА_2 стало рахуватися ОЖБ 0,25 га та ОСГ 2,53 га, за ОСОБА_1 стало ОЖБ 0,50 га та ОСГ 1,85 га. (а.с.12 т.2).

Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , свідоцтво про право власності та витяг з державного реєстру прав, з яких вбачається, що вказане помешкання належить на праві приватної власності ОСОБА_1 з 04.07.2012 року (а.с. 170-176 т.1).

Крім того, ОСОБА_1 11.07.2005 подала до Іванковецької сільської ради заяву про надання їй земельної ділянки в розмірі 0,75 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.118 т.1).

Рішенням сесії Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20.10.2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам, в межах населених пунктів, а саме: надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,75 га по АДРЕСА_2 , яка знаходиться в її постійному користуванні (а.с. 119,120-121 т.1).

ОСОБА_2 29.10.2014 подавав до Іванковецької сільської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування житлової забудови, господарських будівель, споруд, площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,53 га, в тому числі ріллі, що знаходиться за адресою с.Заломи (а.с.122 т.1).

Рішенням сорок першої сесії шостого скликання Іванковецької сільської ради від 28.11.2014 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування житлової забудови, господарських будівель та спору (присадибна ділянка) площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства площею 0,53 га (в тому числі ріллі 0,53 га) із земель сільськогосподарського призначення (код класифікації видів цільового призначення 01.03), землі комунальної власності Іванковецької сільської ради, які знаходяться за адресою: с.Заломи Знам`янського району Кіровоградської області. Термін дії рішення до 28.11.2015 (а.с. 123 ч.1).

Будь-яких доказів розробки проектів землеустрою на підставі зазначених рішень та отримання в подальшому земельних ділянок у користування чи у власність позивачами не надано.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Пунктом г ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13 , 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України , визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до пункту б статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент початку користування позивачами земельними ділянками) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 статті 125 ЗК України (у редакції, чинній на час початку користування ОСОБА_2 земельною ділянкою) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 125 ЗК України (у редакції, чинній на час початку користування ОСОБА_2 земельною ділянкою) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Земельні ділянки, які використовуються громадянами та юридичними особами без правовстановлюючих документів та без прийнятих щодо цих ділянок рішень органів влади, вважаються такими, що використовуються самовільно.

Згідно з частинами першою, четвертої, сьомою статті 55 Закону України Про землеустрій в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Отже, набуття права користування та права власності на земельну ділянку пов`язане із здійсненням комплексу робіт: проведенням кадастрової зйомки землі з геодезичним встановленням меж земельної ділянки, яка включає, зокрема, і перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки, погодження цих меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. Виконання усіх підготовчих робіт з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає перевірку того, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Згідно з частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у підпункті в) пункту 18 постанови від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , з 01.01.2002, відповідно до статті 125 ЗК України, право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 02.05.2009 року у відповідності із Законом України від 05.03.2009 року № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України ), одержані ними до 01.01.2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Отже, право власності, користування земельною ділянкою, може бути набуте громадянином лише в порядку, передбаченому Земельним Кодексом або іншими законами України та підтверджено відповідними доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Іваноковецької сільської ради від 10.11.2015 №15, ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,95 (в тому числі ріллі 1,95 га) із земель сільськогосподарського призначення (код класифікації видів цільового призначення 01.03.) із земель комунальної власності Іванковецької сільської ради, яка знаходиться за адресою с.Заломи Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.137-140 т.2).

Рішенням Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 25.10.2016 №218, затверджено проект землеустрою щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею - 2,0000 га з кадастровим номером 3522281900:53:000:0017, яка знаходиться за адресою Знам`янський район Іванковецька сільська рада, із земель сільськогосподарського призначення Іванковецької сільської ради, та передано вказану земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_3 (т.1 а.с. 5, т.2 а.с. 134-136).

У позовній заяві позивачі просять визнати протиправним та скасувати Рішення Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 25.10.2016 №218, яким затверджено проект землеустрою щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею - 2,00 га з кадастровим номером 3522281900:53:000:0017, яка знаходиться на території Іванковецька сільська рада, до складу земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_3 частково увійшли земельні ділянки, які знаходяться у їхньому користуванні.

За приписами ст.125 ЗК України (в редакції 2001 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі 9на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.125 ЗК України (в редакції Закону від 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріалами справи підтверджується, що Рішенням сесії Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20.10.2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок громадянам, в межах населених пунктів, а саме: надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,75 га по АДРЕСА_2 (а.с. 119,120-121 т.1).

Рішенням сорок першої сесії шостого скликання Іванковецької сільської ради від 28.11.2014 ОСОБА_2 . надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування житлової забудови, господарських будівель та спору (присадибна ділянка) площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства площею 0,53 га (в тому числі ріллі 0,53 га) із земель сільськогосподарського призначення (код класифікації видів цільового призначення 01.03), землі комунальної власності Іванковецької сільської ради, які знаходяться за адресою: с.Заломи Знам`янського району Кіровоградської області. Термін дії рішення до 28.11.2015 (а.с. 123 ч.1).

Будь-яких доказів, що позивачі на підставі зазначених рішень розробили проекти землеустрою і вони були затверджені рішенням Іванковецької сільської ради, позивачами суду не надано.

В суді апеляційної інстанції позивачі не заперечували, що не розробляли проектів землеустрою.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачами не надано доказів на підтвердження користування ними у встановленому законом порядку спірними земельними ділянками на момент передачі їх частини у приватну власність ОСОБА_3 , тому не доведено порушення їх прав.

Документи, що посвідчують право власності чи право постійного користування позивачами земельними ділянками та їх державної реєстрації відсутні.

Державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки чи права постійного користування не проводилась.

Не є належним доказом і записи у погосподарських книгах, оскільки записи у погосподарську книгу здійснювалися не на підставі даних, що позивачі набули право користування або право власності на земельні ділянки у спосіб визначений земельним законодавством, а на підставі даних про фактичне користування позивачами земельними ділянками

Рішення сесій Іванковецької сільської ради від 20.10.2005 та 28.11.2014 про надання позивачам дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, не є належними доказами на підтвердження законного користування позивачами земельними ділянками.

Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , свідоцтво про право власності та витяг з державного реєстру прав, згідно яких вказане помешкання належить на праві приватної власності ОСОБА_1 з 04.07.2012 року (а.с. 170-176 т.1), не є підставами щоб стверджувати, що з набуттям права власності на домоволодіння, ОСОБА_1 набула і право на земельну ділянку, яка передана у власність відповідачу ОСОБА_3 .

Сплата позивачами земельного податку не є належним доказом, що земельні ділянки знаходяться у їхньому користуванні на законних підставах.

Доводи апеляційної скарги, що значна кількість мешканців села користується земельними ділянками без правовстановлюючих документів, не є доказом, що позивачі мають право користуватися земельними ділянками без дотримання вимог земельного законодавства.

Земельні ділянки, якими фактично користувалися позивачі та які частково могли увійти до складу земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу ОСОБА_3 , перебували у комунальній власності.

Якщо під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки і були допущені порушення Інструкції Про порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , а так само якщо і мало місце наявність порушень з боку сільського голови, це ніяким чином не призвело до порушення прав позивачів.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачами не доведено порушення їхній цивільних прав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 23.01.2020.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко