Ухвала

від 24.01.2020 по справі 640/6036/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2020 року

м. Харків

Справа № 640/6036/18

Провадження № 22-ц/818/1616/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Коваленко І.П.,

суддів Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Сенаторовим В.М., -

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 30 грудня 2019 року шляхом поштового відправлення звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Вказана справа разом із апеляційною скаргою надійшла до суду апеляційної інстанції 20 січня 2020 року.

При вирішення питання про відкриття апеляційного провадження колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Відповідно до положень ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Згідно положень п.1 ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Зазначена норма процесуального закону незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладає на суд обов`язок відмовити у відкритті провадження, оскільки зазначений строк апеляційного оскарження є граничним.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалено 02 жовтня 2018 року. Повне рішення суду складено 02 жовтня 2018 року. Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги було 01 листопада 2018 року. Таким чином, строк на оскарження рішення суду сплив 02 листопада 2018 року. Апеляційна скарга ОСОБА_3 подана на поштове відділення 30 грудня 2019 року, тобто більш ніж через рік після ухвалення оскаржуваного рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 повідомлялася про час ті місце розгляду справи, про що свідчать зворотні поштові повідомлення (т.І а.с.,97, т.ІІ а.с.7, т.ІІ а.с.82). Крім того, у судових засідання приймав участь її представник ОСОБА_4

Посилання ОСОБА_3 на те, що про зміст оскаржуваного рішення вона дізналася лише 03 грудня 2019 року, а його копію отримала 16 грудня 2019 року, оскільки її представник ОСОБА_4 , який представляв її інтереси в суді першої інстанції неналежним чином виконував свої обов`язки щодо надання їй правової допомоги, з приводу чого вона звернулася нотаріуса про скасування довіреності виданої на ім`я ОСОБА_4 та до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Адвокатури Харківської області зі скаргою щодо неналежної поведінки адвоката, колегією не приймаються.

Як свідчать матеріали справи із заявою про скасування довіреності виданої на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса лише 11 грудня 2019 року, а зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Адвокатури Харківської області 30 грудня 2019 року.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції будь-яких зауважень чи скарг щодо надання неналежної правової допомоги її представником ОСОБА_4 . матеріали справи не містять.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для відкриття провадження у справі відсутні.

Дані висновки суду не суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі Перетяка та Шереметьев проти України зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Стосовно питання доступу до суду Суд у справі МПП "Голуб" проти України повторює, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С .А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Надточій проти України від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З огляду на викладене, керуючись вимогами ч.2 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2018 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Керуючись ст.ст.358 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2018 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий І.П. Коваленко

Судді А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко